Рішення № 103584034, 28.02.2022, Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа 688/247/22

№ 2-а/688/15/22

Рішення

Іменем України

28 лютого 2022 року м. Шепетівка

Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області у складі:

головуючого судді Березюк Н.П.,

за участю секретаря судового засідання Кулеші Л.М.,

без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шепетівці Хмельницької області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Рівненській області, Департаменту патрульної поліції Національної поліціїУкраїнипро визнання дій та постанови протиправними, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

встановив:

Стислий виклад та обґрунтування позовних вимог.

24 січня 2022 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Головного управління Національної поліції у Рівненській області, Департаменту патрульної поліції про визнання дій та постанови протиправними, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, посилаючись на те, що 11 січня 2022 року інспектором відділення поліції №2 (м.Радивилів) Дубенського районного відділу поліції ГУ НП в Рівненській області Петровським В.О. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАО №5221167, відповідно до якої його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмір 340 грн. Вказана постанова мотивована тим, що 11 січня 2022 року о 16 год. 30 хв. в м. Почаївська він, керуючи автомобілем, не виконав вимоги дорожнього знаку 2.2 Проїзд без зупинки заборонено, чим порушив п.33 ПДР. Вважає дану постанову необґрунтованою, незаконною та завідомо протиправною. Зазначає, що 11 січня 2022 року о 16 год. 30 хв. він, керуючи транспортним засобом Ford Fiesta, реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснював рух населеними пунктами м. Радивилів та с. Опарипси, а не у м. Почаївська, як зазначено в оскаржуваній постанові, та був зупинений інспектором поліції. Працівники поліції повідомили, що він допустив порушення п.33 ПДР та зобов`язали пред`явити посвідчення водія, реєстраційні документи на автомобіль та страховий поліс. Свою вину у вчиненні даного порушення він заперечив, на його прохання показати відеозапис інспектори відмовили, мотивуючи тим, що вони особи сто спостерігали факт порушення, та цього достатньо для винесення постанови по справі. Вказує, що розгляд справи як такий не проводився, право на оскарження не роз`яснювалось. Звернувшись з проханням про роз`яснення ст. 268 КУпАП, зрозумілого пояснення від працівників поліції не отримав. Не зважаючи на те, що йому не роз`яснено його прав, інспектор виніс оскаржувану постанову.

Крім того, вважає, що оскаржувана постанова не відповідає вимогам закону, оскільки в ній не викладено опису обставин, встановлених при розгляді справи, а лише містить посилання на невірний факт, не зазначено назву технічного засобу, яким здійснено фото- або відеозапис (якщо такий здійснювався), а також доказів, які долучені до постанови, на підтвердження його вини. Відсутність відеозапису або протоколу про адміністративне правопорушення не дає можливості встановити дотримання відповідачем процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, що передує винесенню постанови у справі. Постанова не містить посилань на те, що при її винесенні були враховані його пояснення, надана можливість скористатись юридичною допомогою, роз`яснено права та обов`язки, враховано його особу. За наведених обставин, просить визнати протиправними дії інспектора ВП №2 Дубенського РВП ГУ НП в Рівненській області Петровського В.О. щодо складання постанови серії ЕАО №5221167 від 11 січня 2022 року, визнати таку постанову протиправною та скасувати.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутності, позов підтримав.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 25 січня 2022 року поновлено ОСОБА_1 строк на оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАО №5221167від 11січня 2022року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1ст.122 КУпАП, відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду на 07 лютого 2022 року, яке відкладено на 28 лютого 2022 року у зв`язку з неявкою представників відповідачів та відсутністю підтверджень про отримання судової повістки ГУНП в Рівненській області.

07 лютого 2022 року позивач направив до суду додаткові докази, зокрема копію договору про надання правової допомоги від 17 січня 2022 року, акт виконаних робіт від 20 січня 2022 року та докази відправлення документів іншим учасникам справи.

08 лютого 2022 року представник відповідача Департаменту патрульної поліції направив до суду заяву, в якій вказав про те, що Департамент патрульної поліції не є належним відповідачем у справі, оскільки оскаржувану постанову виніс інспектор відділення поліції №2 (м. Радивилів) Дубенського районного відділення поліції ГУ НП в Рівненській області Петровський В.О. Вказане відділення поліції не є територіальним підрозділом Департаменту патрульної поліції, а входить до складу ГУ НП в Рівненській області, яке є самостійною юридичною особою.

Позиція сторони відповідача.

Представники відповідачів ГУ НП в Рівненській області та Департаменту патрульної поліції, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явились, своїм процесуальним правом не скористались, заяв про відкладення розгляду справи чи розгляд справи у їхню відсутність суду не надали.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.205 КАС України суд розглянув справу без участі сторін.

Встановлені судом фактичні обставини, з посиланням на докази.

Судом встановлено, що 11 січня 2022 року інспектором відділення поліції №2 (м. Радивилів) Дубенського районного відділу поліції ГУ НП в Рівненській області Петровським В.О. стосовно позивача винесено постанову серії ЕАО №5221167, якою останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 122 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.

У постанові про адміністративне правопорушення зазначено, що 11 січня 2022 року о 16 год. 30 хв. в м. Почаївська ОСОБА_1 керував автомобілем Ford Fiesta, реєстраційний номер НОМЕР_1 , не виконав вимоги дорожнього знаку 2.2 проїзд без зупинки заборонено, чим порушив п.33 ПДР порушення вимог дорожніх знаків, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП.

Застосовані норми права.

Відповідно доч.5ст.14Закону України«Про дорожнійрух»учасники дорожньогоруху зобов`язанізнати інеухильно дотримувативимог цьогоЗакону,Правил дорожньогоруху таінших нормативно-правовихактів зпитань безпекидорожнього руху.

Відповідно до ст.9 КУпАПадміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадській порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частина 1 статті 122 КУпАП передбачає відповідальність, за порушення вимог дорожніх знаків

Пунктом 33.2ПДРУкраїни визначено знаки пріоритету, зокрема знак 2.2. «Проїзд без зупинки заборонено», яким забороняється проїзд без зупинки перед розміткою1.12(стоп-лінія), а у разі, коли вона відсутня, перед знаком. При цьому необхідно дати дорогу транспортним засобам, що рухаються дорогою, яка перетинається, а за наявності таблички7.8- транспортним засобам, що рухаються головною дорогою, а також праворуч рівнозначною дорогою.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення дії чи бездіяльності покладається на відповідача, що передбачено ч.2 ст.77 КАС України

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Ст.251 КУпАП визначає, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву буз задоволення; скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Мотиви та висновки суду.

Зі змісту оскаржуваної постанови слідує, що позивач 11 січня 2022 року о 16 год. 30 хв. в м. Почаївська, керуючи автомобілем Ford Fiesta, реєстраційний номер НОМЕР_1 , не виконав вимоги дорожнього знаку 2.2 Проїзд без зупинки заборонено, чим порушив п. 33 ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП

Постанова у справі про адміністративне правопорушення повинна відповідати вимогамст.283 КУпАП, зокрема, повинна бути обґрунтованою, в ній має бути викладено обставини порушення, а також докази. У разі заперечень водія мають міститися відомості про його позицію (пояснення, заперечення, тощо).

Постанова,яка оскаржуєтьсяпозивачем, не відповідає таким вимогам, зокрема посадова особа, що склала постанову, в ній не зазначила наявні (зібрані) докази. З позовної заяви слідує, що позивач був не згідний з постановою, заперечував порушення ПДР, тому у такому випадку посадова особа, що склала постанову, була зобов`язана зібрати і зазначити у постанові зібрані докази події і складу правопорушення. Без дотримання вказаних вимог закону постанова вважається необґрунтованою.

Згідно вимогКУпАП до порядку притягнення особи до адміністративної відповідальності, доказування наявності підстав для притягнення до відповідальності, а також наявність події та складу адміністративного правопорушення покладається на посадову особу. Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, уповноважена посадова особа зобов`язана здобути докази винуватості особи у вчиненні правопорушення.

Згідно приписів КАСУ саме суб`єкт владних повноважень (відповідач) зобов`язаний довести наявність події і складу адміністративного правопорушення в діях водія (позивача).

В іншому випадку застосування адміністративного стягнення до особи за відсутності будь-яких доказів її протиправної дії чи бездіяльності не відповідатиме принципу верховенства права і міститиме ознаки свавільного застосування адміністративних повноважень. Така позиція суду ґрунтується на правових висновках, які зроблені Конституційним Судом України у своєму Рішенні у справі № 23-рп/2010 від 22 грудня 2010 р.

Суд зауважує, що у постанові про притягнення до адміністративної відповідальності серії ЕАО №5221167від 11 січня 2022 року не зазначено доказів винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення. Не подано таких доказів суду під час розгляду даного позову.

Крім того, в оскаржуваній постанови не вірно зазначено місце вчинення правопорушення, оскільки в Україні, в тому числі у Рівненській області, не має населеного пункту «м. Почаївська».

Таким чином, при розгляді справи суд враховує, що посадова особа, яка притягнула ОСОБА_1 до адміністративно відповідальності, не виконала вимоги закону щодо збирання доказів, фіксування доказами правопорушення, доведення складу та події адміністративного правопорушення.

Суд також враховує, що закон встановлює принцип презумпції невинуватості особи, що притягається до відповідальності і відповідно принцип правомірності дії такої особи, поки у встановленому законом порядку не доведено його вину. Оскільки суду не надані відповідні докази, і не спростовані твердження водія, які б мали бути перевірені посадовою особою і спростовані, а також виходячи з принципу презумпції невинуватості, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова є необґрунтованою, а склад зазначеного в ній адміністративного правопорушення, передбаченогочастиною 1 статті 122 КУпАП, (у даному випадку факт порушення водієм вимоги дорожнього знаку) не встановлений.

Крім того, суд враховує, що відповідач, достовірно знаючи про наявність даного спору у суді, не подав відзиву, маючи достатньо часу для цього, - що за приписами КАСУ може розглядатись як визнання ним позову.

Таким чином, оскаржувана постанова не відповідає вимогамст. 283 КУпАП, є протиправною. Оскільки при розгляді справи встановлено недотримання відповідачем вимог закону щодо збирання доказів і доказування події та складу адміністративного правопорушення, то оскаржувана постанова судом скасовується.

Згідно ч.3 ст.286 КАСУ суд може скасувати постанову та закрити провадження у справі, або скасувати постанову та надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу.

Враховуючи конкретні обставини, суд дійшов висновку, що не доведено наявність в діях позивача події та складу адміністративного правопорушення, передбаченогоч.1 ст.122 КУпАП, і на даний час втрачено можливість збирання доказів, суд враховує, що протокол у даному випадку не складався і відповідно відсутні матеріали справи, які б могли бути повернуті відповідачу або відповідному органу за приписами ч.3 ст.286 КАСУ для нового розгляду, тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню з закриттям провадження у справі про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за даним фактом.

Водночас, суд вважає, що вимога позивача щодо визнання оскаржуваної постанови протиправною не підлягає задоволенню, оскільки вказані повноваження місцевого загального суду як адміністративного не передбачені статтею 286 Кодексу адміністративного судочинства України.

Крім того, суд не знаходить підстав для задоволення позову ОСОБА_1 в частині визнання протиправними дій інспектора відділення поліції №2 (м. Радивилів) Дубенського районного відділу поліції ГУ НП в Рівненській області Петровського В.О., оскільки відповідно до вимогст.222 КУпАПвін мав право розглядати справи про адміністративні порушення за ч.1 ст.122 КУпАП України і накладати адміністративні стягнення, тобто діяв в межах своїх повноважень.

Окрім того, суд вважає за необхідне відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, оскільки вказаним органом державної владине було порушено права позивача, так як інспектор відділення поліції №2 (м. Радивилів) Дубенського районного відділу поліції ГУ НП в Рівненській області Петровський В.О. є службовою посадовою особою відділення поліції, яке входить до складу Головного управління Національної поліції в Рівненській області.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч.1ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір в розмірі 496,20 грн, що підтверджується відповідною квитанцією.

Крім того, позивач поніс витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 грн., на підтвердження чого надав договір про надання правової допомоги, укладеного з адвокатом Карнаковим О.В. 17 січня 2022 року, ордер на надання правничої (правової) допомоги від 17 січня 2022 року та акт виконаних робіт від 20 січня 2022 року.

Частиною 5ст. 134 КАС Українивказано, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому, суд звертає увагу, що справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності не є складними.

За наведених обставин, суд прийшов до висновку , що сплачена позивачем сума витрат на професійну правничу допомогу є співмірною із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг).

Враховуючи, що судом задоволено позовні вимоги до Головного управління Національної поліції в Рівненській області, службовою особою якого складено оскаржувану постанови, судові витрати, що складаються з судового збору в сумі 496,20 грн та витрат на правничу допомогу в сумі 3000 грн. підлягають стягненню з даного відповідача за рахунок бюджетних асигнувань.

На підставі викладеного та керуючись ч.1 ст.9, ч.1 ст.126, ч.4 ст. 126,, п.1 ч.1 ст.ст.247, 251, 280, 284 КУпАП, ст.ст.77, 268-272, 286 КАС України, суд

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАО №5221167, винесену 11 січня 2022 року інспектором відділення поліції №2 (м. Радивилів) Дубенського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області Петровським Володимиром Олександровичем, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушенняіз накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень, справу про адміністративне правопорушення закрити.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України відмовити.

В решті позову відмовити.

Стягнути на користьОСОБА_1 судовий збір в розмірі 496,20 грн. та втрати на правничу допомогу в сумі 3000 грн. за рахунок бюджетних асигнувань призначених для Головного управління Національної поліції в Рівненській області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: Неоніла БЕРЕЗЮК