Рішення № 103586595, 21.02.2022, Господарський суд Житомирської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______

_____________

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" лютого 2022 р. м. Житомир Справа № 906/764/21

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Прядко О.В.,

секретар судового засідання: Пеньківська О.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: Омельчук С.О. - ордер серії КС №250850 від 14.09.2021;

від відповідача: Бобер А.В. - наказ №70-к від 04.09.2019;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом "Sinohydro Corporation Limited" ("Сіногідро Корпорейшн Лімітед"), що діє в Україні через Представництво "Сіногідро Корпорейшн Лімітед"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "MAST-BUD SP. Z O.O." ("МАСТ-БУД СП. З О.О."), що діє в Україні через Представництво "МАСТ-БУД СП. З О.О.",

про стягнення 508811,33 грн

Процесуальні дії по справі.

"Сіногідро Корпорейшн Лімітед", що діє через представництво "Сіногідро Корпорейшн Лімітед", звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "MAST-BUD SP.Z O.O." ("МАСТ-БУД СП. З О.О."), що діє через зареєстроване в Україні представництво "МАСТ-БУД СП. З О.О.", про стягнення 508811,33 грн заборгованості за договором поставки № 22/05/20 від 22.05.2020.

Ухвалою від 13.07.2021 господарський суд залишив позовну заяву без руху у зв`язку із виявленими недоліками та надав строк для їх усунення.

30.07.2021 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 03.08.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 08.09.2021.

25.08.2021 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вих.№347 від 25.08.2021), згідно з яким останній не визнає позовні вимоги, вважає їх безпідставними і такими, що не підлягають задоволенню.

Ухвалою суду від 08.09.2021 позовну заяву залишено без руху у зв`язку із виявленими недоліками.

20.09.2021 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків з доданими до неї документами.

Ухвалою суду від 27.09.2021 призначено підготовче засідання на 12.10.2021.

Ухвалою суду від 12.10.2021 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів та відкладено підготовче засідання на 17.11.2021.

17.11.2021 у засіданні суду представником відповідача подано заяву про долучення до матеріалів справи листа №465/1 від 22.10.2020 та рахунка на оплату №50 від 23.10.2020.

Протокольною ухвалою від 17.11.2021 оголошено перерву в підготовчому засіданні до 24.11.2021.

23.11.2021 до суду від представника відповідача надійшла заява від 19.11.2021 про долучення до матеріалів справи доказів надіслання на електронні адреси Представництва "Сіногідро Корпорейшн Лімітед" листа №465/4 від 22.10.2020 та рахунка на оплату №50 від 23.10.2020, а також копія договору поставки №22/05/20 від 22.05.2020.

23.11.2021 представником позивача у засіданні суду подано додаткові пояснення.

Ухвалою господарського суду від 24.11.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу №906/764/21 до судового розгляду по суті; судове засідання призначено на 31.01.2022.

28.01.2022 від представника відповідача надійшла заява про долучення до матеріалів справи доказів направлення "Сіногідро Корпорейшн Лімітед", що діє через представництво "Сіногідро Корпорейшн Лімітед", листа за вих.№ 9 від 18.01.2022 щодо чергового повідомлення про готовність до відвантаження замовлених деформаційних швів за договором поставки №22/05/2020 від 22.05.2020 та рахунка на оплату №1 від 18.01.2022 засобами поштового зв`язку ПАТ «Укрпошта» (відправлення №1000232816680) з відповідними доказами надіслання.

Ухвалою суду від 31.01.2022 відкладено розгляд справи по суті на 21.02.2022.

21.02.2022 у засіданні представником відповідача подано заяву про долучення до матеріалів справи копії листа №(2020) UKR-ZTMR-LA-301 від 16.10.2020.

Представник позивача заперечив проти прийняття судом вказаного документа.

Суд у засіданні ухвалив відмовити у задоволенні заяви відповідача від 21.02.2022, оскільки лист №(2020) UKR-ZTMR-LA-301 від 16.10.2020 поданий представником відповідача під час розгляду справи по суті, з порушенням порядку і строків подання доказів, поданий без наявності доказів його надіслання позивачу. Крім того, такий документ за своєю суттю не стосується правовідносин за даним договором поставки, адже між сторонами, як повідомили представники сторін, існують й інші правовідносини - правовідносини субпідряду.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки №22/05/20 від 22.05.2020 в частині поставки попередньо оплаченого товару.

Оскільки відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання за вказаним договором, а саме не здійснив поставку попередньо оплаченого позивачем товару, позивач змушений був звернутися до суду з вимогою про стягнення з відповідача 508811,33 грн боргу.

За змістом відзиву на позовну заяву, відповідач визнає факт укладення між ним та позивачем договору поставки №22/05/20 від 22.05.2020, однак, посилаючись на те, що чергова поставка не відбулася у зв`язку з несплатою покупцем чергового платежу за готовий до відвантаження товар, вважає свої зобов`язання виконаними, а позовні вимоги безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню (а.с.58-62).

У відзиві відповідач зазначив, що згідно заявки на постачання товару №1 від 22.05.2020 (а.с.51) до договору поставки №22/05/20 від 22.05.2020, покупець замовив у постачальника товар на загальну вартість (на час замовлення) 1660772,24 грн, а 11.06.2020 сплатив на користь постачальника авансовий платіж у розмірі 848018,88 грн. Згодом, після отримання повідомлення про готовність частини замовлення 09.07.2020 покупець сплатив на користь постачальника 364620,01 грн і 12.08.2020 отримав частину замовленого та оплаченного товару.

Відповідач стверджує, що 27.08.2020 покупцеві було направлено рахунок №30 на суму 363942,77 грн про сплату вартості іншої частини готового до відвантаження товару (а.с.74), але у зв`язку з несплатою покупцем чергового платежу чергова поставка не відбулася, постачальник несе збитки за зберігання виготовленого товару. На підставі викладеного відповідач просить відмовити у задоволенні позову за безпідставністю.

У додаткових поясненнях від 22.02.2022 позивач заперечив факт надіслання відповідачем на електронну пошту позивача повідомлення про готовність товару до відвантаження і рахунка на оплату. Позивач наголосив на тому, що умови договору поставки №22/05/20 від 22.05.2020 не містять положень щодо можливості передачі пов`язаних з його виконанням документів засобами електронного зв`язку; вказаний договір не містить електронної адреси позивача; відповідачем не доведено, що адреса електронної пошти, на яку було направлено документи, належить саме позивачу або службовій особі позивача, уповноваженій отримувати такі документи; з наданого відповідачем скріншоту неможливо встановити зміст документів, які, за його словами, були надіслані позивачу (а.с.119).

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, надав усні пояснення щодо предмета та підстав позову.

Представник позивача заперечив проти позовних вимог, просив відмовити у їх задоволенні у повному обсязі.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

22.05.2020 між "Сіногідро Корпорейшн Лімітед", що діє через представництво "Сіногідро Корпорейшн Лімітед" (далі за текстом - позивач, покупець) та Представництвом "МАСТ-БУД СП. З О.О." (далі за текстом - відповідач, постачальник) було укладено договір поставки № 22/05/20 (далі - Договір) (а.с.114-118), відповідно до п.п.1.1 - 1.2 якого постачальник зобов`язується поставити і передати у власність покупцю, а покупець - прийняти і оплатити товар (одномодульні деформаційні шви для будівництва штучних споруд при «Реконструкції автодороги М06 на ділянці км 129 + 600 - км 151 + 730, обхід м.Житомир»), в повному обсязі на умовах і в порядку, визначеному цим Договором.

Конкретна кількість і тип товару визначаються в заявках - специфікаціях (далі - заявка) покупця, є невід`ємною частиною цього Договору, із зазначенням у них необхідних характеристик і параметрів товару і наданням креслень-моделей деформаційних швів. Кількість деформаційних швів в одній заявці не може бути менше 4 штук. Кількість всіх заявок за Договором не може бути більше двох.

Орієнтовна вартість товару за даним Договором складає 1660772,24 грн з ПДВ, що на дату підписання Договору (22.05.2020) еквівалентно 56370,74 грн євро, згідно офіційного курсу НБУ (29,4616 грн за 1 євро). У випадку зміни офіційного курсу валют на дату здійснення платежу за Договором ціна товару в рублях підлягає перерахунку, виходячи з офіційного курсу НБУ, дійсного на дату оплати (п.1.3 Договору).

Загальна вартість цього Договору визначається вартістю товару отриманого протягом дії цього Договору, відповідно до накладних, які є невід`ємною частиною цього Договору (п.1.4 Договору).

Пунктом 3.1 Договору сторони погодили, що поставка товару по заявках здійснюється постачальником після його виготовлення, яке складає 56 (п`ятдесят шість) днів і починається після отримання від покупця заявки, відповідних креслень-моделей з вказаними потрібними параметрами і характеристиками товару, затвердження покупцем детальних креслень на деформаційні шви, які розроблює і передає на затвердження постачальник, і отримання авансового платежу у розмірі 50 % від вартості вказаного у заявці товару.

Решту 50 % вартості товару покупець сплачує постачальнику після отримання від нього повідомлення про готовність товару до відвантаження (п.3.2 Договору).

У п.3.3 Договору зазначено, що моментом передачі товару постачальником є його отримання покупцем з відповідною відміткою в супровідній первинній обліково-видатковій документації (товарно-транспортна накладна, видаткова накладна). Разом із товаром покупцю повинні передаватися документи, які відповідають товару.

Згідно п.3.5 Договору, постачальник буде вважатися таким, що виконав зобов`язання з поставки товару, якщо він поставив товар у місце, зазначене у заявці покупця, і з усією супровідною документацією, відповідно до чинного законодавства України і цього Договору, якщо в результаті прийняття було встановлено, що товар повністю відповідає вимогам, передбаченим законодавством України, вимогам, визначеним у заявці покупця, й іншим умовам цього Договору.

Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами (п.6.1 Договору).

На виконання умов договору поставки № 22/05/20 від 22.05.2020 позивач оплатив товар на загальну суму 1212638,89 грн, з яких 848018,88 грн було сплачено 11.06.2020, відповідно до виставленого відповідачем рахунку №30 від 10.06.2020 (а.с.29), а 364620,01 грн було сплачено 09.07.2020, відповідно до рахунку №36 від 08.07.2020 (а.с.30).

Оплата позивачем вказаної суми грошових коштів підтверджується платіжними дорученнями №1387 від 11.06.2020, №1491 від 09.07.2020 (а.с.32-33).

Відповідач зі свого боку виконав договірні зобов`язання частково, здійснивши поставку товару на суму 703827,56 грн, про що свідчить видаткова накладна №4 від 12.08.2020 (а.с.31).

Як повідомив відповідач, 27.08.2020 було направлено позивачу (покупцеві) рахунок №30 від 27.08.2020 на суму 363942,77 грн про сплату вартості іншої частини готового до відвантаження товару в кількості 2 шт. (а.с.74), але оскільки оплата від позивача не находила, то чергова поставка відповідачем не здійснювалася.

23.10.2020 відповідачем було надіслано позивачу лист вих.№465/1 від 22.10.2020 про виготовлення товару (чотирьох деформаційних швів, загальною довжиною 52,20 м (13,05м * 4 шт. = 52,20 м)) та готовність його до відвантаження, а також рахунок на оплату №50 від 23.10.2020 на суму 665976,48 грн про сплату вартості готового до відвантаження товару в кількості 4 шт. (а.с.103-104).

Відповідач зазначив, що такі документи передавалися наручно та надсилалися засобами електронного зв`язку на електронні пошти: sinohydro_ukr_ztmr@163.com, yang0yang@vip.qq.com, 958778286@qq.com, що належать відповідальним особам Представництва "Сіногідро Корпорейшн Лімітед", з електронної пошти lionchandr13@gmail.com, що належить головному інженеру Представництва фірми "МАСТ-БУД СП. З О.О." Жежері Анатолію Васильовичу, для підтвердження чого надано скріншот електронної пошти за 23.10.2020 (а.с.102, 109, 112).

18.01.2022 відповідач звернувся до позивача з листом №9 від 18.01.2022 щодо чергового повідомлення про готовність до відвантаження замовлених деформаційних швів за договором поставки №22/05/20 від 22.05.2020 з рахунком на оплату №1 від 18.01.2022 на суму 686491,32 грн (614491,32 грн деформаційні шви у кількості 4 шт. + 72000,00 грн - послуга зберігання) засобами національного оператора поштового зв`язку України АТ «Укрпошта» (відправлення за №1000232816680 (а.с.129-130). На підтвердження зазначеного в якості доказів надіслання позивачу таких документів відповідач долучив опис вкладення у цінний лист, фіскальний чек і поштову накладну №1000232816680 від 18.01.2022 (а.с.131).

Таким чином, позивач зазначає, що внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки №22/05/20 від 22.05.2020 за останнім утворилась заборгованість у вигляді суми попередньої оплати за непоставлений товар у розмірі 508811,33 грн.

Відповідач у свою чергу позов не визнає, зазначає, що нездійснення ним чергової поставки товару було зумовлено несплатою позивачем як покупцем чергового платежу, відповідно до п.3.2 Договору.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Частиною 1 ст.509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За ст.173 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, сплатити гроші тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з положеннями ст.193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки.

Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки (ст.712 ЦК України).

Правовідносини купівлі-продажу регулюються главою 54 ЦК України.

Так, відповідно до ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму

Статтею 662 ЦК України визначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Частиною 1 ст. 663 ЦК України передбачено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару (ст.664 ЦК України).

Згідно з приписами ст.ст.525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору поставки №22/05/20 від 22.05.2020 позивач перерахував на рахунок відповідача грошові кошти у розмірі 848018,88 грн, що підтверджується платіжними дорученнями №1387 від 11.06.2020 (а.с.32). Тобто, позивач виконав свої зобов`язання щодо здійснення авансового платежу у розмірі 50 % вартості товару згідно заявки від 22.05.2020 (а.с. 51).

Як встановлено судом, після сплати позивачем платіжним дорученням №1491 від 09.07.2020 суми коштів згідно виставленого рахунку відповідачем, останній поставив позивачу товар частково, на суму 703827,56 грн, про що свідчить видаткова накладна №4 від 12.08.2020 (а.с.31,33, 52).

Загалом позивач перерахував на рахунок відповідача грошові кошти у розмірі 1212638,89 грн (а.с. 32,33).

Разом із тим, відповідач не надав суду доказів поставки позивачу решти товару.

Відповідачем не надано суду належних доказів повідомлення позивача про готовність товару до відвантаження та надання позивачу рахунків №30 від 27.08.2020 на суму 363942,77 грн про сплату вартості готового до відвантаження товару в кількості 2 шт. (а.с.74) та №50 від 23.10.2020 на суму 665976,48 грн про сплату вартості готового до відвантаження товару в кількості 4 шт. (а.с.103-104).

Так, до матеріалів справи долучено лише лист вих.№465/1 від 22.10.2020 про готовність товару до відвантаження з проханням здійснити оплату за виготовлені конструкції та рахунок на оплату №50 від 23.10.2020, які, за словами відповідача, передавались наручно та були надіслані на електронну пошту відповідальних осіб Представництва "Сіногідро Корпорейшн Лімітед" 23.10.2020, на підтвердження чого надано скріншот (знімок екрану) електронної пошти, з якої було здійснено таке надіслання.

При цьому, факт електронного листування між сторонами заперечується позивачем, як заперечується і отримання ним вказаного листа з рахунком наручно. Позивачем також заперечується і отримання рахунку №30 від 27.08.2020.

Судом встановлено, що умовами договору поставки №22/05/20 від 22.05.2020 не передбачено можливість електронного листування під час його виконання, не погоджено між сторонами відповідних адрес для листування електронним зв`язком, переліку осіб, уповноважених вести таке листування; вказаний договір поставки не містить електронної адреси позивача; в матеріалах справи відсутні докази того, що електронні поштові адреси: ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 958778286@qq.com, на які надсилалися документи, належать саме позивачу, а не іншим особам. Окрім того, наданий відповідачем скріншот не дає можливості встановити зміст направлених вкладень до електронного листа.

Суд зазначає, що роздруківка електронного листування не може вважатись електронним документом (копіями електронних документів) в розумінні ч.1 ст.5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", відповідно до якої електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, яка використовується для ідентифікації автора та/або підписування електронного документа іншим суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершує створення електронного документа.

Такий правовий висновок викладено у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28.12.2019 у справі №922/788/19.

Поряд із цим, в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 14.02.2019 року у справі №9901/43/19 зазначено, що саме електронний цифровий підпис є головним реквізитом подання електронного документа. Відсутність такого реквізиту в електронному документі виключає підстави вважати його оригінальним.

В матеріалах справи міститься також лист відповідача щодо чергового повідомлення позивача про готовність товару до відвантаження №9 від 18.01.2022 з відповідним рахунком на оплату №1 від 18.01.2022 (а.с.129-130), які були надіслані позивачу вже засобами поштового зв`язку за адресою: Бульвар Лесі Українки, 26, м.Київ, 01133, однак таке направлення було здійснено 18.01.2022 (після реалізації позивачем свого права вимагати повернення попередньої оплати відповідно до ст.693 ЦК України).

Відповідно до ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно з приписами ст.76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З урахуванням вищевикладеного, надані відповідачем документи, згідно зі ст.ст.76-79, 91 ГПК України, не є належними та допустимими доказами повідомлення позивача про готовність товару до його відвантаження, відповідно до умов Договору.

Виходячи із системного аналізу вимог чинного законодавства, аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується, згідно з договором, наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар, який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (висновок про застосування норм права, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.02.2018 у справі №910/12382/17).

Відповідно до ч. 1 і ч. 2 ст.693 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

У розумінні приписів цієї норми покупцю належить право вимагати, крім іншого, повернення передоплати за непоставлений товар. При цьому, попередньою оплатою є часткова або повна оплата товару до його передання продавцем.

Визначене зазначеною нормою право покупця вимагати від продавця повернення суми попередньої оплати є за своїм змістом правом покупця на односторонню відмову від зобов`язання, внаслідок якої припиняється зобов`язання продавця перед покупцем по поставці товару і виникає нове грошове зобов`язання.

В матеріалах справи відсутні належні докази виконання відповідачем своїх зобов`язань щодо завчасного повідомлення покупця про час закінчення виготовлення товару і підготовку його до відвантаження (абз. 5 п. 4.1. договору) та щодо поставки покупцю товару на умовах договору (абз. 2 п. 4.1. договору).

Судом встановлено, що відповідно до п. 3.1. договору товар згідно заявки від 22.05.2020 мав бути виготовлений відповідачем у строк до 06.08.2020, з огляду на здійснення позивачем авансового платежу 11.06.2020. Однак, з огляду на наявні в матеріалах справи рахунки, вбачається, що товар виготовлявся частково, а згідно з наданими відповідачем рахунками №30 від 27.08.2020 та №50 від 23.10.2020 поза межами погодженого сторонами в договорі строку (56 днів). Про недотримання відповідачем строку виготовлення усієї кількості товару згідно заявки свідчить також відсутність рахунків у період з 09.07.2020 до 06.08.2020, а також видаткова накладна №4 від 12.08.2020.

Суд зазначає, що порушення відповідачем строків виготовлення товару тягне за собою й порушення строків поставки товару.

З огляду на викладене, в силу чинного законодавства позивач наділений правом вимагати повернення коштів попередньої оплати.

Позивач довів суду факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки №22/05/20 від 22.05.2020, а саме нездійснення поставки попередньо оплаченого товару, а наявність боргу в сумі 508811,33 грн підтверджується наявними у справі доказами.

Відповідач доказів, які підтверджували б поставку товару чи повернення попередньої оплати за непоставлений товар в сумі 508811,33 грн не надав, доводів позивача не спростував.

За вказаних обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача 508811,33 грн попередньої оплати за договором поставки №20/05/20 від 22.05.2020 є доведеними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат.

Судові витрати у вигляді сплати судового збору, відповідно до ст.129 ГПК України, у разі задоволення позову, покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "MAST-BUD SP. Z O.O." (Республіка Польща, вул. Старий порт, 13, місцевість Бидгощ, 85-068) в особі Представництва "МАСТ-БУД СП. З О.О." (12526, Житомирська область, Коростишівський район, с. Великі Кошарища, ідентифікаційний код 26627765) на користь "Sinohydro Corporation Limited" (Китайська Народна Республіка) в особі Представництва "Сіногідро Корпорейшн Лімітед" (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26; ідентифікаційний код 26612982) 508811,33 грн. основного боргу, 2270, 00 грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 01.03.22

Суддя Прядко О.В.

Віддрукувати:

1 - у справу;

2 - позивачу на ел.пошту (ІНФОРМАЦІЯ_4);

3 - відповідачу на ел.пошту (ІНФОРМАЦІЯ_3).