Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа №498/157/22
Провадження по справі №2/498/116/22
УХВАЛА
іменем України
28 лютого 2022 року суддя Великомихайлівського районного суду Одеської області Ткачук О.Л., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Великомихайлівської селищної ради Великомихайлівського району Одеської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 про скасування рішень селищної ради
ВСТАНОВИВ:
В порядку автоматизованого розподілу справ на розгляд судді Ткачук О.Л. 28.02.2022 року, після задоволення заяви ОСОБА_1 про відвід судді Великомихайлівського районного суду Одеської області Чернецької Н.С. надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Великомихайлівської селищної ради Великомихайлівського району Одеської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 про скасування рішень селищної ради.
28.02.2022 року, до відкриття провадження у справі, ОСОБА_14 заявлено самовідвід, з метою уникнення будь-яких сумнівів щодо об`єктивності та неупередженості головуючого у справі, з тих підстав, що у даній справі відповідачі по справі, а саме ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , являються родичами головуючої. Крім цього, ОСОБА_11 , відповідно до наказу керівника апарату Великомихайлівського районного суду Одеської області №04/0с-ап від 12.07.2021 року «Про призначення ОСОБА_11 », працює на посаді секретаря Великомихайлівського районного суду Одеської області.
Підставою для самовідводу у даній цивільній справі за вищевказаним позовом є недопущення у сторін сумнів в об`єктивності та неупередженості судді, а також з метою запобігання в подальшому будь-якої недовіри з боку осіб, що приймають участь у справі та забезпечення справедливого, своєчасного, об`єктивного та неупередженого розгляду цієї справи, попередження можливості скасування рішення за мотивів можливої упередженості судді.
Згідно ч.1 ст.40 ЦПК Українипитання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 8, 9 ст.40 ЦПКсуд вирішуєпитанняпровідвід суддібезповідомленняучасників справи. Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.
Пунктом п. 5 ч.1ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що можуть викликати сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
У відповідності до ст.39 ЦПК Україниза наявності підстав, зазначених уст. 36-38 ЦПК України, суддя зобов`язаний заявити самовідвід. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Статтею 15 Кодексу суддівської етики визначено, що неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Вказане випливає з принципу об`єктивності, визначеному у Бангалорських принципах поведінки суддів, відповідно до яких об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків.
Зокрема, в п. 2.5 «Бангалорських принципів поведінки судді» (схвалені резолюцією 2006/23 від 27 липня 2006 року) зазначається, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви у неупередженості судді.
Відповідно до ч.4 ст.10ЦПК України, суд застосовує при розгляді справКонвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Суддя виходить з того, що згідно норм ст. 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, безсторонність (неупередженість) суду в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції має визначатися згідно з (i) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (ii) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення у справах: "Фей проти Австрії", "Ветштайн проти Швейцарії").
Проте, між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а також може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій) (див. рішення у справі "Кіпріану проти Кіпру").
У деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності (рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства"). У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії").
Крім того, Рішенням Європейського Суду з прав людини від 09 листопада 2006 року у справі «Білуга проти України» та Рішенні від 28 жовтня 1998 року у справі «Ветштайн проти Швейцарії» зазначено, що важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід.
З огляду на вище викладене, з метою виключення у сторін об`єктивно обумовленого внутрішнього сумніву щодо безсторонності судді та недопущення підстав для скасування будь-якого процесуального рішення, яке буде прийнято під її головуванням, приходжу до висновку, що при розгляді даної справи заяву про самовідвід необхідно задовольнити, а справу передати на повторний автоматизований розподіл для визначення іншого судді у порядку встановленомуст. 33 ЦПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.36,39,40 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИЛА:
Заяву судді Ткачук О.Л. про самовідвідпо цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Великомихайлівської селищної ради Великомихайлівського району Одеської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 про скасування рішень селищної ради - задовольнити.
Матеріали цивільної справи №498/157/22, номер провадження 2/498/116/22 передати до канцелярії Великомихайлівського районного суду Одеської області для визначення судді у порядку, встановленомустаттею 33 цього Кодексу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.Л. Ткачук
Судове рішення № 103572572, Великомихайлівський районний суд Одеської області було прийнято 28.02.2022. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 498/157/22. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: