Рішення № 103579214, 01.03.2022, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

З А О Ч Н Е Р I Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.03.2022

м. Лозова Харківської області

Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі:

головуючого - Харабадзе К.Ш.,

за участю секретаря - Фалькової І.М.,

Справа № 629/44/22

Номер провадження 2/629/428/22

позивач - Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк»

відповідач ОСОБА_1

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу про стягнення заборгованості

у с т а н о в и в:

АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з уточненим позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 25.10.2006 між Банком та відповідачкою був укладений кредитний договір 35122_cred, відповідно до якого остання отримала кредит у розмірі 16000 грн на термін до 26.11.2007 та зобов`язалася повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором. Відповідно до договору, погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, відповідачка ОСОБА_1 повинна надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно кредитного договору. Позивач зобов`язання за даним договором та угодою виконав у повному обсязі, а саме: надав відповідачу ОСОБА_1 кредит у розмірі 16000 грн, однак, відповідач неналежно виконувала умови кредитного договору. Судовим наказом Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 21.01.2009 стягнуто заборгованість в розмірі 7411,67 грн, яка нарахована станом на 21.12.2008. Прострочена сума заборгованості становить 4088,56 грн. Оскільки з ОСОБА_1 було стягнуто заборгованість за кредитним договором за період з 25.10.2006 по 21.12.2008, то за період з 20.12.2008 по 27.10.2021 вона має заборгованість у розмірі 10452,98 грн, яка складається з індексу інфляції за прострочення виконання зобов`язання 8979,11 грн та 3% річних від простроченої суми 1473,87 грн. На підставі вищезазначеного просить стягнути з відповідачки заборгованість у розмірі 10452,98 грн станом на 27.10.2021 за кредитним договором 35122_cred від 25.10.2006, судові витрати у розмірі 2270 гривень.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, надав клопотання про розгляд справи за відсутності представника банку та винесення заочного рішення у разі виникнення обставин, викладених в ч. 1 ст. 280 ЦПК України.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, про час та місце слухання справи повідомлялася своєчасно та належним чином, судовою повісткою про виклик, за адресою зареєстрованого місця проживання.

Згідно до положення ч.3 ст. 131 ЦПК України учасники судовогопроцесу зобов`язаніповідомляти судпро причининеявки усудове засідання.У разінеповідомлення судупро причининеявки вважається,що учасникисудового процесуне з`явилисяв судовезасідання безповажних причин.

Відповідно доч.4ст.223ЦПК України,у разіповторної неявкив судовезасідання відповідача,повідомленого належнимчином,суд вирішуєсправу напідставі наявниху нійданих чидоказів (постановляєзаочне рішення).

Виходячи з викладеного, зі згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального.

Дослідивши матеріали справи, суд доходить до такого.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК України випадках/ ст. 13 ЦПК України/.

У відповідності до положень ст. 12 ЦПК України суд сприяв учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених ЦПК України.

В ухвалі про відкриття провадження у справі від 31.01.2022 судом було запропоновано позивачу у строкдо 01.03.2022подати досуду доказив обґрунтуванняпозовних вимог,які небули доданідо позовноїзаяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Разом з тим, представник позивача надав заяву про розгляд справи за його відсутності та не скористався наданими правами, позивачем, не було надано будь-яких доказів суду, будь-яких письмових клопотань у відповідності до вимог ЦПК України щодо забезпечення доказів, витребування доказів у передбачених ЦПК України випадках від позивача не надходило.

Суд розглядає позов за наявними в справі доказами.

Судом встановлено, що 25.10.2006 між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 35122_cred. Згідно договору АТ КБ «ПриватБанк» зобов`язався надати ОСОБА_1 кредит у розмірі 16000 грн зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік, з кінцевим терміном повернення 26.11.2007 /а.с. 23-29/.

Судовим наказом Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 21.01.2009 стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість в розмірі 7411,67 грн, нараховану станом на 21.12.2008 /а.с. 7-8/.

Згідно з наданим АТ КБ «Приватбанк» розрахунком заборгованості за вказаним договором за період прострочення грошового зобов`язання, відповідач має заборгованість у розмірі 10452,98 грн, яка складається з: 8979,11 грн - індекс інфляції за прострочення виконання зобов`язання; 1473,87 грн - 3% річних від простроченої суми.

Відповідно дост. 526 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст.527,530 ЦК Українизобов`язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до ч.1ст.1049 ЦК Українипозичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.1050та ч. 1 ст.1054 ЦК Україниза кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти (кредит) громадянину у розмірі та на умовах, встановлених договором, а громадянин зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно дост. 1048 цього Кодексу України.

Згідно з ч.2ст. 1050 ЦК Україниякщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно достатті 1048 цього Кодексу.

Відповідно дост. 610 ЦК Українипорушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків, зокрема щодо сплати коштів, визначених кредитним договором, а тому прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Відповідно дост. 611 ЦК Українив разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно дост. 625 ЦК Україниборжник, який прострочив виконання грошового зобов`язання на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, за змістом наведеної норми закону нараховані на суму боргу інфляційні втрати та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування ним утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

З аналізу статей526,599,611,625 ЦК Українивбачається, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за кредитним договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбаченихстаттею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення. Зазначена позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц, від 04 червня 2019 року справа № 916/190/18.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаютьсясторонами таіншими учасникамисправи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними єдокази,які містятьінформацію щодопредмета доказування/ч.1ст.77ЦПК України/. Предметомдоказування єобставини,що підтверджуютьзаявлені вимогичи запереченняабо маютьінше значеннядля розглядусправи іпідлягають встановленнюпри ухваленнісудового рішення/ч.2ст.77ЦПК України/. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування /ч. 4 ст. 77 ЦПК України/.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи /ч. 1 ст. 79 ЦПК України/.

Разом з тим, позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження розміру простроченої заборгованості відповідача за кредитним договором за кредитним договором № 35122_cred від 25.10.2006 в розмірі 4088 гривень 56 копійок на час пред`явлення позову, на яку нараховуються інфляційні збитки та 3% річних. Немає підтвердження, що позивачем вчинялися будь-які дії щодо пред`явлення судового наказу до виконання, будь які відміти державного виконавця в судовому наказі відсутні. Відсутні дані, що боржник мав у передбаченому законом порядку можливість виконати судове рішення у добровільному порядку і не виконав його у такий спосіб. Немає доказів, що такий тривалий термін порушення грошового зобов`язання був допущений з вини боржника. Матеріали справи не містять розрахунку заборгованості (індексу інфляції та 3% річних) за кредитним договором, позивачем не надано будь-яких доказів про те, чи виконувалось судове рішення від 21.01.2009 в примусовому порядку та які саме кошти були сплачені боржником на виконання цього рішення, чи перебуває вона досі на виконанні.

Таким чином, встановивши фактичні обставини справи, що мають істотне значення для її вирішення, дослідивши надані позивачем докази у їх сукупності, враховуючи відсутність будь-яких доказів у справі щодо порушень прав позивача відповідачем, до якого пред`являються позовні вимоги, суд доходить висновку про недоведеність і необґрунтованість заявлених позовних вимог, оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, якими позивач обґрунтовував свої вимоги, що є його процесуальним обов`язком.

Враховуючи наведене, суд вважає необхідним відмовити у задоволенні позовних вимог.

Судові витрати підлягають розподілу у відповідності до вимог ст.141 ЦПК України.

Керуючись ст. ст.4,10-13,76-81,141,263-265,268,273,280-283 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Уточнені позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишити без задоволення.

Позивач може оскаржити рішення до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішенняможе бутипереглянуте судом,що йогоухвалив,за письмовоюзаявою відповідача. Заяву проперегляд заочногорішення можебути поданопротягом тридцятиднів здня йогопроголошення. Учасник справи,якому повнезаочне рішеннясуду небуло врученеу деньйого проголошення,має правона поновленняпропущеного строкуна поданнязаяви пройого перегляд-якщо таказаява поданапротягом двадцятиднів здня врученняйому повногозаочного рішеннясуду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

позивач Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, місце знаходження за адресою: м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д

відповідач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , ж.п. 6

Суддя Карина ХАРАБАДЗЕ