Рішення № 103575693, 02.02.2022, Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 444/1094/19

Провадження № 2/444/29/2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2022 року м. Жовква

Жовківський районний суд Львівської області у складі:

головуючий суддя Зеліско Р. Й.

секретар судового засідання Мамедова Г.І.

представника позивача Калмиков С.В.

розглянувши у судовому засіданні в місті Жовква Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Моторного (транспортного) страхового бюро України, ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування, матеріальної та моральної шкоди,-

В СТ АН ОВ ИВ :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із вищевказаним позовом. В обгрунтуваннясвоїх позовнихвимог,покликається нанаступне.28.09.2017року біля 19год 30хв.на 527км+300мавтодороги Київ-Чопза участюавтомобіля марки«Мазда-3»державний реєстраційнийномер НОМЕР_1 під керуванняпозивача таавтомобіля марки«КІА РІО»державний реєстраційнийномер НОМЕР_2 під керуванняводія ОСОБА_2 .Вказує,що занаслідками цієїдорожньо-транспортноїподії працівникамиуправління патрульноїполіції уЛьвівській області28вересня 2017року складеноПротокол проадміністративне правопорушеннясерії БР№228183,згідно якого:« ОСОБА_1 керуючи автомобілеммарки «Мазда-3»державний реєстраційнийномер НОМЕР_1 здійснив обгінна перехрестівнаслідок чогоздійснив зіткненняз автомобілеммарки «КІАРІО» державнийреєстраційний номер НОМЕР_2 під керуваннямводія ОСОБА_2 ,внаслідок чогоавтомобілі отрималимеханічні ушкодження.»,чим порушиввимоги п.14.6аПравил дорожньогоруху,за щовідповідальність передбаченаст.124КУпАП.Зазначає,що підчас судовогорозгляду матеріалівсправи проадміністративне правопорушення,була призначената проведенакомплексна трасологічна-автотехнічнаекспертиза. Суддею Франківського районного суду м. Львова обґрунтовано та правильно надано оцінку зібраним доказам та фактам, на підставі чого 01 червня 2018 року винесено постанов) про закриття справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Також заззачає, що ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції. Постановою від 19 грудня 2018 року судді судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду постанову судді першої інстанції залишено без змін, апеляційну скаргу ОСОБА_2 без задоволення. Таким чином у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. У той же час, в діях водія ОСОБА_2 вбачаються ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Вказує, що водій ОСОБА_2 на час ДТП керував не забезпеченим транспортним засобом автомобілем марки «Кіа Rio» р.н. НОМЕР_2 без полісу обов`язкового страхування цивільно- правової відповідальності водіїв наземних транспортних засобів, у зв`язку з чим його притягнуто до відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1ст. 126 КУпАП. 12.03.2019 року провести регламентну виплату ОСОБА_1 з централізованих резервних фондів визначену рішенням суду суми страхового відшкодуванні-, експертних досліджень. На зазначену заяву він не одержано жодної відповіді, що є фактичною відмовою регламентної виплати. Також вказує, що з метою досудового врегулювання розгляду даного спору, ним була скерована претензія з вимогою виконання наведених вимогу Закону та регламентної виплати ОСОБА_1 . Дана претензія залишена без позитивного рішення. Зазначає, що з огляду на вищенаведені обставини, змушений звернутися до суду за захистом свого законного права. Просить стягнути із Моторного (Транспортного) Страхового Бюро України та ОСОБА_2 страхове відшкодування та судові витрати.

Представник відповідача Моторного (транспортного) страхового бюро України подав відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що не погоджується з позовними вимогами з наступних підстав. Вважають, що заява від позивача на адресу МТСБУ про проведення йому регламентної виплати взагалі не надсилалася. Але, якщо навіть врахувати, що така заява була надіслана в березні 2019 р., то у МТСБУ є підстави для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) так як відповідно до підпункту 37.1.4 пункту 37.1. ст.37 Закону підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров`ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди (ДТП сталася 28 вересня 2017). Просять відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позовні вимоги не визнає, вважає необгрунтованими, виходячи з наступного. На на момент подання позову не має жодного рішення суду, яким би була встановлена його вина у дорожньо-транспортній пригоді, що сталась 28.09.2017 року. Також вказує, що не згідний з розміром шкоди, яку просить стягнути позивач. Зазначає, що зроблені оцінювачем розрахунки та наданий ФОП ОСОБА_3 документ щодо виконаних на СТО робіт викликають сумнів у їхній обгрунтованості ще й тому, що в матеріалах справи про адміністративне правопорушення №465/5747/17, на яку посилається та просить витребувати позивач, є висновок експертів за результатами комплексної трасологічно-автотехнічної експертизи (призначеної на клопотання позивача). Також вказує, що оскільки інших пошкоджень експертами не встановлено, виконання інших робіт з відновлювального ремонту та заміна інших запчастин, не пов`язані з досліджуваною дорожньо-транспортною пригодою і їх вартість не може братись до розрахунку при визначенні заподіяного позивачу збитку. Щодо твердження позивача про заподіяння йому моральної внаслідок введення в оману на місці вчинення ДТП уповноважених співробітників поліції не відповідає дійсності та не підкріплене жодними доказами, як і щодо його переховування (позивач сам зазначив в позові його адресу, за якою він фактично проживає). Просить у позові відмовити.

Позивач та його представник ОСОБА_4 у судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, однак представником позивача подано до суду клопотання, у якій представник позивача та позивач позовну заяву підтримують повність, просять судове засідання проводити без їх участі.

Представник відповідача Моторного (транспортного) страхового бюро України у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив не повідомив.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник адвокат Пащук А.І. у судовезасідання не з`явилися,про часта місцерозгляду справиповідомлявся належнимчином,однак представникомпозивача поданодо судуклопотання,

Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.

Ч. 1 статті 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Постановою Франківського районного суду м. Львова від 01 червня 2018 року провадження у справі про адміністратвине правопорушення відносно ОСОБА_1 закрито за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Постановою від 19 грудня 2018 року судді судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду постанову судді першої інстанції залишено без змін, апеляційну скаргу ОСОБА_2 без задоволення.

Відповідно до Звіту №459/19 від 12.02.2019 року складеного суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_5 вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складових автомобіля марки «Mazda 3» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 внаслідок пошкодження автомобіля під час ДТП приймається рівним дійсним (ринковій) вартості автомобіля на момент дослідження без врахування аварійних пошкоджень і складає 207 292,49 грн.

Згідно наряду - замовлення №Д000005789 від 23.10.201 року ФОП ОСОБА_3 вартість виконаних робіт та матеріалів відновлюваного ремонту автомобіля марки «Mazda З» ержавний реєстраційний номер НОМЕР_1 складає 256 631,53 грн. Зазначена сума сплачена ОСОБА_1 згідно касового ордеру №8637 від 23.10.2017 року.

Згідно актів прийому виконаних робіт та автомобіля, ОСОБА_1 отримав відремонтований автомобіль та підтвердив об`єм і якість виконаних робіт, та відсутність іретензій щодо терміну і якості робіт.

Відповідно до заяви про регламентну виплату від 12.03.2019 року вбачається, що пр. позивача ОСОБА_1 ОСОБА_4 звернувся до Моторного (транспортного) страхового бюро України про належне страхове відшкодування та оплату експертних досліджень.

Із відповіді МТСБУ за №3.1-05/9139 від 22.03.2019 р., вбачається, що позивачу для подальшого розгляду справи запропоновано надати документи згідно з переліком, зазначеним у цьому листі, в тому числі - заяву на регламентну виплату, а також документ, який би підтверджував відповідальність іншого учасника ДТП, що набрав законної сили.

Постановою судді Радехівського районного суду Львівської області від 22.01.2021 року провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП, відносно ОСОБА_2 закрито, в зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, відповідно до ст.ст.38, 247 КУпАП,

Постановою від 24 червня 2021 року судді судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду постанову судді першої інстанції стосовно ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП - залишено без змін.

Згідно з ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

З матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 у відповідності до Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не була застрахована.

Підпункт 37.1.4. п. 37.1 ст. 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачає підставу для відмови у здійсненні регламентної виплати МТСБУ потерпілому в разі, якщо заява про страхове відшкодування не була подана впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров`ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди.

12.03.2019 року позивач звернувся до відповідача МТСБУ із заявою про настання страхового випадку.

Відповідно до пп. а п. 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 100 тисяч гривень.

Беручи до уваги ті обставини, що позивач звернувся до МТСБУ із заявою про виплату страхового відшкодування в межах строків, що передбачені Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відповідно до вимог наведеного нормативно-правового акту суд вважає правильним стягнути з відповідача МТСБУ на користь позивача страхове відшкодування у розмірі 100 000,00 грн. та 2000 грн. вартості експертної оцінки.

Згідно ч. 1 ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Статтею 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Беручи до уваги ті обставини, що внаслідок неправомірних дій відповідача ОСОБА_2 було пошкоджено автомобіль позивача, у зв`язку з чим завдано матеріальної шкоди з відрахуванням страхової виплати на суму 156631,53 грн, суд вважає необхідним стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача зазначену сума.

Стосовно вимог про стягнення заподіяної моральної шкоди, суд дійшов наступного висновку.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно ч. 3, 4, 5 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тому визначаючи розмір грошового відшкодування моральної шкоди, суд вбачає справедливим та розумним стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача грошове відшкодування моральної шкоди у розмірі 5 000,00 грн. Саме така сума, на думку суду, є співмірною з понесеними позивачем моральними стражданнями.

Відповідно до частин 1-3 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Як передбачено частиною восьмою статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Таку правову позицію щодо застосування норм права висловив Верховний Суд у постанові від 23 січня 2019 року по справі № 552/2145/16-ц.

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України).

У розумінні положень частини п`ятої статті 141 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, є можливим лише на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим адвокатом на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

На виконання вимог статті 141 ЦПК України представник позивача надав всі необхідні документи та просив стягнути з відповідачів пропорційно розміру задоволених позовних вимог на користь позивача витрати на оплату правової допомоги в розмірі 11000,00 грн.

На підтвердження понесених витрат, представником позивача надано договір про надання правової допомоги від 02 жовтня 2018 року №76/ІІ (а.с.45); акт прийому - здачі наданих порслуг по даному договору (а.с.46); розрахунок до акту прийому - здачі наданих порслуг по даному договору; товарний чек від 22.04.2019 року про надання правової допомоги ОСОБА_1 в розмірі 10000 грн.

На підставі частин першої, другої статті 141 судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, представник позивача просить суд стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України на її користь 100000 (сто тисяч) грн майнової шкоди та 2 000 (дві тисячі) грн. 00 коп. як оплату за проведену автотоварознавчу експертизу, з ОСОБА_2 156631, 53 грн майнової шкоди та 50000,00 грн. моральної шкоди.

Відповідно до винесеного у даній справі рішення, позов задоволено частково, вирішено стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь ОСОБА_1 100000 (сто тисяч) грн матеріальної шкоди та 2000,00 грн. як оплату за проведену автотоварознавчу експертизу, стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 156631,00 грн. матеріальної шкоди та 5 000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп. В решті позовних вимог - про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 45000,00 грн. моральної шкоди відмовити.

Таким чином,враховуючи положеннястатті 141ЦПК Українищодо пропорційногорозміру задоволенихпозовних вимог,з відповідачаМоторного (транспортного)страхового бюроУкраїни підлягає стягненню1525,92грн.судового зборута 3300грн.00коп.витрати наоплату правничоїдопомоги;з ОСОБА_2 2423,00грн.судового збору та 5240,00 грн. витрати на оплату правничої допомоги

Суд, вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правову допомогу при розгляді справи в суді відповідачем, приймає до уваги обставини справи, умови укладеного договору про надання правової допомоги; співмірність винагороди за надані юридичні послуги зі складністю справи; час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт вважає, що стягнення витрат за надання професійної допомоги адвоката, підлягають до задоволення, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтею ч. 2 ст. 247, статтями 258, 259, 264, 265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Моторного(транспортного)страхового бюроУкраїни (юридичнаадреса:м.Київ,Русанівський бульвар,8) на користь ОСОБА_1 (проживає за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН- НОМЕР_3 ) суму регламентної виплати страхового відшкодування) в розмірі 100000 (сто тисяч) грн. 00 коп. та 2 000 (дві тисячі) грн. 00 коп. як оплату за проведену автотоварознавчу експертизу.

Стягнути з ОСОБА_2 (адреса проживання: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 (проживає за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН- НОМЕР_3 ) суму матеральної шкоди в розмірі 156 631 (сто п`ятдесят шість тисяч шістсот тридцять одна) грн. 53 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 (адреса проживання: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 (проживає за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН- НОМЕР_3 ) суму моральної шкоди в розмірі 5 000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп.

Стягнути з Моторного (транспортного)страхового бюроУкраїни (юридичнаадреса:м.Київ,Русанівський бульвар,8) на користь ОСОБА_1 (проживає за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН- НОМЕР_3 ) сплачений судовий збір в розмірі 1 525 (одна тисяча п`ятсот двадцять п`ять) грн. 92 коп. та 3 300 (три тисячі триста) грн. 00коп. витрати на оплатуправничої допомоги.

Стягнути з ОСОБА_2 (адреса проживання: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 (проживає за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН- НОМЕР_3 ) сплачений судовий збір в розмірі 2 423 (дві тисячі двадцять три) грн. 00 коп. та 5 240 (п`ять тисяч двісті сорок) грн. 00 коп. витрати на оплату правничої допомоги.

В решті позовних вимоги про стягнення з ОСОБА_2 (адреса проживання: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 (проживає за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН- НОМЕР_3 ) суму моральної шкоди в розмірі 45 000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп. та судового збору в розмірі 675 грн. 00 коп. відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено 10.02.2022 року.

Суддя: Зеліско Р. Й.