Рішення № 103578359, 15.02.2022, Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа №173/1371/21

Провадження №2/173/87/2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2022 р. Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

В складі: головуючого - судді Петрюк Т.М.

при секретареві - Зубачевській О.А.

За участю: позивача ОСОБА_1

Представника позивача адвоката Серебрякова Е.С.

Розглянувши увідкритому судовому засіданні,за правиламизагального позовного провадження, вмісті Верхньодніпровськуцивільну справуза позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 третя особа, що не заявляє самостійних вимог: орган опіки та піклування Криничанської селищної ради про визначення місця проживання дитини,-

ВСТАНОВИВ:

23.07.2021 року до суду звернулася позивач ОСОБА_1 , з позовом про визначення місця проживання дитини разом з матір`ю до відповідача ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: орган опіки і піклування Криничанської селищної ради.

06.08.2021 року отримана довідка про реєстрацію місця проживання відповідача фізичної особи.

Ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 06.08.2021 року відкрите провадження у справі та справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження в підготовчому судовому засіданні на 18.10.2021 року.

18.10.2021 року розгляд справи в підготовчому судовому засіданні відкладений до 13.12.2021 року за клопотанням представника позивача.

13.12.2021 року проведене підготовче судове засідання та справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 15.02.2022 року.

Учасникам розгляду справи роз`яснені права та обов`язки у відповідності до ст. 43, 44, 49 ЦПК України.

15.02.2022 року в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення

Згідно заявлених позовних вимог позивач просить визначити місце проживання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з матір`ю, ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступне: 09 червня 2012 року між нею та відповідачем був зареєстрований шлюб у Жовтневому відділі державної реєстрації актів цивільного тану Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровської області, актовий запис № 236.

В період шлюбу в них народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Сімейне життя між ними не склалось.

Причиною розірвання шлюбу стали різні погляди на сімейне життя та цінності, через що у них постійно виникали сварки.

09.02.2021 року шлюб між ними був розірваний за рішенням Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області.

09 лютого 2021 року за рішенням Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області відповідач зобов`язаний сплачувати аліменти на у тримання їхнього малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі 2000.00 грн., з наступною щорічною індексацією, щомісячно, до досягнення сином повноліття.

Після розірвання шлюбу вона разом із сином проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

В червні 2021 року відповідач приїхав за місцем її фактичного проживання , щоб примусово фізичною силою відібрати у неї малолітнього сина ОСОБА_4 . Син не хотів залишати свій дім, плакав, пручався та просив рідного батька його відпустити. Однак відповідач на прохання свого сина його відпустити не реагував. Її співмешканець почав захищати пасинка. Відповідачеві це не сподобалось і він почав застосовувати до її співмешканця фізичну силу, наніс йому тілесні ушкодження. Вона вимушена була разом із співмешканцем викликати поліцію.

Відповідач постійно вживає методи щодо примусового відібрання у неї її сина. Така ситуація створює для неї і її дитини негативні наслідки. Поведінка відповідача є агресивною та негативно впливає на психіку дитини. Таким чином між нею та відповідачем існує спір щодо визначення місця проживання дитини, що й стало підставою звернення до суду.

В судому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали за підставами, викладений в позовній заяві. При цьому представник позивача пояснив, що його довірителька характеризується позитивно як за місцем проживання так і за місцем роботи. Забезпечена житлом. Створила належні умови для проживання дитини та забезпечує дозвілля сина, про що свідчать надані фотознімки, тому є всі підстави визначити місце проживання дитини разом з нею. Також пояснив, що спір між сторонами існує, оскільки згідно поданого відзиву на позовну заяву відповідач хоч і зазначає, що він не заперечує проти проживання дитини разом з його довірителькою, але просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Даний факт сам по собі вказує на наявність спору між сторонами, крім того відповідач матеріально не утримує дитину, так як має значну заборгованість зі сплати аліментів. Позивачка пояснила, що будинок , в якому вони проживають винаймається нею та її співмешканцем з наступним в викупом і скоро вини повністю розрахуються за нього. Її співмешканець не заперечує проти проживання дитини разом з ними.

Відповідач в судове засідання не з`явився подавши відзив на позовну заяву та клопотання про розгляд справи у його відсутність. Згідно поданого відзиву просив відмовити у задоволенні позовних вимог посилаючись на те, що дитина і так проживає разом з позивачкою і він проти цього не заперечує. Тому відсутній спір між ним та позивачкою щодо визначення місця проживання дитини, але існує спір між ним та позивачкою щодо способу його участі у вихованні та спілкуванні з дитиною.

Представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: органу опіки та піклування Криничанської селищної ради в судове засідання не з`явився про дату час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Відповідно до вимог ст. 55 Конституції України кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку , встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною радою України.

За змістом положень вказаних норм, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором

При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Отже, виходячи із наведеного, на момент звернення із тим чи іншим позовом, права та інтереси, на захист яких поданий позов вже мають бути порушені, невизнані або оспорювані особою, до якої пред`явлений позов, тобто, законодавець пов`язує факт звернення до суду із наявністю вже порушених прав та інтересів позивача. Метою ж позову є розгляд спору і захист вже порушених, невизнаних або оспорюваних суб`єктивних прав або законних інтересів позивача.

Суд, з`ясувавши зміст позовних вимог, заслухавши учасників розгляду справи,свідків, заслухавши думку дитини, вивчивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 09 червня 2012 року по 2021 рік, що сторонами не заперечується. За рішенням Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 11 березня 2021 року шлюб між сторонами було розірвано, що підтверджується копією рішення суду.

В період шлюбу в сторін народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження, в якому сторони записані батьками дитини.

Після розірвання шлюбу син сторін залишилась проживати з позивачкою, що сторонами не заперечується.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 СК України - розірвання шлюбу між батьками, окреме проживання їх від дитини не впливає на обсяг їхніх прав та не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Вирішуючи питання про визначення місця проживання дитини, суд виходить з наступного .

Відповідно до ч. 1 ст. 160 СК України - Місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

Відповідно до ч. 1 ст. 161 СК України - Якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.1.1989 року (ратифікована Україною 27.02.1991 року, дата набуття чинності для України 27.09.1991 року) передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до ст. 11 ЗУ «Про охорону дитинства» - Сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього.

Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Відповідно до відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України передбачено, що регулювання сімейних відносин має здійснюватись з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї.

З наданих суду доказів встановлено, що позивач проживає за адресою: АДРЕСА_1 . З пояснень позивача даний будинок вони знімають з її співмешканцем з подальшим викупом і невдовзі повністю розрахуються за будинок.

Згідно акту обстеження житлово-побутових умов від 12.06.2021 року у будинку за адресою: АДРЕСА_1 , наявне газове опалення електро- та водо- постачання. Будинок придатний для проживання малолітньої дитини. В домівці охайно та чисто у дитини є окрема кімната, ліжко стіл шафа для речей та іграшок.

Відомості викладені в акті обстеження житлово-побутових умов підтверджуються наданими позивачем фотознімками на яких зображена дитяча кімната, облаштована сучасними меблями, знаряддями для фізичного розвитку та вправ

Згідно наданих суду характеристик , судом встановлено, що позивач за місцем роботи та місцем проживання характеризується позитивно.

Відповідно до наданих фотознімків вбачається, що позивачка забезпечує дозвілля дитини, сім`я позивача зображена біля ялинки, у дитячих розважальних центрах, з друзями. З фотознімків видно, що відносини між членами родини доброзичливі, всі члени родини та дитина є щасливими, усміхненими.

Відповідно до висновку служби у справах дітей Криничанскьої селищної ради від 29.11.2021 року вирішено за доцільне визначити місце проживання малолітнього - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з матір`ю за адресою: АДРЕСА_2 .

Враховуючи всі вищенаведені обставини, а також той факт, що відповідач фактично не заперечує проти визначення місця проживання малолітнього сина спільно з позивачкою, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню. До цього висновку суд приходить ще й з тих підстав, що дитина після розірвання шлюбу між сторонами проживає з матір`ю, яка піклується про її виховання, навчання та розвиток. Звикла до родини матері. Тому зміна місця проживання дитини без достатніх на те підстав матиме наслідком зміну способу життя, до якого звикла дитина та негативно впливатиме на психіку дитини. Крім того син сторін за віком потребує материнської опіки, яка належно здійснюється позивачкою.

В свою чергу доводи відповідача про те, що між ним та позивачкою фактично в відсутній спір з приводу визначення місця проживання дитини суд вважає безпідставними, оскільки, згідно поданого відзиву відповідач не визнав позовні вимоги, а просив відмовити у їх задоволенні, що в же вказує на наявність спору між ним та позивачкою з приводу визначення місця дитини та даний спір підлягає вирішенню. Безпідставними є і посилання відповідача на те, що між ним та позивачкою існує спір з приводу його участі у вихованні та спілкуванні з дитиною, оскільки згідно наданої відповідачем копії рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 08.12.2021 року спір з приводу встановлення способу участі у вихованні дитини та усунення перешкод у спілкуванні з дитиною вирішувався не між батьками, а між позивачкою та дідусем і бабусею дитини. В свою чергу заперечення відповідача щодо вирішення спору мають наслідком невизначеність щодо місця проживання дитини і таким чином виникнення конфліктів між сторонами з приводу місця проживання та знаходження дитини. В свою ч ергу відповідач заперечуючи проти позову не подав зустрічної позовної заяви щодо визначення місця проживання дитини разом з ним та доцільності вирішення спору таким чином. Зазначені обставини також підтверджують наявність підстав для задоволення позовних вимог позивачки в повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з в відповідача на користь позивачки підлягають стягненню понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 908.00 грн., оскільки судом ухвалюється рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. 12, 13, 89, 141, 259,263,264,265,268, 273 , 430 ЦПК України суд,-

ВИРІШИВ:

Позові вимогиза позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 третяособа,що незаявляє самостійних вимог:орган опікита піклуванняКриничанської селищної ради, юридична адреса:52300 вул.Нагірна, 2 сел.Кринички Дніпропетровської області,код ЄДРПОУ 41975084, провизначення місцяпроживання дитини - задовольнити.

Визначити місце проживання малолітнього - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_3 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_3 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 - 908.00 грн., на відшкодування понесених судових витрат по сплаті судового збору

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту складання повного тексту рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення.

Повний текст рішення виготовлений 25.02.2022 року

Суддя Петрюк Т.М.

Направлене до ЄДРСР: 01.03.2022 року

Дата набрання законної сили: 29.03.2022 року