Ухвала суду № 103581655, 01.03.2022, Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 466/330/22 Провадження № 2-а/450/77/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2022 року суддя Пустомитівського районного суду Львівської області Мусієвський В.Є., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

в с т а н о в и в:

23 лютого 2022 року до суду від Шевченківського районного суду м. Львова надійшли матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.

Дослідивши матеріали позовної заяви, приходжу до висновку, що така не належить до предметної юрисдикції Пустомитівського районного суду Львівської області з огляду на наступне.

За приписами ч. 1 ст. 55, ч. 3 ст. 124 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, закріпленого у п.1 ст.6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається належний суд , тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.

Європейський суд з прав людини у пункті 24 свого рішення від 20 липня 2006 року у справі Сокуренко і Стригун проти України повторно наголосив на тому, що фраза встановлений законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду , але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Як зазначено Європейською комісією з прав людини рішенні у справі Занд проти Австрії (доповідь від 12 жовтня 1978 року), термін судом, встановленим законом у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з (...) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (...) .

Отже, поняття суд, встановлений законом включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

За визначенням п 3 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний суд - суд, до компетенції якого цим Кодексом віднесено розгляд і вирішення адміністративних справ.

Кодексом адміністративного судочинства України встановлено критерії визначення предметної, територіальної та інстанційної підсудності.

Відповідно до вимог ст. 20 КАС України місцевим загальним судам, як адміністративним судам, підсудні, зокрема, адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті.

Із позову вбачається, що позивачем оскаржується постанова серії ВМ № 00005972 від 05 січня 2022 року по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, ухвалена Державною службою України з безпеки на транспорті, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП. Так, 05 листопада 2021 року о 15 год. 15 хв. на 429 км + 900 м автодороги Н-09 транспортний засіб марки «MAN» моделі «TGS 41.400» номерний знак НОМЕР_1 рухався з перевищенням нормативних параметрів, зазначених у п. 22.5 ПДР України, а саме навантаження на здвоєні осі транспортного засобу на 19,7 % (6,806 т).

З свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , виданого ТСЦ № 4641, вбачається, що право власності на транспортний засіб марки «MAN» моделі «TGS 41.400» номерний знак НОМЕР_1 зареєстроване за ТзОВ «Транс-Сервіс-1».

Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 07 лютого 2020 року стверджується, що керівником ТзОВ «Транс-Сервіс-1» є Кривоніс В.П.

Отже, спір виник між позивачем, як керівником юридичної особи, та органом, наділеним владними повноваженнями, із приводу застосування до позивача адміністративно-господарських санкцій, тобто заходів організаційно-правового або майнового характеру, спрямованих на припинення правопорушення суб`єкта господарювання та ліквідацію наслідків, а тому спір не відноситься до предметною юрисдикції Пустомитівського районного суду Львівської області як адміністративного.

Таким чином, Пустомитівський районний суд Львівської області, як адміністративний суд, не є належним судом для розгляду даної справи, яка за предметно-територіальною юрисдикцією на даний час підсудна Львівському окружному адміністративному суду.

Відповідно до вимог ст. 318 КАС України прийняте судом рішення з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених статтями 20, 22, 25-28 цього Кодексу є підставою для його скасування судом апеляційної інстанції з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю.

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 29 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

У відповідності до ч. 1 ст. 30 КАС України спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються.

Керуючись ст.ст. 20, 29, 294 КАС України, суддя,

п о с т а н о в и в:

Матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення передати на розгляд за предметною підсудністю до Львівського окружного адміністративного суду.

Ухвала може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Мусієвський В.Є.