Ухвала суду № 103587395, 28.02.2022, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/3138/22

Провадження № 1-кс/344/1357/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМУКРАЇНИ

28 лютого 2022 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Бабій О.М., з участю секретаря Кріцак Г.В., прокурора Свірідова Д.І., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Сахненко Л.В, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про продовження строків тримання під вартою щодо ОСОБА_1 , який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 121 КК України, в рамках кримінального провадження № 12021091010001527 від 31 грудня 2021 року,-

В С Т А Н О В И В :

Слідчий звернувся з вказаним клопотанням, яке погоджено з прокурором, в обґрунтування якого посилається на те, що 05 січня 2022 року ОСОБА_1 , повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 121 КК України.

06 січня 2022 року ОСОБА_1 . Івано-Франківським міським судом обрано міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, до 05 березня 2022 року включно.

У зв`язку з тим, що у 2-місячний термін завершити досудове розслідування не представлялось можливим, оскільки необхідно завершити проведення судово-медичних експертиз потерпілим та підозрюваним, медико-криміналістичних експертиз одягу потерпілих, висновки яких необхідно долучити до матеріалів кримінального провадження.

Приймаючи до уваги вищенаведене та те, що підстав для зміни чи скасування підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою немає, оскільки злочин у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 є тяжким, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які наявні та продовжують існувати, зокрема ОСОБА_1 може перешкоджати кримінальному провадженню шляхом впливу на свідків та потерпілих, переховуватись від органів досудового розслідування і суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Підставами вважати, що ОСОБА_1 може спробувати переховуватися від органів досудового розслідування, прокуратури та суду є те, що він підозрюється у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі, усвідомлює неминучість покарання за нього, що може спонукати його переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Підставами вважати, що ОСОБА_1 може незаконно впливати на свідків та потерпілих, оскільки йому відомо їхні анкетні дані та місце їх проживання.

Враховуючи викладене, вважає, що запобігти вказаним ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів буде неможливо, у зв`язку з чим, необхідно продовжити строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_1 на строк проведення досудового розслідування.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав з мотивів наведених в ньому, просив клопотання задовольнити.

Захисник підозрюваного у судовому засіданні проти клопотання заперечила, оскільки ризики передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України прокурором не доведені. Вказала за доцільне застосувати запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою, а саме домашній арешт у нічну пору доби. У випадку продовження строку тримання під вартою, просила визначити заставу у якості альтернативного заходу в мінімальному розмірі.

Підозрюваний у судовому засіданні підтримав думку захисника.

Заслухавши прокурора, підозрюваного, його захисника, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.

Згідно з вимогами п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 197 КПК України строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, - з моменту затримання, а також те, що строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Статтею 199 КПК України передбачено порядок продовження строку тримання під вартою.

05 січня 2022 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 121 КК України.

06 січня 2022 року слідчим суддею Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області відносно ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід тримання під вартою без можливості внесення застави на строк до 05 березня 2022 року включно.

28 лютого 2022 року слідчим суддею Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні до 05 травня 2022 року.

Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.

У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).

При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об`єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».

В справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Отже враховуючи, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю матеріалів кримінального провадження, детальний перелік яких міститься у клопотанні та досліджений в судовому засіданні, а слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 121 КК України.

Стороною кримінального провадження з боку обвинувачення доведено наявність об`єктивних обставин, які в свою чергу перешкоджають завершенню досудового розслідування у даному кримінальному провадженні до закінчення дії попередньої ухвали про продовження строку тримання під вартою.

Прокурором також доведено наявність ризиків, які не зменшилися та які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків.

Вирішуючи дане клопотання враховую також вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_1 вказаних вище злочинів, обставини їх вчинення, його вік, міцність соціальних зв`язків, відсутність у нього судимостей.

Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, який в свою чергу відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Частиною 5 ст. 182 КПК України визначено, щодо відносно особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається застава у межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб

Злочини, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1 вчинені проти життя та здоров`я особи, відносяться до категорії тяжких злочинів за вчинення яких, відповідно до ч. 1 ст. 121 КК України, передбачено покарання у виді позбавлення волі від п`яти до восьми років.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбаченістаттями 177та 178цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; щодо злочину, який спричинив загибель людини; щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

Право не визначати заставу, як альтернативний запобіжний захід є правом, а не обов`язком суду.

Враховуючи що підозрюваний є раніше не судимим, має постійне місце проживання, до органу досудового розслідування з`явився самостійно, ОСОБА_1 слід визначити заставу у якості альтернативного заходу.

При визначенні розміру застави, крім наведеного вище, враховую практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, характер та обставини вчинення злочинів, тому заставу слід встановити у розмірі, який становить 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 99240 гривень.

Отже, враховуючи вищенаведене, вважаю, що клопотання слід задовольнити, продовжити строк тримання ОСОБА_1 під вартою до 28 квітня 2022 року включно, із визначенням застави в розмірі 99 240 гривень

Керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 202, 205, 309, 376, 395 КПК України, -

У Х В А Л И В :

Клопотання задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, до 28 квітня 2022 року включно, в межах строку досудового розслідування.

Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12.

Визначити заставу 99 240 (дев`яносто дев`ять тисяч двісті сорок) гривень, яка може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (МФО: 820172, код отримувача: 26289647, банк отримувача: ДКС України, м. Київ, рахунок: UA158201720355259002000002265).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 ,на строк до 28 квітня 2022 року включно обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками, потерпілими, іншим підозрюваним у даному кримінальному провадженні.

- здати на зберігання до відповідних органів Державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну,

та роз`яснити, що в разі невиконання таких обов`язків щодо нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі оригінал документу із відміткою банку має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення, яка після його отримання та перевірки має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення, про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора відділу Івано-Франківської обласної прокуратури Свірідова Д.І.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду області протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Бабій О.М.