Рішення № 103572039, 28.02.2022, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" лютого 2022 р. справа № 300/7478/21

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Микитюка Р.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі також позивач, ОСОБА_1 ), 02.12.2020 звернулася в суд із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (надалі також відповідач, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області) про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 09.01.2020 звернулася до відповідача із заявою про призначення їй пенсії по інвалідності в зв`язку з тим, що 11.03.2010 позивачу вперше встановлена друга група інвалідності загального захворювання. На час звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії по інвалідності відповідно до ст. 32 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" особи, яким установлено інвалідність, мають право на пенсію по інвалідності за наявності такого страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією у випадку позивача 3 роки. Оскільки, необхідний страховий стаж складав 2 роки 6 місяців 27 днів, а тому позивач уклала договір про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування з метою добровільно сплатити внески до пенсійного фонду для донарахування їй до страхового стажу 6 місяців страхового стажу. Позивачем сплачені страхові внески, отже, на час звернення до Пенсійного фонду страховий стаж позивача складав 3 роки. Після сплати страхових внесків (дія договору до 20.01.2021) позивач набула право на призначення пенсії по інвалідності з дня звернення за пенсією тобто з 09.01.2020. Але відповідач згідно з листом від 18.05.2021 №3289-2998/І-02/8-0900/21 відмовив позивачу у призначенні пенсії по інвалідності. Позивач вважає, що дії відповідача щодо відмови позивачу у призначенні пенсії по інвалідності з 09.01.2020 протиправними.

Відповідач скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 17.12.2021 (а.с.25-31). У даному відзиві представник відповідача щодо задоволення позовних вимог заперечив, зокрема зазначив, що 23.04.2021 позивач звернулася до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області з заявою, в якій зазначила, що уклала договір добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування з метою сплатити внески до пенсійного фонду для дорахування до страхового стажу 6 місяців і просила призначити їй пенсію по інвалідності відповідно до Закону №1058. Зауважив, що в даному випадку мало місце подання заяви від 23.04.2021, не встановленої Порядком №22-1 форми, у зв`язку з чим, заява, розглядалася відповідно до Закону України "Про звернення громадян" та відповідачем роз`яснено позивачу про те, що днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви та запропоновано звернутися до органів Пенсійного фонду особисто або через представника чи подати відповідну заяву через особистий кабінет на Вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду за допомогою кваліфікованого електронного підпису. Зазначив, що позивачем дані зауваження усунуто не було, тому відповідачем рішення про відмову чи призначення пенсії ОСОБА_1 по інвалідності не приймалось. Просив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Ухвалою суду від 26.11.2021 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с.20-21).

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та відзив на позов, встановив наступне.

ОСОБА_1 , 1985 року народження, 09.01.2020 звернулася із заявою до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області про призначення їй пенсії по інвалідності в зв`язку з тим, що 11.03.2010 позивачу вперше встановлена друга група інвалідності загального захворювання, що підтверджується копією Витягу із акту огляду у МСЕК серії ІФ №0279262 (а.с. 4-5, 17).

До заяви додані такі документи: паспорт серії НОМЕР_1 , трудова книжка серії НОМЕР_2 , виписки з акту огляду МСЕК про встановлення, зняття або зміну групи інвалідності серії 12ААБ №168743 ІФ №0279262, серії 10ААА №114446, 10ААБ №596817, серії АВ №063129 (а.с. 9).

На час звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії по інвалідності відповідно до ст. 32 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" особи, яким установлено інвалідність, мають право на пенсію по інвалідності за наявності такого страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією у випадку позивача 3 роки.

Оскільки, необхідний страховий стаж складав 2 роки 6 місяців 27 днів, а тому позивач уклала договір про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування з метою добровільно сплатити внески до пенсійного фонду для донарахування їй до страхового стажу 6 місяців страхового стажу (а.с.10-14).

Позивачем сплачені страхові внески, що підтверджується звітом про суми добровільних внесків, передбачених договором про добровільну участь, які підлягають сплаті, та суми доплати (а.с.15).

23.04.2021 ОСОБА_1 звернулася до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області із заявою, у якій зокрема зазначила, що після сплати страхових внесків (дія договору до 20.02.2021) позивач набула право на призначення пенсії по інвалідності з дня звернення за пенсією тобто 09.01.2021. На підставі викладено та керуючись ст. 32 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", просила призначити їй пенсію по інвалідності з 09.01.2020 (а.с.8).

Відповідач своїм листом №3289-2998/І-02/8-0900/21 від 18.05.2021 повідомив позивача зокрема про те, що звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. Днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви. У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії.

Окрім того, особа має право подати заяву про перерахунок пенсії та необхідні документи через особистий кабінет на Вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду за допомогою кваліфікованого електронного підпису, а саме через розділ "Щодо пенсійного забезпечення" у вкладці "Заява на перерахунок пенсії". Далі необхідно заповнити поля заяви, завантажити заздалегідь підготовлені сканкопії документів, сформувати заяву та завірити її ЕЦП.

Враховуючи вищенаведене, для подання заяви про призначення пенсії позивачу необхідно звернутися особисто або через представника, який діє на підставі йому довіреності, посвідченої нотаріально до територіального органу Пенсійного фонду України за місцем проживання (реєстрації). Окрім того, зазначив, що позивач може подати відповідну заяву через особистий кабінет на Вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду за допомогою кваліфікованого електронного підпису (а.с. 6-7).

Позивач вважаючи дії відповідача протиправними, звернулася до суду за захистом свого порушеного права.

Надаючи спірним правовідносинам правову оцінку, суд виходить з наступного.

У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних правовідносин.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом частини третьої статті 4 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються види пенсійного забезпечення, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленою цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Статтею 30 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" визначено умови призначення пенсії по інвалідності. Пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону.

Залежно від ступеня втрати працездатності визначено три групи інвалідності (ст. 31 Закону № 1058-IV).

Згідно частини 1 статті 32 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" особи, визнані інвалідами, мають право на пенсію по інвалідності, залежно від групи інвалідності, за наявності страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією, зокрема, для осіб з інвалідністю II та III груп: від 34 років до досягнення особою 35 року включно - 6 років.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсія по інвалідності призначається з дня встановлення інвалідності, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня встановлення інвалідності.

При цьому, документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії (ч.5 ст. 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування").

Відповідно до ст. 44 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Згідно пункту 1.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 (далі - Порядок) днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію відповідної заяви.

У пункті 2.1 Порядку міститься перелік документів, необхідних для призначення пенсії.

Відповідно до пункту 2.2 Порядку, до заяви про призначення пенсії по інвалідності додається органом, що призначає пенсію, одержана від МСЕК виписка із акту огляду МСЕК.

Відповідно до довідки МСЕК № 0279262 від 11 березня 2010 позивачу встановлено ІІ групу інвалідності загального захворювання.

Позивач 09.01.2020 року звернулась до Головного управління Пенсійного фонду в Івано-Франківській області для призначення пенсії по інвалідності, що підтверджується копією розпискою-повідомленням від 09.01.2020 зареєстрованою за №186.

До заяви додані такі документи: паспорт серії НОМЕР_1 , трудова книжка серії НОМЕР_2 , виписки з акту огляду МСЕК про встановлення, зняття або зміну групи інвалідності серії 12ААБ №168743 ІФ №0279262, серії 10ААА №114446, 10ААБ №596817, серії АВ №063129 (а.с. 9).

Однак, як зазначалося судом вище, що згідно частини 1 статті 32 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" особи, визнані інвалідами, мають право на пенсію по інвалідності, залежно від групи інвалідності, за наявності страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією, зокрема, для осіб з інвалідністю II та III груп: у випадку позивача від 34 років до досягнення особою 35 року включно - 6 років.

Як встановлено матеріалами справи, необхідний страховий стаж на час звернення позивача про призначення пенсії складав 2 роки 6 місяців 27 днів, а тому позивач уклала договір про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування з метою добровільно сплатити внески до пенсійного фонду для донарахування їй до страхового стажу 6 місяців страхового стажу (а.с.10-14).

Таким чином, враховуючи недостатності стажу страхового стажу, підстав для призначення пенсії по інвалідності ОСОБА_1 немає.

Згідно Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 22.11.2005 ь№22-1, заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім`ї у зв`язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у місті, районі у місті, об`єднаного управління за місцем реєстрації/проживання.

Судом встановлено, що Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області рішення належної форми про відмову в призначенні пенсії по інвалідності позивачу не приймало, а листом від 18.05.2021 позивачу надана відповідь на звернення щодо призначення пенсії по інвалідності.

При вирішенні спору суд приймає до уваги правовий висновок, який викладений у постанові Верховного Суду від 19.04.2018 року по адміністративному провадженню №К/9901/6458/18 (справа Кременецького районного суду Тернопільської області №601/198/16), відповідно якого підставою для вчинення дій, спрямованих на призначення пенсії, є відповідна заява особи та додані до неї необхідні документи, подані до уповноваженого органу ПФУ в установленому порядку.

Згідно матеріалів справи, позивач не подав до Управління Пенсійного фонду заяву про призначення пенсії по інвалідності встановленого зразка, а саме подана заява викладена в письмовій формі, не містить обов`язкових реквізитів та до неї не долучено оригінали необхідних документів, як того вимагає п.2.23 Порядку №22-1, тобто заявник не дотримався порядку звернення для перерахунку пенсії.

За таких обставин, суд доходить висновку, що у спірних правовідносинах відповідач забезпечив реалізацію управлінської функції відповідно до ч. 2 ст. 19 КАС України, оскільки за письмовим зверненням надав письмову відповідь, що узгоджується з положеннями Закону України "Про звернення громадян".

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідач не мав достатніх законних підстав для прийняття рішення щодо призначення пенсії по інвалідності, а тому діяв у межах повноважень визначених чинними законодавством.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 19 квітня 2018 року по справі №601/198/16.

Відповідно до вимог ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України (пункт 1); обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) (пункт 3); безсторонньо (пункт 4); добросовісно (пункт 5); з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації (пункт 7); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) (пункт 8); своєчасно, тобто протягом розумного строку (пункт 10).

Підсумовуючи наведене вище, суд приходить до переконання, що позовні вимоги позивача є безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд відзначає, що позивач на підставі пункту 10 частини 1 статті 5 Закону України Про судовий збір звільнена від сплати судового збору під час розгляду справи.

Згідно вимог абзацу 2 частини 5 статті 139 КАС України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Суд не стягує з відповідача витрати по сплаті судового збору так як останні позивачем фактично не понесені.

Сторонами не подано до суду будь-яких доказів про понесення ними інших витрат, пов`язаних з розглядом справи, відтак у суду відсутні підстави для вирішення питання щодо їх розподілу.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

у задоволенні позову ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. С.Стрільців,15, м. Івано-Франківськ) про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Микитюк Р.В.