Рішення № 10357346, 09.06.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

09.06.10 р.                     Справа № 26/316                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Марченко О.А.

При секретарі судового засіданні Гутевич С.Ю.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Диск Бетон”, м.Донецьк

до відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтехбуд”, м.Київ

до відповідача 2 Закритого акціонерного товариства „Софт Сервіс Холдінг”, м.Донецьк

про стягнення 157469грн.34коп.

за участю представників сторін:

від позивача: Саєнко О.В. – представник (за довіреністю б/н від 21.08.2009р.);

від відповідача 1: не з`явився;

від відповідача 2: не з`явився.

З 09.06.2010р. о 15год.30хв. по 09.06.2010р. о 16год.50хв. у судовому засіданні оголошено перерву згідно ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Диск Бетон”, м.Донецьк звернулося до господарського суду міста Києва з позовною заявою до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтехбуд”, м. Київ про стягнення заборгованості за договором поставки товару №15/08ДБ від 03.01.2008р. в розмірі 157469грн.34коп., яка складається з суми основного боргу у розмірі 138821грн.01коп., пені в сумі 16571грн.72коп. та 3% річних у розмірі 2076грн.61коп.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.09.2009р. до участі у справі №26/316 було залучено в якості іншого відповідача - Закрите акціонерне товариство “Софт Сервіс Холдінг”, м. Донецьк та справу №26/316 передано за підсудністю до господарського суду Донецької області.

Відповідно до ухвали господарського суду Донецької області від 21.10.2009р. справа №26/316 була прийнята до розгляду.

В процесі розгляду справи позивач надав заяву від 18.01.2010р. про уточнення позовних вимог та просив стягнути з Закритого акціонерного товариства “Софт Сервіс Холдінг”, м. Донецьк суму основного боргу у розмірі 138821грн.01коп., пеню в сумі 16571грн.72коп., 3% річних у розмірі 2076грн.61коп.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 18.02.2010р. матеріали справи №26/316 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Диск Бетон”, м.Донецьк до відповідачів - Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтехбуд”, м.Київ та Закритого акціонерного товариства “Софт Сервіс Холдінг”, м. Донецьк про стягнення заборгованості в розмірі 157469грн.34коп., яка складається з суми основного боргу у розмірі 138821грн.01коп., пені в сумі 16571грн.72коп. та 3% річних у розмірі 2076грн.61коп. були передані за територіальною підсудністю до господарського суду м. Києва.

Вказана ухвала була оскаржена позивачем та відповідно до постанови Донецького апеляційного господарського суду від 06.04.2010р. на розгляд до господарського суду Донецької області надійшла справа №26/316 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Диск Бетон”, м.Донецьк до відповідача1 Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтехбуд”, м.Київ, до відповідача 2 Закритого акціонерного товариства „Софт Сервіс Холдінг”, м.Донецьк про стягнення заборгованості в розмірі 157469грн.34коп. у зв`язку із скасуванням ухвали господарського суду Донецької області від 18.02.2010р.

У зв’язку з тим, що ухвала господарського суду міста Києва від 24.09.2009р. про передання справи №26/316 за підсудністю до господарського суду Донецької області набрала законної сили, спір підлягає розгляду по суті господарським судом Донецької області.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір поставки товару №15-08ДБ від 03.01.2008р. з додатком до нього, специфікації №1-7 до даного договору, видаткові накладні №2942 від 21.07.2008р., №2834 від 16.07.2008р., №2907 від 19.07.2008р., №2780 від 13.07.2008р., №2562 від 02.07.2008р., довіреність на отримання ТМЦ серії ЯПЖ №039390 від 01.07.2008р., акти приймання-передачі робіт №580 від 22.07.2008р., №609 від 25.07.2008р., №576 від 19.07.2008р., товарно-транспортні накладні, претензію №264/об від 10.11.2008р., акт звірки взаєморозрахунків, договір поруки №1ДБ від 03.01.2008р., претензію №265-об від 10.11.2008р., гарантійні листи №22 від 29.01.2010р., №25 від 09.03.2010р.

Відповідач 1, який належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами господарського суду, заявлені позовні вимоги не оспорив, відзив на позов не представив, у судове засідання не з`явився, тому згідно ст.75Господарського процесуального Кодексу України, справу розглянуто за наявними матеріалами.

Відповідач 2 надав відзиви на позовну заяву б/н від 21.12.2009р., б/н від 26.01.2010р., відповідно з якими проти позовних вимог заперечує, посилаючись на відсутність порушеного відповідачем зобов`язання.

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №3833949 Товариство з обмеженою відповідальністю “Інтехбуд”, м.Київ станом на 24.07.2009р. в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зареєстроване як юридична особа.

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №3891391 Закрите акціонерне товариство „Софт Сервіс Холдінг”, м.Донецьк станом на 06.08.2009р. в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зареєстроване як юридична особа.

21.05.2010р. позивачем надані пояснення по справі №145/об від 19.05.2010р., згідно яких останній наполягає на задоволенні позовних вимог та просить суд стягнути солідарно з відповідачів 1 та 2 заборгованість в розмірі 157469грн.34коп., яка складається з суми основного боргу у розмірі 138821грн.01коп., пені в сумі 16571грн.72коп. та 3% річних у розмірі 2076грн.61коп.

Розгляд справи судом відкладався на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов’язками відповідно до ст.ст.20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив:

03.01.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Диск Бетон”, м.Донецьк та Товариством з обмеженою відповідальністю “Інтехбуд”, м. Київ укладено договір поставки товару №15-08ДБ від 03.01.2008р., відповідно з яким постачальник (позивач) зобов`язується передати у власність покупця (відповідача 1) в порядку та на умовах, передбачених даним договором, товарний бетон та іншу продукцію (надалі – товар), що виробляється ТОВ “Диск Бетон”, а покупець зобов`язується прийняти його та оплатити в розмірі, порядку та в строки, обумовлені даним договором (п.1.1 договору).

Відповідно до п.1.2 договору поставки, кількісні характеристики поставляємого товару визначаються сторонами у відповідних специфікаціях до даного договору, та підтверджуються паспортами якості, що видаються підприємством-виробником.

Даний договір набирає сили з моменту його підписання повноважними на те представниками сторін та діє до 31.12.2008р. (п.9.5 договору).

Як встановлено судом, за своєю правовою природою між сторонами укладено договір поставки.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму.

Таким чином, між позивачем та відповідачем 1 виникли господарські правовідносини щодо поставки товару за договором поставки товару №15-08ДБ від 03.01.2008р.

Відповідно до п.п.3.1 договору поставки, поставка товару за даним договором здійснюється постачальником партіями, на підставі письмових кінцевих заявок покупця, узгоджених сторонами, на умовах СРТ – склад покупця, якщо інше не обумовлено у специфікаціях.

В матеріалах справи відсутні письмові заявки покупця, проте суд не вважає це перешкодою для встановлення факту поставки товару за договором поставки.

Позивачем та відповідачем 1 підписано специфікації №1-7 до договору поставки товару №15-08ДБ від 03.01.2008р., відповідно до яких визначено найменування продукції, кількість, ціну та загальну вартість поставляємого товару, а також строк, умови поставки та адресу здійснення поставки.

Крім того, вказаними специфікаціями передбачено, що відповідач 1 зобов`язаний сплатити роботу техніки виходячи з розрахунку 2 гривні за хвилину з ПДВ, якщо час вивантаження товару перевищує 60 хвилин на будівельному майданчику.

За твердженням позивача, на виконання умов договору та у відповідності до специфікацій, останнім на адресу відповідача 1 була здійснена поставка товару на загальну суму 184587грн.00коп., що підтверджується видатковими накладними №2942 від 21.07.2008р., №2834 від 16.07.2008р., №2907 від 19.07.2008р., №2780 від 13.07.2008р., №2562 від 02.07.2008р., копії яких наявні в матеріалах справи.

Належність зазначених накладних до предмету спору перевірена судом.

Фактичне отримання відповідачем 1 зазначеного товару підтверджується підписом представника відповідача на вищезазначених видаткових накладних в графі „принял” та печаткою підприємства, а також довіреністю на отримання ТМЦ серії ЯПЖ №039390 від 01.07.2008р. (копія довіреності залучена до матеріалів справи), а отже прийнята ТОВ “Інтехбуд” без заперечень.

Одночасно, позивачем надані роботи відповідної техніки, передбачені специфікаціями, на загальну суму 12280грн.00коп., про що свідчать акти приймання-передачі робіт №580 від 22.07.2008р., №609 від 25.07.2008р., №576 від 19.07.2008р., копії яких наявні в матеріалах справи. Вказані акти підписані представниками сторін без заперечень та скріплені печатками підприємств, на підставі чого суд вважає, що вказані роботи прийняті відповідачем 1.

Наразі, акти приймання-передачі робіт не містять безпосереднього посилання на договір поставки товару №15-08ДБ від 03.01.2008р., проте суд вважає, що вони складені саме на підставі вказаного договору, оскільки надання відповідних робіт передбачено у специфікаціях №1-7 до договору поставки товару №15-08ДБ від 03.01.2008р. Крім того, ані позивачем, ані відповідачами 1 та 2 не представлено суду доказів існування інших правовідносин між ТОВ “Інтехбуд” та ТОВ „Диск Бетон” щодо надання останнім відповідних робіт.

Таким чином, загальний розмір виконаних позивачем за договором поставки товару №15-08ДБ від 03.01.2008р. зобов`язань становить 196867грн.00коп.

Згідно п.5.1 договору поставки, сторони здійснюють взаємні розрахунки у відповідності з даним договором; при розрахунках сума, що підлягає перерахуванню, складається з ціни товару, вартості послуг (робіт) та інших затрат, обумовлених в даному договорі, перелічених у специфікації до даного договору, що діє у відповідний період поставки товару.

Пунктом 5.3 договору передбачено, що оплата за кожну партію товару, що постачається за даним договором, здійснюється покупцем на адресу постачальника протягом 10 календарних днів з моменту відвантаження товару у відповідності з цінами, визначеними у специфікаціях до даного договору.

Відповідно до п.5.8 договору поставки, кінцеві взаєморозрахунки за даним договором здійснюються між сторонами згідно фактично отриманому покупцем товару, що підтверджується підписаними сторонами товарно-транспортними накладними на отриманий покупцем товар, протягом 7 календарних днів.

При визначенні моменту виникнення зобов`язання відповідача 1 щодо оплати отриманої продукції та наданих робіт суд керується умовами п.5.8 договору поставки, оскільки поставка товару на адресу відповідача 1 здійснювалась автомобільним транспортом на підставі укладеного між позивачем та ТОВ „Диск Сервіс” договору №21-У від 03.01.2007р. До матеріалів справи залучені відповідні товарно-транспортні накладні за липень 2008р.

Вказані товарно-транспортні накладні містять підпис вантажоодержувача (відповідача 1), на підставі чого суд вважає доведеним факт отримання ТОВ „Інтехбуд” товару згідно наявних у справі видаткових накладних, а відповідні заперечення відповідача 2 суд вважає безпідставними.

Наразі, кінцевим строком оплати отриманої продукції та наданих робіт суд вважає сплив 7-ми денного строку від дати підписання відповідних видаткових накладних та актів приймання-передачі робіт.

За приписом ч.1 ст530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За твердженням позивача, всупереч вимогам договору та закону, відповідач 1 здійснив часткову оплату отриманого товару та наданих робіт на загальну суму 58045грн.99коп., у зв`язку з чим несплаченим залишився борг в розмірі 138821грн.01коп.

Розмір вказаної заборгованості підтверджується актом звірки взаєморозрахунків станом на 30.09.2008р., який підписаний позивачем та відповідачем 1 без заперечень та скріплений печатками підприємств (копія акту залучена до матеріалів справи).

Як зазначено позивачем, останнім на адресу відповідача 1 надіслана претензія №264/об від 10.11.2008р., з вигою про сплату виниклої заборгованості. Однак дана претензія залишена відповідачем 1 без відповіді та задоволення.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов’язання не допускається.

Зобов’язанням у свою чергу є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 Цивільного кодексу України).

Стаття 174 Господарського кодексу України передбачає, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов`язання за договором поставки виконав належним чином, здійснивши поставку обумовленої продукції та надавши відповідні роботи. Всупереч вимогам договору, відповідач 1 здійснив несвоєчасну оплату, у зв`язку з чим на момент подання позовної заяви до суду у останнього виникла заборгованість у розмірі 138821грн.01коп. Доказів зворотного відповідачем 1 суду не представлено.

Оскільки факт несвоєчасної оплати продукції підтверджений матеріалами справи, а відповідачем 1 не представлено суду доказів перерахування на рахунок позивача заборгованості в розмірі 138821грн.01коп., суд робить висновок, що дана заборгованість не погашена до теперішнього часу.

Згідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (п.3 ст.611 ЦК України).

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов’язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановлених законом або договором мір відповідальності.

За приписом ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 8.2 договору поставки встановлено, що за прострочення у здійсненні платежів, передбачених даним договором, покупець сплачує постачальнику за кожен день прострочення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу.

На підставі вищезазначеного пункту договору позивачем нарахована пеня в розмірі 16571грн.72коп. за 182 дні прострочення з 27.07.2008р.

Судом арифметично перевірений наданий позивачем розрахунок пені в сумі 16571грн.72коп. та встановлено, що його розмір не суперечить вимогам чинного законодавства.

Відповідно до ч.2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі зазначеного, за розрахунком позивача, 3% річних становлять суму в розмірі 2076грн.61коп. за 182 дні прострочення з 27.07.2008р.

Перевіривши арифметичний розрахунок суми 3% річних суд зазначає, що їх розмір не суперечить вимогам чинного законодавства.

Одночасно, у забезпечення виконання зобов`язань за договором поставки товару №15-08ДБ від 03.01.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Диск Бетон”, м.Донецьк (позивач), Закритим акціонерним товариством „Софт Сервіс Холдінг”, м.Донецьк (відповідач 2) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Інтехбуд”, м. Київ (відповідач 1) укладено договір поруки №1ДБ від 03.01.2008р., відповідно до п.1.1 якого поручитель (відповідач 2) зобов`язується перед кредитором (позивачем) відповідати за виконання зобов`язань боржника (відповідача 1), що виникли за договором поставки товару №15-08ДБ від 03.01.2008р., укладеного між боржником та кредитором 03.01.2008р., всіх додаткових угод до нього, які є його невід`ємною частиною (надалі основний договір), включаючи сплату процентів, неустойки, стягнення збитків.

Згідно приписів ст.553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Таким чином, між позивачем та відповідачем 2 виникли господарські правовідносини за договором поруки №1ДБ від 03.01.2008р.

Відповідно до п.1.4 договору поруки, в разі порушення боржником зобов`язань за основним договором, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Пунктом 2.1 договору поруки передбачено, що поручитель зобов`язується відповідати перед кредитором за неналежне виконання зобов`язань боржника за основним договором, включаючи сплату відсотків, неустойки, стягнення збитків в тому ж обсязі, як і боржник.

В разі порушення виконання боржником зобов`язань за основним договором, поручитель повинен виконати за боржника зобов`язання останнього, включаючи сплату відсотків, неустойки, стягнення збитків належним чином та у встановлений строк, згідно умовам кредитора, які направляються на адресу поручителя згідно п.3.1 договору, лише за згодою поручителя кредитор може вимагати виконання зобов`язань поручителя перед кредитором раніше ніж за 20 днів з моменту отримання письмової вимоги кредитора. Відсутність зауважень поручителя протягом 5-ти днів щодо строків та порядку виконання зобов`язань, вказаних у письмовій вимозі кредитора, вважається згодою кредитора з такими (п.2.2 договору поруки).

Згідно п.3.1 договору поруки, в разі невиконання або неналежного виконання боржником зобов`язань за основним договором, кредитор має право зі спливом 20-ти банківських днів з моменту невиконання або неналежного виконання зобов`язань боржником за основним договором, звернутись до поручителя з вимогою про виконання таких зобов`язань із зазначенням умов їх виконання. Вимога про виконання зобов`язань направляється на адресу поручителя офіційним листом поштою. Порядок та строки виконання зобов`язань поручителя перед кредитором регулюються шляхом переговорів між сторонами за даним договором та умов п.2.2 даного договору.

Як вбачається з матеріалів справи, 14.11.2008р. позивачем на адресу відповідача2 надіслана претензія №265-об від 10.11.2008р. про сплату заборгованості за порушення відповідачем 1 умов договору поставки (докази направлення вказаної претензії на адресу відповідача 2 наявні в матеріалах справи).

Листами №22 від 29.01.2010р., №25 від 09.03.2010р. відповідач 2 визнав існування заборгованості в розмірі 138821грн.01коп. за договором поруки №1ДБ від 03.01.2008р. та запропонував розстрочення вказаної заборгованості.

Оскільки докази двостороннього узгодження сторонами запропонованого відповідачем 2 графіку погашення заборгованості в матеріалах справи відсутні, суд вважає, що відповідач 2 повинен був виконати свої зобов`язання у терміни, визначені договором поруки.

Таким чином, враховуючи те, що повне виконання боржником обов'язків за договором поставки не відбулося, а припинення договору поставки у зв’язку з остаточним виконанням зазначеного договору не має місця, тому поручитель за договором поруки (відповідач 2) мав виконати прийняті на себе зобов’язання.

Заперечення відповідача 2 щодо припинення поруки у зв`язку зі спливом строку пред`явлення вимоги до поручителя, судом до уваги не приймаються оскільки, відповідно до п.5.2 договору поруки, цей договір діє до моменту припинення поруки на підставах, визначених ст.559 ЦК України.

В свою чергу, ст.559 ЦК України передбачено, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Наразі, матеріалами справи підтверджено направлення відповідної вимоги на адресу відповідача2 у передбачений ст.559 ЦК України шестимісячний термін від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

Інших підстав припинення договору поруки сторонами не доведено, судом не встановлено.

За приписом ст.554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Таким чином, враховуючи викладене, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості вимог позивача стосовно солідарного стягнення з відповідачів 1 та 2 заборгованість в розмірі 157469грн.34коп., яка складається з суми основного боргу у розмірі 138821грн.01коп., пені в сумі 16571грн.72коп. та 3% річних у розмірі 2076грн.61коп., у зв`язку з чим відповідні вимоги підлягають задоволенню.

Враховуючи те, що спір виник у зв`язку з порушенням відповідачем 1 та відповідачем 2 своїх договірних зобов`язань, судові витрати підлягають віднесенню на відповідачів в порядку, встановленому ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.509, 525, 526, 549, 553, 554, 559, 610, 611, 612 Цивільного кодексу України, ст.174,193, 230 Господарського кодексу України, ст.ст.4-2, 4-3, 22, 33, 36, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Диск Бетон”, м.Донецьк до відповідачів - Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтехбуд”, м.Київ та Закритого акціонерного товариства “Софт Сервіс Холдінг”, м. Донецьк про стягнення заборгованості в розмірі 157469грн.34коп., яка складається з суми основного боргу у розмірі 138821грн.01коп., пені в сумі 16571грн.72коп. та 3% річних у розмірі 2076грн.61коп. – задовольнити.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтехбуд” (за адресою: вул.Північно-Сирецька, 3, м. Київ, 04136, р/р 260034867 в АППБ „Аваль”, МФО 300335, код ЄДРПОУ 31355872) та з Закритого акціонерного товариства “Софт Сервіс Холдінг” (за адресою: вул. Генерала Антонова, 4, м. Донецьк, 83015, код ЄДРПОУ 25398110) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Диск Бетон” (за адресою: вул.Куйбишева, буд.№240, м. Донецьк, 83122; фактична адреса: вул. Териконна, буд.1, м.Макіївка, 86123; р/р 26003179500 в ПАТ „Донгорбанк”, м. Донецьк, МФО 334970, код ЄДРПОУ 33221450) суму основного боргу у розмірі 138821грн.01коп., пеню в сумі 16571грн.72коп. та 3% річних у розмірі 2076грн.61коп., а також витрати по сплаті державного мита в сумі 1574грн.69коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 315грн.00коп.

Видати наказ після набуття рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

У судовому засіданні 09.06.2010р. оголошено повний текст рішення.

Суддя