Рішення № 10357360, 05.07.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05.07.10 р. Справа № 24/29пд

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Н.В.Ломовцевої

При секретарі судового засідання Паліводі Ю.В.

за участю:

Представників сторін:

від позивача: не зявився.

від відповідача: ОСОБА_1 паспорт, ОСОБА_2 довір., ОСОБА_3 довір.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Елемент Лізинг”, м. Київ

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Макіївка

про розірвання договору фінансового лізингу транспортних засобів за № Эл/Кив-0402/Дл від 29.07.2008р., зобовязання відповідача повернути предмети лізингу та стягнення 115020грн.84 коп.

СУТЬ СПОРУ: В судовому засіданні 02.06.2010р. оголошувалась перерва до 08.06.2010р. відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Елемент Лізинг”, м. Київ звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Макіївка про розірвання договору фінансового лізингу транспортних засобів за № Эл/Кив-0402/Дл від 29.07.2008р., зобовязання відповідача повернути предмети лізингу та стягнення 115020грн.84 коп., з яких 98700грн. 47 коп. боргу за лізинговими платежами, 8972 грн. 76 коп. незавершеного платежу та 7347 грн. 61 коп. пені.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір фінансового лізингу транспортних засобів № Эл/Кив-0402/Дл від 29.07.2008р. з додатками, розрахунки заборгованості та штрафних санкцій, приписи статей Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, Закону України “Про фінансовий лізинг”.

Позивач наполягав на задоволенні позовних вимог.

Відповідач надав відзив на позов, яким позовні вимоги не визнав та посилається на необхідність внесення змін до договору, просив відкласти розгляд справи для надання конкретного відзиву щодо кожної з складової позовних вимог. У судових засіданнях не заперечував проти того, що не сплачував лізингові платежі, посилався на факт дорожньо-транспортної пригоди, у звязку з чим був позбавлений можливості користуватись автомобілем та не зміг своєчасно здійснювати лізингові платежі. Крім того, у запереченнях від 05.07.2010р. відповідач просить зменшити позовні вимоги на суму 98522 грн. 38 коп.

Також відповідач надав клопотання про зупинення провадження у справі, посилаючись на справу № 2-223/10 порушену Хорольським районним судом Полтавської області, за його позовом до заподіювача шкоди про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, яка на його думку повязана з даним спором.

Позивач проти клопотання про зупинення у справі заперечив.

Клопотання оговорено у судовому засідання та судом не задоволено, виходячи з наступного. Згідно ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення повязаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. Відповідач не довів, що розгляд даної справи не можливо здійснювати до вирішення справи № 2-223/10, яка знаходиться у провадженні Хорольського районного суду Полтавської області і яким чином справи між собою повязанні в розумінні зазначеної норми права. При цьому, як підставу заявлення клопотання про зупинення провадження у справі, відповідач визначив, що стягувана сума, яка є предметом позову у справі № 2-223/10, буде спрямована ним для задоволення даних позовних вимог.

Строк розгляду справи продовжено згідно ст. 69 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю “Елемент Лізинг” (далі - лізингодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі - лізингоотримувач) укладено договір фінансового лізингу транспортних засобів № Эл/Кив-0402/Дл від 29.07.2008р. Договір укладено без протоколу розбіжностей та додаткових угод.

Відповідно до п. 3 договору, лізингодавець придбає у власність предмет лізингу і надає його лізингоотримувачеві за плату у тимчасове володіння та користування на умовах даного договору в Правил (додаток № 1).

Згідно з зазначеного договору позивач передав а відповідач прийняв в лізинг з 16.09.2008р. транспортний засіб: марка, модель ТС: DAF 95XF, найменування (тип ТЗ) сідловий тягач, 2002 року виготовлення, шассі (рама) НОМЕР_3, білого кольору, вартістю 351320 грн. 02 коп., в тому числі ПДВ 58553 грн. 34 коп., що підтверджується відповідним актом прийому-передачі предмета лізингу в лізинг.

Пунктом 1.1 ст. 1 Загальних правил фінансового лізингу транспортних засобів (додаток № 1 до договору), який є невідємною частиною договору лізингу (далі Правила), лізингоотримувач за надане йому право володіння та користування предметом лізингу зобовязується оплатити лізингодавцеві лізингові платежі до оплати в строки, зазначені в Графіку лізингових платежів (додаток № 3 до договору лізингу) , та інші платежі, зазначені в статті 5 Договору лізингу.

Відповідно до п. 3.1.6 Правил, лізингоотримувач зобовязаний вчасно, відповідно до графіка лізингових платежів (додаток № 3 до договору лізингу), оплачувати лізингові платежі.

Згідно ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона передає другій стороні у користування майно на певний строк і за встановлену плату.

На підставі п. 3 ч. 2 ст. 11 Закону України „Про фінансовий лізинг” від 16.12.1997р. № 723/97-ВР із змінами та доповненями, лізингоодержувач зобовязаний своєчасно сплачувати лізингові платежі. Так, відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України „Про фінансовий лізинг” сплата лізингових платежів встановлюється в порядку, встановленому договором.

Порядок оплати лізингових платежів сторонами визначено у графіку, який є додатком № 1 до договору і підписаний обома сторонами без зауважень.

Позивач просить стягнути заборгованість з лізингових платежів в сумі 98700грн.47коп. відповідно до графіку лізингових платежів за період з березня 2009р. по січень2010р. відповідно до графіку.

Суд не може погодитись з доводами відповідача щодо звільнення його від сплати платежів за весь час, протягом якого майно не могло бути використаним ним за обставинами, за які він не відповідає, оскільки умовами договору лізингу не передбачено наслідків звільнення від сплати платежів або їх зменшення у разі дорожньо-транспортної пригоди, а, навпаки, п. 1.4 Правил зазначено, що лізингоотримувач не може вимагати від лізингодавця жодного відшкодування або зменшення суми платежів за договором у випадку перерви в експлуатації майна, незалежно від причин виникнення такої перерви.

Враховуючи наведене суд вважає, що відповідач не довів, що пошкодження автомобіля в результаті дорожньо-транспортної пригоди може вплинути на суму або строк оплати лізингових платежів, а також не довів скоєння дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно приписів ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, відповідач зобовязання за договором не виконав, у звязку з чим у нього перед позивачем за період з березня 2009р. по січень 2010р. включно виникла заборгованість в розмірі 98700 грн. 47 коп., яка підтверджена матеріалами справи, відповідачем не спростована в установленому порядку і підлягає стягненню в повному обсязі.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 8972 грн. 76 коп. незавершеного лізингового платежу.

Пунктом 10.7 Правил передбачено, що при достроковому розірванні договору лізингу через будь-які обставини незавершений лізинговий період оплачується лізингоотримувачем у повному обсязі.

Таким чином сторони обумовили сплату незавершеного лізингового платежу лише після дострокового розірвання договору. На момент заявлення зазначеної позовної вимоги договір лізингу не розірвано.

Враховуючи наведене, вимога щодо стягнення незавершеного лізингового платежу в розмірі 8972 грн. 76 коп. є безпідставною, оскільки відповідно до п. 10.7 Правил право вимагати стягнення з відповідача вищевказаної суми у позивача не настало, а рішення щодо розірвання договору набере законної сили в установленому порядку.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 7347 грн. 61 коп. пені за період прострочення лізингових платежів з 17.03.2009р. по 04.02.2010р.

Відповідно до п. 5.1. Правил у разі прострочення встановлених договором лізингу строків оплати або його частковій оплаті лізингоотримувач не пізніше трьох банківських днів з дня погашення заборгованості перерахувати на р/р лізингодавця пеню в розмірі 0,1% (одна десята відсотка) від суми, що підлягає оплаті (заборгованості) за кожний календарний день прострочення.

Згідно зі ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.1996р. № 543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно ст.ст. 216 218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Таким чином, вимога щодо стягнення пені за період прострочення лізингових платежів в розмірі 7347 грн. 61 коп. є безпідставною, оскільки відповідно до п. 4.1 Правил право вимагати, та, відповідно, стягувати з відповідача нарахованої вищевказаної суми пені у позивача не настало.

У звязку із неналежним виконанням відповідачем своїх договірних обовязків стосовно сплати лізингових платежі, позивач просить розірвати договір фінансового лізингу транспортних засобів № ЭЛ/Кив-0402/ДЛ від 29.07.2008р.

Згідно ч. 1 ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Статтею 10 Закону України „Про фінансовий лізинг” передбачено, лізингодавець має право вимагати розірвання договору та повернення предмета лізингу у передбачених законом та договором випадках.

Відповідно до п.п. 8.2.4. п. 8.2. Правил лізингодавець має право розірвати договір лізингу або відмовитись від виконання договору лізингу в односторонньому порядку, без відшкодування лізингоотримувачу яких-небудь збитків, викликаних цим розірванням або відмовою, у разі, якщо заборгованість лізингоодержувача по сплаті лізингових платежів перевищить 30 календарних днів.

Враховуючи вищевикладене, виходячи з умов договору та того факту, що заборгованість відповідача по лізинговим платежам визнана судом доведеною, суд дійшов висновку, що спірний договір підлягає розірванню у звязку із порушенням його умов відповідачем

Також позивач просить зобовязати відповідача повернути предмет лізингу вантажний сідловий тягач DAF 95XF, шасі НОМЕР_3, державний номер НОМЕР_1, вартістю 198 299 грн. 36 коп.

Згідно п. 8.5 Правил, при настанні випадків, зазначених пп. 8.2.4-8.2.12, і невиконання умов, зазначених у п. 8.4 Правил, лізингодавець має право вимагати від лізингоотримувача повернути йому предмет лізингу.

Відповідно до приписів ст. 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобовязання сторін припиняються. При цьому, якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобовязання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Оскільки суд дійшов висновку щодо розірвання договору, то вимога про зобовязання відповідача щодо зобовязання відповідача повернути предмет лізингу підлягає задоволенню і предмет лізингу підлягає поверненню після закінчення десятиденного строку з дня набрання чинності даним рішенням.

Враховуючи наведене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні оголошено рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі ст.ст. 526, 551, 625, 653, 806 Цивільного кодексу України, ст.ст.188, 193, 216-218 Господарського кодексу України, Закону України “Про фінансовий лізинг”, Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.1996р. № 543-96-ВР, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 4-6, 33, 34, 38, 43, 49, 69, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Елемент Лізинг”, м.Київ до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Макіївка про розірвання договору фінансового лізингу транспортних засобів за № Эл/Кив-0402/Дл від 29.07.2008р., зобовязання відповідача повернути предмети лізингу та стягнення 115020грн.84 коп. задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Елемент Лізинг” (03038, м.Київ, вул.М.Грінченко, 4, оф. 130, ЄДРПОУ 34832663, р/р 26004010425701 в ЗАТ „Альфа-Банк” у м. Києві, МФО 300346; фактична адреса: 03058, м. Київ, вул. Леваневського, б. 6, оф.85) 98 700 грн. 47 коп. - боргу з лізингових платежів, 3 055 грн.00 коп. - державного мита та 202 грн. 51 коп. витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Розірвати договір фінансового лізингу транспортних засобів № ЭЛ/Кив-0402/ДЛ від 29.07.2008р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю „Елемент Лізинг” та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 з дня набрання рішення суду законної сили.

Зобовязати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_2) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю “Елемент Лізинг” (03038, м.Київ, вул.М.Грінченко, 4, оф. 130, ЄДРПОУ 34832663, р/р 26004010425701 в ЗАТ „Альфа-Банк” у м. Києві, МФО 300346; фактична адреса: 03058, м. Київ, вул. Леваневського, б. 6, оф.85) предмет лізингу вантажний сідловий тягач DAF 95XF, шасі НОМЕР_3, державний номер НОМЕР_1, вартістю 198 299 грн. 36 коп. в десятиденний строк з дня набрання рішення суду законної сили .

У задоволенні вимог в залишковій частині відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня його прийняття.

Суддя