Рішення № 103590666, 23.02.2022, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23 лютого 2022 року Справа № 903/863/21

Господарський суд Волинської області у складі судді Якушевої І. О., за участю секретаря судового засідання Хомич О. В., розглянувши за правилами загального позовного провадження справу № 903/863/21

за позовом Комунального некомерційного підприємства Нововолинська центральна міська лікарня, м. Нововолинськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю Рай-Буд, с. Низкиничі, Волинської області

про стягнення 227 744,14 грн.,

за участю представників:

від позивача: Найдич Г. В. (самопредставництво),

Цаан Ю. Л. - керівник

від відповідача: Порплиця В. З. - адвокат,

в с т а н о в и в:

21.10.2021 на адресу Господарського суду Волинської області надійшла позовна заява № 3427/01-17 від 30.09.2021 Комунального некомерційного підприємства Нововолинська центральна міська лікарня про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Рай-Буд 227 744,14 грн. заподіяної шкоди внаслідок зайвої оплати ремонтних робіт.

Ухвалою суду від 26.10.2021 позовну заяву №3427/01-17 від 30.09.2021 Комунального некомерційного підприємства Нововолинська центральна міська лікарня залишено без руху; встановлено Комунальному некомерційному підприємству Нововолинська центральна міська лікарня строк у 5 днів з дня одержання цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання Господарському суду Волинської області: доказів сплати судового збору в встановленому порядку і розмірі (за належними платіжними реквізитами); доказів відправлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів (опису вкладення у цінний лист).

08.11.2021 від Комунального некомерційного підприємства Нововолинська центральна міська лікарня надійшов лист №3877/01-17 від 05.11.2021, до якого додано копію платіжного доручення №3000 від 05.11.2021 та докази надіслання відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів (опису вкладення у цінний лист, чек).

Ухвалою суду від 15.11.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 08.12.2021 на 10:00 год. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов із урахуванням вимог ст.165 ГПК України до 06.12.2021 року.

03.12.2021 на адресу суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву, у якому відповідач просить позов залишити без розгляду відповідно до ч. 1 ст. 226 ЦПК України; у разі розгляду справи по суті - відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Зазначає, що позовну заяву підписано особою, яка не має процесуальної дієздатності. Підтвердження про відсутність аналогічних спорів відсутнє. Вимоги позивача про стягнення 21 827 грн. 02 коп., 10 657 грн. 19 коп., 3 641 грн. 30 коп. є безпідставними, а тому задоволенню не підлягають.

Позивач у клопотанні від 03.12.2021 розгляд справи просив відкласти у зв`язку з перебуванням уповноваженого представника у відпустці.

Відповідь позивача на відзив на адресу суду не надходила.

Відповідач у клопотанні від 07.12.2021 просив клопотання позивача про відкладення розгляду справи задовольнити, розглянути його без участі сторони відповідача.

Клопотання позивача та відповідача про відкладення розгляду справи у зв`язку з неможливістю явки в судове засіданні їх представників залишено судом без задоволення, оскільки явка представників сторін в судове засідання не визнавалась обов`язковою, що зазначено в п. 6 ухвали суду від 15.11.2021.

Станом на 08.12.2021 інших заяв та клопотань від представників сторін не надходило.

З метою реалізації позивачем процесуального права на подачу відповіді на відзив, відповідачем - заперечень на відповідь на відзив, ухвалою суду від 08.12.2021 підготовче засідання відкладено на 19.01.2022.

В судовому засіданні 19.01.2022 представник позивача звернулась з клопотанням про залучення до участі у справі третьою особою на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Управління Західного офісу Державної аудиторської служби у Волинській області. На обґрунтування клопотання посилалась на те, що Управлінням Західного офісу Державної аудиторської служби у Волинській області проведено планову ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Комунального некомерційного підприємства Нововолинська центральна міська лікарня; під час винесення рішення по справі №903/863/21 буде надано оцінку висновкам спеціалістів Управління Західного офісу Державної аудиторської служби у Волинській області, що вплине на права та обов`язки зазначеного органу.

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 50 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.

Як роз`яснив Пленум Вищого господарського суду України в абзаці 5 п. 1.6. постанови № 18 від 26.12.2011 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції щодо наявності юридичного інтересу у третьої особи, то у вирішенні відповідного питання суд має з`ясовувати, чи буде у зв`язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов`язки, або змінено її наявні права та/або обов`язки, або позбавлено певних прав та/або обов`язків у майбутньому.

Клопотання представника позивача про залучення третьою особою на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Управління Західного офісу Державної аудиторської служби у Волинській області, залишено судом без задоволення з огляду на те, що представник позивача відповідно до ч.1 ст.50 ГПК України не обґрунтував, яким чином рішення у справі може вплинути на права або обов`язки Управління Західного офісу Державної аудиторської служби у Волинській області.

Станом на 19.01.2022 інших заяв та клопотань від представників сторін не надходило.

Ухвалою від 19.01.2022 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті на 09.02.2022.

В судовому засіданні з розгляду справи по суті 09.02.2022 представник позивача заявила клопотання:

-про повернення на стадію підготовчого провадження;

-про приєднання документів до матеріалів справи.

На обгрунтування клопотання про повернення на стадію підготовчого провадження представник позивача посилається на те, що у позивача виникла необхідність змінити підстави позову, збільшити позовні вимоги, подати нові і додаткові докази, оскільки 26.01.2022 позивач отримав повідомлення про початок проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42021031060000002, в рамках якого було проведено судово-економічну експертизу та судово-будівельно-технічну експертизи.

На обґрунтування клопотання про приєднання документів до матеріалів справи представник позивача посилається на те, що після ознайомлення з матеріалами кримінального провадження №42021031060000002 позивачу стало відомо про обставини, які безпосередньо впливають на розгляд справи №903/863/21 про проведення судово-економічної експертизи та судово-будівельно-технічної експертизи в рамках кримінального провадження №42021031060000002.

Клопотання представника позивача про повернення на стадію підготовчого провадження не підлягає до задоволення, оскільки ГПК України не передбачено право господарського суду повертатися на стадію підготовчого провадження зі стадії розгляду по суті.

Клопотання представника позивача про приєднання документів до матеріалів справи також не підлягає до задоволення.

У відповідності до ч. 9 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

Позивач не подав суду доказів на підтвердження надіслання копій доказів, які просить приєднати до матеріалів справи: копій висновків експертів Волинського науково дослідного експертно криміналістичного центру №СЕ-19/103-21/2366-БТ від 11.06.2021, №СІ-19/103-21/5193-ЕК від 14.07.2021 відповідачу.

Разом з цим, питання подання доказів врегульовано ст.80 ГПК України. Позивач звернувся до суду з клопотання про приєднання доказів на стадії розгляду справи по суті, посилаючись на неможливість подати докази разом з позовною заявою, проте не заявляв клопотання про поновлення строку для подачі доказів, як це передбачено ст. 118 ГПК України.

З огляду на викладене, суд відмовляє у задоволенні клопотання представника позивача про приєднання документів до матеріалів справи та не приймає до розгляду як письмові докази, подані позивачем, копії висновків експертів Волинського науково - дослідного експертно - криміналістичного центру №СЕ-19/103-21/2366-БТ від 11.06.2021, №СІ-19/103-21/5193-ЕК від 14.07.2021.

Окрім цього, позивач, посилаючись на конкретні обставини (акти виконаних робіт, час виконання робіт, вартість виконаних робіт), не обґрунтував доводів про те, що висновки експертиз, які він просить приєднати до матеріалів справи для об`єктивного вирішення спору, стосуються саме тих епізодів завищення вартості виконаних відповідачем будівельних робіт, на які посилається позивач у позовній заяві.

Відмова у задоволенні клопотань позивача не позбавляє права позивача на звернення з позовом до господарського суду в загальному порядку, посилаючись на інші підстави позову.

Разом з цим, позивач, який був залучений як потерпілий до кримінального провадження №42021031060000002 від 14.01.2021 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.191 КК України, на підставі ч.1 ст.128 КПК України має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Після розгляду клопотань представника позивача суд продовжив розгляд справи по суті.

Вимога Комунального некомерційного підприємства Нововолинська центральна міська лікарня до Товариства з обмеженою відповідальністю Рай-Буд про стягнення 227 744,14 грн. до задоволення не підлягає.

10.08.2020 між сторонами у справі було укладено договір підряду №284-Р2020.

Згідно з п.1.1. договору відповідач як підрядник зобов`язався виконати роботи з реконструкції приміщень першого поверху будівлі хірургічно травматологічного корпусу комунального некомерційного підприємства Нововолинська центральна міська лікарня для відділення екстреної (невідкладної) медичної допомоги на проспекті Перемоги, 7 в м. Нововолинську, Волинської області, а позивач як замовник зобов`язався прийняти належно виконані роботи та своєчасно їх оплатити за цінами та у термін, зазначені у договорі.

Як узгоджено в п.4.1. договору вартість виконаних робіт становить 5 578 399,20 грн.

Згідно з п.4.7. договору розрахунок за виконані роботи проводиться замовником за фактом виконання робіт періодичними платежами кожного місяця в межах вартості виконаних робіт, визначеної в п.4.1. цього розділу договору, на підставі підписаних сторонами актів форми КБ-2в і КБ-3 протягом 7 банківських днів.

Сторони також підписали окремий документ «Договірна ціна на реконструкцію приміщень першого поверху будівлі хірургічно травматологічного корпусу комунального некомерційного підприємства Нововолинська центральна міська лікарня для відділення екстреної (невідкладної) медичної допомоги на проспекті Перемоги, 7 в м. Нововолинську, Волинської області, що здійснюється в 2020 році», яким узгоджено вартість робіт в розмірі 5 578 399,20 грн.

02.11.2020 між сторонами у справі було укладено договір на виконання додаткових робіт №394-Р/2020.

Згідно з п.4.1. договору від 02.11.2020 договірна ціна на додаткові роботи становить 327 245 грн.

Як визначено п.5.1. договору від 02.11.2020 додаткові роботи (їх результати) приймаються замовником за актом приймання виконаних будівельних робіт за формою №КБ-2в та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою №КБ-3.

Додаткові роботи за цим договором вважаються виконаними підрядником та прийняті замовником з моменту підписання обома сторонами акту приймання виконаних будівельних робіт за формою №КБ-2в та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою №КБ-3.

Згідно з п.5.2. договору від 02.11.2020 роботи (їх результат), виконані підрядником за цим договором, приймаються замовником в порядку, визначеному основним договором.

До договору на виконання додаткових робіт №394-Р/2020 від 02.11.2020 складено та підписано як окремий документ "Договірна ціна на реконструкцію приміщень першого поверху будівлі хірургічно травматологічного корпусу комунального некомерційного підприємства Нововолинська центральна міська лікарня для відділення екстреної (невідкладної) медичної допомоги на проспекті Перемоги, 7 в м. Нововолинську, Волинської області, що здійснюється в 2020 році», яким узгоджено вартість робіт в розмірі 327 245 грн.

На виконання умов договору підряду №284-Р2020 від 10.08.2020, договору на виконання додаткових робіт №394-Р/2020 від 02.11.2020 відповідач виконав роботи з реконструкції приміщень на загальну суму відповідно 5 555 263,20 грн. і 322 458 грн., що підтверджується копіями актів приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2020 року, за вересень 2020 року, за жовтень 2020 року, за грудень 2020 року, за січень 2021 року (а.с.59 - 143, т.1) та поясненнями представників сторін. Згідно з поясненнями представників сторін позивач виконані на ці суми роботи повністю оплатив за цінами, узгодженими в договорі, заборгованість відсутня.

Отже, укладаючи договори підряду, сторони визначили вартість виконання робіт, яка відповідає підписаним сторонами формам КБ-3 і КБ-2в, підрядник не допустив перевищення кошторису, а замовник без будь-яких зауважень підписав акти приймання виконаних робіт та повністю оплатив їх вартість.

На актах приймання виконаних будівельних робіт містяться штампи інженера технічного нагляду за будівництвом Мазур В.О. про те, що об?єми робіт згідно з актами виконаних робіт виконані в повному обсязі.

Відповідно до статті 857 Цивільного Кодексу України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а у разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

Згідно із статтею 858 Цивільного кодексу України, якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: 1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; 2) пропорційного зменшення ціни роботи; 3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором. Підрядник має право замість усунення недоліків роботи, за які він відповідає, безоплатно виконати роботу заново з відшкодуванням замовникові збитків, завданих простроченням виконання. У цьому разі замовник зобов`язаний повернути раніше передану йому роботу підрядникові, якщо за характером роботи таке повернення можливе. Якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.

Статтею 853 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо замовник не зробить заяви щодо невідповідності виконаної роботи умовам договору, відступів у виконанні роботи, інших недоліків під час прийняття робіт, він втрачає право у подальшому посилатись на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Отже, перевірка вартості і фактичного обсягу виконаних робіт, які включені до актів приймання виконаних робіт, покладається на особу, що приймає роботи з боку замовника, під час підписання актів.

Акти приймання виконаних будівельних робіт зі сторони замовника підписані, скріплені печатками без будь-яких зауважень і застережень, а тому слід вважати, що позивач погодився з якістю, вартістю та обсягом робіт.

Мотивована відмова від приймання виконаних робіт з боку позивача в матеріалах справи відсутня. Водночас, обсяг виконаних робіт погоджений сторонами та їх вартість повністю оплачена позивачем.

Отже, умови договору підряду сторони виконали повністю і зауважень одна до одної з цього приводу у них не було.

Управління Західного офісу Державної аудиторської служби у Волинській області провело ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Комунального некомерційного підприємства Нововолинська центральна міська лікарня за період з 01.01.2018 по 31.102020 року та складено акт №04-22/01 від 16.01.2021 (а.с.14 -24, т.2). Ревізією встановлено окремі невідповідності між фактично виконаними роботами і обсягами, зазначеними в актах виконаних робіт за вересень 2020 року та за жовтень 2020 року.

Вважаючи, що воно зайво оплатило 227 744,14 грн., Комунальне некомерційне підприємство Нововолинська центральна міська лікарня звернулося з позовом до суду про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Рай-Буд 227 744,14 грн. заподіяної шкоди внаслідок зайвої оплати робіт з реконструкції.

Із змісту позовної заяви вбачається, що позивач пред?явив вимогу про стягнення з відповідача суми завданих збитків, яка ґрунтується на акті ревізії, проведеної Управлінням Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області.

Статтею 22 ЦК України визначено, що збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Аналогічні положення викладені у статтях 224, 225 ГК України.

Для покладення на суб?єкта господарювання відповідальності у вигляді стягнення збитків необхідно встановити склад цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками; 4) вину. Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення виключає настання відповідальності у вигляді відшкодування збитків.

На позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків. Збитки мають реальний характер та у разі, якщо сторона, яка вважає, що її права були порушені, та нею понесені збитки, повинна довести як розмір збитків, так і факт їх понесення.

У контексті спірних правовідносин, які склалися між сторонами, та виходячи із законодавчо визначеного змісту терміну "збитки", заявлена до стягнення з відповідача сума перерахована йому як виконавцю будівельних робіт за договорами підряду, ця сума не є збитками в розумінні статті 22 ЦК України та статті 225 ГК України.

Оскільки між сторонами у справі було укладено договори підряду за бюджетні кошти, а кошти, які позивач просить стягнути з відповідача, отримані ним як оплата виконаних за договорами підряду робіт, такі кошти набуто за наявності правової підстави - договору, а тому вони не можуть вважатися збитками та не можуть бути стягнуті на підставі частини другої статті 224 ГК України.

Таким чином, позивач не довів належними та допустимими доказами наявності у діях відповідача складу цивільного правопорушення, необхідного для настання цивільно-правової відповідальності товариства у вигляді відшкодування збитків.

Між сторонами у справі укладено договори підряду, а кошти, які позивач просить стягнути з відповідача, отримані ним як оплата виконаних за договорами робіт, а тому такі кошти набуто за наявності правової підстави - договору, і вони не можуть вважатися безпідставно набутим майном і стягнуті як збитки.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 21.05.2018 у справі № 922/2310/17, від 22.01.2013 у справі № 5006/18/13/2012.

Посилання позивача на акт №04-22/01 від 16.01.2021 (а.с.14 -24, т.2), складений за результатом ревізії його фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2018 по 31.10.2020 року, як на доказ заподіяння збитків, не приймається судом до уваги, оскільки акт перевірки (аудиту) - це документ про результати проведеної перевірки (аудиту), який є носієм дій з фінансового контролю та інформації про виявлені недоліки. Акти ревізії та документальних перевірок не мають обов?язкового характеру та не можуть оспорюватись в суді.

Крім цього, акт перевірки не є рішенням суб`єкта владних повноважень, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися. Акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб`єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 10.09.2013 у справі №21-237а13, у постанові Верховного Суду від 21.05.2018 у справі № 922/2310/17, від 13.02.2018 у справі №815/2689/15.

За умови існування між сторонами договірних правовідносин виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладених між сторонами договорів і не можуть їх змінювати.

До того ж акт ревізії не може встановлювати обов`язкових правил для сторін за господарсько-правовим договором в силу статті 19 ГК України, яка прямо забороняє втручання та перешкоджання господарській діяльності з боку контролюючих органів державної влади.

Акт ревізії є документом, складеним з приводу наявності або відсутності відповідних порушень, він містить лише думку органу, який його склав, акт перевірки (ревізії) не є рішенням суб?єкта владних повноважень та не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов?язків для осіб, робота яких перевірялася. Акт ревізії є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб`єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу.

Діяльність із складання актів документальних перевірок є службовою діяльністю працівників контролюючого органу на виконання своїх посадових обов`язків із збирання доказової інформації щодо дотримання платником податків податкової дисципліни. Дії посадових осіб контролюючого органу із складання цього акту не створюють жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни чи припинення будь-яких прав платника податків, крім права на надання зауважень до акту перевірки.

Аналогічною є також правова позиція Верховного Суду з цього питання, яка була висловлена ним в постанові від 13.02.2018 у справі № 815/2689/15 (касаційне провадження №К/9901/8377/18) з приводу результатів зустрічних звірок).

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб`єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювались між ними для з?ясування їх реальності та повноти відображення в обліку об?єкта контролю.

Проаналізувавши відповідні правові норми з цього питання, наведені в постанові, Верховний Суд дійшов висновку про те, що складена за результатами проведеної зустрічної звірки довідка є відображенням дій працівників контролюючих органів та не породжує правових наслідків для платника податків і, відповідно, не порушує його прав.

Отже, акт ревізії фінансово-господарської діяльності не може розглядатись як підстава виникнення господарсько-правового зобов`язання відповідача повернути сплачені йому позивачем кошти.

Так, відповідно до пункту 3 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору.

Тобто, укладання сторонами у справі договорів підряду, дії сторін щодо виконанню їх умов, у тому числі проведення відповідних робіт та їх оплата, є підтвердженням того, що сторони перебували у договірних відносинах.

Таким чином, обсяг прав, обов`язків та відповідальності сторін по справі мають врегульовуватися тими положеннями чинного законодавства, які визначають умови проведення підрядних будівельних робіт та договором.

Виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладеного між сторонами договору і не можуть їх змінювати, оскільки за своїми правовими наслідками акт ревізії фіксує порушення фінансової дисципліни учасника правовідносин, фінансово-господарська діяльність якого перевірялась.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 20.06.2019 року у справі № 916/1906/18 та від 17.03.2020 року у справі №911/1102/19.

Зазначений акт ревізії не може змінювати, припиняти частково або повністю договірні правовідносини сторін, зобов`язання, визначені договором. Відтак, акт ревізії фінансово-господарської діяльності сам по собі не може бути належним та достатнім доказом порушення відповідачем зобов`язань за договорами підряду.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 13.02.2018 року у справі № 910/12793/17, від 21.05.2018 року у справі №922/2310/17, від 16.10.2018 року у справі № 910/23357/17, від 18.10.2018 року у справі №917/1064/17, від 26.03.2019 року у справі № 910/26948/15.

Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Разом з цим, акт аудиту не може встановлювати обов`язкових правил для сторін за господарсько-правовим договором в силу ст. 19 Господарського кодексу України, яка прямо забороняє втручання та перешкоджання господарській діяльності з боку контролюючих органів державної влади.

За таких обставин вимога Комунального некомерційного підприємства Нововолинська центральна міська лікарня про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Рай-Буд 227 744,14 грн. заподіяної шкоди внаслідок зайвої оплати ремонтних робіт не підлягає до задоволення.

Правові підстави для залишення позову без розгляду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 226 ЦПК України, як заявляє відповідач у відзиві, у господарського суду відсутні, оскільки господарський суд, вирішуючи спори, керується ГПК України.

Залишення позову без розгляду врегульовано ст.226 ГПК України, й, зокрема, п.1 ч.1 цієї статті передбачено залишення позову без розгляду у разі, якщо позов подано особою, яка не має процесуальної дієздатності.

Позовна заява Комунального некомерційного підприємства Нововолинська центральна міська лікарня підписана директором Олегом Шипеликом.

Відповідно до ч. 3 ст. 56 ГПК України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Частиною 2 ст. 162 ГПК України визначено, що позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Відповідно до п. 13 ч. 2 ст. 9 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань (надалі Закон) в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, й, зокрема, відомості про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи;

Як передбачено ч. 1 ст. 10 Закону якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань особою, яка має право вчиняти дії від імені юридичної особи - Комунального некомерційного підприємства Нововолинська центральна міська лікарня є керівник Шипелик Олег Володимирович.

За таких обставин твердження відповідача про те, що позовну заяву Комунального некомерційного підприємства Нововолинська центральна міська лікарня підписано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не заслуговує на увагу.

У зв?язку із відмовою у задоволенні позову на підставі п.2 ч.4 ст.129 ГПК України судові витрати, пов?язані з оплатою судового збору, покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 74, 86, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в:

у задоволенні позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 02.03.2022

СуддяІ. О. Якушева