Ухвала суду № 103579798, 24.02.2022, Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 188/1899/14-ц

Провадження № 2-п/188/1/2022

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2022 року Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Бурди П.О.,

при секретарі судового засідання Гречко В.С.

за участю представника відповідача (дистанційно) Шаверіна Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у цивільній справі № 188/1899/14-ц за позовом Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Заочним рішенням Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 16 грудня 2014 року у цивільній справі № 188/1899/14-ц за позовом Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором позовні вимоги задоволені в повному обсязі. Стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором б/н від 27.09.2007 в розмірі 11 431,47 (одинадцять тисяч чотириста тридцять одну) грн 47 коп., з яких: 2 335,78 грн сума заборгованості за кредитом, 4 963,06 грн заборгованість за процентами за користування кредитом, 3 112,08 грн заборгованість з комісії за користування кредитом, 500,00 грн. штраф ( фіксована частина), 520,00 грн штраф (процентна складова), та стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» судові витрати в розмірі 243,60 грн.

03.12.2021 ОСОБА_1 (далі відповідач) подав до суду заяву про перегляд заочного рішення, в обґрунтування якої зазначив, що він є інвалідом 2-ї групи, його дружина є інвалідом 3-ї групи, вони проживають у АДРЕСА_1 , і знаходяться у скрутному матеріальному становищі. Дружині заявника за медичними показаннями була потрібна термінова операція. Не маючи грошових коштів на її проведення, заявник вирішив продати земельну ділянку, яку він отримав після ліквідації колгоспу. 26.11.2021 заявник звернувся до юриста за консультацією щодо продажу земельної ділянки, під час якої, вказує заявник, з`ясувалось, що існує виконавче провадження щодо стягнення з нього начебто невідомого йому боргу.

Відповідач наголошує, що 29.11.2021 юрист знайшов та роздрукував заочне рішення Петропавлівського районного суду від 16.12.2014 у справі №188/1899/14-ц, з якого заявник, як він стверджує, вперше взнав про те, що цим судовим рішенням з нього стягнуто борг в розмірі 11 431,47 гривень та судові витрати.

Відповідач не погоджується із вказаним рішенням повністю, посилаючись на таке.

Він вважає, що мають місце обидві передбачені ст.288 ЦПК України підстави для скасування заочного рішення Петропавлівського районного суду від 16.12.2014 у справі №188/1899/14-ц.

По перше, відповідач не з`явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, оскільки на час подання позову і судового розгляду проживав за іншою адресою, ніж зазначена у позові. Суд не перевірив місце його проживання і направляв судові документи не на адресу його фактичного місця проживання, тому він не міг їх отримувати, подати свої заперечення проти позову та докази на їх підтвердження. Відповідач стверджує, що суд розглянув справу з порушенням правил підсудності, оскільки відповідач на час судового розгляду проживав у м. Дніпро, а не в Петропавлівському районі.

По друге, відповідач, виходячи з правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17-ц, вказує, що він уклав з позивачем кредитний договір шляхом підписання заяви про приєднання до Умов надання банківських послуг та Правил користування платіжною карткою, не будучи ознайомлений з ними і не підписуючи їх. За таких обставин немає погодження та підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у заяві домовленості сторін про сплату відсотків, їх розмір, порядок та строки нарахування, Умови надання банківських послуг, не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань. Відповідач повідомляє, що із суттєвими умовами, в тому числі із всіма витратами на обслуговування кредиту, належним чином ознайомлений не був, заявою всі істотні умови прямо не передбачені, що на його думку, є порушенням статті 11 Закону України « Про захист прав споживачів» у редакції станом на 27.09.2007.

Відповідач стверджує, що з поважних причин пропустив срок на подання заяви про скасування заочного рішення Петропавлівського районного суду від 16.12.2014 у справі №188/1899/14-ц, оскільки взнав про його існування тільки 26.11.2021, а про його зміст - 29.11.2021, тому, на його думку, наявні підстави для його поновлення.

Посилаючись на ст.ст. 280-288 Цивільного процесуального кодексу (далі ЦПК) України, відповідач просить:

поновити йому строк на подання заяви про перегляд заочного рішення Петропавлівського районного суду від 16.12.2014 у справі №188/1899/34-ц, пропущений з поважних причин;

скасувати заочне рішення Петропавлівського районного суду від 16.12.2014 у справі №188/1899/14-ц і призначити справу №188/1899/14-ц до розгляду за правилами загального позовного провадження;

відповідно до ст. 31 ЦПК України передати справу №188/1899/14-ц на розгляд Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська за зареєстрованим місцем проживання відповідача.

Позивач заперечення на заяву не надав.

Ухвалою суду від 17 січня 2022 року прийнято заяву про перегляд заочного рішення до розгляду і призначено судове засідання по розгляду цієї заяви на 27 січня 2022 року, яке було відкладене на 24.02.2022 внаслідок відсутності технічної можливості проведення відеоконференції з Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав заяву з викладених у ній підстав і просив задовольнити.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, будучи повідомлений належним чином, заяв і клопотань не надав.

Вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши заяву і додані до неї документи, вивчивши матеріали цивільної справи № 188/1899/14-ц, суд зазначає таке.

Відповідно до ст.284 ЦПК України заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Судом встановлено, що в матеріалах цивільної справи № 188/1899/14-ц міститься супровідний лист старшого державного виконавця Бабушкінського ВДВС м. Дніпропетровська Головного управління юстиції у Дніпропетровській області від 04.10.2016 за № 0314/15991/17, який зареєстрований Петропавлівським районним судом за вхідним № 4858 від 05.10.2017, яким надіслано до суду постанову державного виконавця про закінчення виконавчого провадження від 04.10.2016 та виконавчий лист № № 1293- Вих, виданий 12.02.2015 Петропавлівським районним судом на виконання заочного рішення від 16 грудня 2014 року у цивільній справі № 188/1899/14-ц за позовом Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в частині стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат в розмірі 243 грн 60 коп. З цих документів вбачається, що в цій частині вказане заочне рішення виконане, відповідач сплатив позивачу судові витрати не пізніше 04.10.2016, що і стало підставою для закриття виконавчого провадження № 50638320 за цим виконавчим листом. Таким чином, відповідачу стало відомо не пізніше 04.10.2016 про наявність заочного рішення від 16 грудня 2014 року у цивільній справі № 188/1899/14-ц за позовом Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, однак, заяву про його перегляд він подав тільки 03.12.2021, приховав ці обставини, ввів суд в оману, стверджуючи в заяві про перегляд заочного рішення, що взнав про його існування тільки 26.11.2021, а про його зміст - 29.11.2021.

Такі дії відповідача свідчать про зловживання ним та його представником своїми процесуальними правами.

Відповідач не вказав інших поважних причин пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення і суд їх не вбачає, отже, підстави для поновлення відповідачу строку на подання заяви про перегляд заочного рішення Петропавлівського районного суду від 16.12.2014 у справі №188/1899/34-ц відсутні, що є самостійною підставою для відмови у перегляді цього заочного рішення.

Крім того, згідно з ч.1 ст.288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Отже, зі змісту ст. 288 ЦПК України випливає, що скасування заочного рішення судом, що його ухвалив, можливе у випадку встановлення судом двох обставин: відповідач, належним чином повідомлений, не з`явився в судове засідання, в якому ухвалено заочне рішення, та не повідомив про причини неявки з поважних причин; докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Верховний Суд України в узагальненні «Практика ухвалення та перегляду судами заочних рішень у цивільних справах» зазначав, що правильною є практика тих судів, які скасовують заочне рішення лише за наявності двох підстав, визначених у ст. 232 ЦПК (у попередній редакції кодексу), зокрема, якщо буде встановлено, що відповідач, який був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, не з`явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Суд встановив, що в матеріалах цивільної справи знаходиться завірена позивачем копія паспорта відповідача НОМЕР_1 , виданого 20.08.2001 Петропавлівським РВ УМВС України в Дніпропетровській області (а.с. 17), у якій на сторінці 11 зазначена та ж сама адреса реєстрації місця постійного проживання відповідача з 29.11.2001, що у позовній заяві (а.с. 2) і у заяві від 27.09.2007 про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг позивачем (а.с.11); у виконавчому листі № 1293- Вих, виданому 12.02.2015 про стягнення з відповідача на користь позивача судового збору (а.с. 57); а саме: АДРЕСА_2 . За цією ж адресою судом відповідачу направлялося поштове відправлення з судовою повісткою, яке не було вручене і повернуте без зазначення причини його неотримання (а.с. 27); і поштове відправлення з копією заочного рішення суду, яке не було вручене і повернуте за закінченням встановленого терміну зберігання (а.с. 49).

Відповідно до абзацу четвертого частини третьої статті 122 ЦПК України в редакції станом на час судового розгляду - грудень 2014 року у разі якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Подальший виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється через оголошення у пресі.

Згідно з ч. 9 статті 74 ЦПК України в редакції станом на час судового розгляду - грудень 2014 року відповідач, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення у пресі. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про час і місце розгляду справи.

Суд в обох випадках невручення відповідачу судових документів застосував вказані норми ч. 9 статті 74 ЦПК України та абзацу четвертого ч. 3 статті 122 ЦПК України, викликавши відповідача в суд через оголошення у газеті «Вісті Придніпров`я» від 16.12.2014 та повідомивши його про ухвалене заочне рішення через оголошення у тій же газеті від 27.01.2015, що підтверджується документально (а.с. 38-41, 53). Таким чином, суд вжив заходів до повідомлення відповідача про наявність судової справи і прийняте судом заочне рішення.

Відповідач же не повідомив позивача про зміну свого місця проживання, достовірно знаючи про наявність у нього зобов`язань цивільного характеру перед позивачем за кредитним договором.

Відповідач не надав жодних власних доказів і розрахунків на спростування позовних вимог та висновків суду, не зробив власного розрахунку заборгованості за кредитним договором, який би спростовував або змінював розрахунок позивача.

Отже, до заяви про перегляд заочного рішення суду відповідач не додав доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи і які б не досліджувалися судом та при новому розгляді справи могли би вплинути на результати її розгляду і призвести до відмови у позовних вимогах або їх часткового задоволення, лише послався на правову позицію Верховного Суду, яка сформована майже через п`ять років після ухвалення заочного рішення, яке він просить переглянути.

Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової визначеності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів (пункт 61 рішення ЄСПЛ у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [GC], No. 28342/95, ECHR 1999-VII).

В основі принципу юридичної визначеності, як одного з істотних елементів принципу верховенства права, лежить відоме з римського права положення res judicata (лат. «вирішена справа»), відповідно до якого остаточне рішення правомочного суду, яке вступило в силу, є обов`язковим для сторін і не може переглядатися.

Базове тлумачення принципу res judicata вміщено в рішеннях ЄСПЛ від 03.12.2003 у справі «Рябих проти Росії», від 09.11.2004 у справі «Науменко проти України», від 18.11.2004 у справі «Праведная проти Росії», від 19.02.2009 у справі «Христов проти України», від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України», в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності.

Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (пункт 52 рішення ЄСПЛ у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), № 52854/39, ECHR 2003-IX, пункт 46 рішення ЄСПЛ у справі «Устименко проти України» № 32053/13).

Отже, забезпечення принципу res judicata є однією з найважливіших засад гарантування державою реалізації права людини на справедливий суд.

Таким чином, підстав для задоволення заяви про перегляд заочного рішення немає.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 284-288, 353 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Залишити без задоволення заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у цивільній справі № 188/1899/14-ц за позовом Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвала оскарженню не підлягає.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення відповідач може оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя П. О. Бурда