Рішення № 103571763, 25.02.2022, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2022 року ЛуцькСправа № 140/15112/21

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Смокович В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Державної казначейської служби України у Волинській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 ,, позивач) звернулася із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач, пенсійний орган), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління державної казначейської служби України у Волинській області (далі ГУ ДКСУ у Волинській області, третя особа) про визнання протиправними дії (бездіяльності) щодо неформування та ненадання позивачу подання до ГУ ДКСУ у Волинській області про повернення позивачу помилково сплаченого збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомості в розмірі 8728,50 грн (вісім тисяч сімсот двадцять вісім гривень п`ятдесят копійок); зобов`язати відповідача сформувати та надати позивачу подання до ГУ ДКСУ у Волинській області про повернення збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за договором купівлі-продажу від 15 липня 2021 року між позивачем та громадянином ОСОБА_2 в сумі 8728,50 грн (вісім тисяч сімсот двадцять вісім гривень п`ятдесят копійок).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 15 липня 2021 року ОСОБА_1 , придбала квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , згідно договору купівлі-продажу квартири, укладеного із громадянином ОСОБА_2 , який посвідчений приватним нотаріусом Луцького районного нотаріального округу Волинської області Красневичем Олександром Анатолійовичем, зареєстровано в реєстрі за №1678.

При нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу квартири від 15 липня 2021 року №НРЕ123781 сплачено збір на обов`язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1% від вартості об`єкту нерухомого майна в сумі 8728,50 грн, що підтверджується квитанцією від 15 липня 2021 року №0.0.2196149655.1.

Позивач вказує, що квартира, яка була придбана 15 липня 2021 року відповідно до договору купівлі-продажу посвідченого приватним нотаріусом Луцького районного нотаріального округу Волинської області Красневичем Олександром Анатолійовичем, зареєстрована в реєстрі за № 1678 є першим нерухомим майном (житлом), що вона придбала.

Факт того, що дане придбання квартири здійснено вперше, підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 30 листопада 2020 року №287436880.

Позивач 16 вересня 2021 року звернулась із заявою до пенсійного органу з метою вирішення питання про повернення їй помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1% від вартості об`єкту нерухомого майна в сумі 8728,50 грн при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу квартири від 15 липня 2021 року, однак відповідач листом від 07 жовтня 2021 року № 0300-0503-8/40300 повідомив, що спірне питання вирішене не було.

ОСОБА_1 зазначає, що не є платником збору на обов`язкове державне пенсійне страхування в розумінні пункту 9 статті 1 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування», а отже, сплачений нею збір підлягає поверненню.

З наведених підстав уважає рішення відповідача про відмову задовольнити вимогу щодо повернення помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна такою, що порушує її законні права та інтереси та просить адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

У відзиві на позовну заяву від 24 грудня 2021 року №0300-0902-5/53995 відповідач позовні вимоги не визнав, мотивуючи тим, що позивач звернулася із заявою до пенсійного органу із вимогою про повернення сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування за придбання нерухомого майна у розмірі 1% від вартості об`єкта купівлі-продажу, що становить 8728,50 грн, згідно із квитанцією від 15 липня 2021 року.

При придбанні нерухомого майна (квартири) згідно договору купівлі-продажу від 15 липня 2021 року ОСОБА_1 було сплачено збір у розмірі 8728,50 грн.

Підставою для повернення зазначеної суми коштів позивач вважає той факт, що житло нею придбане вперше, проте, будь-яких належних та допустимих доказів, які б підтверджували твердження позивача про придбання житла ним вперше чи перебування у черзі на одержання житла, не надано.

Крім того, Пенсійний фонд України та його органи у зв`язку із відсутністю в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та доступу до неї не може встановити факт придбання майна вперше.

На думку відповідача, враховуючи відсутність доказів про придбання позивачем житла вперше чи перебування у черзі на одержання житла, підстав для повернення сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування за придбання нерухомого майна у розмірі 1% від вартості об`єкта купівлі-продажу, що становить 8728,50 грн, згідно квитанції від 15 липня 2021 року, немає.

З урахуванням викладеного ГУ ПФУ у Волинській області просить в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю (арк. спр. 31-35).

У відповіді на відзив від 04 січня 2022 року позивач додатково звертає увагу, що доказом того, що придбана квартира є першим і єдиним житлом на праві приватної власності є інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, яка була долучена до мого звернення. Щодо перебування у черзі на одержання житла, повідомляє, що не перебуває і не перебувала на такій черзі, крім того, в даному випадку підставою для повернення помилково сплаченого збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомості є не перебування на обліку такої черги, а придбання житла вперше (арк. спр. 39-40).

Третя особа у письмових поясненнях на адміністративний позов, які надійшли до суду 30 грудня 2021 року зазначає, що згідно з пунктом 5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року №787, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2013 року за №1650/24182 (далі - Порядок №787) повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів (обов`язкових платежів) та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету. Подання в довільній формі подається платником до відповідного органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету. На кожен помилково сплачений платіж контролюючий орган надає окреме подання. Органом, що контролює справляння надходжень бюджету за кодом класифікації доходів бюджету 24140500 «Збір з операцій придбавання (купівлі-продажу) нерухомого майна» покладено на Пенсійний фонд України. (арк. спр. 26-28).

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (арк. спр. 22).

Інших заяв по суті справи, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України (далі КАС України) до суду не надходило.

Суд, перевіривши доводи позивача, відповідача та третьої особи у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв`язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.

ОСОБА_1 відповідно до нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу квартири від 15 липня 2021 року придбала нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_2 (арк. спр. 11-12).

Згідно із квитанцією від 15 липня 2021 року №0.0.2196149655.1 за придбання вказаної квартири позивачем сплачено збір на обов`язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1% від вартості відповідного нерухомого майна, що становить 8728,50 грн (вісім тисяч сімсот двадцять вісім гривень п`ятдесят копійок) (арк. спр. 14).

Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 15 липня 2021 року №266016972 встановлено, що за ОСОБА_1 зареєстровано право приватної власності на об`єкт нерухомого майна - квартиру загальною площею 62,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (арк. спр. 13).

За результатами розгляду заяви позивача щодо повернення сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна ГУ ПФУ у Волинській області листом від 07 жовтня 2021 року повідомило, що у зв`язку з ненаданням інформації про перебування на черзі на одержання житла на момент придбання нерухомого майна та документів, що підтверджують придбання майна вперше, відсутні підстави видати подання на повернення коштів з операції купівлі-продажу нерухомого майна у заявленому розмірі (арк. спр. 16).

Вважаючи такі дії пенсійного органу протиправними позивач звернулася до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.

Відповідно частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок справляння та використання збору на обов`язкове державне пенсійне страхування визначено Законом України від 26 червня 1997 року №400/97-ВР «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №400/97-ВР).

Згідно з пунктом 9 статті 1 Закону №400/97-ВР платниками збору на обов`язкове пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об`єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.

Пунктом 8 частини першої статті 2 Закону №400/97-ВР передбачено, що об`єктом оподаткування є для платників збору, визначених пунктом 9 статті 1 цього Закону, - вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.

Питання сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом №400/97-ВР врегульовано Порядком сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 листопада 1998 року №1740 (далі - Порядок №1740).

Згідно з абзацом першим пункту 15-1 Порядку №1740 збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об`єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.

За приписами пункту 15-2 Порядку №1740 збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо:

б) право власності на житло, отримане фізичною особою в результаті його приватизації, відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»;

в) особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід`ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року);

г) особа перебуває у черзі на одержання житла, що підтверджується документом, виданим органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов.

Відповідно до пункту 15-3 Порядку №1740 нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна. Документом, що підтверджує сплату збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, є платіжне доручення платника збору про перерахування сум збору на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного бюджету, відкриті в головних управліннях Казначейства. Копія такого платіжного доручення зберігається в нотаріуса, який посвідчив договір.

З аналізу наведених норм вбачається, що із загального правила про обов`язковість сплати збору при придбанні нерухомого майна законодавцем встановлено винятки, зокрема, для громадян, які придбавають житло вперше.

Як встановлено судом, витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 15 липня 2021 року №266016972, копія якого міститься в матеріалах справи, підтверджується придбання позивачем спірної квартири вперше.

Відтак, суд виходить з того, що позивач на підставі договору купівлі-продажу квартири від 15 липня 2021 року вперше придбала житло, будь-яких належних та допустимих доказів на спростовування твердження останьої щодо придбання житла вперше та відсутність у неї права на звільнення від сплати збору, відповідачем до суду не надано.

Пунктом 5 розділу І Порядку №787, передбачено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету або на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів, перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, здійснюється за поданням (висновком, повідомленням) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили. У разі повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної податкової служби України (далі - органи ДПС) та органи Державної митної служби України (далі - органи Держмитслужби)) подання подається до відповідного головного управління Казначейства, Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку. Подання подається платником разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.

Згідно із пунктом 6 розділу І Порядку №787 подання складає орган, який здійснює облік заборгованості в розрізі позичальників, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку. Подання надається платником до відповідного головного управління Казначейства, Казначейства разом із його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету. Заява про повернення коштів з бюджету складається платником в довільній формі з обов`язковим зазначенням такої інформації: причина повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб`єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи та номер контактного телефону одержувача, реквізити рахунку одержувача коштів, сума платежу, що підлягає поверненню.

Відповідно до пункту 10 розділу І Порядку № 787 заява та подання або копія судового рішення, засвідчена належним чином, подаються до відповідного головного управління Казначейства за місцем зарахування платежу до бюджету, Казначейства. Платник подає до відповідного головного управління Казначейства, Казначейства заяву та подання, дати складання яких не перевищують 30 календарних днів, з урахуванням норм статті 253 та частини другої статті 255 Цивільного кодексу України.

Отже, оскільки повернення коштів, безпідставно або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а таким органом є Пенсійний фонд України та його територіальні органи, то саме на відповідача покладено обов`язок щодо складення подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджету (за формою згідно з додатком 1 до Порядку №787).

При вирішенні спору суд, в силу приписів частини п`ятої статті 242 КАС України, враховує також висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду від 30 січня 2018 року у справі № 819/1498/17, від 31 січня 2018 року у справі №819/1667/17, від 13 грудня 2018 року у справі №813/969/17, від 02 квітня 2019 року у справі №819/806/17, від 04 квітня 2019 року у справі №819/1553/17, від 23 квітня 2019 року у справі №802/1566/17-а, які полягають у такому.

В Україні відсутній механізм перевірки інформації про те, чи вперше особа придбала нерухомість. За відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше саме держава в особі Пенсійного фонду України, як уповноваженого суб`єкта владних повноважень, зобов`язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов`язана сплачувати збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше. Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов`язана забезпечити його реалізацію. В протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу. Оскільки саме держава не виконала свій обов`язок запровадити внутрішню процедуру встановлення факту придбання нерухомого майна вперше, що сприяло б юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси особи, то негативні наслідки вказаної бездіяльності мають покладатися саме на державу.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У даному випадку будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження ОСОБА_1 про придбання нею житла вперше, чи підтверджували б реєстрацію на праві приватної власності за позивачем будь-якого іншого житла та свідчили б про відсутність у неї права на звільнення від сплати збору, відповідачем не надано, а судом не встановлено.

При вирішенні даного спору суд також виходить з того, що за приписами Порядку №787 (у його чинній редакції) на відповідача покладено обов`язок лише щодо складення подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджету (за формою згідно з додатком 1 до Порядку №787), а обов`язок направлення такого подання до органів Казначейства у відповідача відсутній, позаяк таке подання разом із заявою про повернення коштів подаються особисто платником до відповідного головного управління Казначейства.

З урахуванням встановлених обставин справи, наведених норм чинного законодавства України, наданих суду статтею 245 КАС України повноважень, суд дійшов висновку про задоволення позову шляхом прийняття рішення про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не складення подання на повернення позивачу помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу квартири та зобов`язання ГУ ПФУ у Волинській області скласти подання на повернення позивачу помилково сплаченого, згідно з квитанцією від 15 липня 2021 року №0.0.2196149655.1 збору на обов`язкове державне пенсійне страхування в сумі 8728,50 грн (вісім тисяч сімсот двадцять вісім гривень п`ятдесят копійок) з операції купівлі-продажу квартири, придбаної вперше.

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судовий збір в сумі 908,00 грн (дев`ятсот вісім гривень 00 копійок), який сплачений відповідно до квитанції від 02 грудня 2021 року №0.0.2363701286.1 (арк. спр. 10) та зарахований до спеціального фонду Державного бюджету, що підтверджується відповідною випискою (арк. спр. 21).

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 262, 291, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування», Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 листопада 1998 року №1740, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, 22В, ідентифікаційний код юридичної особи 13358826), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління державної казначейської служби України у Волинській області (43000, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Стрілецька, будинок 4А, ідентифікаційний код юридичної особи 38009371) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо не складення подання на повернення ОСОБА_1 помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу квартири.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області скласти подання на повернення ОСОБА_1 помилково сплаченого, згідно з квитанцією від 15 липня 2021 року №0.0.2196149655.1, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування в сумі 8728,50 грн (вісім тисяч сімсот двадцять вісім гривень п`ятдесят копійок) з операції купівлі-продажу квартири, придбаної вперше.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 908,00 грн (дев`ятсот вісім гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.І. Смокович

Повний текст судового рішення складено 25 лютого 2022 року.