Рішення № 103570595, 21.02.2022, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" лютого 2022 р. Cправа № 902/1242/21

Господарський суд Вінницької області у складу судді Маслія І.В., при секретарі судового засідання Шушковій А.П.

За участю представників сторін

позивача: Голуб Н.О., ордер АА №0016130 від 09.12.2021 (в режимі ВКЗ)

відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Спірітс Європа" (вул. Польова, 24, м. Київ, 03056)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТНВ" (вул. Чехова, 6, м. Вінниця, 21034)

про стягнення 238568,1 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Глобал Спірітс Європа" звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТНВ" про стягнення 238 568,10 грн. заборгованості.

Позовні вимоги обгрунтовані порушенням відповідачем умов договору поставки №51 від 26.04.2021 в частині оплати за поставлений товар.

Ухвалою від 16.12.2021 відкрито провадження у справі № 902/1242/21 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 20.01.2022.

04.01.2022 до суду від відповідача надійшло клопотання про залучення третьої особи та відзив на позовну заяву, в якому відповідач поміж іншого зазначає, що відповідач в повній мірі не володіє інформацією щодо договірних відносин із позивачем, оскільки Договір поставки № 51 від 26.04.2021 року на отримання товару заключала Філія № 10 Товариства з обмеженою відповідальністю «ТНВ». Філія та її керівник самостійно брали на себе зобов`язання здійснювати розрахунки за поставлену продукцію. Підписання Договору поставки № 51 від 26.04.2021 року філія № 10 ТОВ «ТНВ» відбувалось без узгодження із головним офісом ТОВ «ТНВ». Зважаючи на вищевикладене, вважає, що для належного розгляду справи по суті необхідно залучити у якості третьої особи на стороні відповідача Філію № 10 Товариства з обмеженою відповідальністю «ТНВ» для того щоб директор філії надав належним чином пояснення та докази по справі.

04.01.2022 на адресу суду засобами електронного зв`язку надійшла заява позивача б/н від 04.01.2022 про участь у судовому засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою суду від 10.01.2022 задоволено заяву б/н від 04.01.2022 представника позивача про участь у судовому засіданні 20.01.2022 о 10:00 год. у справі №902/1242/21 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, за допомогою системи відеоконференцзв`язку EasyCon.

На визначену судом дату 20.01.2022 в судове засідання з`явились представники сторін, представник позивача приймала участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, за допомогою системи відеоконференцзв`язку EasyCon.

За наслідками судового засідання 20.01.2022 суд протокольними ухвалами постановив: зобов`язати позивача направити на адресу суду оригінали документів, що були надані в копіях як додатки до позовної заяви, для огляду в судовому засіданні; залишити без розгляду клопотання відповідача про залучення третьої особи у зв`язку із його відкликанням заявником; закрити підготовче провадження у справі з 31.01.2022 та призначити справу для розгляду по суті на 21.02.2022; задовольнити клопотання представника позивача про участь в наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, за допомогою системи відеоконференцзв`язку EasyCon.

14.02.2022 до суду від позивача надійшов супровідний лист з оригіналами документів, що були надані в копіях як додатки до позовної заяви.

На визначену судом дату 21.02.2022 в судове засідання з`явилась представник позивача яка приймала участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, за допомогою системи відеоконференцзв`язку EasyCon.

Відповідач правом участі свого представника в судовому засіданні не скористався, про розгляд справи повідомлений під розписку в судовому засіданні 20.01.2022.

Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Згідно із ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги у повному обсязі та просила їх задовольнити.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 21.02.2022 судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

26 квітня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Глобал Спірітс Європа» (позивач, в договорі Постачальник) та Філією № 10 Товариства з обмеженою відповідальністю «ТНВ» (в договорі Покупець) укладено договір поставки № 51 (далі Договір), відповідно до умов якого Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця товар, а Покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його на умовах Даного Договору Покупець придбає Товар виключно для комерційного використання та подальшої його реалізації суб`єктам господарювання роздрібної торгівлі, іншим суб`єктам господарювання, громадянам та кінцевим споживачам.

Найменування товару (далі товар або продукція): алкогольні та безалкогольні напої, згідно накладних, в асортименті згідно узгоджених Сторонами замовлень (п. 1.2. Договору).

Ціна, одиниця виміру кількості товару та загальна кількість товару зазначаються в накладних, що є невід`ємною частиною цього договору. Сторони, підписуючи цей Договір, згодні з тим, що накладна виконує за умовами цього Договору функції специфікації і саме у накладній зазначається кількість товару, ціна, та загальна сума партії товару, що постачається (п. 2.1. Договору).

Постачання товару здійснюється транспортом Постачальника на склад Покупця. Одержання товару Покупцем здійснюється на складі Покупця. Здача - прийом товару здійснюється уповноваженими представниками Постачальника та Покупця на складі Покупця. Підтвердженням здачі - прийому товару є підписи уповноважених представників Сторін на екземплярах накладних та довіреність на особу яка уповноважена Покупцем на підписання накладної. Після здачі-прийому товару ніякі претензії стосовно кількості товару Постачальником не розглядаються (п. 3.1.- 3.3. Договору).

Сторони підписуючи цей Договір дійшли до згоди, що загальна сума (ціна) даного Договору складається з сум вартості товару, вказаних в накладних, які Сторони підписують у продовж строку дії Договору. Ціни на товар та загальна сума товару, що відпускається є договірною та встановлюється окремо на кожну партію товару та вказується в накладних. При поставці товару на умовах відстрочення платежу Постачальник має право провести переоцінку не оплаченого товару або вимагати від Покупця повернення товару (п. 4.1. - 4.3. Договору).

Остаточний термін оплати отриманої Покупцем партії товару на банківський рахунок Постачальника складає 14 календарних днів з моменту одержання товару Покупцем за накладною (п. 5.2. Договору).

Даний Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 26.04.2022 року, а у частині розрахунків за поставлений товар - до моменту проведення остаточних розрахунків. У разі, якщо жодна із Сторін не повідомила за 30 календарних днів до закінчення строку дії договору письмово іншу Сторону про небажанні продовжувати договірні стосунки, договір вважається продовженим строком на один календарний рік, без обмеження кількості разів таких продовжень (п. 7.1. та п. 7.2. Договору).

26.04.2021 між сторонами Договору було підписано Додаткову угоду до Договору поставки №51 від 26.04.2021 якою сторони встановили осіб яким Покупець доручає отримувати товар у Постачальника, ставити підписи у видаткових та товарно-транспортних накладних та актах приймання передачі товару від імені Покупця.

Як зазначено позивачем в позовній заяві, на виконання умов Договору на підставі замовлень відповідача позивачем з 28.04.2021 р. по 12.08.2021 р. здійснювалися поставки Товару відповідачу на загальну суму 351740,10 грн. Відповідач жодних претензій щодо поставленого Товару позивачу не заявляв, однак оплатив лише за частину Товару на загальну суму 61 380,30 грн. Крім того відповідачем з 31.08.2021 р. по 20.09.2021 р. повернуто позивачу частину нереалізованого Товару на загальну суму 51 791,70 грн. Таким чином, у відповідача утворилась заборгованість за поставлений Товар у розмірі 238 568,10 грн.

Судом встановлено, що 23.09.2021 Товариством з обмеженою відповідальністю «Глобал Спірітс Європа» та Філією № 10 Товариства з обмеженою відповідальністю «ТНВ» підписано Акт звіряння взаєморозрахунків, відповідно до якого сторонами визначено сума заборгованості Філії № 10 Товариства з обмеженою відповідальністю «ТНВ» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Глобал Спірітс Європа» в сумі 238 568,10 грн.

Станом на день звернення до суду з позовною заявою Філія № 10 Товариства з обмеженою відповідальністю «ТНВ» оплату за отриманий товар не здійснила, з огляду на це позивач був змушений звернутись до суду з вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТНВ» (відповідач) заборгованості в розмірі 238 568,10 грн.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що в повній мірі не володіє інформацією щодо договірних відносин із позивачем, оскільки Договір поставки № 51 від 26.04.2021 року на отримання товару заключала Філія № 10 Товариства з обмеженою відповідальністю «ТНВ». Господарська діяльність ТОВ «ТНВ» здійснюється через відокремлені структурні підрозділи - філії, яких зареєстровано 18 на території України. Головний офіс Товариства, що знаходиться у м. Вінниці займається лише оформленням ліцензії на право здійснювати господарську діяльність з оптової торгівлі алкогольними напоями та зведення податкової звітності. Діяльність відокремленого структурного підрозділу здійснюється директором філії самостійно. Філія та її керівник самостійно брали на себе зобов`язання здійснювати розрахунки за поставлену продукцію. Підписання Договору поставки № 51 від 26.04.2021 року філія № 10 ТОВ «ТНВ» відбувалось без узгодження із головним офісом ТОВ «ТНВ».

Крім того, зазначає, що в Довіреності № 10/1 від 27 січня 2021 року, якою надавались повноваження директору Філії № 10 ТОВ «ТНВ», зазначалось, що керівник - Буркеня В.М. несе самостійну і персональну відповідальність за фінансово-господарську діяльність Філії.

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 21 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу. Зокрема, ними є підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб`єкта підприємницької діяльності (ст. 1 ГПК України).

За приписами ст. 95 Цивільного кодексу України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Філії та представництва не є юридичними особами.

Тому, позивач звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТНВ» (далі відповідач) як до юридичної особи.

Приписами статей ст. 173, 175 Господарського кодексу України унормовано, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до положень ст.ст. 662, 664 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства. Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар.

Зобов`язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

В силу положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як встановлено статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

Згідно із ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем, в порушення прийнятих на себе зобов`язань за договором поставки №51 від 26.04.2021 у визначені в Договорі строки, не було здійснено оплати вартості поставленого позивачем товару на загальну суму 238568,10 грн.

Відповідач визнав суму боргу перед позивачем в розмірі 238568,10 грн, що підтверджується актом звіряння взаєморозрахунків від 23.09.2021 року.

В розумінні ст. 9, 10 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" акт звірки взаєморозрахунків є зведеним обліковим документом, який відображає загальну суму заборгованості та фіксує стан розрахунків між сторонами.

Як вбачається з правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду від 05.03.2019 р. у справі № 910/1389/18, акт звірки взаєморозрахунків може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб. Чинне законодавство України не містить вимоги про те, що у акті звірки розрахунків повинно зазначатись формулювання про визнання боргу відповідачем.

Підписання акту звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу.

Як визначає ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Виходячи з встановлених обставин справи та наведених вище законодавчих приписів, суд вважає вимогу позивача про стягнення боргу в розмірі 238568,10 грн. правомірною та обґрунтованою, доказів, спростовуючих викладене, відповідачем суду надано не було, з огляду на що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 232, 233, 238, 240-242, 326 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТНВ" (вул. Чехова, 6, м. Вінниця, 21034, код ЄДРПОУ 43657669) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Спірітс Європа" (вул. Польова, 24, м. Київ, 03056, код ЄДРПОУ 43178627) 238568,10 грн - заборгованості та 3600,00 грн - витрат зі сплати судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Примірник повного судового рішення надіслати сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення та на відомі суду адреси електронної пошти: позивача - Golub.Na@khortitsa.com, 2241616991@mail.gov.ua, відповідачу - TOV2020TNV@gmail.com.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення (ч.1 ст.256 ГПК України).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано (ч.1 ст.241 ГПК України).

Апеляційна скарга подається у порядку, визначеному ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повне рішення складено 28 лютого 2022 р.

Суддя Ігор МАСЛІЙ

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Польова, 24, м. Київ, 03056)

3 - відповідачу (вул. Чехова, 6, м. Вінниця, 21034)