Рішення № 103575340, 28.02.2022, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 303/9989/21

2/303/2440/21

Номер рядка статистичного звіту 25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2022року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючої-судді Гутій О.В.

за участю секретаря судового засідання Зарева А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Мукачево цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Форвард Фінансів» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання виконавчого напису від 11 червня 2021 року, вчиненого приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк Оленою Василівною, зареєстрованого в реєстрі за № 70700 таким, що не підлягає виконанню.

Позовні вимоги мотивує тим, що приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк Оленою Василівною 11.06.2021 року вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 70700, яким стягнуто ОСОБА_1 на користь ТОВ «Форвард Фінансів» заборгованість за кредитним договором в розмірі 6847,31 гривень, в тому числі 907,17 гривень - прострочена заборгованість за сумою кредиту, 217,52 гривень - прострочена заборгованість за комісією, 107,75 гривень - прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам, 63,12 гривень - строкова заборгованість за комісією, 5551,75 гривень строкова заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом, 650,00 гривень за вчинення виконавчого напису, всього сума, що підлгає стягненню 7497,31 грн.

З оскаржуваного виконавчого напису нотаріуса вбачається, що такий вчинено на кредитному договорі № 2006-000056ФО130С від 25.12.2006 року, який укладений між ОСОБА_2 та ПАТ «Родовід Банк». Стягнення заборгованості проводиться за період з 25.12.2006 року по 07.06.2021 року.

Даний договір укладений у простій формі, нотаріально не посвідчувався.

Зазначає, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін постановою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 (справа № К/800/7651/17), Постанову КМУкраїни від26.11.2014№ 662 визнано незаконною та нечинною в частині пункту 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, а саме, щодо доповнення переліку розділом 2 «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».

Крім того заборгованість за кредитним договором не є безспірною.

З оскаржуваного виконавчого напису нотаріуса вбачається, що такий вчинено на кредитному договорі № 2006-000056ФО130С від 25.12.2006 року, який укладений між ОСОБА_2 та ПАТ «Родовід Банк». Стягнення заборгованості проводиться за період з 25.12.2006 року по 07.06.2021 року.

Проте, у виконавчому написі нотаріус зазначаючи, що строк платежу за кредитним договором настав, не вказує дати виникнення у стягувача права вимоги за кредитним договором та зазначає при цьому про стягнення заборгованості за період з 25.12.2006 року по 07.06.2021, тобто за період більше 13 років.

А тому,враховуючи наведеніобставини,просить судвизнати виконавчийнапис від 11 червня 2021 року, вчинений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк Оленою Василівною, зареєстрований в реєстрі за № 70700 таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду від 16.12.2021 року відкрито провадження у даній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Учасники справи заперечень щодо можливості судового розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін не висловили, тому з урахуванням положень частини п`ятоїст. 279 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглянув справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Представник відповідача 27.01.2022 року подав відзив, в якому позовні вимоги не визнав та пояснив, що нотаріус при вчиненні виконавчого документа не перевіряє безспірність заборгованості, не встановлює права та обов`язки учасників, а лише перевіряє наявність документів з урахуванням положень Переліку та Порядку, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, а тому виконавчий напис вчинено відповідно до вимог законодавства. Тому підстав для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, немає.

Дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до такого висновку.

Судом встановлено, що приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк Оленою Василівною 11.06.2021 року вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 70700, яким стягнуто ОСОБА_1 на користь ТОВ «Форвард Фінансів» заборгованість за кредитним договором в розмірі 6847,31 гривень , в тому числі 907,17 гривень - прострочена заборгованість за сумою кредиту, 217,52 гривень - прострочена заборгованість за комісією, 107,75 гривень - прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам, 63,12 гривень - строкова заборгованість за комісією, 5551,75 гривень строкова заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом, 650,00 гривень за вчинення виконавчого напису, загальна сума - 7497,31 грн.

З оскаржуваного виконавчого напису нотаріуса вбачається, що такий вчинено на кредитному договорі № 2006-000056ФО130С від 25.12.2006 року, який укладений між ОСОБА_2 та ПАТ «Родовід Банк». Стягнення заборгованості проводиться за період з 25.12.2006 року по 07.06.2021 року. Даний договір укладений у простій формі, нотаріально не посвідчувався (а.с. 22).

Вказаний виконавчий напис за заявою ТОВ «Форвард Фінансів» було пред`явлено до виконання, у зв`язку з чим приватним виконавцем 22.10.2021 року було відкрито виконавче провадження (а.с.8-9).

З`ясовуючи питання щодо правомірності вчиненого приватним нотаріусом виконавчого напису, суд виходить із наступного.

Відповідно ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.

Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Таким чином, основними умовами вчинення нотаріусом виконавчого напису є подання документів, які встановлюють заборгованість боржника перед кредитором, підтверджують безспірність вимоги та подачі вимоги в межах строку позовної давності у три роки та у межах річного строку щодо вимоги про стягнення неустойки.

Крім того, відповідно до п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні» при вирішення справ пов`язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею відповідно до Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами. Пунктом 8 зазначеної вище постанови передбачено, що суд при вирішенні питання про обґрунтованість повинен виходити з того, що нотаріальні дії повинні вчинятись у суворій відповідності з встановленими для даного органу чи особи компетенцією і порядком їх вчинення.

Згідно з п. 2 «Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року, № 1172 для одержання виконавчого напису про стягнення кредитної заборгованості кредитором надаються оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Як зазначив Верховний Суд України в своїй постанові від 05 липня 2017 року по справі № 754/9711/14-ц безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Отже, на думку суду, у даному випадку, нотаріус також при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом. Так, з оскаржуваного виконавчого напису нотаріуса вбачається, що такий вчинено на кредитному договорі № 2006-000056ФО130С від 25.12.2006 року, який укладений між ОСОБА_2 та ПАТ «Родовід Банк». Стягнення заборгованості проводиться за період з 25.12.2006 року по 07.06.2021 року

З урахуванням вказаного, відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, однак у виконавчому написі нотаріус не вказує дати виникнення у стягувача права вимоги за кредитним договором та зазначає при цьому про стягнення заборгованості за період з 25.12.2006 року по 07.06.2021, тобто за період більше 13 років.

Зазначене свідчить, що грошова сума кредитної заборгованості не є безспірною чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Крім того, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14, залишеною без змін постановою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 (справа № К/800/7651/17), Постанову КМУкраїни від26.11.2014№ 662 визнано незаконною та нечинною в частині пункту 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, а саме, щодо доповнення переліку розділом 2 «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».

Подібна позиція наведена у постанові Касаційного цивільного судуу складі Верховного Судувід 15 квітня 2020 року у справі № 158/2157/17, в якій, зокрема, суд зазначив: «Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 27 березня 2017 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14. Укладений між банком та позивачем кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника».

Зазначене вище дає підстави для визнання спірного виконавчого напису № 70700 таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку із недотриманням приватним нотаріусом під час їх вчинення вимог статей87,88 Закону України «Про нотаріат»та Переліку документів.

Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, така правова позиція викладена Великою Палатою Верховного суду у справі № 910/10374/17 від 21.09.2021 року.

З врахуванням вищенаведеного, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задоволити та визнати виконавчий напис від виконавчий напис від 11 червня 2021 року, вчинений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк Оленою Василівною, зареєстрованого в реєстрі за № 70700 таким, що не підлягає виконанню.

Також позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну допомогу в розмірі 5000,00 гривень.

Відповідно ч. 3ст. 133 ЦПК Українидо витрат, пов`язаних з розглядом судової справи, належать зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно із ч. 2ст.137ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до частини восьмоїстатті 141 ЦПК Українирозмір витрат,які сторонасплатила абомає сплатитиу зв`язкуз розглядомсправи, встановлюється судом на підставі поданих сторонамидоказів (договорів,рахунків тощо).

На підтвердження витрат на правову допомогу, позивачем надано договір про надання правової допомоги від 03.12.2021 року. Відповідно до п. 4.1 договору, зазначено, що замовник сплачує адвокату винагороду в розмірі 5000 гривень ( а.с.19-20).

Враховуючи, вищезазначене суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути 5000,00 гривень витрат на професійну допомогу, підстав для відмови у стягнення витрат на правничу допомогу суд не вбачає.

Згідно статті 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 77, 81, 89,133, 137, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», суд,-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 задоволити.

Визнати виконавчий напис від 11 червня 2021 року, вчинений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк Оленою Василівною, зареєстрований в реєстрі за № 70700 таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з ТОВ «Форвард Фінансів» на користь ОСОБА_1 908,00 (дев`ятсот вісім) гривень судового збору, 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривень, сплачених за забезпечення позову та витрати на правову допомогу в розмірі 5000,00 (п`ять тисяч ) гривень.

Заходизабезпечення позову,вжиті ухвалоюМукачівського міськрайонногосуду Закарпатськоїобласті від 16 грудня 2021 року, продовжують діяти протягом дев`яносто днів з дня набранням рішенням суду законної сили, або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 .

Відповідач: ТОВ «Форвард Фінансів» м.Київ, бульвар Чоколівський, 19.

Рішення суду виготовлено 28.02.2022 року.

Головуюча О.В.Гутій