Рішення № 103572046, 28.02.2022, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" лютого 2022 р. справа № 300/6310/21

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Микитюк Р.В., розглянувши в письмовому провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту містобудування та архітектури Івано-Франківської міської ради про визнання дій протиправними., -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі також позивач, ОСОБА_1 ), 20.10.2021 звернувся до суду з позовною заявою до Департаменту містобудування та архітектури Івано-Франківської міської ради (надалі також - відповідач) про визнання дій протиправними.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є суб`єктом підприємницької діяльності з основним видом надання послуг з перекладу. З метою здійснення господарської діяльності позивач орендує приміщення першого поверху по АДРЕСА_1 . З метою ідентифікації свого робочого місця для клієнтів, він звернувся до відповідача із заявою про надання йому дозволу на розміщення рекламної конструкції типу "щит" на фасаді будинку на АДРЕСА_1 . Листом Департаменту містобудування та архітектури Івано-Франківської міської ради від 17.04.2021 №532009 позивача повідомлено про те, що його лист розглянуто та відмовлено у наданні вказаної послуги і рекомендовано виготовити паспорт вивіски відповідно до п.п.12.18.3, 12.18.4, 12.18.5 Правил благоустрою м. Івано-Франківська, затверджених рішенням сесії міської ради від 02.05.2018 №106-19.

На виконання даної вказівки ТзОВ "Дикий Захід" здійснено виготовлення паспорта вивіски з погоджувальною частиною власника. Виконавши вимоги відповідача, позивач повторно звернувся із заявою в якій просив надати дозвіл на розміщення проекту інформаційної вивіски на споруді, яка розташована по АДРЕСА_1 . На своє звернення позивач отримав чергову відмову. Позивач просить суд визнати протиправною відмову відповідача щодо погодження надання дозволу на розміщення проекту інформаційної вивіски з підстав викладених у листі від 26.06.2021 №550576.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.10.2021 відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні) (а.с. 15-16).

Відповідач скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 17.11.2021. У даному відзиві представник відповідача зокрема зазначив, що відповідно до ст. 1 Закону України "Про рекламу" визначено, що вивіска чи табличка розміщується, де розташовується власне чи надане у користування особі приміщення (крім випадків, коли суб`єкту господарювання належить на праві власності або користування вся будівля або споруда), біля входу у таке приміщення. Позивач розмістив належну йому вивіску на першому поверсі будинку, хоча належне йому приміщення розташоване у цокольному поверсі будинку. Тому позивачу рекомендовано розмістити вивіску у межах належному йому приміщення, що також передбачено п. 4.4 Порядку розміщення вивісок у місті Івано-Франківську, затвердженого рішенням виконавчого комітету від 30.12.2016 №908. Просив у задоволенні позову відмовити (а.с.21-23).

Позивач своїм правом на поданні відповіді на відзив не скористалася.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги та відповідь на відзив, встановив наступне.

ОСОБА_1 є суб`єктом підприємницької діяльності з основним видом надання послуг з перекладу, що підтверджується копією виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (а.с.12).

Позивач орендує приміщення першого поверху по АДРЕСА_1 для здійснення господарської діяльності.

З метою ідентифікації свого робочого місця для клієнтів, позивач звернувся до Департаменту містобудування та архітектури Івано-Франківської міської ради із заявою про надання йому дозволу на розміщення рекламної конструкції типу "щит" на фасаді будинку на АДРЕСА_1 .

Листом Департаменту містобудування та архітектури Івано-Франківської міської ради від 17.04.2021 №532009 позивача повідомлено про те, що його лист розглянуто та відмовлено у наданні вказаної послуги і рекомендовано виготовити паспорт вивіски відповідно до п.п.12.18.3, 12.18.4, 12.18.5 Правил благоустрою м. Івано-Франківська, затверджених рішенням сесії міської ради від 02.05.2018 №106-19 (а.с.5).

ТзОВ "Дикий Захід" здійснено виготовлення паспорта вивіски з погоджувальною частиною власника (а.с. 7-10).

03.02.2021, позивач звернувся із заявою до начальника управління архітектури, дизайну та містобудівної діяльності, в якій просив надати дозвіл на розміщення проекту інформаційної вивіски на споруді, яка розташована по АДРЕСА_1 (а.с.6).

Департаментом містобудування та архітектури Івано-Франківської міської ради листом №550576 від 25.06.2021 відмовлено у наданні вказаної послуги. У даному листі зокрема зазначено, що згідно пункту 3.7 Порядку розміщення вивісок у м. Івано-Франківську, затвердженого рішенням виконавчого комітету від 30.12.2016 №908, розміщення вивісок повинно здійснюватися з врахуванням архітектурного вирішення, стилістичних особливостей, декоративних елементів та колористики фасаду.

Відповідно до п. 4.1 Порядку, розміри вивісок повинні бути масштабними до архітектурного вирішення фасаду будинку та його елементів.

Проінформовано, що згідно з п. 4.4 Порядку, вивіски не повинні виходити за межі приміщення, у якому здійснює діяльність суб`єкт господарювання.

Зазначили, що на аркуші "Фотофіксація існуючого стану" необхідно надати фото існуючого стану будинку в цілому, так щоб було видно належний вхід у приміщення позивача.

На аркуші "Макет та характеристика вивіски" необхідно надати візуалізацію макету вивіски на фрагменті фасаду так щоб було видно вхід у приміщення позивача. Рекомендовано розмістити вивіску поруч з входом належного приміщення позивача, зменшити розміри вивіски, виготовити її у вигляді окремих об`ємних літер (а.с.11).

Не погоджуючись з прийнятим рішенням позивач звернувся до суду за захистом свого права.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

У відповідності до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 144 Конституції України, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Частиною 3 статті 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Відповідно до ч. 6 ст. 9 Закону України "Про рекламу" вивіска чи табличка з інформацією про зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг, що належать цій особі, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи), час роботи, що розміщена на внутрішній поверхні власного чи наданого у користування особі приміщення, на зовнішній поверхні будинку чи споруди не вище першого поверху або на поверсі, де знаходиться власне чи надане у користування особі приміщення, біля входу в таке приміщення не вважається рекламою.

Аналогічні норми закріплені в п. 2. Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2003 р. № 2067 (далі Типові правила) та п. 3.7. Порядку розміщення вивісок у м. Івано-Франківську, затвердженого рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради № 908 від 30.12.2016 (далі Порядок).

Так, відповідно до приписів п. 2.1. Порядку, вивіска мала архітектурна форма, елемент декоративного оздоблення фасаду будинку, будівлі або споруди, яка містить інформацію про зареєстроване найменування особи (включаючи герби, емблеми, знаки для товарів та послуг, які належать цій особі, комерційне (фірмове) найменування, якщо таке є; час роботи).

За приписами п. 3.1.1. Порядку вивіска може бути розміщена не вище першого поверху або цоколя будівлі.

У відповідності до приписів п. 4.1 Порядку розміри вивісок повинні бути масштабними до архітектурного вирішення фасаду будинку та його елементів.

Згідно п. 4.4 Порядку вивіски не повинні виходити за межі приміщення, у якому здійснює діяльність суб`єкт господарювання.

Напис "БЮРО ПЕРЕКЛАДІВ" на конструкції належній позивачу безпосередньо містить інформацію, яка за своїм змістом є рекламою та привертає увагу споживачів до бюро, крім того, вказана конструкція має значний розмір та розміщена у візуально доступному для пішоходів та транспортних засобів місці, що безпосередньо привертає увагу невизначеного кола осіб до приміщення офісу позивача.

Таким чином, конструкція, а саме: рекламний засіб на фасаді розміром 2900 мм х 670 мм у кількості 1 штуки за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Залізнична, 33а є зовнішньою рекламою в розумінні ст. 1 Закону України "Про рекламу".

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України "Про рекламу" розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку встановленому цими органами на підставі Типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Аналогічна норма міститься у п. 3 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 2067 від 29.12.2003 року та у п. 9.1 Порядку розміщення вивісок у м. Івано-Франківську, затвердженого рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради № 908 від 30.12.2016.

Таким чином, єдиною підставою для розміщення зовнішньої реклами на території міста Івано-Франківська є виданий у встановленому порядку дозвіл.

У листі Департаменту містобудування та архітектури Івано-Франківської міської ради зокрема зазначено, що на аркуші "Фотофіксація існуючого стану" необхідно надати фото існуючого стану будинку в цілому, так щоб було видно належний вхід у приміщення позивача.

На аркуші "Макет та характеристика вивіски" необхідно надати візуалізацію макету вивіски на фрагменті фасаду так щоб було видно вхід у приміщення позивача. Рекомендовано розмістити вивіску поруч з входом належного приміщення позивача, зменшити розміри вивіски, виготовити її у вигляді окремих об`ємних літер.

За таких обставин, чітко вбачається, що зазначена конструкція не відповідає законодавчо визначеним критеріям та ознакам вивіски у тому числі наведеним у ч. 6 ст. 9 Закону України "Про рекламу", і відповідно, дані конструкції не може бути ідентифікована як вивіска.

Враховуючи вимоги ч. 1 ст. 9 Закону України "Про рекламу" реклама має бути чітко відокремлена від іншої інформації, незалежно від форм чи способів розповсюдження, таким чином, щоб її можна було ідентифікувати як рекламу.

У відповідності до ст. 1 Закону України "Про рекламу" визначено, що зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.

Виходячи з цього визначення, будь-яка інформація яка призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів та інтерес щодо особи чи товару, розповсюджена в будь-якій формі, та розміщена на відкритій місцевості на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях, на зовнішніх поверхнях будинків і споруд є зовнішньою рекламою.

Матеріалами справи встановлено, що позивач розмістив належну йому вивіску на першому поверсі будинку, тому позивачу рекомендовано розмістити вивіску у межах належному йому приміщення, що також передбачено п.4.4 Порядку розміщення вивісок у м. Івано-Франківську, затвердженого рішенням виконавчого комітету №908 від 30.12.2016.

Також позивачу рекомендовано виготовити вивіску у вигляді окремих об`ємних літер, так як згідно пункту 48 Закону України "Про рекламу" вивіски чи таблички повинні розміщуватися без втручання у несучі конструкції, легко демонтуватися, щоб не створювати перешкод під час робіт, пов`язаних з експлуатацією та ремонтом, щоб не створювати перешкод під час робіт, пов`язаних з експлуатацією та ремонтом будівель і споруд, на яких вони розміщуються.

Крім того, згідно з пп. 13 п. "а" ст. 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать повноваження щодо надання дозволів у порядку, встановленому законодавством, на розміщення реклами.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що конструкція, яка розміщується позивачем, є протиправно розміщеною з порушенням вимог ч. 1 ст. 16 Закону України "Про рекламу".

Решта доводів та заперечень висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бендерський проти України" від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

У відповідності до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Згідно з ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Зважаючи на висновок суду про необґрунтованість адміністративного позову в силу вимог статті 139 КАС України судовий збір не підлягає стягненню із відповідача суб`єкта владних повноважень.

Учасниками справи не подано до суду будь-яких доказів про понесення ними інших витрат, пов`язаних з розглядом справи, відтак у суду відсутні підстави для вирішення питання щодо їх розподілу.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

у задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) до Департаменту містобудування та архітектури Івано-Франківської міської ради (вул. Незалежності, 9, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76018, код ЄДРПОУ 42909845) про визнання дій протиправними - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Микитюк Р.В.