Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 569/26565/21
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 лютого 2022 року
Рівненський міський суд Рівненської області в складі:
головуючого судді - Тимощука О.Я.,
при секретарі Ковальчука О.Б.,
за участю представника позивача адвоката Коханої О.О.,
провівши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне заочний розгляд цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби у м. Рівне Західного міжрегіонального управління юстиції (м. Львів), третя особа без самостійних вимог на предмет спору Приватний нотаріус Рівненського міського нотаріального округу Рівненської області Самсонюк О.А. про зняття арешту з майна та виключення з Єдиного реєстру речових прав, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Рівненського міського суду з позовом до Відділу державної виконавчої служби у м. Рівне Західного міжрегіонального управління юстиції (м. Львів), третя особа без самостійних вимог на предмет спору Приватний нотаріус Рівненського міського нотаріального округу Рівненської області Самсонюк О.А. про зняття арешту з майна та виключення з Єдиного реєстру речових прав.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 18 березня 2019 року між ОСОБА_1 (позикодавець) та ОСОБА_2 (позичальник) було укладено Договір позики.
19.07.2019 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено Додаткову угоду до даного Договору позики, відповідно до якого позикодавець передав у власність Позичальника грошові кошти в сумі 1100000,00 грн., еквівалент якої становить 40000,00 доларів США.
Відповідно до умов вищевказаного Договору позики та Додаткової угоди до Договору позики ОСОБА_2 зобов`язана була в термін не пізніше 18 березня 2020 року повернути йому суму отриманої позики в повному розмірі 3042 360 гривень 00 копійок, що є еквівалентом 112680 доларів США. Проте, умови Договорів виконані не були.
Оскільки, ОСОБА_2 свої зобов`язання за Договором позики не виконала, борг не повернула у Позикодавця та Іпотекодержателя виникло право для задоволення своїх вимог у відповідності до ст. 37 ЗУ «Про нотаріат».
З метою досудового врегулювання даного питання на адресу позичальника було направлено повідомлення про порушення зобов`язань (вимога про усунення порушень) ОСОБА_2 щодо неналежного виконання зобов`язань за Договором позики від 18.03.2019 року та Додаткової угоди від 19.07.2019 року.
ОСОБА_2 своїх зобов`язань не виконала, допущені порушення щодо повернення суми позики не усунула.
Окрім того, з метою забезпечення своєчасного та повного виконання зобов`язань Позичальника за Договором позики Приватне підприємство Фірма «Інтерфейс» юридична особа за законодавством України, що має місцезнаходження: м. Рівне Рівненської області, вул. Степана Бандери, 26 В, код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України 25321478, в особі директора Ковальчук Лілії Миколаївни, (ID карточка № НОМЕР_1 , орган що видав -5610, дата видачі 08.06.2018 року, реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ), яка діє на підставі Наказу № 8ОС від 30.01.2015 року, та згідно рішення власника приватного підприємства фірми «Інтерфейс» від 19.07.2019 року № 4, поручається своїм нерухомим майном, а саме:
-земельною ділянкою площею 0,4441 га кадастровий номер 5610100000:01:002:0079, номер запису про право власності: 22820008, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 ;
-будівля та споруди, закритий навіс, відкритий навіс, естакада, об`єкт житлової нерухомості загальною площею 778,9 кв.м, які знаходяться за адресою АДРЕСА_2 . (номер запису про право власності 22819330);
-будівля, адміністративний будинок, об`єкт житлової нерухомості, загальною площею 138,7 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 . (номер запису про право власності: 22818512);
-склад (літ.С-1), загальна площа 70,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (номер запису про право власності 31757522, підстава виникнення права власності витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, серія та номер: 100312165, виданий 13.10.2017 року), підстава внесення запису рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 47089324 від 29.05.2019 року, Шпанівська сільська рада Рівненського району Рівненської області, форма власності приватна, розмір частки 1.
Оскільки, позичальник свої зобов`язання за Договором позики не виконала, борг не повернула у Позикодавця та Іпотекодержателя виникло право для задоволення своїх вимог у відповідності до ст. 37 ЗУ «Про нотаріат».
Як зазначено вище, з метою забезпечення виконання зобов`язань іпотекодавцем було передано нерухоме майно, яке є власністюПриватного підприємства Фірми «Інтерфейс» ізгідноз умовами вищевказаного Договору іпотеки, у разі порушення Іпотекодавцем обов`язків, встановлених Договором, та/або порушення обов`язків, встановлених Основним договором, що обумовлює Основне зобов`язання, позикодавець має право вимагати дострокового виконання зобов`язань за Основним договором, що обумовлює Основне зобов`язання, а у разі невиконання цієї вимоги звернути стягнення на Предмет іпотеки.
Позивач не зміг реалізувати своє право на звернення стягнення на предмет іпотеки на іпотечне майно в позасудовому порядку по причині винесення державним виконавцем постанови про арешт майна боржника.
Після звернення до відповідача з заявою про зняття арешту з іпотечного майна позивач отримав відповідь з якої слідує,листом від 03.11.2021 року № 154884 за підписом начальника Н.Іщук заявника повідомили, про те, що в установі перебувало виконавче провадження № 61027454 про стягнення з Приватного підприємства фірми «Інтерфейс» в межах виконавчого провадження державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника від 14.05.2020 року.
30.12.2020 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження». Оскільки, виконавче провадження завершене, з підстав, що не передбачали зняття арешту з майна боржника, державним виконавцем арешт не знімався. Відтак повідомлено, що такий арешт може бути знятий виключно за рішенням суду.
Представник позивача - адвокат Кохана О.О. в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 підтримує, просить суд їхзадоволити.
Представник відповідача - Відділу державної виконавчої служби у м. Рівне Західного міжрегіонального управління юстиції (м. Львів) в судове засідання не з`явився, повідомлявся про час та дату розгляду справи належним чином, причину неявки суду не повідомили. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Третя особа - Приватний нотаріус Рівненського міського нотаріального округу Рівненської області Самсонюк О.А. в судове засідання не з`явився, повідомлявся про час та дату розгляду справи належним чином, причину неявки суду не повідомили. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
За таких обставин, в зв"язку із повторною неявкою в судове засідання належним чином повідомленого відповідача на підставі ст. 280 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.
Заслухавши думку представника позивача адвоката Коханої О.О., дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до наступного.
Відповідно дост. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. При цьому в порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.
Правовідносини, які виникли між сторонами регулюються нормами Закону України «Про іпотеку». Відповідно до ст. 33 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Статтею 35 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.
При цьому ст. 36 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати, зокрема, передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому ст. 37 Закону України «Про іпотеку».
Так, згідно зі ст. 37 Закону Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.
Як слідує, з відповіді від 03.11.2021 року № 154884 за підписом начальника Н.Іщук заявника повідомили, про те, що в установі перебувало виконавче провадження № 61027454 про стягнення з Приватного підприємства фірми «Інтерфейс. В межах виконавчого провадження державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника від 14.05.2020 року.
30.12.2020 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження». Оскільки виконавче провадження завершене, з підстав, що не передбачали зняття арешту з майна боржника, державним виконавцем арешт не знімався.
Зокрема, з даної постанови вбачається,про накладення арешту на все майно боржника, в тому числі на квартиру на майно яке було передано в іпотеку.
Відповідно до Постанови ВС від 17.02.2021 року визначено : «За висновками ЄСПЛ, право на доступ до суду має "застосовуватися на практиці і бути ефективним" (рішення у справі "Белле проти Франції" від 04 грудня 1995 року).Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (рішення ЄСПЛ у справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" від 28 жовтня 1998 року).
Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, реалізуючи положення Конвенції, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист.
Національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо («Volovik v. Ukraine», №15123/03, §45, ЄСПЛ, 6.12.2007).
Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який, між іншим, вимагає, щоб при остаточному вирішенні справи судами їх рішення не викликали сумнівів («Brumarescuv. Romania», №28342/95, §61, ЄСПЛ, від 28.10.99).
У процесуальному законодавстві діє принцип «juranovitcuria» («суд знає закони»), який полягає в тому, що: 1) суд знає право; 2) суд самостійно здійснює пошук правових норм щодо спору безвідносно до посилання сторін; 3) суд самостійно застосовує право до фактичних обставин спору (damihifactum, dabotibijus). Активна роль суду в цивільному процесі проявляється, зокрема, у самостійній кваліфікації судом правової природи відносин між позивачем та відповідачем, виборі і застосуванні до спірних правовідносин відповідних норм права, повного і всебічного з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Таким чином, при вирішенні спору суд в межах своїх процесуальних функціональних повноважень та в межах позовних вимог встановлює зміст (правову природу, права та обов`язки ін.) правовідносин сторін, які випливають із встановлених обставин, та визначає правову норму, яка підлягає застосуванню до цих правовідносин. Законодавець указує саме на «норму права», що є значно конкретизованим, аніж закон. Більше того, з огляду на положенняЦПК Українитака функціональність суду носить імперативний характер. Підсумок такої процесуальної діяльності суду знаходять своє відображення в судовому рішенні, зокрема у його мотивувальній й резолютивній частинах.
Отже, обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи з фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору, покладено саме на суд, що є складовою класичного принципу jura novit curia.
Національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, проте зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Suominen v. Finland» («Суомінен проти Фінляндії») від 1 липня 2003 року, № 37801/97, пункт 36).
Відповідно дост. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»,ст. 3 ЦПК України, суд, застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав та основоположних свобод 1959 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною радою України, та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.
Керуючись ст.ст. 223, 258, 259, 264, 265, 273, 280, 281, 282, 284, 289, 352, 354 ЦПК України, суд, -
В И Р I Ш И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби у м. Рівне Західного міжрегіонального управління юстиції (м. Львів), третя особа без самостійних вимог на предмет спору Приватний нотаріус Рівненського міського нотаріального округу Рівненської області Самсонюк О.А. про зняття арешту з майна та виключення з Єдиного реєстру речових прав - задовольнити повністю.
Зняти арешт та заборону на відчуження (зняти обтяження) з:
-земельної ділянки площею 0,4441 га кадастровий номер 5610100000:01:002:0079, номер запису про право власності: 22820008, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1020778856101, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ;
-будівель та споруд: закритий навіс, відкритий навіс, естакада, об`єкт житлової нерухомості загальною площею 778,9 кв.м, які знаходяться за адресою АДРЕСА_2 (номер запису про право власності 22819330, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна:1022371756101);
-будівлі, адміністративного будинку, об`єкт житлової нерухомості, загальною площею 138,7 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 (номер запису про право власності : 22818512, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1022308656101);
-складу (літ.С-1), загальна площа 70,6 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , що належить Іпотекодавцю на праві приватної власності на підставі Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 29.05.2019 року за номером 168392330, номер запису про право власності 31757522, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1839940256101 накладений в межах виконавчого провадження № 61027454.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Рівненського апеляцiйного суду через Рiвненський мiський суд.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Рівненського
міського суду Тимощук О.Я.
Судове рішення № 103572733, Рівненський міський суд Рівненської області було прийнято 22.02.2022. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 569/26565/21. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: