Рішення № 103587289, 10.01.2022, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/6221/21

2/214/1427/22

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2022 року м. Кривий Ріг

Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Євтушенка О.І.,

секретар судового засідання Гливук М.І.

сторони:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач ОСОБА_2 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Виконавчий комітет Саксаганської районної у місті ради;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Виконавчий комітет Саксаганської районної у місті ради про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -

Представники:

від третьої особи ОСОБА_3

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду 30 липня 2021 року з позовною заявою, в якій просить суд визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням- квартирою АДРЕСА_1 .

Пред`явлені вимогимотивовано тим,що ОСОБА_1 є власником однокімнатної квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується договором купівлі-продажу від 09 грудня 1995 року. ОСОБА_2 зареєстрований за вищевказаною адресою, є сином позивача, але фактично не проживає в ній понад 5 років, оскілки проживає в іншій країні, що підтверджується довідкою ТОВ «ЖИТЛОСЕРВІС-КР». Відповідач є членом сім`ї позивача та не приймає жодної участі в утриманні квартири, у тому числі з 2016 року не здійснює оплату житлово-комунальних послуг, які надаються відповідно до кількості зареєстрованих осіб в квартирі, тому вона вимушена нести зайві витрати, що ставить її в скрутне матеріальне становище. Крім того, реєстрація відповідача, за адресою належної їй квартири, створює ОСОБА_1 перешкоди у її користуванні, зокрема не дає можливості отримувати субсидію на оплату житлово-комунальних послуг. Відповідач добровільно знятися з реєстраційного обліку, за вищевказаною адресою, не бажає, що перешкоджає їй в повному обсязі розпоряджатися своєю квартирою, та як наслідок значно обмежує її законні права. У зв`язку з чим вона вимушена звернутися до суду за захистом своїх прав.

За результатами автоматизованого розподілу на підставі протоколу 30 липня 2021 року матеріали позову передано в провадження судді Євтушенку О.І.

Ухвалою суду від 29 версеня 2021 року позов прийнято до розгляду з відкриттям спрощеного позовного провадження.

Правом на участь в судовому засіданні позивач ОСОБА_1 не скористалася, подавши заяву про розгляд справи за їх відсутності. Позовні вимоги підтримала, наполягала на їх задоволенні з підстав, викладених в позові.

Відповідач ОСОБА_2 про час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином, однак не з`явився, причини неявки не відомі, відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подав.

Представник третьої особи Чайка Л. Правом на участь в судовому засіданні не скористалась, подала заяву про розгляд справи за її відсутності, при прийнятті рішення покладалась на розсуд суду.

Оцінюючи характер процесу, значення справи для сторін, обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність справи, а також враховуючи належне повідомлення відповідача, його неявку до суду без поважних причин, не подання відзиву суд постановив ухвалити по справі заочне рішення на підставі наявних доказів за відсутності заперечень з боку позивача проти заочного розгляду справи.

Заяв, клопотань від учасників справи не надходило. Інші процесуальні дії не вчинялись.

Дослідивши письмові докази по справі, надавши їм оцінку в сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст.55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно зі ст.3 ЦПК України, ч.1 ст.15 ЦК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до вимог ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником житлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується договором купівлі-продажу від 09 грудня 1995 року, посвідченого державним нотаріусом Другої Криворізької нотаріальної контори Герасимовою Л.С. та зареєстровано в реєстрі за номером 1-3287 (а.с. 27-28).

Факт родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , як між матір`ю та сином, підтверджується свідоцтвом про його народження серії НОМЕР_1 від 02 квітня 1998 року (а.с.7).

Відповідно до довідки від 20 липня 2021 року, за відомостями, що містяться в реєстрі територіальної громади міста Кривий Ріг наявна інформація за адресою: АДРЕСА_2 , зазначено, що в зазначеному житловому приміщенні значиться зареєстрованим ОСОБА_2 з 20 серпня 2014 року (а.с.8). Як слідує з акта ТОВ «ЖИТЛОСЕРВІС-КР» від 20 липня 2021 року, за адресою: АДРЕСА_2 , зазначено, що в зазначеному житловому приміщенні значиться зареєстрованим ОСОБА_2 , який за даною адресою з 2016 року не прожив (а.с. 23).

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 посилалася на те, що ОСОБА_2 є членом її сім`ї сином, однак не проживає в квартирі протягом тривалого часу без поважних причин, у зв`язку з чим втратив право користування цим житловим приміщенням.

Визначаючи характер спірних правовідносин, з урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку, що вони склались між власником житла та членом її сім`ї, у зв`язку з чим регулюються ст.405 ЦК України.

Відповідно до ст.16ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до статі 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції, органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно з законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду (стаття 47 Конституції України).

Відповідно до ч.1 ст.319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч.1 ст.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

З аналізу положень ст.ст.391, 396 ЦК України слідує, що позов про усунення порушень права, не пов`язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов`язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння, на чому також акцентує увагу Вищий спеціалізований суд України з розгляду кримінальних і цивільних справ в п.п.33,34 Постанови №5 від 07 лютого 2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав».

Згідно з ч.1 ст.405 ЦК України, члени сім`ї власника житла в силу наявності особистого сервітуту мають право користування цим житлом відповідно до закону. Натомість, як слідує з положень ч.2 ст.405 ЦК України, член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Відповідно до ст.206 ЦПК України, позивач може відмовитись від позову, а відповідач визнати позов на будь-якій стадії провадження по справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У раз визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову, якщо визнання відповідачем позову не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Оскільки відповідач в належному позивачеві житловому приміщенні не проживає понад 1 рік, а саме з 2016 року, та який наразі мешкає за кордоном, в той час як його реєстрація місця проживання створює позивачеві перешкоди в користуванні належною їй власністю, обмежуючи майнові права ОСОБА_1 , яка не має можливості отримувати субсидію, тому суд приходить до висновку про обґрунтованість пред`явлених нею вимог негаторного позову та необхідність їх задоволення, та визнанням ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням, розташованим за адресою: АДРЕСА_2 .

При цьомусуд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст.7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» рішення суду, яке набрало законної сили, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, є достатньою правовою підставою для зняття його з реєстрації місця проживання.

Положення ст.7 цього Закону підлягають застосуванню до усіх правовідносин, виникнення, зміна чи припинення яких пов`язані з юридичним фактом зняття з реєстрації місця проживання, що відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній в постанові від 16 січня 2012 року у справі № 6-57цс11.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, згідно зі ст.141 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 908 грн. 00 коп. в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору (а.с.1).

Керуючись ст.ст.4, 5, 13, 19, 76-81, 89, 95, 133, 142, 206, ч.2 ст.247, 258-259, 263-265, 274, 354, 355, п.15 Перехідних положень ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Виконавчий комітет Саксаганської районної у місті ради про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням, розташованим за адресою: АДРЕСА_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , судовий збір в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп.

Рішення є достатньою правовою підставою для зняття ОСОБА_2 зреєстраційного облікумісця проживання.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом 30 днів з дня його проголошення не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи. Заочне рішення може бути переглянуте Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за письмовою заявою відповідача, оформленою згідно ст.285 ЦПК України та поданою протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в загальному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 30 днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Відомості про сторін:

ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Виконавчий комітет Саксаганської районної у місті ради, юридична адреса: м. Кривий Ріг, вул. Володимира Великого 32, код ЄДРПОУ юридичної особи 05410872.

Заочне рішення складено та підписано 10 січня 2022 року.

Суддя Олексій ЄВТУШЕНКО