Рішення № 10358097, 22.09.2008, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.09.08р.Справа № 35/137-08 За позовом Закритого акціонерного товариства "Енергоресурси",

м. Нікополь Дніпропетровської області

до Комунального підприємства "Нікопольське виробниче управління

водопровідно-каналізаційного господарства",

м. Нікополь Дніпропетровської області

про стягнення 18 539, 02 грн

Суддя Широбокова Л.П.

Представники:

від позивача - Чернов О.А., представник, дов. № 01/2008 від 08.01.2008р.

Панкєєв Я.В., представник, дов. № 02/2008р. від 08.01.2008р.

від відповідача - Насекіна Н.В., представник, дов.№ 1 від 01.01.2008р.

Буравлев І.В., представник, дов.№1 від 01.01.2008р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з Відповідача заборгованість за надані в 2004р. послуги з водовідведення –18 539,02 грн, посилаючись на невиконання відповідачем зобов’язань за договором №07-610/27 від 15.12.2003 р.

Відповідач письмовий відзив на позов не надав, представники відповідача в судовому засіданні заперечували проти позову.

05.08.2008р. від відповідача надійшла зустрічна позовна заява, яка була прийнята судом до сумісного розгляду з первісним позовом. В зустрічній заяві відповідач просить визнати недійсним договір на надання послуг по прийманню та транспортуванню госфекальних стічних вод №07-610/27 від 15.12.2003р. Свої вимоги обґрунтовує невідповідністю договору вимогам чинного законодавства, а саме ст. 28 Закону України «Про місцеве самоуправління», згідно якої тариф на спірні послуги повинен встановлюватися органами місцевого самоуправління. В спірному договорі тариф встановлено за погодженням сторін, що суперечить також ст. 13 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання». Вважає, що договір повинен бути визнаний недійсним на підставі ст. 203 та ч.1 ст. 215 Цивільного кодексу України.

Позивач заперечує проти зустрічного позову та пояснює, що твердження відповідача не відповідають дійсності, оскільки ним в листі від 23.05.2005р. №6-0127/350 зазначено, що згідно Рішення виконкому Нікопольської міської ради тариф становить 67,60 грн за 1000 куб.м без ПДВ, який і був узгоджений сторонами шляхом підписання щомісячних протоколів до договору. Вважає, що сторонами в договорі не обумовлено застосування тарифу, а встановлена ціна на послуги, що являється різними поняттями, встановлення ціни органами місцевого самоврядування законом не передбачено. Крім того, вказує, що він не відноситься до підприємств комунальної власності, та в цьому випадку органи місцевого самоврядування можуть лише погоджувати тарифи на його послуги. Стверджує, що на час укладення договору був відсутній механізм погодження ціни з органами місцевого самоврядування, вважає, що Порядок формування тарифів на послуги централізованого водопостачання та водовідведення, який було затверджено наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 27 червня 2001р. №139, не розповсюджував свою дію на порядок погодження ціни, та відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги»взагалі не вимагається погодження ціни на спірні послуги.

В зв’язку із своїми доводами вважає, що договір повністю відповідає вимогам чинного законодавства. та просить в позові відмовити.

Щодо кількості наданих послуг вказує, що сторонами без зауважень підписані щомісячні акти виконаних робіт, відповідач не надавав жодних заперечень до цих актів.

Представники позивача підтримали заперечення та просили в зустрічному позові відмовити, а первісний задовольнити повністю.

За клопотанням сторін строк вирішення спору було продовжено до 25.09.2008р.

За згодою представників сторін в судовому засіданні оголошено тільки вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Закритим акціонерним товариством „Енергоресурси” - виконавець (надалі Позивач) та Комунальним підприємством “Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства” - замовник (надалі Відповідач) було укладено договір №07-610/27 від 15.12.2003р. про надання послуг по прийому та транспортуванню госфекальних стічних вод строком дії з 01.01 по 31.12 2004р. Сторонами щомісячно підписувався Додаток №1 до договору, в якому визначалася ціна на послуги, яка протягом року була незмінною і становила 67,60 грн без ПДВ за 1 тис. куб. м, а також підписано протокол розбіжностей до договору.

Підстави недійсності правочинів вставнолені ст.215 Цивільного кодексу України, а недійсність господарського зобов'язання встановлена ст. 207 Господарського кодексу України, згідно якої господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до ст.13 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання»до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері питної води та питного водопостачання належать, зокрема, визначення рівня та якості послуг з питного водопостачання та водовідведення і встановлення тарифів на ці послуги.

Стаття 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»відносить до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади; погодження в установленому порядку цих питань з підприємствами, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності.

Відповідно до довідки №171 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України позивач відноситься до приватної форми власності. Тобто, відповідно до вимог статті 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»він повинен погоджувати тарифи на водовідведення з органами місцевого самоврядування, зокрема, виконкомом Нікопольської міської. Вказане погодження повинно бути оформлено рішенням виконкому.

Такого погодження позивачем не надано, отже, при встановленні ціни на послуги водовідведення, що визначена в договорі за згодою сторін, сторони порушили вимоги вище наведених приписів закону, та договір в цій частині має бути визнаний недійсним. Оскільки, без визначення ціни на послуги договір взагалі не відбувся, то договір підлягає визнанню недійсним в цілому.

Заперечення відповідача щодо відсутності механізму погодження ціни (тарифу) на час укладання договору судом відхиляються, оскільки вказане не є підставою для невиконання приписів законів, та позивач не надав доказів, що він звертався за погодженням ціни до органів місцевого самоврядування і йому було відмовлено в такому погодженні саме з підстав відсутності механізму.

Правові наслідки недійсності договору покладаються на обидві сторони договору, а саме кожна із сторін зобов’язана повернути другій стороні в натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема, тоді, коли одержане полягає в користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами на момент відшкодування.

Відповідно до ч. 3 ст. 207 Господарського кодексу України виконання господарського зобов'язання, визнаного судом недійсним повністю або в частині, припиняється повністю або в частині з дня набрання рішенням суду законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення. У разі якщо за змістом зобов'язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов'язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє.

За спірним договором позивач надав відповідачу послуги з водовідведення, які були спожиті останнім по мірі їх надання, та не можуть бути повернені позивачу. Відповідно до ч. 7 ст. 180 Господарського кодексу України строк дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов’язання, що виникли на основі цього договору. Відповідачем не сплачено за отримані послуги, тобто, зобов’язання, що виникли на основі цього договору до цього часу в повному обсязі не припинені. В зв’язку з чим спірний договір має бути визнано недійсним на майбутнє.

На виконання умов договору в спірний період з 01.07 по 31.12 2004р. Позивач надав Відповідачу послуги по прийому та транспортуванню госфекальних стічних вод, що підтверджується актами прийому-передачі: №2818 за липень 2004р., №3201 за серпень 2004р., №3636 за вересень 2004р., №4053 за жовтень 2004р., №4529 за листопад 2004р., №5036 за грудень 2004р., які підписані представниками сторін без зауважень. Всього надано послуг на суму 18884,76 грн, на оплату яких виставлено рахунки: №2818 від 31.07.2004р., №3201 від 31.08.2004р., № 3636 від 30.09.2004р., №4053 від 31.10.2004р., № 4529 від 30.11.2004р., № 5036 від 31.12.2004р. За розрахунком позивача послуги надані в січні-червні 2004р. сплачені повністю.

Відповідно до п. 3.2. договору (в редакції протоколу розбіжностей) кінцевий розрахунок здійснюється щомісячно, протягом 10-ти банківських днів, після складання та підписання сторонами акту прийому-передачі наданих послуг та виставлення рахунку за надані послуги в попередньому місяці. Рахунки були щомісячно вручені відповідачу, про що свідчать відмітки на копіях рахунків.

Відповідач за надані послуги розрахувався частково в сумі 345,74 грн. Заборгованість становить 18539,02 грн, що підтверджується розрахунками Позивача, довідкою №14-890 від 17.07.2008р., актами звіряння розрахунків від 01.04.2008р., від 01.12.2007р., від 01.09.2006р., тощо.

Згідно зі ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Доказів сплати цього боргу на час розгляду справи суду не надано та борг підлягає стягненню з відповідача, оскільки послуги надані в період дії спірного договору..

Статтею 257 Цивільного кодексу України встановлено загальний строк позовної давності для захисту порушеного права в три роки.

Позивач та відповідач звернулися до суду з пропуском цього строку. Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сторонами не заявлено про застосування позовної давності як до вимог про стягнення боргу так і до вимог про визнання договору недійсним, отже, у суду відсутні підстави для застосування позовної давності. Крім того, сторонами були підписані акти звіряння розрахунків, в яких відповідач повністю визнавав свій борг, що є підставою для переривання перебігу позовної давності.

Таким чином, вимоги Позивача обґрунтовані, доведені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі. Вимоги відповідача за зустрічним позовом підлягають задоволенню, та договір №07-610/27 від 15.12.2003р. підлягає визнанню недійсним на майбутнє.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі за первісним позовом відносяться на відповідача, за зустрічним –на позивача.

Керуючись ст. 44, 49, 60, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 203,215, 216, 525, 526 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 207 Господарського кодексу України господарський суд,-

ВИРІШИВ :

Зустрічний позов задовольнити.

Визнати недійсним на майбутнє договір №07-610/27 від 15.12.2003р. про надання послуг по прийому та транспортуванню госфекальних стічних вод між Закритим акціонерним товариством „Енергоресурси” та Комунальним підприємством “Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства”.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Енергоресурси” –53201, м. Нікополь Дніпропетровської області, пр-т. Трубників, 56, код ЄДРПОУ 31802573 (р/р 2600330183301 в АБ “Кредит-Дніпро” м. Дніпропетровськ, МФО 305749) на користь Комунального підприємства “Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства” –53207, м. Нікополь Дніпропетровської області, вул. Карла Маркса,180, код ЄДРПОУ 03341339 (р/р 26001156587051 в НФ КБ “Приватбанк”, м. Нікополь, МФО 305891) витрати по сплаті держмита –85,00 грн (вісімдесят п’ять грн) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –118, 00 грн (сто вісімнадцять грн 00 коп).

Первісний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального підприємства “Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства”–53207, м. Нікополь Дніпропетровської області, вул. Карла Маркса,180, код ЄДРПОУ 03341339 (р/р 26001156587051 в НФ КБ “Приватбанк”, м. Нікополь, МФО 305891) на користь Закритого акціонерного товариства „Енергоресурси” –53201, м. Нікополь Дніпропетровської області, пр-т. Трубників, 56, код ЄДРПОУ 31802573 (р/р 2600330183301 в АБ “Кредит-Дніпро” м. Дніпропетровськ, МФО 305749) борг –18539,02 грн (вісімнадцять тисяч п’ятсот тридцять дев’ять грн 02 коп ), витрати по сплаті держмита –185,39 грн (сто вісімдесят п’ять грн 39 коп) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –118, 00 грн (сто вісімнадцять грн 00 коп).

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення 10-ти денного терміну з часу його підписання. та в цей термін може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду

СуддяЛ.П. Широбокова Рішення підписано 19 вересня 2008 р.