Рішення № 103582787, 17.02.2022, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

17 лютого 2022 року м. Ужгород№ 260/3110/21 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Микуляк П.П.,

при секретарі Петрус К.І.,

за участю:

позивача: ОСОБА_1 , представник - не з`явився,

відповідача: Виконавчий комітет Вишківської селищної ради Хустського району Закарпатської області, представник - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Вишківської селищної ради Хустського району Закарпатської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

У відповідності до ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України проголошена вступна та резолютивна частини Рішення. Повний текст Рішення виготовлено та підписано 28 лютого 2022 року.

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Виконавчого комітету Вишківської селищної ради Хустського району Закарпатської області, яким просить:

- визнати протиправною бездіяльність виконавчого комітету Вишківської селищної ради Хустського району Закарпатської області, щодо ухилення від прийняття відповідного рішення за результатами розгляду заяви, поданої ОСОБА_1 16.04.2021 року за вхідним №02-35/1083, про присвоєння поштової адреси земельній ділянці кадастровий номер 2125355300:03:001:0423 та об`єкту нерухомого майна (житловий будинок) в АДРЕСА_1 ;

- зобов`язати виконавчий комітет Вишківської селищної ради Хустського району Закарпатської області, розглянути заяву про присвоєння поштової адреси земельній ділянці кадастровий номер 2125355300:03:001:0423 та об`єкту нерухомого майна (житловий будинок) в АДРЕСА_1 від 16.04.2021 року за вхідним №02-35/1083, поданої ОСОБА_1 та прийняти відповідне рішення за наслідками розгляду заяви;

- стягнути з Виконавчого комітету Вишківської селищної ради Хустського району, Закарпатської області за рахунок її бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі - 11 800,00 грн., що сплачені згідно квитанції №0.0.2202043989 від 19.07.2021 року;

- стягнути з Виконавчого комітету Вишківської селищної ради Хустського району, Закарпатської області за рахунок її бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 16.04.2021 року позивач звернувся до виконавчого комітету Вишківської селищної ради Хустського району Закарпатської області із заявою в якій просив присвоїти поштову адресу земельній ділянці кадастровий номер: 2125355300:03:001:0423 та об`єкту нерухомого майна (житловий будинок), що ним побудовано та введено в експлуатацію. Згідно відповіді відповідача № 02-36/608 від 30 квітня 2021 року позивача повідомлено, що заява від 16.04.2021 року щодо присвоєння поштової адреси, то дане питання відповідачем було винесено на розгляд засідання 22 квітня 2021 року, однак таке рішення не прийнято, а відкладено дане питання на довивчення.

Згідно відповіді відповідача №02-36/692 від 25.05.2021 року (на адвокатський запит представника) - заява ОСОБА_1 , щодо присвоєння поштової адреси розглянута на засіданні виконавчого комітету Вишківскьої селищної ради, яке відбулося 22 квітня 2021 року. За наслідками розгляду порушеного питання рішень виконкому не приймалось ані про присвоєння поштової адреси нерухомого майна, яке належиить ОСОБА_1 , ані рішення про відмову в присвоєнні поштової адреси.

Згідно Витягу з протоколу засідання виконавчого комітету Вишківської селищної ради від 22.04.2021 року розгляд заяви позивача відкладено на додаткове вивчення, з наявністю депутатського звернення ОСОБА_2 , так як воно стосується саме заяви гр. ОСОБА_1 , у зв`язку із поданими скаргами мешканців с. Шаян в контролюючі інстанції.

Разом з тим, станом на 22.07.2021 року відповідачем питання стосовно присвоєння поштової адреси земельній ділянці та житловому будинку не довивчено, заяву від 16.04.2021 року не розглянуто та відповідне рішення (про присвоєння поштової адреси чи про відмову у присвоєні поштової адреси) не прийнято, хоча в період з 22 квітня 2021 року по 22 липня 2021 року відповідачем проведено не одну сесію виконавчого комітету селищної ради.

Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, та такою, що порушує право на вільне користування та розпорядження нерухомим майном, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Відповідачем до суду було подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначає, що ОСОБА_1 16.04.2021 року подано до виконавчого комітету Вишківської селищної ради наступний пакет документів: заява про присвоєння адреси земельній ділянці та об`єкту нерухомого майна в с. Шаян, копії паспорта та ідентифікаційного номера, копія витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, копія декларації про готовність до експлуатації об`єкта, будівництво якого здійснено на підставі будівельного паспорта.

Однак відповідач вважає, що позивачем подано пакет документів не в повному обсязі відповідно до затвердженого та чинного Порядку присвоєння та зміни поштових адрес у смт. Вишково. В свою чергу на засіданні виконавчого комітету Вишківської селищної ради 02 вересня 2021 року розглянуто питання щодо присвоєння поштової адреси об`єкту нерухомого майна, яке належить ОСОБА_1 в селі Шаян та відмовлено у присвоєнні поштової адреси, у зв`язку з поданням неповного пакету документів - відсутність копії технічного паспорта на об`єкт нерухомості.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, однак подав заяву про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, подав клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з неможливістю бути присутнім представника селищної ради у судовому засіданні.

Процесуальні наслідки неявки учасника справи в судове засідання регламентовані положеннями ст. 205 КАС України. Так, зокрема, ч. 1 ст. 205 КАС України встановлено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Заявляючи клопотання про відкладення розгляду справи, відповідач жодним чином не обґрунтував поважність причин неявки в судове засідання, а також за яких підстав, розгляд справи належить відкласти.

Тому суд вважає, що в даному випадку, підстави, передбачені ч. 2 ст. 205 КАС України, наявність яких є обов`язковою умовою для відкладення розгляду справи, відсутні.

У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (ч. 4 ст. 229 КАС України).

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 являється власником земельної ділянки площею 0,0597 га, кадастровий номер 2125355300:03:001:0423, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер витягу 235609155.

Згідно відомостей із Державного земельного кадастру про земельну ділянку місце розташування: АДРЕСА_1 , цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

18.01.2021 року позивач звернувся до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області з Повідомлення про початок виконання будівельних робіт ЗК051210105660.

Згідно Декларації про готовність до експлуатації об`єкта, (будівництво якого здійснене на підставі будівельного паспорту ВР01:1885-8361-3680-9934 №151/20 від 2020-12-11), зареєстрованої Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області № ЗК101210330638 від 15.04.2021, прийнято вважати закінчений будівництвом об`єкт готовим до експлуатації.

16.04.2021 року позивач звернувся до виконавчого комітету Вишківської селищної ради Хустського району Закарпатської області із заявою в якій просив присвоїти поштову адресу земельній ділянці кадастровий номер: 2125355300:03:001:0423 та об`єкту нерухомого майна (житловий будинок), що ним побудовано та введено в експлуатацію, що знаходиться в АДРЕСА_1 та присвоїти поштову адресу: в АДРЕСА_1 .

До заяви позивачем додано: копія паспорта, копія ідентифікаційного номеру, копія Витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та документ, що посвідчує відповідність закінченого будівництва об`єкта.

Вказана заява зареєстрована відповідачем 16.04.2021 року за вхідним №02-35/1083.

Згідно відповіді відповідача № 02-36/608 від 30 квітня 2021 року позивача повідомлено, що заява від 16.04.2021 року щодо присвоєння поштової адреси, була винесена на розгляд засідання 22 квітня 2021 року, однак рішення не прийнято, а відкладено дане питання на довивчення. Також, у відповіді відповідач зазначив, що ст. 20 Закону України Про звернення громадян, звернення розглядаються і вирішуються невідкладно, але не пізніше 15 днів від дня отримання. Оскільки дане питання потребує додаткового вивчення, вирішити порушені у зверненні питання наразі неможливо, то термін для його розгляду продовжено. Про прийняте рішення буде проінформовано додатково.

Вказана заява була надіслана відповідачем 15.06.2021 року та вручено позивачу 02.07.2021 року, що підтверджується конвертом та трекером відстеження з сайту Укрпошти.

Згідно відповіді Вишківської селищної ради № 02-36/627 від 06.05.2021 року (на адвокатський запит представника позивача - Казанцевої Р.Р. від 28.04.2021 року №16, зареєстрований 30.04.2021 року вх. № 02-35/309) заява ОСОБА_1 , щодо присвоєння поштової адреси земельній ділянці та об`єкту нерухомого майна (житловий будинок), в АДРЕСА_1 розглянута відповідно до ст. 37 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні на засіданні виконавчого комітету Вишківскьої селищної ради, яке відбулося 22 квітня 2021 року. Членами виконавчого комітету прийняте протокольне рішення відкласти заяву ОСОБА_1 на довивчення.

В подальшому, відповідно до відповіді Вишківської селищної ради № 02-36/692 від 25.05.2021 року (на адвокатський запит представника позивача - Казанцевої Р.Р. від 18.05.2021 року № 18, зареєстрований 20.05.2021 року вх. №02-35/1140), повідомлено, що заява ОСОБА_1 , щодо присвоєння поштової адреси розглянута на засіданні виконавчого комітету Вишківскьої селищної ради, яке відбулося 22 квітня 2021 року. За наслідками розгляду порушеного питання рішень виконкому не приймалось ані про присвоєння поштової адреси нерухомого майна, яке належить ОСОБА_1 , ані рішення про відмову в присвоєнні поштової адреси. Позаяк при розгляді заяви, дане питання не отримало необхідної більшості голосів на підтримку, то рішення вважається відхиленим і заноситься до Протоколу засідання. За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 16.04.2021 року та про прийняте рішення буде проінформовано додатково.

Станом на 23.07.2021 року (дата подання позовної заяви) відповідачем рішення стосовно присвоєння або відмови у присвоєні поштової адреси земельній ділянці та житловому будинку прийнято не було.

Разом з тим, в ході розгляду даної справи, судом встановлено, що рішенням Виконавчого комітету Вишківської селищної ради від 02.09.2021 року № 101, у відповідності до ст. 30 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні, пункту 2 Порядку присвоєння та зміни поштових адрес у смт. Вишково, відмовлено ОСОБА_1 у присвоєнні поштової адреси житловому будинку, 1 Є, розташованому в с. Шаян по вул. Центральна, у зв`язку із не подачею повного пакету документів, передбаченого п. 2 Порядку присвоєння та зміни поштових адрес у смт. Вишково, а саме: копії технічного паспорта на об`єкт нерухомості.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ч. 1 ст. 1 Закону України "Про звернення громадян" від 02.10.1996 № 393/96 (далі - Закон № 393/96) визначено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально- економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

За змістом ст. 3 Закону № 393/96 під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Згідно із положеннями ст. 5 Закону № 393/96 звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об`єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону № 393/96 звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов`язковому прийняттю та розгляду.

Ч. 1 ст. 15 Закону № 393/96 визначено, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Згідно із ст. 19 Закону № 393/96 органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані: об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову; на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу; скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв`язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об`єднання громадян за місцем проживання громадянина; у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз`яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення, не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам; особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону № 393/96 звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання.

Системний аналіз вищенаведених норм дає підстави для висновку, що звернення, яке відповідає вимогам Закону №393/96 повинно бути прийнято, всебічно та повно розглянуто у встановлені законом строки, та за наслідками розгляду якого, суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого входить вирішення спірного питання, повинен прийняти відповідне рішення.

Тобто, заява позивача з реєстраційним номером 02-35/1083 від 16.04.2021 року відповідає вимогам статті 5 Закону № 393/96, а тому вона піддягала розгляду відповідачем у встановлені законом строки та порядку з наданням оцінки усім вимогам та аргументам заявника та прийняттям відповідного рішення за результатами розгляду заяви.

Згідно висновку, викладеному у постанові Верховного Суду від 17.04.2019 у справі №342/158/17, як протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень треба розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи в невчиненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними й реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Враховуючи наведене, суд зазначає, що позивачем подано до уповноваженого органу заяву про присвоєння поштової адреси з переліком визначених документів, однак, станом на день подання позовної заяви (23.07.2021 року) відповідачем не було прийнято вмотивованого рішення про присвоєння або про відмову у присвоєнні поштової адреси, за наслідками розгляду заяви.

При цьому, відповідачем тільки 02.09.2021 року було прийнято таке рішення, яким відмовлено ОСОБА_1 у присвоєнні поштової адреси житловому будинку.

Таким чином, суд дійшов висновку про визнання протиправною бездіяльність виконавчого комітету Вишківської селищної ради щодо не прийняття відповідного рішення за результатами розгляду заяви, поданої ОСОБА_1 16.04.2021 року за вхідним №02-35/1083, про присвоєння поштової адреси земельній ділянці та об`єкту нерухомого майна (житловий будинок).

Разом з тим, постановою Кабінету Міністрів України від 27 березня 2019 року № 367 затверджено Тимчасовий порядок реалізації експериментального проекту з присвоєння адрес об`єктам будівництва та об`єктам нерухомого майна (далі Порядок, в редакції від 20.10.2020 року, що була чинною на момент подання заяви від 16.04.2021 року).

Пунктом 29 Порядку зазначено, що до заяви про присвоєння адреси об`єкту будівництва або об`єкту нерухомого майна додаються:

- копія документа, що посвідчує право власності або користування земельною ділянкою, на якій споруджується (споруджено) об`єкт нерухомого майна, - якщо таке право власності або користування земельною ділянкою не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;

- викопіювання з топографо-геодезичного плану у масштабі М 1:500 із зазначенням місця розташування запланованих об`єктів будівництва, а також головного входу до будинку (для будинків);

- копія документа, що дає право на виконання будівельних робіт, - у разі присвоєння адреси об`єкту будівництва та якщо такий документ не внесений до єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів;

- копія документа, що засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, - у разі присвоєння адреси об`єкту нерухомого майна та якщо такий документ не внесений до єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів.

07 липня 2021 року Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову № 690 Про затвердження Порядку присвоєння адрес об`єктам будівництва, об`єктам нерухомого майна.

Відповідно до п. 3 вказаного Порядку, перелік документів, що подаються для присвоєння, зміни, коригування, анулювання адреси, строки їх розгляду, підстави для відмови у присвоєнні адреси визначаються відповідно до положень статей 26-3, 26-4 і 26-5 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності.

Відповідно до ч. 5 ст. 26-4, ч. 5 ст. 26-5 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності для присвоєння адреси подається наступний пакет документів:

- заява про присвоєння адреси щодо об`єкта будівництва або закінченого будівництвом об`єкта із зазначенням прізвища, імені, по батькові заявника та реєстраційного номера облікової картки платника податків (за наявності) - для фізичної особи або найменування та ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - для юридичної особи, відомостей про ідентифікатор закінченого будівництвом об`єкта (для об`єктів, яким присвоєно ідентифікатор до подання заяви);

- копія документа, що посвідчує право власності або користування земельною ділянкою, на якій споруджується (споруджено) об`єкт (крім випадків, встановлених Кабінетом Міністрів України в Порядку присвоєння адрес), - у разі, якщо право власності або користування земельною ділянкою не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;

- генеральний план об`єкта будівництва (у разі спорудження об`єкта на підставі проектної документації на будівництво) - у разі подання заяви про присвоєння адреси щодо об`єкта будівництва;

- копія документа, що дає право на виконання будівельних робіт, - у разі подання заяви про присвоєння адреси щодо об`єкта будівництва (якщо відомості про такий документ не внесено до електронної системи);

- копія документа, що засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, - у разі подання заяви про присвоєння адреси щодо закінченого будівництвом об`єкта (якщо відомості про такий документ не внесено до електронної системи);

- копія документа, що посвідчує особу заявника, - у разі подання документів поштовим відправленням;

- копія документа, що засвідчує повноваження представника, - у разі подання документів представником поштовим відправленням або в електронній формі.

Відповідно до ч. 8 ст. 26-4 та ч. 8 ст. 26-5 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності підставами для відмови у присвоєнні, коригуванні адреси є: 1) подання неповного пакета документів; 2) виявлення неповних або недостовірних відомостей у поданих документах, що підтверджено документально; 3) подання заяви особою, яка не є замовником, або його представником - у разі подання заяви щодо присвоєння, коригування адреси щодо об`єкта будівництва, 4) подання заяви до органу з присвоєння адреси, який не має повноважень приймати рішення про присвоєння, коригування адреси на відповідній території.

Відмова у присвоєнні, коригуванні адреси з підстав, не передбачених цією частиною, не допускається.

Тобто, Постанова Кабінету Міністрів України від 27 березня 2019 р. № 367, якою затверджено Тимчасовий порядок реалізації експериментального проекту з присвоєння адрес об`єктам будівництва та об`єктам нерухомого майна, яка була чинною на момент подання позивачем заяви від 16.04.2021 року та Постанова Кабінету Міністрів України від 07 липня 2021 р. № 690 Про затвердження Порядку присвоєння адрес об`єктам будівництва, об`єктам нерухомого майна, містять чіткий перелік документів, якого позивач дотримався при зверненні до відповідача із заявою про присвоєння адреси.

У відзиві відповідачем зазначено, що відповідно до Порядку присвоєння та зміни поштових адрес у смт. Вишково, затвердженого рішенням виконавчого комітету Вишківської селищної ради № 157 від 04.10.2016 року, п. 2 передбачено, що для присвоєння адреси новоствореним (новозбудованим) об`єктам нерухомості для фізичних осіб до заяви додаються: копія паспорту і довідки про присвоєння ідентифікаційного номера (для фізичних осіб); копія документа, що засвідчує право власності на земельну ділянку чи на її користування (з відповідним цільовим призначенням); копія технічного паспорту на об`єкт нерухомості; документ, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об`єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам (акт готовності об`єкта до експлуатації, свідоцтво, декларація, сертифікат тощо).

В рішенні Виконавчого комітету Вишківської селищної ради від 02.09.2021 року № 101 зазначена підстава для відмови в присвоєнні поштової адреси - неподання повного пакету документів, передбаченого п. 2 Порядку присвоєння та зміни поштових адрес у смт. Вишково, а саме копії технічного паспорту на об`єкт нерухомості.

Суд звертає увагу, що відповідач мав можливість переконатися у неповноті пакету документів передбаченого п. 2 Порядку присвоєння та зміни поштових адрес у смт. Вишково та прийняти відповідне рішення у строки встановлені Законом.

Відповідно до ст. 8 Конституції України, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Згідно з ч. 3 ст. 113 Конституції України Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.

Підзаконні нормативно-правові акти органів виконавчої влади вищого рівня, мають вищу юридичну силу щодо нормативно-правових актів органів виконавчої влади нижчого рівня. У разі існування неузгодженості між актами, які мають різну юридичну силу, застосовується акт вищої юридичної сили.

Суд звертає увагу, що Постанова Кабінету Міністрів України від 27 березня 2019 р. № 367, якою затверджено Тимчасовий порядок реалізації експериментального проекту з присвоєння адрес об`єктам будівництва та об`єктам нерухомого майна (яка була чинною на момент подання позивачем заяви від 16.04.2021 року) та Постанова Кабінету Міністрів України від 07 липня 2021 р. № 690 Про затвердження Порядку присвоєння адрес об`єктам будівництва, об`єктам нерухомого майна (яка діяла на момент прийняття рішення відповідачем 02.09.2021 року № 101), має вищу юридичну силу ніж Порядок присвоєння та зміни поштових адрес у смт. Вишково, затверджений рішенням виконавчого комітету Вишківської селищної ради № 157 від 04.10.2016 року.

Разом з тим, п. 6 Порядку присвоєння та зміни поштових адрес смт. Вишково, визначено, що при відсутності або неповного комплекту документів, зазначених у п. 2-5 цього Порядку відділ містобудування, архітектури та дизайну міського середовища міської ради надсилає заявнику письмову відповідь із переліком документів яких не вистачає та вказівкою на кінцевий термін їх подання.

Однак, в матеріалах справи відсутні докази надсилання позивачу письмової відповіді із переліком документів яких не вистачає, та вказівкою на кінцевий термін їх подання.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач звернувшись до відповідача із заявою про присвоєння поштової адреси подав всі необхідні документи, що передбачені п. 29 Тимчасового порядку реалізації експериментального проекту з присвоєння адрес об`єктам будівництва та об`єктам нерухомого майна, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27 березня 2019 р. № 367.

Такий пакет документів є повним і дотриманим позивачем і при набранні чинності Постановою Кабінету Міністрів України від 07 липня 2021 р. № 690 Про затвердження Порядку присвоєння адрес об`єктам будівництва, об`єктам нерухомого майна.

Однак, у порушення вимог вищенаведених нормативно - правових актів, відповідач рішенням № 101 від 02.09.2021 року відмовив ОСОБА_1 у присвоєнні поштової адреси житловому будинку.

Згідно з ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Згідно з Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи №(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Ч. 4 ст. 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Аналіз цього положення дає змогу дійти висновку, що у разі, якщо суб`єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками розгляду звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому судом встановлено, суб`єктом звернення дотримано усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти певне рішення.

Зазначений підхід, встановлений процесуальним законодавством, є прийнятним не тільки при розгляді вимог про протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень, але і у випадку розгляду вимог про зобов`язання вчинити дії після скасування його адміністративного акта.

Враховуючи наведене, з метою ефективного захисту прав позивача, суд на підставі ч. 2 ст. 9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог шляхом визнання протиправним та скасування рішення від 02.09.2021 року № 101, яким відмовлено у присвоєнні поштової адреси житловому будинку та зобов`язання відповідача на черговому засіданні прийняти рішення про присвоєння адреси житловому будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1 .

Частиною 1 та 2 ст.77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Приписами ст.90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Беручи до уваги наведене, виходячи із системного аналізу норм законодавства, керуючись принципом верховенства права, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, сума судового збору сплачена позивачем при поданні позовної заяви підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Стосовно вимоги про стягнення на користь позивача судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 11800,00 грн., згідно акту виконаних робіт від 13.07.2021 року та у розмірі 6900,00 грн. згідно акту виконаних робіт від 26.10.2021 року, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать і витрати на професійну правничу допомогу (ст. 132 КАС України).

Відповідно до положень ч.1,2,3,5 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 7 ст. 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність від 05.07.2012 № 5076-VI (далі - Закон 5076) гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю.

Судом встановлено, що актами виконаних робіт від 13.07.2021 року та від 26.10.2021 року за договором про надання адвокатських послуг № 29/03/21-ФО від 29.03.2021 року сторони визначили, що оплата послуг Адвоката складає 18 700,00 грн.

З огляду на зазначене, враховуючи обґрунтованість та доцільність понесених позивачем витрат, суд приходить до висновку, що за відсутності клопотання іншої сторони про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу в розмірі 18 700,00 грн.

На підставі наведеного та керуючись ст. 242-246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Вишківської селищної ради Хустського району Закарпатської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність виконавчого комітету Вишківської селищної ради Хустського району Закарпатської області, щодо не прийняття відповідного рішення за результатами розгляду заяви, поданої ОСОБА_1 16.04.2021 року за вхідним № 02-35/1083, про присвоєння поштової адреси земельній ділянці кадастровий номер 2125355300:03:001:0423 та об`єкту нерухомого майна (житловий будинок) в АДРЕСА_1 .

Визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Вишківської селищної ради Хустського району Закарпатської області від 02 вересня 2021 року № 101 про відмову ОСОБА_1 у присвоєнні поштової адреси житловому будинку, АДРЕСА_1 .

Зобов`язати виконавчий комітет Вишківської селищної ради Хустського району Закарпатської області на черговому засіданні виконавчого комітету прийняти рішення про присвоєння адреси житловому будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1 як АДРЕСА_1 .

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Вишківської селищної ради Хустського району Закарпатської області (пл. Центральна, буд. 1, смт. Вишково, Хустський район, Закарпатська область, 90454, код ЄДРПОУ 44307189) сплачений судовий збір у розмірі 908,00 грн. (дев`ятсот вісім гривень) та витрати на правову допомогу у розмірі 18 700,00 грн. (вісімнадцять тисяч сімсот гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.255 КАС України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СуддяП.П.Микуляк