Рішення № 103584908, 24.02.2022, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2022 року

справа №380/20219/21

провадження № П/380/20446/21

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої-судді Сподарик Н.І. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Західного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання протиправною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В :

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Західного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (81135, Львівська область, Пустомитівський район, с. Зубра, вул. Б. Хмельницького, 114 (3-1 поверх); код ЄДРПОУ 39816845) з вимогою:

- визнати протиправною та скасувати Постанову Західного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про застосування адміністративно-господарського штрафу №216389 від 20.09.2021.

В обґрунтування позовних вимог позивач, зазначив, що 20.09.2021 начальником Західного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки було розглянуто справу про порушення позивачем законодавства про автомобільний транспорт і прийнято постанову про стягнення адміністративного-господарського штрафу №216389. Зазначив, що здійснення габаритно-вагового контролю та розгляд вказаної справи відбувався з порушенням постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 «Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті» без участі суб`єкта господарювання та без дослідження всіх обставин справи. Зазначив, що акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 21.07.2021 та довідка про результати габаритно-вагового контролю від 21.07.2021, складено відносно ФОП ОСОБА_2 , а не відносно позивача, під час проведення габаритно-вагового контролю, позивачу не повідомили про виявлені порушення, не був ознайомлений з вищенаведеними актами. Вказав, що був об`єктивно позбавлений можливості у визначений термін прибути на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт і не зміг скористатись своїм правом прийняти участь у розгляді справи щодо порушення законодавства про автомобільний транспорт, надати пояснення, докази, клопотання, оскільки повідомлення про розгляд справи до позивача не надходило. Відповідно до товарно-транспортної накладної №551775 від 21.07.2021 та акту про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів 21.07.2021 здійснювалось перевезення пшениці, тобто вантажу, який за своїм характером є подільним. Відтак, перевезення такого вантажу з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм, відповідно до п. 22.5 Правил дорожнього руху заборонено, що виключає можливість отримання перевізником відповідного дозволу. Оскільки видача дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, які перевозять подільні вантажі з перевищенням габаритно-вагових параметрів, не передбачена, то на особу не може бути накладений штраф відповідно до абз. 15 ч. 1 ст. 60 Закону №2344-ІІІ за відсутність такого дозволу, а може лише бути застосована відповідальність у вигляді плати за проїзд, якщо при зважуванні вантажу встановлено порушення вагових параметрів. З огляду на наведене просить суд позов задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою суду від 22.11.2021 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами. Відповідачу надано строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, а також усі докази/належним чином завірені копії документів на спростування вимог позовної заяви.

Станом на 24.01.2022 відзиву на позовну заяву або заяви про визнання позову від відповідача не надходили.

Ухвалою суду від 24.01.2022 строк розгляду справи за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Західного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання протиправною та скасування постанови, продовжено на тридцять днів з метою подання відповідачем відзиву на позовну заяву та додаткових доказів, зобов`язано відповідача надати відзив на позовну заяву протягом 5 днів з дня отримання даної ухвали та долучити належним чином завірені копії документів на підставі яких прийнято оскаржувану постанову; інформацію з приводу запрошення позивача на розгляд комісії щодо прийняття постанови про притягнення до відповідальності.

28.01.2022 за вх. №8146 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Просив у задоволенні позову відмовити. Зазначив, що 21.07.2021 контролюючими особами Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, на підставі графіку проведення рейдових перевірок, а також відповідно до направлення на перевірку №026495 від 20.07.2021, на автомобільній дорозі а/д М-16 Одеса-Кучурган 12км+50 м проводилась рейдова перевірка у пункті габаритно-вагового контролю транспортних засобів перевізників, що здійснюють внутрішні та міжнародні перевезення пасажирів та вантажів. За результатами габаритно-вагового контролю транспортного засобу позивача, було встановлено, що загальна маса транспортного засобу становила 38280 кг при нормативно допустимій 40000 кг, навантаження на одиничну вісь становило 13580 кг при нормативно допустимому 11000кг. Вказане підтверджується талоном про зважування від 21.07.2021. Зазначив, що габаритно-ваговий контроль транспортного засобу позивача, здійснювався технічними засобами, що пройшли повірку, мають відповідне свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки у зв`язку із чим є придатним до застосування. Вказав, що позивач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт та прибув на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, що підтверджується бланком надання пояснень до справи №2732 від 15.09.2021, із особистим підписом ОСОБА_1 . В ході здійснення перевірок, об`єктом контролю є не суб`єкти господарювання, а транспортні засоби, які використовуються перевізниками для здійснення перевезень. Зазначив, що при зупинці транспортного засобу не завжди є можливість точно встановити суб`єкта, яким здійснюється перевезення. Завдання встановлення суб`єкта відповідальності вирішується на стадії розгляду справи про порушення, у відповідності до п. 25 Порядку №1567. Крім цього, зазначив, що у зв`язку з відмовою позивача від підписання документів, складених в результаті проведення габаритно-вагового контролю, працівниками було внесено відповідну відмітку, у відповідності до вимог п. 22 Порядку №1567. Також зазначив, що дозвіл на рух передбачений лише для перевезення неподільних вантажів. Логіка законодавця полягає у тому, що подільний вантаж можна перевезти за кілька перевезень, в той час, як неподільний у будь-якому випадку повинен бути перевезений за один раз. Саме тому законодавець не передбачає можливості отримання дозволу на рух у випадку здійснення перевезень подільних вантажів. Відповідно перевізники, які здійснюють перевезення подільних вантажів із перевищенням нормативних габаритно-вагових параметрів повинні підлягати відповідальності у порядку передбаченому ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», за відсутності дозволу на рух. З огляду на наведене просить суд у задоволенні позову відмовити повністю.

Інших заяв клопотань чи заяв до суду не надходило.

Дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

ФОП ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець.

Основним видом діяльності позивача за КВЕД є 49.41 вантажний автомобільний транспорт (основний).

У відповідності до товарно-транспортної накладної №551775 від 21.07.2021 позивачем здійснювалось перевезення пшениці, із пункту навантаження (с. Великий Дальник) до пункту розвантаження (м. Чорноморськ).

Для надання цих послуг позивачем використовувався автомобіль марки DAF реєстраційний номер НОМЕР_2 , із напівпричіпом, реєстраційний номер НОМЕР_3 .

21.07.2021 контролюючими органами Південного міжрегіонального управління Укратрансбезпеки, на підставі графіку проведення рейдових перевірок, а також відповідно до направлення на перевірку №026495 від 20.07.2021 на автомобільній дорозі а/д М-16 Одеса-Кучурган 12 км+50 м проводилась рейдова перевірка у пункті габаритно-вагового контролю транспортних засобі перевізників, що здійснюють внутрішні та міжнародні перевезення пасажирів та вантажів.

Посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті був зупинений транспортний засіб марки DAF, номерний знак НОМЕР_4 .

У відповідності до ст. 49 Закону України «Про автомобільний транспорт», п. 4 Порядку №422, водій транспортного засобу марки DAF, номерний знак НОМЕР_4 , надав для перевірки: посвідчення водія НОМЕР_5 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу DAF, номерний знак НОМЕР_4 , серії НОМЕР_6 .

За результатами габаритно-вагового контролю транспортного засобу було встановлено, що загальна маса транспортного засобу становила 38280 кг при нормативно допустимій 40000 кг; навантаження на одиничну вісь становило 13580 кг при нормативно допустимому 11000 кг. Вказане підтверджується талоном про зважування від 21.07.2021, транспортного засобу з номерним знаком НОМЕР_4 , довідкою про результати здійснення габаритно-вагового контролю №753,5 від 21.07.2021, актом про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів.

За результатами здійснення габаритно-вагового контролю складено акт №291622 від 21.07.2021 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, відповідно до якого під час перевірки виявлено порушення передбачене ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» ч. 1 абз.6 перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу.

Згідно розрахунку №0063394 від 21.07.2021 плати за проїзд великовагових та (або великогабаритних) транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, перевищення параметрів від нормативу по загальній масі не виявлено, визначено перевищення нормативу навантажень на осі (одиничну) у розмірі 23,45 %. Розрахунок оплати за проїзд, загальна сума до оплати 40,32 євро.

У зв`язку із відмовою позивача від підписання вказаних документів, працівниками Укртрансбезпеки внесено відповідну відмітку у відповідності до вимог п. 22 Порядку №1567.

15.09.2021 позивачем надано письмові пояснення стосовно виявлених порушень, у яких повідомив: автомобіль зерновоз, загальна маса була 38 тон, перевезення здійснював позивач, спускаючись з високого спуску, зерно трохи зсунулось, загрузка відбулась на полі, що унеможливлює точний розподіл ваги по осях і ще з запасом.

На підставі вищенаведених документів Західним міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки 20.09.2021 за порушення у виді перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу, відповідальність за яке передбачена абз.14 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт», винесено постанову про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу №216389 у розмірі 34000,00 грн.

Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що позивач з вказаним рішенням про стягнення адміністративно-господарського штрафу не погоджується, вважає його протиправними та таким, що суперечить поданим документам та нормам чинного законодавства, а тому звернувся до суду з даним позовом про його скасування.

Вказані обставини та зміст спірних правовідносин підтверджені наявними у справі доказами.

Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначені Законом України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2021 №2344-ІІІ (далі Закон № 2344).

За змістом ст. 6 Закону № 2344 реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, відповідно до якого Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Згідно з п. 8 цього Положення Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до пп. 1 п. 4 цього Положення основними завданнями Укртрансбезпеки є, зокрема, реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування (далі автомобільний транспорт), міському електричному, залізничному транспорті.

Згідно з пп. 2 та 29 п. 5 зазначеного Положення Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань, здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті; у випадках, передбачених законом, складає протоколи про адміністративні правопорушення, розглядає справи про адміністративні правопорушення і накладає адміністративні стягнення.

Відповідно до ч. 1 ст. 29 Закону України «Про дорожній рух» (далі Закон №3353, у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) до участі у дорожньому русі допускаються транспортні засоби, конструкція і технічний стан яких відповідають вимогам діючих в Україні правил, нормативів і стандартів, що мають сертифікат на відповідність цим вимогам, укомплектовані у встановленому порядку, а у разі, якщо транспортний засіб згідно з цим Законом підлягає обов`язковому технічному контролю, пройшов такий контроль.

За приписами ч. 2 ст. 29 Закону №3353 з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 22.1 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, маса вантажу, що перевозиться, і розподіл навантаження на осі не повинні перевищувати величин, визначених технічною характеристикою даного транспортного засобу.

Статтею ст. 33 Закону України «Про автомобільні дороги» від 08.09.2005 №2862-IV передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Так, згідно з п. 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.

Частиною 3 статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» (далі Закон №2344-ІІІ) встановлено, що у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

У разі відсутності документів, визначених статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», застосовують до автомобільних перевізників адміністративно-господарські штрафи, визначені статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Відповідно до пункту 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30 (далі - Правила №30) транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Згідно з пунктом 4 Правил №30 рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу здійснюється відповідно до Закону України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності через центри надання адміністративних послуг.

Дозвіл оформлюється уповноваженим підрозділом Національної поліції на підставі погоджувальних документів з власниками вулично-дорожньої мережі, залізничних переїздів, мостового господарства, служб міського електротранспорту, електромереж, електрифікації, електрозв`язку, в яких визначаються умови і режим проїзду зазначених транспортних засобів.

Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Відповідно до пп. 2 п. 2 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року № 879 (далі - Порядок № 879) вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Підпунктом 4 пункту 2 Порядку №879 визначено, що габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Відповідно до пп. 6, 7, 8 , 9 п. 2 Порядку № 897 вимірювальне і зважувальне обладнання - технічні засоби, які застосовуються під час визначення габаритно-вагових параметрів транспортних засобів і мають нормовані метрологічні характеристики; місце здійснення габаритно-вагового контролю - спеціально облаштоване місце розташування стаціонарних або пересувних пунктів габаритно-вагового контролю; стаціонарний пункт габаритно-вагового контролю (далі - стаціонарний пункт) - позначене відповідними дорожніми знаками та розташоване поблизу проїзної частини дороги відокремлене місце для здійснення контролю навантаження на вісь (осі) транспортних засобів, загальна маса та/або габарити яких перевищують установлені параметри, де розташовані спеціальні службові приміщення, споруди з вимірювальним і зважувальним обладнанням, а також майданчики для зберігання вантажів та стоянки транспортних засобів; пересувний пункт габаритно-вагового контролю (далі - пересувний пункт) - спеціальний транспортний засіб, обладнаний вимірювальною і зважувальною технікою для здійснення контролю. Ділянка дороги на відстані 100 метрів до пересувного пункту, 50 метрів за пересувним пунктом та узбіччя дороги за напрямком руху, де розташовано пункт, вважаються його межами. Місце здійснення габаритно-вагового контролю позначається відповідними тимчасовими дорожніми знаками.

Згідно з пунктом 3 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

За змістом пунктів 26, 27 Порядку Порядок №879 кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до державного бюджету.

Плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування справляється з транспортних засобів вітчизняних та іноземних власників, у тому числі тих, що визначені у статті 5 Закону України «Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України», справляється у разі виявлення факту перевищення їх фактичних параметрів над параметрами, які враховувалися під час встановлення розміру єдиного збору в пунктах пропуску через державний кордон, де відсутні вагові комплекси, та з транспортних засобів, які виїжджають за межі України і на які в установленому порядку не отримано дозвіл на рух або не внесено плату за проїзд.

Плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку.

Відповідно до пункту 28 Порядку №879 плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.

У відповідності до пункту 18 Порядку №879 за результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення.

Відповідно до пункту 23 Порядку №879 власник великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу або уповноважена ним особа має право привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб.

Пунктом 31-1 Порядку № 879 передбачено, що якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п`ятикратному розмірі.

За приписами пункту 21 Порядку №879 у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування. Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.

В свою чергу, згідно з абзацом 16 частини 1 статті 60 Закону №2344-IIІ за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З аналізу наведеної правової норми слідує, що для настання відповідальності за вказаною нормою є встановлення факту перевезення вантажу без відповідного дозволу.

При цьому приписи наведених норм, що встановлюють правила перевезення неподільного та подільного вантажів у випадку перевищення вагових або габаритних параметрів є різними:

- перевезення неподільного вантажу допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі;

- перевезення подільного вантажу не допускається взагалі.

Наведене свідчить про те, що законодавець, з метою збереження автомобільних доріг заборонив перевезення подільного вантажу, оскільки останній можливо безперешкодно розділити по різних автомобілях, не перевищуючи навантаження на автомобільні дороги. В свою чергу, для неподільних вантажів така можливість відсутня, а тому законодавством допускається перевезення таких вантажів з перевищенням габаритно-вагових параметрів, проте за умови отримання відповідного дозволу.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач перевозив пшеницю, тобто вантаж, який за своїм характером є подільним, а тому при завантаженні міг бути поділений на окремі частини без втрати або пошкодження його властивостей. Відтак, перевезення такого вантажу з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм, відповідно до п. 22.5 Правил дорожнього руху заборонено, що виключає можливість отримання перевізником відповідного дозволу.

Оскільки видача дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, які перевозять подільні вантажі з перевищенням габаритно-вагових параметрів, не передбачена, то на особу не може бути накладений штраф відповідно до абзацу 16 частини 1 статті 60 Закону № 2344 за відсутність такого дозволу, а може лише бути застосована відповідальність у вигляді плати за проїзд, якщо при зважуванні вантажу встановлено порушення вагових параметрів.

У такому випадку до перевізника має бути застосована відповідальність у вигляді нарахування посадовою особою Укртрансбезпеки плати за проїзд, відповідно до п. 31-1 Порядку №879.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 29 січня 2020 року №814/1460/16.

Враховуючи викладене, суд вважає, що оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п`ятої статті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.

За таких обставин, беручи до уваги всі надані сторонами докази в їх сукупності та враховуючи, що правомірність своїх дій відповідачем не доведена, суд доходить висновку про обґрунтованість пред`явленого позову та про задоволення позовних вимог позивача в повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно з положеннями частини першої статті 139 КАС при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 908 грн. підлягає відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 72-74, 77, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Західного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (81135, Львівська область, Пустомитівський район, с. Зубра, вул. Б. Хмельницького, 144 (3-1 поверх); код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною і скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу - задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Західного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки №216389 від 20.09.2021 про застосування адміністративного-господарського штрафу.

Стягнути на користь ОСОБА_1 з Державної служби України з безпеки на транспорті за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір в сумі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 28.02.2022.

Суддя Сподарик Н.І.