Рішення № 103582411, 28.02.2022, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

28 лютого 2022 р. Справа № 120/14749/21-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Альчук М.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Північного офісу Держаудитслужби, в особі управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області до Тростянецької селищної ради про визнання дій протиправними та стягнення коштів, зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

Північний офіс Держаудитслужби, в особі управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, звернувся в суд з адміністративним позовом до Тростянецької селищної ради про визнання дій протиправними та стягнення коштів, зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги обгрунтовано, тим що на виконання пункту 2.3.7.1 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Північного офісу Держаудитслужби на І квартал 2021 року, управлінням Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області проведено ревізію фінансово-господарської діяльності сільської ради за період з 01.01.2016 року по 28.02.2021 року з врахуванням органів (сільські ради) що до неї приєднані.

Результати ревізії відображені в акті ревізії від 07.06.2021 року №11-30/3, згідно якого встановлено порушення законодавства з фінансових питань на загальну суму 1771174,10 грн, з яких по раді 245363,58 грн., та по сільським радам 1525810,52 грн.

У зв`язку з чим позивач дійшов висновку про незабезпечення належної організації внутрішнього контролю в раді за надходженням та використанням бюджетних ресурсів, збереженням активів, що в свою чергу призвело до наявності фінансових порушень.

Відповідно до ухвали про відкриття провадження від 10.11.2021 року розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання. Цією ж ухвалою відповідачу встановлено строк для надання відзиву.

Представником відповідача надано відзив на адміністративний позов, яким просить відмовити у задоволені позовних вимог. Зазначає про відсутність факту порушень бюджетного законодавства на момент звернення до суду. Наголошує, щодо не усунення на момент звернення до суду констатуючої частини вимог про усунення порушень, а саме: в частині проведення завищеної вартості підрядних робіт, відповідач вказує, що Тростянецька селищна рада не являється стороною господарських зобов`язань у правовідносинах, тому сплачувати такі зобов`язання не зобов`язана. Стосовно безпідставно нарахованих та виплачених голові Летківської сільської ради премій, матеріальних допомог та відшкодування, безпідставно списаних товарно-матеріальних цінностей, відповідач наголошує, що бувший голова не є та не був працівником Тростянецької сільської ради, тому повернення таких коштів є неможливим.

Стосовно не відображення дебіторської заборгованості у бухгалтерському обліку, селищна рада наголосила, що Тростянецьким РВ ДВС ГТУЮ у Вінницькій області стягнуто на користь Тростянецької селищної ради кошти в сумі 318706,34 з ПП "Сучасні будівельні технології-12".

Позивачем надано відповідь на відзив, яка за своєю суттю відображає зміст позовної заяви.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що з підстав формування територіальної громади, яка є правонаступником усього майна, прав та обов`язків розформованої територіальної громади відповідно до вимог ЗУ "Про місце самоврядування в Україні", розпочато реорганізацію сільських рад шляхом приєднання до Тростянецької селищної ради.

Станом на 31.01.2021 року до складу зазначеної ради увійшли Будянська, Глибочанська, Гордіївська, Демидівська, Ілляшівська, Капустянська, Летківська, Олександрівська, Оляницька, Савинецька, Тростянчицька, Четвертинівська сільські ради правонаступником яких є Тростянецька сільська рада.

Рішенням 2 позачергової сесії 8 скликання від 11 грудня 2020 року №31 "Про початок реорганізації сільських рад шляхом приєднання до Тростянецької селищної рад" розпочато процедуру реорганізації вищезазначених сільських рад та затверджено План заходів з їх реорганізації, а саме, проведення інвентаризації та передачі документів, що нагромадилися під час діяльності сільських рад станом на 31.12.2020 року; проведення повної інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, запасів, грошових коштів та розрахунків сільських рад з перевіркою фактичної наявності та документального підтвердження станом на 31.12.2020 року; складання Передавального акту майна, активів та зобов`язань сільських рад -раді; передача складених комісією з реорганізації передавальних актів на затвердження раді та забезпечення процесу передачі майна, активів та зобов`язань сільських рад раді після затвердження відповідного передавального акту.

На виконання пункту 2.3.7.1 плану проведення заходів державного фінансового контролю Північного офісу Держаудитслужби на І квартал 2021 року управлінням Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Ради за період з 01.01.2016 року по 28.02.2021 року з врахуванням органів (сільські ради) що до неї приєднані.

Результати ревізії відображені в акті ревізії від 07.06.2021 року №11- 30/3, який посадовими особами Ради підписано із запереченнями.

Проаналізувавши правильність обґрунтувань, викладених у запереченнях управлінням останні не прийнято та надано на них письмові висновки у відповідності до п. 43 Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 року № 550.

В подальшому, на підставі п. 7 ст. 10 Закону № 2939, пп.7 п. 4 та пп. 14 п. 6 Положення про управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області, затвердженого наказом Північного офісу Держаудитслужби від 20.10.2016 року № 18, п. 46, 49-50, 52 Порядку № 550, листом від 01.06.2021 року № 260208-13/2979-2021 на адресу відповідача направлено вимогу про усунення виявлених порушень, в якій запропоновано надіслати інформацію про усунення порушень до 30.06.2021 року.

Під час розгляду справи судом, позивачем надано заяву про зменшення позовних вимог, з якої стає зрозумілим, що не усунутими на день звернення до суду залишились:

У констатуючій частині вимоги у розділі 2 зазначено порушення в частині проведення оплати завищеної вартості підрядних робіт.

Так, ревізією встановлено, що згідно договорів, актів приймання виконаних будівельних робіт, платіжних доручень, виконавцями робіт з будівництва, реконструкції, капітальних і поточних ремонтів були: ТОВ "Метр-М", ПП "Тандем", ПП "Рослана", ФОП " ОСОБА_1 ", ТзОВ "Будспец монтаж", ФОП ОСОБА_2 , ПП "Сучасні будівельні технології-12", ФОП ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_4 .

З метою підтвердження виду, обсягу операцій та розрахунків для з`ясування їх реальності та повноти відображення в обліку управлінням проведено зустрічні звірки на вищенаведених підприємствах.

Проведеною зустрічною звіркою з ТОВ "МЕТР-М", встановлено, що в порушення п. 6.3.3 ДСТУ-Н Б Д.1.1-2:2013, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27 серпня 2013 року № 405 до актів виконаних будівельних робіт за червень 2018 року на суму 219025,49 грн, за грудень 2018 року на суму 150000 грн, липень 2020 року на суму 50000 грн, без належного підтвердження, включено вартість товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 59971,16 грн (з яких станом на момент звернення до суду відшкодовано 5788,44 грн).

Відтак, не усунутим залишається порушення на суму 54182,72 грн. Поряд з цим, з документів, наданих відповідачем встановлено, що станом на 07.12.2021 ТОВ "МЕТР-М" відшкодовано суму порушення у повному обсязі.

Проведеною зустрічною звіркою в ПП "Тандем" встановлено завищення вартості виконаних підрядних робіт на загальну суму 31326,23 грн.

Зокрема, до актів приймання виконаних будівельних робіт ПП "Тандем" в порушення п.5.3.1 ДСТУ Н Б Д.1.1-3:2013 необгрунтовано включені адміністративні витрати на загальну суму 11502,57 грн, п. 4.3.3 ДСТУ Н Б Д. 1.1- 3:2013 додаткові кошти на покриття решти статей загальновиробничих витрат та додаткові кошти, що пов`язані з оплатою тимчасової непрацездатності, не підтверджених по даних бухгалтерського обліку, що призвело до завищення вартості робіт, із урахуванням єдиного податку на загальну суму 15269,32 грн, розділу 5 ДСТУ Б Д.1.1-3:2013 при визначенні розміру прибутку, із урахування усереднених показників, враховано людино-години орендованої техніки, що призвело до відшкодування прибутку у завищеному розмірі, визначеного із урахуванням єдиного податку на загальну суму 3696,34 грн.,

Також, до зведеного кошторисного розрахунку вартості об`єкта глави 12 робочого проекту "Капітальний ремонт з поліпшення експлуатаційних показників (заміна вхідних дверей) в приміщенні будівлі дитячого садочку "Струмок" в с. Глибочок Тростянецького району Вінницької області" ПП "Тандем" включена вартість проектних робіт на суму 5142 грн, тоді як укладеним договором від 21.10.2019 року № 16 визначена вартість за виготовлення кошторисної документації на суму 6000 грн, що призвело до завищення вартості проектних робіт на суму 858 грн.

Проведеними, на підставі розпорядження селищного голови від 31.03.2021 року № 65-р за участю представників ради та ПП "Тандем", в присутності працівника управління, вибірковими контрольними обмірами окремих видимих обсягів фактично виконаних ПП "Тандем" робіт, встановлено завищення обсягу виконаних робіт по поточному ремонту актового зала будинку культури с. Глибочок та встановлення пандусу біля будинку культури на загальну суму 2571,56 грн.

Враховуючи вказане, загальна сума порушень становить 33897,79 грн, з яких, станом на момент подання позовної заяви, ПП "Тандем" частково відшкодовано кошти в сумі 10000 грн, відтак не усунута сума становить 23897,79 грн.

Поряд з цим, з документів наданих відповідачем встановлено, що станом на 07.12.2021 ПП "Тандем" додатково відшкодовано порушення на суму 10000 грн. Відтак, не усунута сума становить 13897,79 грн.

Також, ревізією встановлено, що відповідно до договорів підряду на капремонт, укладених з ФОП ОСОБА_3 останній зобов`язується виконати роботи на об`єктах Летківської сільської ради, а рада оплатити їх в повному обсязі, що відображено в актах приймання виконаних будівельних робіт.

Ревізією встановлено, що відповідно до договорів підряду на капремонт, укладених з ФОП ОСОБА_3 останній зобов`язується виконати роботи на об`єктах Летківської сільської ради, а рада оплатити їх в повному обсязі, що відображено в актах приймання виконаних будівельних робіт.

Одночасно, ФОП ОСОБА_3 в порушення п.5.3.1 ДСТУ-Н Б Д. 1.1-3:2013 до договірних цін та в подальшому до актів приймання виконаних будівельних робіт включено адміністративні витрати на загальну суму 4 805,88 грн, в тому числі єдиний податок за ставкою 5% - 228,88 грн, а саме: - за грудень 2020 року на суму 170000 грн. - 820,98 грн; - за вересень 2020 року на суму 35716,54 грн -144,82 грн; - за серпень 2020 року на суму 49993,23 грн - 202,70 грн; - за січень 2020 року на суму 70000 грн - 252,16 грн; - за лютий 2020 року на суму 60000 грн - 243,29 грн; - за серпень 2019 року на суму 149962,75 грн - 517,52 грн; - за серпень 2019 року на суму 180080 грн - 82,57 грн; - за серпень 2019 року на суму 149962,75 грн - 650,96 грн; - за листопад 2018 року на суму 115000 грн -517,47 грн; - за грудень 2018 року на суму 85000 грн -400,21 грн.

Подібно, проведеними, на підставі розпорядження селищного голови від 31.03.2021 №65-р за участю представників ради (замовника) та ФОП ОСОБА_3 , вибірковими контрольними обмірами окремих видимих обсягів фактично виконаних робіт, виконаних ФОП ОСОБА_3 встановлено завищення обсягу виконаних робіт на загальну суму 901,44 грн. Відтак, загальна сума порушень становить 5707,32 грн.

Поряд з цим, з документів, наданих відповідачем встановлено, що станом на 07.12.2021 ФОП ОСОБА_3 додатково відшкодовано порушення на суму 901,44 грн. Відтак, не усунута сума становить 4805,88 грн.

Таким чином, загальна сума відшкодування порушень, вказаних у даному розділі становить 65084,16 грн, відтак залишок до відшкодування (стягнення) становить 203954,73 грн (269038,89 - 65084,16).

Стосовно порушень вимоги у розділі 5 зазначено про порушення ведення бухгалтерського обліку.

Так, рішенням 11 сесії ради 7 скликання затверджено проектно-кошторисну документацію по реконструкції Будинку культури.

Згідно договору від 05.12.2017 року № 1, укладеного між Летківською селищною радою, та ПП "Сучасні будівельні технології -12" останній зобов`язується на свій ризик виконати відповідно до проектно-кошторисної документації роботи: реконструкція Будинку культури с. Летківка.

Відповідно до п. 2.2 термін виконання робіт: початок робіт - з грудня 2017 року, закінчення робіт 31.12.2019 року. Згідно п. 3.1 Договору ціна Договору становить 5649999 грн, в тому числі ПДВ 20% - 941666,50 грн.

Фінансування робіт здійснюється за рахунок коштів місцевого бюджету, фонду регіонального розвитку та субвенцій з державного бюджету (п. 4.1 Договору). Часткове виконання робіт за даним договором підтверджене актами приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2017 року на суму 987900,0 грн та б.н. на суму 200000 грн.

Таким чином, відповідно до актів приймання виконаних будівельних робіт підприємство виконало роботи по даному договору на загальну суму 1187900 грн, які оплачені Летківською сільською радою в повному обсязі (11.12.2017 року перераховано 987900 грн, 15.12.2017 року - 200000 грн).

04.07.2018 року представниками Летківської сільської ради проведено обстеження виконаних підприємством робіт по реконструкції сільського будинку культури, в ході якого встановлено ряд розбіжностей, про що складено акт обстеження.

Так, у вищевказаному акті зазначено, що у грудні 2017 року виконано лише наступні роботи: розібрано старі конструкції даху та перекриття, підмуровані стіни, виставлені металеві короби для поясу та проведено монтаж дерев`яних конструкцій на передній частині будинку культури.

Решта робіт - улаштування покрівлі з метало черепиці; установлення слухових вікон; монтаж гідровітроізоляції, парізоляції, теплоізоляції; улаштування снігоутримувачів, концевої конькової та торцевої планок; навішування водостічних труб колін, відливів, лійок; улаштування поясів опалубці; укладання металевих балок; зварювання ферм та балок; встановлення таврів, ґрунтування та фарбування металевих конструкцій.

В подальшому, Летківська сільська рада звернулась з позовом до Господарського суду Вінницької області про стягнення боргу за невиконані роботи.

Ухвалою від 21.05.2017 року призначено будівельно-технічну експертизу та доручено її провести Вінницькому науково - дослідному центру МВС України.

На підставі проведеного дослідження, з урахуванням наданих матеріалів, експертом визначено, що обсяг та вартість фактично виконаних робіт з реконструкції будинку культури с. Летківка згідно договору підряду від 05.12.2017 року не відповідає обсягам визначених у акті № 1 приймання виконаних будівельних робіт від 05.12.2017 року № 1, № 2. Загальна вартість фактично не виконаних робіт по даних актах з урахуванням вартості матеріалів та інших витрат та нарахувань становить 278540,10 грн.

Зважаючи, на те, що підприємство роботи на суму 278540,10 грн не виконало та на те, що підприємство визнало позов до початку розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про задоволення позову та стягнути на користь Летківської сільської ради 278540,10 грн - боргу за не виконані роботи, 30000,0 грн - витрат на правову допомогу, 8460,0 грн - витрат на експертизу, 2086,20 грн - витрати зі сплати судового збору.

Рішення господарського суду Вінницької області ухвалено 25.02.2020 року, зареєстровано - 03.03.2020 року.

Разом з тим, головним бухгалтером Летківської сільської ради в порушення вимог п. 7 ст. 8 Закону № 996, п. 2.15 Положення № 88 та Порядку застосування Плану рахунків в бухгалтерському обліку в державному секторі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 грудня 2015 року № 1219 не відображено за результатами рішення суду по бухгалтерському обліку (рахунок 2127 "Дебіторська заборгованість за претензіями") дебіторську заборгованість за підприємством на суму 319086,3 грн, що призвело до внесення недостовірних даних до фінансової звітності.

Поряд з цим, з документів, наданих відповідачем встановлено, то станом на 07.12.2021 дане порушення на суму 3190863 грн відшкодовано у повному обсязі.

Тому, з метою стягнення зайво використаних бюджетних коштів, позивач звернувся до суду.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне

Завданням адміністративного судочинства відповідно до частини 1 статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно вимог статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначає Закон України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" від 26 січня 1993 року № 2939-XII (далі Закон № 2939-XII).

Відповідно до Закону № 2939-XII здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

Орган державного фінансового контролю у своїй діяльності керується Конституцією України, Бюджетним кодексом України, цим Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.

Згідно зі статтею 2 Закону № 2939-XII головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування та перевірки закупівель установлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 4 Закону № 2939-XII визначено, що інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

Відповідно до пунктів 1, 7, 9, 10 частини 1 статті 10 Закону № 2939-XII органу державного фінансового контролю надається право перевіряти в ході державного фінансового контролю грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, документи щодо проведення закупівель, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (коштів, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо); пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства; накладати у випадках, передбачених законодавчими актами, на керівників та інших службових осіб підконтрольних установ адміністративні стягнення; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Згідно зі статтею 11 Закону № 2939-XII плановою виїзною ревізією вважається ревізія у підконтрольних установах, яка передбачена у плані роботи органу державного фінансового контролю і проводиться за місцезнаходженням такої юридичної особи чи за місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна ревізія.

Планова виїзна ревізія проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності підконтрольних установ за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного фінансового контролю не частіше одного разу на календарний рік.

Проведення планових виїзних ревізій здійснюється органами державного фінансового контролю одночасно з іншими органами виконавчої влади, уповноваженими здійснювати контроль за нарахуванням і сплатою податків та зборів. Порядок координації проведення планових виїзних перевірок органами виконавчої влади, уповноваженими здійснювати контроль за нарахуванням і сплатою податків та зборів, визначається Кабінетом Міністрів України.

Так, до плану проведення заходів державного фінансового контролю Північного офісу Держаудитслужби на І квартал 2021 року включено проведення ревізії фінансово-господарської діяльності Тростянецької селищної ради.

Відповідно до статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21 травня 1997 №280/97-ВР (далі - Закон №280) сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до п. 61 розділу V "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 21 травня 1997 року №280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" у день набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною територіальною громадою, територія якої затверджена Кабінетом Міністрів України, припиняються повноваження сільських, селищних, міських рад, сільських, селищних, міських голів, обраних територіальними громадами, територія яких включена до території сформованої територіальної громади.

Після припинення повноважень сільського голови, який одноособово виконував функції виконавчого органу ради, що припиняється, відповідні функції одноособово виконує сільський, селищний, міський голова, обраний сформованою територіальною громадою, з дня набуття ним повноважень до затвердження новообраною радою персонального складу її виконавчого комітету.

Сформована територіальна громада є правонаступником усього майна, прав та обов`язків розформованої територіальної громади. Юридична особа - сільська, селищна, міська рада, розміщена в адміністративному центрі сформованої територіальної громади, є правонаступником прав та обов`язків усіх юридичних осіб - сільських, селищних, міських рад, обраних розформованими територіальними громадами, з дня набуття повноважень новообраною радою.

Станом на 31.01.2021 року до складу Ради увійшли Будянська, Глибочанська, Гордіївська, Демидівська, Ілляшівська, Капустянська, Летківська, Олександрівська, Оляницька, Савинецька, Тростянчицька, Четвертинівська сільські ради правонаступником яких є Рада.

Рішенням 2 позачергової сесії 8 скликання від 11 грудня 2020 року №31 "Про початок реорганізації сільських рад шляхом приєднання до Тростянецької селищної ради" розпочато процедуру реорганізації вищезазначених сільських рад та затверджено План заходів з їх реорганізації, а саме, проведення інвентаризації та передачі документів, що нагромадилися під час діяльності сільських рад станом на 31 грудня 2020 року Раді; проведення повної інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, запасів, грошових коштів та розрахунків сільських рад з перевіркою фактичної наявності та документального підтвердження станом на 31 грудня 2020 року; складання Передавального акту майна, активів та зобов`язань сільських рад Раді; передача складених комісією з реорганізації передавальних актів на затвердження Раді та забезпечення процесу передачі майна, активів та зобов`язань сільських рад Раді після затвердження відповідного передавального акту.

На виконання пункту 2.3.7.1 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Північного офісу Держаудитслужби на І квартал 2021 року управлінням Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Ради за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2021 року з врахуванням органів (сільські ради) що до неї приєднані.

Результати ревізії відображені в акті ревізії від 07 червня 2021 року №11- 30/3, який посадовими особами Ради підписано із запереченнями.

Також, відповідно до статті 2 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" Кабінет Міністрів України постановою від 20 квітня 2006 року № 550 затвердив Порядок проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами (далі Порядок).

Пунктами 1 Порядку визначено, що цей Порядок визначає процедуру проведення інспектування в міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і у суб`єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували в період, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у період, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), а на підставі рішення суду - в інших суб`єктів господарювання.

Відповідно до пункту 16 Порядку ревізія проводиться шляхом, зокрема, документальної перевірки, що передбачає контроль за установчими, фінансовими, бухгалтерськими (первинними і зведеними) документами, статистичною, фінансовою та бюджетною звітністю, господарськими договорами, розпорядчими та іншими документами об`єкта контролю, пов`язаними з плануванням і провадженням фінансово-господарської діяльності, веденням бухгалтерського обліку, складенням фінансової звітності (далі - документи об`єкта контролю). У разі ведення бухгалтерського обліку з використанням електронних засобів зберігання і обробки інформації на вимогу посадової особи органу державного фінансового контролю керівник об`єкта контролю повинен забезпечити оформлення відповідних документів на паперовому носії. Надання документів об`єкта контролю посадовим особам органу державного фінансового контролю забезпечується керівником об`єкта чи його заступником.

Згідно пункту 35 Порядку результати ревізії оформляються актом, який складається на паперовому носії державною мовою і повинен мати наскрізну нумерацію сторінок. На першому аркуші акта ревізії, який оформляється на бланку органу державного фінансового контролю, зазначається назва документа (акт), дата і номер, місце складення (назва міста, села чи селища).

Відповідно пункту 46 Порядку встановлено, що якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, органом державного фінансового контролю у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об`єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.

Про усунення виявлених ревізією фактів порушення законодавства цей об`єкт контролю у строк, визначений вимогою про їх усунення, повинен інформувати відповідний орган державного фінансового контролю з поданням завірених копій первинних, розпорядчих та інших документів, що підтверджують усунення порушень.

Пунктом 50, 52 Порядку за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав органи державного фінансового контролю вживають заходів для забезпечення, зокрема: звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також стягнення у дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства; застосування заходів впливу за порушення бюджетного законодавства.

Органи державного фінансового контролю здійснюють контроль за усуненням об`єктами контролю порушень законодавства за результатами аналізу їх зворотного інформування про вжиті заходи, а також під час наступних ревізій цих об`єктів контролю, систематично вивчають матеріали ревізій і на підставі їх узагальнення вносять відповідним органам державної влади та органам місцевого самоврядування пропозиції щодо перегляду нормативно-правових актів, усунення причин і умов, що сприяли порушенням законодавства.

Правові засади діяльності Північного офісу Держаудитслужби в особі управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області визначаються Положенням про Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області, затвердженим наказом Північного офісу Держаудитслужби від 20 жовтня 2016 року № 18, а також положеннями пункту 7 статті 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", згідно з якими органу державного фінансового контролю надається право пред`являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства пред`являти обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

Окрім того, орган державного фінансового контролю має право звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства.

Разом з тим, згідно пп. 1 п. 6 ст.28 Закону № 280 до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема делеговані повноваження в галузі бюджету та фінансів, цін, а саме здійснення відповідно до закону контролю за дотриманням зобов`язань щодо платежів до місцевого бюджету на підприємствах і в організаціях незалежно від форм власності.

Відповідно до статті 2 Бюджетного кодексу України місцеві бюджети - це бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети та бюджети місцевого самоврядування.

Бюджетним кодексом України визначено перелік доходів, які зараховуються до державного, обласного, районного та селищного бюджетів.

Згідно з пунктом 47 частини 1 статті 2 Бюджетного кодексу України, розпорядник бюджетних коштів - бюджетна установа в особі її керівника.

Частиною 1 статті 22 Бюджетного кодексу України передбачено, що за обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

Головними розпорядниками бюджетних коштів за бюджетними призначеннями визначеними рішеннями про місцеві бюджети є виконавчі органи місцевих рад в особі їх керівників.

За ч. 2 ст. 111 Бюджетного кодексу місцеві фінансові органи здійснюють контроль за дотриманням бюджетного законодавства на кожній стадії бюджетного процесу щодо місцевих бюджетів.

Із зазначеного слідує, що саме Тростянецька сільська рада, як суб`єкту контролю та правонаступник прав та обов`язків суб`єктів, яким вони належали раніше, тому, в даному випадку відповідальність несе саме відповідач.

Крім того, належним буде наголосити, що в частині п. 28 Вимоги, суд примічає, що Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.

Згідно ст. 2 цього Закону він поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, на представництва іноземних суб`єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов`язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність, а також на операції з виконання державного та місцевих бюджетів і складання фінансової звітності про виконання бюджетів з урахуванням бюджетного законодавства.

Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства. Бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на таких принципах: повне висвітлення - фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі; автономність - кожне підприємство розглядається як юридична особа, відокремлена від її власників, у зв`язку з чим особисте майно та зобов`язання власників не повинні відображатися у фінансовій звітності підприємства; послідовність - постійне (з року в рік) застосування підприємством обраної облікової політики. Зміна облікової політики можлива лише у випадках, передбачених національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, міжнародними стандартами фінансової звітності та національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку у державному секторі, і повинна бути обґрунтована та розкрита у фінансовій звітності; безперервність - оцінка активів та зобов`язань підприємства здійснюється виходячи з припущення, що його діяльність буде тривати й надалі; нарахування - доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів; превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми; єдиний грошовий вимірник - вимірювання та узагальнення всіх господарських операцій підприємства у його фінансовій звітності здійснюються в єдиній грошовій одиниці; інших принципах, визначених міжнародними стандартами або національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, або національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в державному секторі залежно від того, які з наведених стандартів застосовуються підприємством (ст.ст. 3, 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Підприємство самостійно: визначає за погодженням з власником (власниками) або уповноваженим ним органом (посадовою особою) відповідно до установчих документів облікову політику підприємства; обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних; розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів; затверджує правила документообороту і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку; може виділяти на окремий баланс філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які зобов`язані вести бухгалтерський облік, з наступним включенням їх показників до фінансової звітності підприємства; визначає доцільність застосування міжнародних стандартів (крім випадків, коли обов`язковість застосування міжнародних стандартів визначена законодавством) (ч. 5 ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Отже, враховуючи норми ч. 2 ст. 15 Закону № 2939-XII, згідно якої законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов`язковими для виконання службовими особами об`єктів, що контролюються.

З аналізу наведених норм слідує, що орган державного фінансового контролю має можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства пред`являти обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутись до суду в інтересах держави, якщо підконтрольним об`єктом не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Таким чином, із наявних матеріалі справи, судом встановлено, що вимога органу державного фінансового контролю спрямована на коригування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов`язковою до виконання.

Стосовно відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом про стягнення коштів.

Так, Верховним Судом неодноразово висловлювалась позиція в аналогічних спорах, згідно якої в органу державного фінансового контролю наявне право заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов`язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки (від 30.04.2020 у справі №820/1830/18, від 02.07.2020 у справі №826/1508/17, від 17.09.2020 у справі №420/1304/19, від 23.09.2020 у справі №520/11213/18).

Як встановлено, управління просить стягнути з Тростянецької селищної ради до бюджету територіальної громади кошти, які було виявлено управління Держаудитслужбою.

Як встановлено з матеріалів справи, доказів повного виконання вказаної вимоги щодо усунення виявлених ревізією порушень в установленому законодавством порядку відповідачем не надано.

Враховуючи те, що відповідачем станом на час розгляду справи в суді залишаються не виконаними п. 2, 3, 4, 6 в частині усунення допущених порушень законодавства, суд вважає, що наявні підстави для задоволення адміністративного позову в цій частині позовних вимог.

Окремо суд вважає за належна надати оцінку твердженням селищної ради стосовно порушень вимоги в частині безпідставно нарахованих та виплачених голові Летківської сільської ради премій, матеріальних допомог на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань на загальну суму 47005,4 грн.

Згідно із статтею першою Закон України від 24.03.1995 № 108/95-ВР "Про оплату праці" (далі Закон № 108/95-ВР) заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

Статтею 2 Закону № 108/95-ВР передбачено, що структура заробітної плати включає:

- основну заробітну плату - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців;

- додаткову заробітну плату - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій;

- інші заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Відповідно до статті 25 Закону України від 21.05.1997 № 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі Закон № 280/97-ВР) сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Частиною першою статті 59 Закон № 280/97-ВР встановлено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Відповідно до частини третьої статті 21 Закону України від 07.06.2001 № 2493-ІІІ "Про службу в органах місцевого самоврядування" (далі Закон № 2493-ІІІ) встановлено, що умови оплати праці посадових осіб місцевого самоврядування визначаються Кабінетом Міністрів України.

Абзацом 2 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 № 268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів" (далі Постанова № 268) передбачено, що умови оплати праці посадових осіб місцевого самоврядування визначаються органом місцевого самоврядування виходячи з умов оплати праці, встановлених для державних службовців відповідних категорій і схем посадових окладів згідно з додатками 48-54 і 57.

Відповідно до підпункту "в" підпункту 1 пункту 2, підпунктів 2 та 3 пункту 2 Постанови № 268 надано право керівникам органів, зазначених у пункті 1 цієї Постанови, у межах затвердженого фонду оплати праці:

- в) надбавку за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи:

керівникам структурних підрозділів, їх заступникам, спеціалістам - у розмірі до 50 відсотків посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг державного службовця, посадової особи місцевого самоврядування (дипломатичний ранг, кваліфікаційний клас, спеціальне звання) та надбавки (винагороди) за вислугу років; керівним працівникам і спеціалістам департаментів, управлінь, відділів, інших структурних підрозділів, які безпосередньо займаються розробленням проектів нормативно-правових актів, проводять експертизу проектів таких актів (якщо положеннями про підрозділи передбачено виконання такої роботи); керівним працівникам і спеціалістам структурних підрозділів органів Державної фіскальної служби, які забезпечують адміністрування податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, протидію контрабанді та порушенню митних правил, особам начальницького складу податкової міліції, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність та досудове розслідування кримінальних правопорушень; керівним працівникам і слідчим органів Національної поліції, посади яких віднесені до відповідних категорій посад державних службовців і які здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, - у розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг державного службовця (дипломатичний ранг, кваліфікаційний клас, спеціальне звання) та надбавки (винагороди) за вислугу років.

службовцям - у розмірі до 50 відсотків посадового окладу з урахуванням надбавки за вислугу років.

2) здійснювати преміювання працівників відповідно до їх особистого вкладу в загальні результати роботи, а також до державних і професійних свят та ювілейних дат у 2006 році в межах коштів, передбачених на преміювання у кошторисі відповідного органу, та економії коштів на оплату праці, а починаючи з 1 січня 2007 р. - у межах фонду преміювання, утвореного у розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду оплати праці.

Конкретні умови, порядок та розміри преміювання працівників визначаються у положенні про преміювання відповідного органу;

3) надавати працівникам матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та допомогу для оздоровлення при наданні щорічної відпустки у розмірі, що не перевищує середньомісячної заробітної плати працівника (місячного грошового забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького складу).

Згідно з абзацом 2 пункту 6 Постанови № 268 преміювання голів обласних, районних і районних у містах рад, їх заступників, сільських, селищних і міських голів, установлення їм надбавок, надання матеріальної допомоги здійснюється у порядку та розмірах, визначених цією постановою, у межах затверджених видатків на оплату праці. Рішення про зазначені виплати приймається відповідною радою.

З вищевикладеного слідує, що надбавки, премія та матеріальна допомога не входять до складу основної заробітної плати, а є винагородою за особливі умови праці (надбавки), заохочувальними та компенсаційними виплатами (матеріальна допомога, премія), тому не є обов`язковими платежами, хоча і входять до структури заробітної плати.

При цьому, установлення надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи, виплата премії та матеріальної допомоги є правом, а не обов`язком міської ради, та їх виплата здійснюється за відповідним рішенням сільської ради.

Згідно встановленої перевірки, таких рішень сесіями Летківської сільської ради прийнято не було. У зв`язку з чим управлінням виявлено порушення щодо нарахування та виплати сум в розмірі 47005,4 грн, на оплату праці.

Однак, суд акцентує увагу Тростянецької селищної ради, що сформована територіальна громада є правонаступником усього майна, прав та обов`язків розформованої територіальної громади.

Юридична особа сільська, селищна, міська рада, розміщена в адміністративному центрі сформованої територіальної громади, є павонаступником прав та обов`язків усіх юридичних осіб сільських, селищних, міських рад, обраними розформованими територіальними громадами, з дня набуття повноважень новообраною радою.

Станом на 31.01.2021 року до складу ради увійшли: Будянська, Глибочанська, Гордіївська, Демидівська, Ілляшівська, Капустянська, Летківська, Олександрівська, Оляницька, Савинецька, Тростянецька, Четвертинівська сільські ради правонаступником яких є Рада.

Рішенням 2 позачергової сесії 8 скликання від 11.12.2020 року № 31 «Про початок реорганізації сільських рад шляхом приєднання до Тростянецької селищної ради» розпочати процедуру реорганізації.

Так відповідно до норм ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації.

У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

У зв`язкі із зазначеним, твердження відповідача щодо неможливості повернення коштів виплачених сільському голові Летківської сільської ради, оскільки такий не є та не був працівником Тростянецької селищної ради, суд до уваги не приймає, як безпідставні.

Таким чином, враховуючи, що після проведеної управлінням перевірки та підчас розгляду адміністративної справи в суді, Тростянецькою сільською радою вчинялись активні дії на усунення розділів вимоги. При цьому, з наявних матеріалів справи, суду стає зрозумілим, що усунення недоліків все ж таки є можливим, відтак позовні вимоги щодо стягнення з Тростянецької селищної ради визначених у вимозі сум, з урахуванням усунутих відповідачем порушень, підлягає задоволенню.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Позивачем та наявними у матеріалах справи сукупністю належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів підтверджено, а відповідачем в порушення вимог статті 77 КАС України не спростовано завищення підрядних робіт, завищення обсягу виконаних робіт та виплат з оплати праці є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат у цій справі не здійснюється відповідно до вимог ч. 2 ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Північного офісу Держаудитслужби, в особі управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, ЄДРПОУ 40919605) до Тростянецької селищної ради (вул. Соборна, 77, смт. Тростянець, Вінницька область, ЄДРПОУ 04326224) про визнання дій протиправними та стягнення коштів, зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Стягнути з Тростянецької селищної ради до бюджету селищної територіальної громади кошти в сумі 203954,73 грн;

Стягнути з Тростянецької селищної ради до бюджету селищної територіальної громади кошти в сумі 112731,22 грн;

Стягнути з Тростянецької селищної ради до бюджету селищної територіальної громади кошти в сумі 47005,40 грн;

Зобов`язати Тростянецьку селищну раду вжити заходи щодо коригування або повернення зайво нарахованого та сплаченого єдиного соціального внеску на суму 10341,19 грн;

Зобов`язати Тростянецьку селищну раду оприбуткувати по даних бухгалтерського обліку ради лишків товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 2800 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Альчук Максим Петрович