Ухвала суду № 103580502, 01.03.2022, Канівський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 697/293/22

Провадження № 2-з/697/8/2022

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2022 року м. Канів

Суддя Канівського міськрайонного суду Черкаської області Колісник Л.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживачів, припинення зобов`язання, розірвання договору, стягнення безпідставно отриманих коштів,-

ВСТАНОВИВ:

До Канівського міськрайонного суду Черкасько області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживачів, припинення зобов`язання, розірвання договору, стягнення безпідставно отриманих коштів.

Одночасно з позовною заявою, позивачем подано заяву про забезпечення позову, шляхом: зупинення стягнення з рахунку позивача картці/рахунку № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) і додатковим рахункам до договору SAMDNWFC00049468969 від 27.02.2019, в рахунок погашення заборгованості, яка виникла внаслідок несанкціонованого списання коштів з рахунку позивача 18.10.2021 на суму 38971,37 грн., до набрання рішенням суду законної сили; зупинити стягнення з рахунку позивача картці / рахунку № НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ) і додатковим рахункам до договору SAMDNWFC00049468995 від 27.02.2019, в рахунок погашення заборгованості, яка виникла внаслідок несанкціонованого списання коштів з рахунку позивача 18.10.2021 на суму 38971,37 грн., до набрання рішенням суду законної сили; заборонити AT КБ «ПриватБанк» вчиняти будь-які дії спрямовані на одностороннє списання коштів з рахунків позивача по картці/рахунку № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) і додатковим рахункам до договору SAMDNWFC00049468969 від 27.02.2019, по картці/рахунку № НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ) і додатковим рахункам до договору SAMDNWFC00049468995 від 27.02.2019, без письмової згоди позивача на вчинення таких дій, до набрання рішенням суду законної сили.

Заява мотивована тим, що позивач звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживачів, припинення зобов`язання, розірвання договору, стягнення безпідставно отриманих коштів. 27.02.2019 позивачем відкрито банківські рахунки в AT КБ «ПриватБанк» (далі відповідач), а саме: - НОМЕР_2 - дебетова платіжна картка Mastercard «Картка для виплат» № НОМЕР_1 , для отримання заробітної плати та інших над ходжень; - НОМЕР_4 - дебетова платіжна картка Mastercard «Картка «Універсальна» № НОМЕР_5 , яка зі слів працівника банку оформлюється автоматично, в додаток до основного рахунка. Водночас, відповідачем видано платіжні картки № НОМЕР_1 , № НОМЕР_5 з прив`язкою до різних рахунків. Оформлення рахунків та видача платіжних карток працівником банку здійснювалося за допомогою комп`ютерного планшету. Для ознайомлення та підпису документи позивачеві не надавалися. 18.10.2021 позивач довідався, що з його рахунку НОМЕР_4 списано кошти в розмірі 38971,37 грн. Працівники банку не змогли пояснити на підставі чиїх дій, та в який спосіб відбулося списання коштів з рахунку позивача. 23.11.2021 скаржник за даним фактом звернувся до відділу поліції №1 Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області про вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.185 КК України. 01.12.2021 сектором дізнання відділу поліції №1 Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області відкрито кримінальне провадження №12021255340000339 за ч.1 ст.185 КК України. В короткому викладені обставин, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення зазначено, що 23.10.2021, невідомою особою, за невідомих обставин, було знято кошти з кредитної картки, потерпілого ОСОБА_1 , в сумі 39000 грн., чим завдала потерпілому матеріальної шкоди на вказану суму. Позивача у вказаному кримінальному провадженні визнано потерпілим. Відповідач на несанкціоноване списання коштів з рахунку позивача жодним чином не відреагував. Окрім того, відповідачем на визначену суму боргу нараховуються відсотки та в односторонньому порядку стягуються кошти з іншого рахунку позивача, в рахунок погашення обов`язкового платежу. Вважає, що належним заходом забезпечення позову буде винесення ухвали про заборону відповідачу проводити списання грошових коштів з його рахунків.

Відповідно до частини 1 статті 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, дослідивши матеріали справи в межах заявленої заяви, суд прийшов до наступного.

Відповідно ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Для належної реалізації завдань цивільного судочинства слугує, зокрема те, що відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення є обов`язковим до виконання на всій території України.

Таким чином, порушене, невизнане, оспорюване право особи буде захищене та відновлене тільки після реального виконання рішення суду, яким спір буде вирішено по суті.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого2006 року № 3477-IV, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права.

Згідно з Конвенцією про захист прав і основних свобод людини (ст. 1) високі Договірні Сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені у розділі 1 цієї конвенції.

Стаття 6 Конвенції гарантує кожному при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків право на справедливий і відкритий розгляд у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод «Право на ефективний засіб юридичного захисту» встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.

Частиною 1 статті 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Пунктами 1 та 2 частини 1 ст. 150 ЦПК України визначено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії. Частиною 2 цієї ж статті передбачено, що суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

В пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суддя має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Також, відповідно до пункту 20 постанови № 5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ» від 7 лютого 2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» зазначено, що з метою забезпечення знаходження майна у володінні відповідача на час судового розгляду позову про право на це майно суд за клопотанням позивача може вжити заходи забезпечення позову (статті 151, 152 ЦПК), наприклад, накласти арешт на майно, заборонити відповідачеві вчиняти певні дії (розпоряджатися і/або користуватися спірним майном), заборонити державному реєстратору прав на нерухоме майно вносити зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, передати спірне майно на зберігання третій особі відповідно до статті 976 ЦК (судовий секвестр).

Згідно ч. 6 ст. 154 ЦПК України, питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову.

Перевіривши матеріали справи і заяву про забезпечення позову та оцінивши надані докази, а також враховуючи, що заява подана з додержанням вимог статті 151 ЦПК України, а захід забезпечення позову у виді зупинення стягнення з рахунків позивача , є видом забезпечення позову, передбаченим п.2 ч.1 ст. 150 ЦПК України і відповідає предмету позову та, водночас, вжиття такого заходу не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до завершення розгляду справи, з урахуванням чого необхідно задовольнити заяву про забезпечення позову та заборонити АТ КБ «ПриватБанк» списувати кошти з рахунків ОСОБА_1 .

При цьому, задовольняючи заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до АТ КБ «ПриватБанк» про захист прав споживачів, припинення зобов`язання, розірвання договору, стягнення безпідставно отриманих коштів, суд виходить з того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист порушених прав позивача (який полягає не тільки у відновленні становища, яке існувало до порушення, але у запобіганні в подальшому порушенню прав заявника, у даному випадку - списанню коштів), за захистом яких він звернувся до суду.

Так судом встановлено, що між сторонами дійсно існує спір щодо несанкціонованого списання відповідачем коштів із карток позивача, що підтверджено витягом з ЄРДР.

В такому випадку, забезпечення позову шляхом заборони банку автоматично проводити списання грошових коштів із рахунків позивача на строк до вирішення спору по суті та набрання рішенням суду законної сили є цілком доречним, обґрунтованим, достатнім та співмірним видом забезпечення позову у цій справі.

Крім того, такий захід забезпечення жодним чином не перешкоджає господарській діяльності АТ КБ «ПриватБанк» і не порушує прав та інтересів банку, який після розгляду цього спору зможе, у випадку відмови в задоволенні позову, продовжити автоматичне списання коштів для погашення заборгованості.

При цьому, Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду.

За даних обставин доводи заяви про забезпечення позову є обґрунтованими, оскільки заборона відповідачу автоматично проводити списання грошових коштів із карток позивача є тимчасовим заходом і направлена на запобігання незаконного списання коштів. Ці заходи забезпечення позову застосовані для гарантування виконання можливого рішення суду.

Відповідно ч. 6 ст. 154 ЦПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Згідно ч. 1 ст. 157 ЦПК України, ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження..

Керуючись ст.ст. 149, 150, 153 ЦПК України, суддя,-

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити.

Зупинити стягнення з рахунку позивача картці/рахунку № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) і додатковим рахункам до договору SAMDNWFC00049468969 від 27.02.2019, в рахунок погашення заборгованості, яка виникла внаслідок несанкціонованого списання коштів з рахунку позивача 18.10.2021 на суму 38971,37 грн., до набрання рішенням суду законної сили.

Зупинити стягнення з рахунку позивача картці / рахунку № НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ) і додатковим рахункам до договору SAMDNWFC00049468995 від 27.02.2019, в рахунок погашення заборгованості, яка виникла внаслідок несанкціонованого списання коштів з рахунку позивача 18.10.2021 на суму 38971,37 грн., до набрання рішенням суду законної сили.

Заборонити AT КБ «ПриватБанк» вчиняти будь-які дії спрямовані на одностороннє списання коштів з рахунків позивача по картці/рахунку № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) і додатковим рахункам до договору SAMDNWFC00049468969 від 27.02.2019, по картці/рахунку № НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ) і додатковим рахункам до договору SAMDNWFC00049468995 від 27.02.2019, без письмової згоди позивача на вчинення таких дій, до набрання рішенням суду законної сили.

Копію ухвали направити сторонам.

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання та не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Л . О . Колісник