Рішення № 103586538, 21.02.2022, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

21 лютого 2022 року Справа № 903/829/21

Господарський суд Волинської області у складі судді Якушевої І.О., за участі секретаря судового засідання Хомич О. В., розглянувши заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю Ніра адвоката Т.С. Нестеришина

про ухвалення додаткового рішення про стягнення 45000 грн. витрат на професійну правничу допомогу

по справі №903/829/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Ніра, м. Київ

до Фермерського господарства Західний Буг Юнака Сергія Петровича, м. Володимир-Волинський

про стягнення 496 883,22 грн.,

за участю представників сторін:

від позивача: н/з

від відповідача: н/з

в с т а н о в и в:

рішенням Господарського суду Волинської області від 16.12.2021 позов Товариства з обмеженою відповідальністю Ніра було задоволено повністю: стягнуто з Фермерського господарства Західний Буг Юнака Сергія Петровича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Ніра 393 496 грн. 50 коп. збитків, завданих інфляцією, 103 386 грн. 72 коп. процентів річних, 7 453 грн. 25 коп. витрат, пов`язаних з оплатою судового збору.

Представник позивача в судовому засіданні 16.12.2021 повідомив про те, що докази понесення витрат на правову допомогу будуть надані суду в порядку ст. 129 ГПК України впродовж 5-ти днів після ухвалення рішення суду.

28.12.2021 (штамп на конверті відправлення 20.12.2021) на адресу суду надійшла заява від 20.12.2021 по справі №903/829/21, що підписана представником ТзОВ НВМ ІНВЕСТ адвокатом Нестеришиним Т.С. про стягнення витрат на правову допомогу з ФГ Західний Буг Юнака Сергія Петровича на користь ТзОВ НІРА у справі №903/829/21 в розмірі 45 000 грн.

Ухвалою суду від 30.12.2021 (суддя Шум М.С.) заяву від 20.12.2021 позивача у справі №903/829/21 ТзОВ НІРА про ухвалення додаткового рішення у справі повернуто без розгляду.

14.01.2022 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю Ніра адвоката Т.С. Нестеришина надійшла заява б/н від 10.01.2022 про прийняття додаткового рішення у справі №903/829/21, в якій адвокат Т.С. Нестеришин просив визнати поважною причину пропущення строку на подання заяви про прийняття додаткового рішення та доказів, що підтверджують розмір судових витрат у справі №903/829/21 та поновити пропущений процесуальний строк; прийняти додаткове рішення, яким стягнути з ФГ Західний Буг Юнака Сергія Петровича на користь ТзОВ НІРА 45 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

На обгрунтування поновлення пропущеного процесуального строку на подання заяви про прийняття додаткового рішення адвокат Т.С. Нестеришин посилався на те, що впродовж 5-ти днів після ухвалення рішення суду ТОВ НІРА було подано до Господарського суду Волинської області заяву про прийняття додаткового рішення з доданням доказів, що підтверджують судові витрати. Ухвалою Господарського суду Волинської області від 30.12.2021 заяву було повернуто ТОВ НІРА та роз`яснено право повторного звернення з заявою після усунення недоліків. Ухвала від 30.12.2021 була отримана ТОВ НІРА 05.01.2022. З 7 по 9 січня 2022 року включно були вихідні та святкові дні. ТОВ НІРА було усунуто недоліки заяви про прийняття додаткового рішення та невідкладно, відразу після закінчення неробочих днів, а саме: 10 січня 2022 року, направлено заяву на адресу Господарського суду Волинської області.

Ухвалою суду від 17.01.2022 заявнику поновлено пропущений процесуальний строк на подання заяви про прийняття додаткового рішення та доказів, що підтверджують розмір судових витрат у справі №903/829/21; прийнято заяву до розгляду; розгляд заяви призначено на 26.01.2022.

20.01.2021 на електронну адресу Господарського суду Волинської області надійшла ухвала Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.01.2022 про відкриття апеляційного провадження у справі №903/829/21.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.01.2022 постановлено, зокрема, поновити Фермерському господарству "Західний Буг" Юнака Сергія Петровича строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Волинської області від 16.12.2021; відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою фермерського господарства "Західний Буг" Юнака Сергія Петровича на рішення господарського суду Волинської області від 16.1.2.2021 у справі №903/829/21; зупинити дію рішення господарського суду Волинської області від 16.12.2021 у справі №903/829/21; витребувати з господарського суду Волинської області матеріали справи №903/829/21.

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 21.01.2022 було зупинено розгляд заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю Ніра адвоката Т.С. Нестеришина про ухвалення додаткового рішення про стягнення 45000 грн. витрат на професійну правничу допомогу по справі №903/829/21 до розгляду апеляційної скарги Фермерського господарства "Західний Буг" Юнака Сергія Петровича на рішення Господарського суду Волинської області від 16.12.2021 та повернення матеріалів справи до Господарського суду Волинської області.

24.01.2022 Фермерське господарство "Західний Буг" Юнака Сергія Петровича подало до суду клопотання про зменшення розміру судових витрат на правничу допомогу, посилаючись на те, що заявлені позивачем до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу є завищеними та неспівмірними з обсягом наданих адвокатом послуг та складністю справи. Фермерське господарство вважає, що спір є спором незначної складності, віднесений до категорії спорів, що виникають у зв`язку із стягненням заборгованості та не передбачає дослідження адвокатом великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів; матеріали справи не містять значної кількості документів, на дослідження яких адвокат витратив би значний час для підготовки процесуальних документів, оскільки ця справа не пов`язана зі збиранням та дослідженням значного обсягу доказів.

24.01.2022 на електронну адресу Господарського суду Волинської області надійшла заява представника Товариства з обмеженою відповідальністю Ніра адвоката Вініченко В.В. б/н від 21.01.2022, в якій заявник просив суд забезпечити його участь в судовому засіданні 26.01.2022 о 14:00 год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням системи відеоконференцзв`язку EASYCON.

Ухвалою суду від 26.01.2022 відкладено вирішення питання про розгляд заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю Ніра адвоката Вініченко В.В. про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду до повернення матеріалів справи №903/829/21 із Північно-західного апеляційного господарського суду та поновлення розгляду заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю Ніра адвоката Т.С. Нестеришина про ухвалення додаткового рішення.

10.02.2022 до Господарського суду Волинської області повернулися матеріали справи №903/829/21 із Північно-західного апеляційного господарського суду.

Ухвалою суду від 11.02.2022 поновлено розгляд заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю Ніра адвоката Т.С. Нестеришина про ухвалення додаткового рішення про стягнення 45000 грн. витрат на професійну правничу допомогу по справі №903/829/21, розгляд заяви призначено на 21.02.2022, у задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю Ніра адвоката Вініченко В.В. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції відмовлено у зв`язку з технічною неможливістю Господарського суду Волинської області забезпечити участь представника позивача в режимі відеоконференції у визначені дату та час судового засідання.

24.01.2022 відповідач через відділ документального забезпечення та контролю подав клопотання про зменшення розміру витрат на правову допомогу, посилаючись на те, що вони є неспівмірними із складністю справи, її обсягом та часом, витраченим адвокатом на виконання робіт, а також ціною позову.

Суд, оцінюючи подану позивачем заяву та документи в її обґрунтування за своїм переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення клопотання з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Волинської області від 16.12.2021 позов Товариства з обмеженою відповідальністю Ніра було задоволено повністю, стягнуто з Фермерського господарства Західний Буг Юнака Сергія Петровича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Ніра 393 496 грн. 50 коп. збитків, завданих інфляцією, 103 386 грн. 72 коп. процентів річних, 7 453 грн. 25 коп. витрат, пов`язаних з оплатою судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Додаткове рішення (ухвала) є засобом доповнення змісту рішення суду, тобто виправлення його неповноти при незмінності усього змісту. Унормовані названою статтею процесуального закону підстави для його ухвалення є вичерпними та розширеному тлумаченню не підлягають.

За приписами ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких, зокрема, віднесено витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Пунктом 4 ст. 129 ГПК України встановлено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Таким чином, приписами вищенаведеної норми визначається порядок подання стороною доказів щодо витрат, пов`язаних із судовим розглядом, зокрема, на правничу допомогу адвоката, у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) сторін. Порядок подачі таких документів з відповідною заявою в письмовому провадженні Господарським процесуальним кодексом України не визначено.

Відповідно до ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Статтею 244 ГПК України встановлено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Реалізація кожним права на правову допомогу не може залежати від статусу особи та характеру її правовідносин з іншими суб`єктами права. Правову позицію щодо цього висловив Конституційний Суд України у рішенні від 16.11.2000р. №13-рп/2000 у справі про право вільного вибору захисника.

Зокрема, в абзаці п`ятому пункту 5 мотивувальної частини зазначеного рішення зазначається, що "закріпивши право будь-якої фізичної особи на правову допомогу, конституційний припис "кожен є вільним у виборі захисника своїх прав" (ч. 1 ст. 59 Конституції України) за своїм змістом є загальним і стосується не лише підозрюваного, обвинуваченого чи підсудного, а й інших фізичних осіб, яким гарантується право вільного вибору захисника з метою захисту своїх прав та законних інтересів, що виникають з цивільних, трудових, сімейних, адміністративних та інших правовідносин".

Конституційне право кожного на правову допомогу за своєю суттю є гарантією реалізації, захисту та охорони інших прав і свобод людини і громадянина, і в цьому полягає його соціальна значимість.

Правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати.

Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати, тоді як конституційне право на професійну правничу допомогу не може бути обмежено.

У відповідності до ст. 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті першій Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За приписами ч. 3 ст. 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 ЦК України. Зокрема, ст. 903 ЦК України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 30 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Частина 1 статті 123 ГПК України встановлює, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує й Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України, заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Частиною 5 ст. 126 ГПК України встановлено, що у разі недотримання вимог ч. 4 ст.126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).

При цьому ч. 8 ст. 129 ГПК України встановлює, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

У заяві Фермерське господарство просить стягнути з відповідача 45000 грн. витрат на професійну правничу допомогу, які були понесені позивачем у зв`язку з розглядом в господарському суді справи №903/829/21.

На підтвердження надання адвокатом Нестеришиним Т. С. послуг з професійної правничої допомоги в суді під час розгляду цієї позивачем надано копії: договору про надання правової (правничої) допомоги від 09.01.2019, додаткової угоди № 9 від 04.10.2021 до договору про надання правової (правничої) допомоги від 09.01.2019, акту приймання-передання правової (професійної правничої) допомоги від 20.12.2021 за договором про надання правової (правничої) допомоги від 09.01.2019.

Пунктом 1 частини 2 статті 126, частиною 8 статті 129 ГПК України, визначено, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019р. у справі №922/445/19.

Співмірність витрат суб`єктивна категорія, яка залежить від кількох чинників, та може тлумачитися судом відповідно до його дискреційних повноважень. Проте, дискреція суду в цьому випадку усічена та може бути застосована лише за клопотанням іншої сторони.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015р., п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Для включення всієї суми гонорару та фактичних витрат у відшкодування за рахунок відповідача має бути встановлено, що такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний, виправданий, що передбачено ст. 126 ГПК України та ст. 30 Закону. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Згідно зі ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини, зокрема, вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

На думку суду, витрати позивача на оплату послуг адвоката є дійсними та необхідними, проте, їх розмір не може вважатись розумним, оскільки не є повністю співмірним зі складністю справи, а також із складністю та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг).

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

За приписами ч. 6 ст. 126 ГПК України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідач заявив про зменшення розміру судових витрат, надіславши до суду клопотання, у якому просить зменшити суму витрат до 2000 грн.

Відповідно до п. 1 додаткової угоди від 04.10.2022 до договору про надання правової (правничої) допомоги від 09.01.2019 орієнтовний обсяг та вартість становить: підготовка позовної заяви 21000 грн. (7 годин х 3000 грн./год), підготовка процесуальних документів 3000 грн. (вартість однієї години), представництво в судах 6000 грн. (вартість участі в одному засіданні).

Згідно з актом приймання передання правової допомоги від 20.12.2021 Адвокатське бюро «Нестеришина» надало таку правову допомогу позивачу: аналіз матеріалів, підготовка та подання позовної заяви з документами, що до неї додаються, 6 год., ціна 3000 грн., вартість 18000 грн.; складення та подання відповіді на відзив на адресу відповідача та Господарського суду, клопотань про проведення судових засідань в режимі відеоконференції 5 год., ціна 3000 грн., вартість 15000 грн.; представництво в Господарському суді інтересів позивача 2 засідання, ціна 6000 грн., вартість 12000 грн.

За приписами ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на наведені приписи законодавства, витрати позивача в розмірі 45000 грн. є неспівмірними із складністю цієї справи, наданими адвокатом послугами, затраченим ним часом на надання послуг, не відповідають критерію реальності витрат, розумності їх розміру. На думку суду, підготовка справи цієї категорії до розгляду в суді, а саме: підготовка позовної заяви та відзиву не вимагала значного обсягу юридичної й технічної роботи, адже справа не є складною (заявлено до стягнення лише проценти річних та інфляційні), нормативно-правове регулювання спірних правовідносин не змінювалося, позовна заява не містить значних за обсягом та складних розрахунків, судові засідання, в яких брав участь представник позивача, тривали недовго: 01.12.2021 00 год. 07 хв., 16.12.2022 1 год. 03 хв.

А тому, враховуючи заперечення відповідача про неспівмірність розміру витрат на правовому допомогу, заявлених до стягнення позивачем, порівняно зі складністю справи, доводи, які наведені ним на обґрунтування цієї заяви, виходячи із засад розумності і справедливості, на думку суду до стягнення з відповідача на користь позивача підлягають витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 14 000 грн.

Керуючись ст. ст. 13, 73-80, 123, 126, 129, 221, 236-240, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву від 10.01.2022 представника Товариства з обмеженою відповідальністю Ніра адвоката Т.С. Нестеришина про стягнення 45 000 витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

2. Стягнути з Фермерського господарства Західний Буг Юнака Сергія Петровича (44700, Волинська область, м. Володимир-Волинський, вул. Ганни Жежко, 9, код ЄДРПОУ 36932997) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Ніра (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 13, код ЄДРПОУ 19071304) 12 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

3. В решті вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст.ст. 253, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на додаткове рішення суду може бути подана до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата підписання повного тексту додаткового рішення: 01.03.2022.

СуддяІ. О. Якушева