Рішення № 103590678, 01.03.2022, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01 березня 2022 року Справа № 903/1060/21

Господарський суд Волинської області у складі судді Шума М. С.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Державного комунального підприємства «Луцьктепло», м.Луцьк

до відповідача: Приватного підприємства «Акрополь»

про стягнення 57 250 грн. 67 коп.

без повідомлення (виклику) сторін

Встановив: Позивач - Державне комунальне підприємство «Луцьктепло» звернулося з позовом до Приватного підприємства «Акрополь» про стягнення 57 250 грн. 67 коп. заборгованості, з яких: 44 505 грн. 35 коп. основної заборгованості за передану теплову енергію, 6 809 грн. 30 коп. втрат від інфляції, 2 783 грн. 72 коп. 3% річних, 3 152 грн. 30 коп. пені, а також 2 270 грн. 00 коп. судового збору.

Позовна заява обґрунтована тим, що 16.02.2017 за заявою відповідача припинено теплопостачання об`єкта опалення шляхом перекриття запірної арматури й опломбування вводів подачі теплової енергії, про що складено відповідний двосторонній акт. При цьому, відповідач додатково оплачує втрати тепловіддача від транзитних стояків централізованої системи опалення (додаток №1 до договору №10-20 купівлі-продажу (постачання) теплової енергії від 23.09.2013). На виконання зазначеного договору позивач передав відповідачу теплову енергію на загальну суму 45 926 грн. 18 коп., що підтверджує долученими до заяви рахунками за теплову енергію за період з листопада 2019 по жовтень 2021. Проте, як зазначає ДКП «Луцьктепло» ПП «Акрополь» проведено часткову оплату за договором, сума заборгованості за теплову енергію становить 44 505 грн. 35 коп.

Ухвалою суду від 29.12.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, запропонувати відповідачу подати суду в порядку статей 165, 178 Господарського процесуального кодексу України не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову при їх наявності, запропоновано позивачу подати суду відповідь на відзив не пізніше 3-х днів з дня отримання відзиву з доказами надіслання відповідачу, відповідачу - заперечення на відповідь позивача протягом 3-х днів з дня отримання відповіді з доказами надіслання позивачу.

Відповідач ухвалу суду від 29.12.2021 отримав 04.01.2022 (в матеріалах справи міститься повідомлення про вручення поштового відправлення №4301040229188).

17.01.2022 через канцелярію суду надійшов відзив на позов ПП «Акрополь». До відзиву долучено докази його надіслання позивачеві. Суд приймає та долучає відзив до матеріалів справи.

Відповідач позовні вимоги не визнає повністю. Свою позицію мотивує тим, що починаючи з 16.02.2017 ПП «Акрополь» не користувалось послугою теплопостачання, теплоносій не поставлявся у приміщення, належні ПП «Акрополь». Починаючи з жовтня 2020 року ДКП «Луцьктепло» почало включати до рахунків на оплату незрозумілу для підприємства послугу, яка спочатку називалась «умовно-постійні втрати ТЕ», а в подальшому «умовно- постійна частина».

Відповідно до ч.6 ст.19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплачу теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відповідно до п.32 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою КМУ №830 від 21.08.2019 плата за послугу розраховується виходячи з розміру встановленого тарифу та обсягу спожитої послуги, визначеного та розподіленого відповідно до законодавства. Таким чином, твердження ДКП «Луцьктепло» про те, що ПП «Акрополь» зобов`язане оплачувати умовно-постійну частину тарифу незалежно від обсягу спожитої теплової енергії прямо суперечить п.32 Правил надання послуги з постачання теплової енергії.

Відповідно до п.48 Порядку формування тарифів па теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, затвердженого постановою КМУ № 869 від 01.06.2011 р., формування двоставкового тарифу на теплову енергію здійснюється шляхом визначення грошового виразу умовно-змінної (вартість 1 Гкал спожитої теплової енергії) та умовно-постійної (абонентська плата за 1 Гкал/год. теплового навантаження) частин тарифу, застосування яких забезпечує планований річний дохід, що дорівнює сумі планованої річної повної собівартості, витрат на відшкодування втрат та відповідного річного планованого прибутку, які отримуються за умови застосування одноставкового тарифу, розрахованого відповідно до вимог цього Порядку.

Тобто, планований річний дохід, собівартість теплової енергії, витрати на відшкодування втрат залишаються для ДКП «Луцьктепло» незмінними незалежно від того, який тариф застосовується: одно- чи двоставковий.

ПП «Акрополь» звертає увагу суду, що в договорі № 10-20 від 23.09.2013 не визначено величину теплового навантаження на систему опалення ПП «Акрополь», як споживача, який відмовився віл централізованого опалення.

Натомість додатком № 1 до договору № 10-20 від 23.09.2013 визначено максимальне і силове навантаження в обсязі 0,04166 Гкал/год. Для формування умовно-постійної частини двоставкового тарифу повинне використовуватись значення саме приєднаного теплового навантаження. Як уже зазначалось, у договорі не визначено величину приєднаного теплового навантаження.

Таким чином, «максимальне теплове навантаження» та «приєднане теплове навантаження» є різними за своєю суттю поняттями. Максимальне теплове навантаження, величина якого визначена договором № 10-20 від 23.09.2013 призначене лише для того, щоб проводити нарахування за спожиту теплову енергію у випадку, коли з тих чи інших причин неможливо використати для розрахунків покази приладів обліку. Натомість приєднане теплове навантаження на систему опалення, яке використовується як підстава для нарахування за двоставковим тарифом, договором № 10-20 від 23.09.2013 не визначене.

ПП «Акрополь» звертає увагу суду на ту обставину, що належне йому приміщення має прилад комерційного обліку теплової енергії, про що зазначено в п. 1.4 договору, в Додатку № 1 до договору, а також слідує зі змісту акту про тимчасове припинення теплопостачання.

Отже, ДКП «Луцьктепло» безпідставно, всупереч вимогам чинного законодавства здійснює нарахування умовно-постійної частини двоставкого тарифу з жовтня 2020 року. Заборгованість ПП «Акрополь», заявлена ДКП «Луцьктепло» у позові, виникла виключно внаслідок безпідставного нарахування умовно-постійної частини двоставкового тарифу, оскільки ПП «Акрополь» продовжувало оплачувати втрати тепловіддачі від транзитних стояків централізованої системи опалення, що підтверджується платіжними дорученнями, копії яких додаються.

20.01.2022 через канцелярію суду надійшла відповідь на відзив ДКП «Луцьктепло» з доказами її надіслання відповідачеві. Відповідь на відзив від 19.01.2022 суд приймає та долучає до матеріалів справи.

Позивач зазначає, що нарахування спірної заборгованості за передану теплову енергію проведено на підставі ч.2 ст. 23 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою КМУ від 03.10.2007 №1198 з наступними змінами та доповненнями якою передбачено, що у споживачів, що не мають приладів комерційного обліку, обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, визначеного у договорі, з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді.

Відповідно до п.п. 28 п.5 Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання послуг з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, затвердженого постановою КМУ від 01.06.2011 №869 умовно-постійна частина двоставкового тарифу на теплову енергію - абонентська плата за одиницю (1 Гкал/год.) теплового навантаження об`єктів теплоспоживання як грошовий вираз планованих економічно обґрунтованих витрат, крім тих, що віднесені до умовно-змінних витрат, що включаються до повної собівартості виробництва, транспортування та постачання теплової енергії, є постійними і не змінюються прямо (майже прямо) пропорційно зміні обсягу постачання теплової енергії з урахуванням планованого прибутку.

В запереченнях на відповідь від 27.01.2022 (надійшли до суду 27.01.2022 з доказами надіслання іншій стороні у справі, прийняті та долучені до матеріалів справи) ПП «Акрополь» зазначає, що належне йому приміщення обладнане приладом комерційного обліку теплової енергії, у якому зафіксовано показник лічильника 23,44 МВт/год., відтак нарахування заборгованості за передану теплову енергію на підставі ч.2 ст. 23 Правил користування тепловою енергією здійснено безпідставно. У позові просить відмовити повністю.

В поясненнях від 03.02.2022 ДКП «Луцьктепло» зазначає про те, що спірний об`єкт нерухомості опалюється через централізовану систему опалення. В цьому випадку з врахуванням обставини опломбування вводів подачі теплової енергії нарахування теплової енергії в опалювальний період здійснюється у вигляді підживлення тепломережі від точки врізки до вузла обліку, втрат тепла від ізольованих транзитних трубопроводів, що проходять через приміщення магазину «Акрополь», про що і вказано в кожному рахунку на теплову енергію за спірний період: листопад 2019 жовтень 2021. Опломбування вводів подачі теплової енергії не означає абсолютну відсутність теплоносія в об`єкті опалення, в будь-якому разі підлягають оплаті зазначені в позові витрати.

Нарахування умовно-постійної частини тарифу на постачання теплової енергії є постійною величиною та сплачується рівними частинами щомісяця упродовж усього року незалежно від обсягу спожитої теплової енергії.

Нарахування умовно-змінної частини тарифу на постачання теплової енергії не проводиться.

В додаткових поясненнях від 09.02.2022 ПП «Акрополь» зазначає, що усі витрати, які несе ДКП «Луцьктепло» у зв`язку з подачею теплоносія від точки врізки вузла обліку відшкодовуються відповідачем, починаючи з моменту припинення теплопостачання, платіжні доручення про оплату відповідних втрат протягом спірного періоду долучені до відзиву. Витрати, які несе ДКП «Луцьктепло» у зв`язку з подачею теплоносія від точки врізки до вузла обліку жодним чином не залежать від опалювальної площі.

Крім того, відповідач наголошує на тій обставині, що Порядком формування тарифів на теплову енергію передбачено, що двоставковий тариф на теплову енергію формується на 12 місяців. ПП «Акрополь» вважає, що застосування до споживача як умовно-постійної, так і умовно-змінної частини двоставкового тарифу можливе лише в тому випадку, якщо протягом 12 місяців ним було здійснено споживання певної кількості теплової енергії. Факт споживання певної кількості теплової енергії протягом 12 місяців є обов`язковим, оскільки з дефініцій умовно-змінної та умовно-постійної частини двоставкого тарифу слідує необхідність встановлення пропорції між витратами та обсягом споживання теплової енергії. Разом з цим, для складення будь-якої математичної пропорції необхідно, щоб усі числа в ній були відмінні від нуля. Відтак, для застосування двоставкового тарифу на теплову енергію обов`язковою умовою є споживання протягом базового періоду будь-якої кількості теплової енергії.

Пояснення позивача та додаткові пояснення відповідача приймаються судом та долучаються до матеріалів справи.

Надаючи правову оцінку фактичним обставинам справи та доводам сторін, господарський суд дійшов висновку про відмову в позові. При цьому, мотиви з яких виходив суд з врахуванням приписів чинного законодавства обумовлені таким:

23.09.2013 між ДКП «Луцьктепло» та ПП «Акрополь» укладено договір №10-20 купівлі-продажу (постачання) теплової енергії.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема з договору.

Між сторонами зобов`язання виникли з договору №10-20 купівлі-продажу (постачання) теплової енергії від 23.09.2013.

Згідно з п.п. 1.1, 2.1.3, 6.1 договору теплопостачальна організація відпускає теплову енергію у вигляді гарячої води споживачу, який зобов`язаний оплатити прийняту теплову енергію та отримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію системи теплоспоживання. Теплопостачальна організація зобов`язується при технічній можливості (наявності окремого вводу) здійснювати підключення (відключення) систем теплопостачання за окрему плату згідно з письмовим зверненням Споживача. Договір набирає чинності з 01.10.2013 і діє безстроково.

Додатковим договором від 05.02.2016 загальна площа опалення приміщення 637, 1 кв.м.

16.02.2017 представниками підприємства в присутності директора ПП «Акрополь» було здійснене тимчасове припинення послуг теплопастачання шляхом перекриття запірної арматури та опломбуванням вводів, зафіксовано показник лічильника 23,44 МВт/год, про що складено відповідний акт. Додаткові витрати: теплової енергії 0,042 Гкал на місяць, хімочищеної води 0,09 кум.м. на місяць, тепловіддача від ізольованих транзитних трубопроводів централізованої системи опалення - 0,184 Гкал на місяць. Точка розподілу експлуатаційної відповідальності теплової мережі встановлюється по зовнішній стіні житлового будинку (будівлі, споруди).

Копії заяви ПП «Акрополь від 24.01.2017 та акт про тимчасове припинення теплопостачання об`єкта від 16.02.2017 долучено до матеріалів справи.

Відтак, судом встановлено, що починаючи, що з 16.02.2017 ПП «Акрополь» не користувалось послугою теплопостачання.

Такі обставини сторонами визнаються.

Одночасно, споживач додатково оплачує втрати тепловіддача від транзитних стояків централізованої системи опалення (додатковий договір від 05.02.2016, а. с. 9).

Згідно з долученими до матеріалів справи рахунками за теплову енергію ДКП «Луцьктепло» передано ПП «Акрополь» теплову енергію на загальну суму 45 926 грн. 18 коп.

При цьому, позивач зазначає, що заборгованість по таким рахункам становить 44 505 грн. 35 коп.

Відповідач зазначає, що протягом 2017-2020 років ПП «Акрополь» оплачувало лише втрати тепловіддачі від транзитних стояків централізованої системи опалення, оскільки підприємство взяло на себе такий обов`язок згідно умов укладеного договору. Вказані стояки знаходяться у підвальному приміщенні, розташованому за адресою: м. Луцьк, пр. Грушевського, 4А, яке належить ПП «Акрополь». Дані стояки забезпечують подачу теплоносія до квартир, які знаходяться на 2-5 поверхах будинку, в якому знаходяться належні ПП «Акрополь» приміщення.

До жовтня 2020 року ДКП «Луцьктепло» виставляло ПП «Акрополь» рахунки на оплату втрат теплової енергії, які підприємство оплачувало. Однак, починаючи з жовтня 2020 року ДКП «Луцьктепло» почало включати до рахунків на оплату незрозумілу для підприємства послугу, яка спочатку називалась «умовно-постійні втрати ТЕ», а в подальшому «умовно- постійна частина».

Відповідач зазначає, що відповідна послуга включена до рахунків безпідставно і жодної заборгованості у відповідача перед ДКП «Луцьктепло» не має.

Позивач, в свою чергу, стверджує, що нараховування умовно-постійної частини тарифу на постачання теплової енергії є постійною величиною та сплачується рівними частинами щомісяця упродовж усього року незалежно від обсягу спожитої теплової енергії.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за ціпами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами

Відповідно до ч.6 ст.19 Закону України «Про теплопостачання», споживач повинен щомісячно здійснювати оплачу теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відповідно до п.32 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою КМУ №830 від 21.08.2019 плата за послугу розраховується виходячи з розміру встановленого тарифу та обсягу спожитої послуги, визначеного та розподіленого відповідно до законодавства.

Відповідно до п.48 Порядку формування тарифів па теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, затвердженого постановою КМУ №869 від 01.06.2011 формування двоставкового тарифу на теплову енергію здійснюється шляхом визначення грошового виразу умовно-змінної (вартість 1 Гкал спожитої теплової енергії) та умовно-постійної (абонентська плата за 1 Гкал/год. теплового навантаження) частин тарифу, застосування яких забезпечує планований річний дохід, що дорівнює сумі планованої річної повної собівартості, витрат на відшкодування втрат та відповідного річного планованого прибутку, які отримуються за умови застосування одноставкового тарифу, розрахованого відповідно до вимог цього Порядку.

Відтак, планований річний дохід, собівартість теплової енергії, витрати на відшкодування втрат залишаються для ДКП «Луцьктепло» незмінними незалежно від того, який тариф застосовується: одно- чи двоставковий.

ДКП «Луцьктепло» стверджує, що єдиною підставою для припинення нарахувань умовно-постійної частини тарифу є відключення споживача від системи централізованого опалення.

Проте, відповідно до п. 1 Порядку Про затвердження Порядку відключення споживачів від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води (Наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26.07.2019 № 169) цей Порядок визначає процедуру відключення власників (співвласників) будівель, у тому числі житлових будинків, квартир та нежитлових приміщень багатоквартирних будинків (далі - споживачі) від систем (мереж) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Тобто, зазначеним Порядком лише визначається процедура відключення споживачів, які бажають відключитись систем централізованого опалення та постачання гарячої води. Разом з цим, даним Порядком не передбачено, що відключення споживача від системи централізованого опалення є єдиною підставою для припинення нарахувань за послугу з постачання теплової енергії.

Крім того, відключення ПП «Акрополь» згідно вказаного Порядку є неможливим з огляду па наступне.

Відповідно до п. 1,2 розділу III зазначеного Порядку власники квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, приєднаного до ЦО та ГВП, мають право відокремити (відключити) свою квартиру чи нежитлове приміщення від ЦО та ГВП у разі, якщо на день набрання чинності Законом України «Про житлово-комунальні послуги» не менше як половина квартир та нежитлових приміщень цього будинку відокремлена (відключена) від ЦО та ГВП, та влаштувати систему індивідуального теплопостачання (опалення та/або гарячого водопостачання) у такій квартирі чи нежитловому приміщенні.

Інформація про перелік багатоквартирних будинків, у яких не менше ніж половина квартир та нежитлових приміщень відокремлена (відключена) від ЦО та ГВП, розміщується на офіційних веб-сайтах органів місцевого самоврядування, виконавців відповідних комунальних послуг.

Таким чином, відключення квартири або нежитлового приміщення від централізованого опалення с правом, а не обов`язком власника. Разом з цим, па офіційних веб-сайтах Луцької міської ради та ДКП «Луцьктепло» відсутній перелік багатоквартирних будинків, у яких не менше ніж половина квартир та нежитлових приміщень відокремлена (відключена) від ЦО та ГВП, відтак ПП «Акрополь» не володіє інформацією щодо можливості відключення нежитлового приміщення, яке знаходиться у багатоквартирному будинку по пр. Грушевського, 4А, від централізованого опалення згідно вказаного Порядку.

Разом з цим, можливість відключення від систем теплопостачання прямо передбачена п. 2.1.3 договору, і цієї можливістю ПП «Акрополь» скористалось до набрання чинності Порядку відключення споживачів від систем централізованого опалення та постачання гарячої води (2019 рік).

Відповідно до п. 55 Порядку формування тарифів па теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, затвердженого постановою КМУ №869 від 01.06.2011 для формування двоставкових тарифів на теплову енергію теплове навантаження об`єктів теплоспоживання в розрізі категорій споживачів (із зазначенням величини теплового навантаження на систему опалення споживачів, які користуються централізованим опаленням, споживачів, які відмовилися від централізованого опалення та постачання гарячої води, систему опалення місць загального користування та теплового навантаження на постачання гарячої води) визначається за показниками типових та/або індивідуальних проектів, за якими збудовані такі об`єкти (у разі зміни вихідних даних проектів, зокрема під час переходу частини споживачів на автономне опалення, зміни призначення приміщень навантаження повинні бути підтверджені уповноваженою установою).

У разі неможливості визначення теплового навантаження об`єктів теплоспоживання згідно з вимогами абзацу першого цього пункту теплове навантаження підтверджується результатами незалежного енергетичного аудиту або органом місцевого самоврядування за умови надання інформації щодо достовірності вихідних даних для встановлення двоставкових тарифів та пооб`єктного переліку теплового навантаження за категоріями споживачів.

Суд бере до уваги ту обставину, що в договорі №10-20 від 23.09.2013 не визначено величину теплового навантаження на систему опалення ПП «Акрополь», як споживача, який відмовився віл централізованого опалення.

При цьому, додатком №1 до договору №10-20 від 23.09.2013 визначено максимальне і силове навантаження в обсязі 0,04166 Гкал/год.

Відповідно до п.1.2 Правил надання і погодження технічних умов па підключення до теплових мереж, що затверджені Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 29.10.2009 №1232:

максимальне теплове навантаження споживача - навантаження, яке відповідає сумі максимальних теплових потоків на опалення, вентиляцію, кондиціювання, технологічні потреби, гаряче водопостачання, визначене проектом;

приєднане теплове навантаження споживача - навантаження, яке відповідає сумі максимальних теплових потоків на опалення, вентиляцію, кондиціювання, на технологічні потреби та середньогодинних теплових потоків гарячого водопостачання, визначене проектом.

Таким чином, чинне законодавство розрізняє такі поняття як «максимальне теплове навантаження споживача» та «приєднане теплове навантаження споживача».

Відповідно до п. 1.3 Порядку формування тарифів на послугу з постачання теплової енергії, що затверджений Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 18.02.2020 №416 умовно-постійна частина двоставкового тарифу на послугу з постачання теплової енергії - місячна абонентська плата за одиницю (1 Гкал/год) приєднаного теплового навантаження об`єктів теплоспоживання як грошовий вираз планованих економічно обґрунтованих витрат, крім тих, що віднесені до умовно-змінних витрат, що є постійними і не змінюються прямо пропорційно зміні обсягу теплової енергії, для надання послуги з постачання теплової енергії, яка встановлюється НКРЕКП з урахуванням податку на додану вартість.

Отже, для формування умовно-постійної частини двоставкового тарифу повинне використовуватись значення саме приєднаного теплового навантаження. Як уже зазначалось, у договорі не визначено величину приєднаного теплового навантаження.

Відповідно до п.п. 3.7, 3.8 договору №10-20 від 23.09.2013 при виході з ладу теплолічильників або в разі потреби повірки приладів обліку до повної їх працездатності, нарахування за спожиту теплову енергію здійснюється розрахунковим способом на підставі усереднених показів приладів за попередні три доби з коригуванням відповідно до фактичної температури зовнішнього повітря. Термін застосування такого розрахунку не повинен перевищувати 15 діб на рік, після чого нарахування проводиться відповідно до максимального теплового навантаження, зазначеного в Додатку №1 до даного Договору з врахуванням фактичної температури зовнішнього повітря.

В разі прострочення терміну метрологічної повірки приладів обліку, нарахування за спожиту теплову енергію здійснюється відповідно до максимального теплового навантаження, зазначеного в Додатку №1 до даного Договору з врахуванням фактичної температури зовнішнього повітря.

Таким чином, суд погоджується з позицією відповідача про те, що «максимальне теплове навантаження» та «приєднане теплове навантаження» є різними за своєю суттю поняттями.

Максимальне теплове навантаження, величина якого визначена договором №10-20 від 23.09.2013 призначене лише для того, щоб проводити нарахування за спожиту теплову енергію у випадку, коли з тих чи інших причин неможливо використати для розрахунків покази приладів обліку. Натомість приєднане теплове навантаження на систему опалення, яке використовується як підстава для нарахування за двоставковим тарифом, договором №10-20 від 23.09.2013 не визначене.

Відтак, позивачем не надано суду переконливих доказів на підтвердження наявності та розміру заборгованості ПП "Акрополь" перед ДКП "Луцьктепло".

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 77 ГПК України).

Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 ГПК України).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову у позові.

В силу приписів статті 129 ГПК України, судовий збір покладається на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 232, 237, 238, 241, 247- 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

вирішив:

У позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст. 255-256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України

СуддяМ. С. Шум