Ухвала суду № 103582413, 24.02.2022, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Вінниця

24 лютого 2022 р.Справа № 120/2272/22-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Комар Павло Анатолійович, розглянувши матеріали позовної заяви:

за позовом: ОСОБА_1

до: Погребищенської міської ради

про: визнання бездіяльності неправомірною та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Погребищенської міської ради про визнання бездіяльності неправомірною та зобов`язання вчинити дії.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".

Так, п. 1 ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру ставка судового збору для фізичної особи становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 2481,00 грн.

Таким чином, ставка судового збору за подання адміністративного позову із однією вимогою немайнового характеру становить 992,40 грн.

Разом з тим докази на підтвердження сплати судового збору у вказаному розмірі до позовної заяви не додані.

У позовній заяві представник позивача зазначає, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі положень п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону № 3674-VI, оскільки має статус учасника бойових дій.

Так, згідно п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Разом з тим, зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

У статті 22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.

Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" необхідно враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Подібну правову позицію щодо застосування та тлумачення п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 (провадження № 11-795заі19) та постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 490/8128/17 (провадження № К/9901/166/18, К/9901/30220/18).

Як зазначено в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 06 травня 2020 року у справі № 9901/70/20, встановлені п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" положення стосуються випадків звернення до адміністративного суду за захистом прав, пов`язаних винятково зі статусом учасника бойових дій, і не поширюються на подання позовних заяв до суду із вимогами, що виходять за межі таких спірних правовідносин.

Крім того, суд зауважує, що пунктом 14 частини 1 статті 12 Закону №3551-XII передбачено, що учасникам бойових дій надаються такі пільги, зокрема, першочергове забезпечення жилою площею осіб, які потребують поліпшення житлових умов, та першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва, першочерговий ремонт жилих будинків і квартир цих осіб та забезпечення їх паливом.

Отже пункт 14 частини 1 статті 12 Закону №3551-XII надає учасникам бойових дій пільги щодо першочергового відведення земельних ділянок лише для двох видів землекористування як підстави набуття права власності на земельні ділянки, а саме для індивідуального житлового будівництва, а також для садівництва і городництва.

Однак, суд звертає увагу, що даний спір стосується земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, що виключає застосування вищевказаної передбаченої законом пільги.

При цьому, конструкція п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону від 08.07.2011 № 3674-VI, в якому йдеться про "справи, пов`язані з порушенням їхніх прав", вказує на категорію справ, в яких учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору. Якби лише наявність в особи такого статусу надавало у цій частині пільгу, то відпадала б необхідність у формулюванні другої частини зазначеної норми закону про уточнення характеру порушених прав.

Тобто, сама по собі наявність статусу учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору з усіх спорів.

Подібного висновку дійшов Верховний Суд в ухвалі від 27.03.2020 по справі №9901/83/20, від 29.04.2020 по справі № 420/6866/19, в постанові від 05.11.2020 по справі №855/83/20. Таку ж оцінку процесуальному питанню пов`язаному із застосуванням пільг із сплати судового збору учасниками бойових дій надавала Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 06.05.2020 по справі № 9901/70/20, в постанові від 12.02.2020, справа №545/1149/17, а також Верховний Суд у постанові від 19.10.2020 по справі № 240/934/20.

Таким чином, враховуючи, що спір у даній адміністративній справі не зачіпає порядку надання, обсягу соціальних гарантій чи будь-яким іншим чином стосується соціального і правового захисту особи зі статусом учасника бойових дій, то судовий збір за подання позовної заяви у цій справі підлягає сплаті.

Зазначений вище недолік свідчить про невідповідність поданої позивачем позовної заяви вимогам, встановленим статтею 160 цього Кодексу.

За правилами, визначеними частиною 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини 2 статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене вважаю, що дану позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків шляхом:

- надання доказів сплати судового збору в розмірі 992,40 грн. за наступними реквізитами: одержувач: ГУК у Він.обл./м.Вінниця/22030101, код ЄДРПОУ: 37979858, банк: Казначейство України (ЕАП), рахунок: UA028999980313181206084002856, призначення платежу: судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вінницький окружний адміністративний суд.

Керуючись статтею 169 КАС України,

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Погребищенської міської ради про визнання бездіяльності неправомірною та зобов`язання вчинити дії залишити без руху.

2. Запропонувати позивачу у 5-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.

3. Дану ухвалу направити позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ч. 3 ст. 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Комар Павло Анатолійович