Рішення № 103570592, 15.02.2022, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" лютого 2022 р. Cправа № 902/90/21(902/873/21)

Господарський суд Вінницької області у складі: головуючий суддя Тісецький С.С., секретар судового засідання Переродова С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкорд"

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Мега-Буд Україна"

про стягнення 1 479 501,10 грн.

в межах справи № 902/90/21

за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Право О.П." до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкорд"

про банкрутство

Представники сторін:

відповідача: Арустамян А.Е.

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа №902/90/21 за заявою ТОВ "Юридична фірма "Право О.П." до ТОВ "Конкорд" про банкрутство.

Ухвалою від 03.03.2021 року відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "Конкорд"; введено процедуру розпорядження майном боржника; призначено розпорядником майна боржника - арбітражного керуючого Комлика І.С.

27.08.2021 року до суду від ТОВ "Конкорд" надійшла позовна заява б/н від 19.08.2021 року до ТОВ "Мега-Буд Україна" про стягнення 1 479 501,10 грн.

Разом з тим, в зв`язку з надісланням матеріалів справи №902/90/21 до суду апеляційної інстанції, ухвалою від 30.08.2021 року відкладено вирішення питання про прийняття позовної заяви ТОВ "Конкорд" б/н від 19.08.2021 року до ТОВ "Мега-Буд Україна" про стягнення 1 479 501,10 грн. в межах справи № 902/90/21, до повернення матеріалів зазначеної справи до Господарського суду Вінницької області.

15.09.2021 року матеріали справи № 902/90/21 надійшли до Господарського суду Вінницької області.

Ухвалою суду від 20.09.2021 року позовну заяву ТОВ "Конкорд" б/н від 19.08.2021 року до ТОВ "Мега-Буд Україна" про стягнення 1 479 501,10 грн., в межах справи №902/90/21, залишено без руху. Встановлено ТОВ "Конкорд" строк для усунення недоліків позовної заяви - протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху. Встановлено ТОВ "Конкорд" спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом надання суду: доказів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому законом розмірі (а саме: в розмірі 22 192,51 грн.; тобто позивачу слід доплатити - 135,01 грн.).

30.09.2021 року до суду від ТОВ "Конкорд" надійшла заява б/н від 28.09.2021 року, до якої додано квитанцію № ПН4171678 від 28.09.2021 року про сплату 135,01 грн. судового збору.

Ухвалою суду від 05.10.2021 року призначено підготовче засідання з розгляду вищевказаної позовної заяви у справі № 902/90/21(902/873/21), в межах справи №902/90/21 на 16.11.2021 року.

09.11.2021 року до суду від арбітражного керуючого Комлика І.С. надійшло письмове пояснення № 02-35/2112 від 08.11.2021 року, в якому розпорядник майна зазначає, що позивачем на підтвердження заявлених позовних вимог надано підтверджуючі документи; розпорядник майна підтримує позицію позивача, викладену в позовній заяві про стягнення з ТОВ "Мега-Буд Україна" 1 479 501,10 грн.

В подальшому, ухвалою від 07.12.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу № 902/90/21(902/873/21) з розгляду позовної заяви ТОВ "Конкорд" б/н від 19.08.2021 року до ТОВ "Мега-Буд Україна" про стягнення 1 479 501,10 грн., в межах справи № 902/90/21 до судового розгляду по суті на 18.01.2022 року.

Ухвалою суду від 18.01.2022 року було відкладено розгляд справи №902/90/21(902/873/21) з розгляду позовної заяви ТОВ "Конкорд" б/н від 19.08.2021 року до ТОВ "Мега-Буд Україна" про стягнення 1 479 501,10 грн, в межах справи № 902/90/21 - по суті на 15.02.2022 року. Зобов`язано позивача надати до суду: належним чином завірені копії документів, що додані до позовної заяви - для долучення до матеріалів справи; оригінали таких документів - надати для огляду в судовому засіданні.

Ухвалою від 02.02.2022 року задоволено клопотання арбітражного керуючого Комлика І.С. про участь в судовому засіданні по справі № 902/90/21(902/873/21) в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, за допомогою програмного забезпечення "EasyCon". Ухвалено забезпечити участь арбітражного керуючого Комлика І.С. у судовому засіданні 15.02.2022 року в режимі відеоконференції.

В судове засідання на визначену дату з`явилась представник відповідача.

Позивач повноважного представника в судове засідання не направив, вимоги ухвали суду в частині надання доказів не виконав; станом на момент розгляду справи будь-яких заяв, клопотань чи письмових пояснень щодо причин неявки в судове засідання не подав.

Про дату, час та місце розгляду справи позивач повідомлений належним чином, ухвалою суду від 18.01.2022 року, копія якої була надіслана на адресу електронної пошти позивача - ТОВ "Конкорд" - konkordzavod@gmail.com, яка була вказана останнім у позовній заяві.

Крім того, суд зазначає, що ухвали суду у даній справі офіційно оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua та знаходяться у вільному доступі.

За вказаних обставин у суду є достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення позивача про дату, час та місце судового слухання, але останній не скористався правом на участь у судовому засіданні.

Згідно із ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами.

В ході розгляду справи представник відповідача клопотала про долучення до матеріалів справи вступного слова від 15.02.2022 року, згідно якого відповідач позовні вимоги не визнає, вважає їх безпідставними та просить відмовити в їх задоволенні.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши представника відповідача, з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

Так, позовні вимоги мотивовано наступним.

01.01.2019 року між ТОВ "Мега-Буд Україна" та ТОВ "Конкорд" укладено договір поставки №ДГ 0000009.

Предметом даного договору є зобов`язання Продавця (ТОВ "Конкорд") передати у власність Покупцю (ТОВ "Мега-Буд Україна"), а Покупець - прийняти й оплатити наступний товар: найменування товару: цегла будівельна марки М-125, М-150 (1.1.); одиниця виміру: тисяч штук (тис. шт.) (1.2.); кількість товару - згідно з розрахунками-фактурами, сформованими на підставі усної чи письмової заявки на товар (1.3.); ціна на товар визначається Продавцем на момент продажу товару та вказується в рахунках-фактурах. Продавець зобов`язується не змінювати ціни на товар на протязі терміну, зазначеного в рахунку.

Відповідно до п. 2.2. цього Договору покупець зобов`язаний здійснити передоплату за товар шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця на протязі 5- ти банківських днів з моменту отримання рахунка-фактури.

Договір вступає в силу з моменту підписання сторонами та діє до 31.12. 2019 року.

Договір підписаний представниками сторін, підписи засвідчені печатками юридичних осіб.

Позивач вчасно і в повному обсязі виконав свої зобов`язання за договором, поставлявши товар відповідачу, жодних зауважень чи претензій щодо належності виконання умов договору позивачем від відповідача не надходило.

Господарські відносини між сторонами тривали довгий час, у зв`язку з чим позивач не мав сумнівів стосовно доброчесності свого контрагента, а тому поставляв йому товар, що не звільняє відповідача від обов`язку оплатити поставлений та прийнятий товар.

В період з 01.01.2019 року по 31.12.2019 року, на виконання умов Договору поставки №ДГ 0000009 вивозилися партії товару, а саме цегли марки М-125, М-150 на загальну суму 5 031 354,00 грн., що стверджується видатковими накладними, зазначених у додатках до позову.

Видаткові накладні підписані представником позивача (постачальника) та представником відповідача (покупця, отримувача) без заперечень та зауважень, зокрема, щодо кількості, якості товару та відсутності товаросупровідних документів. Підписи представників постачальника та покупця (отримувача) засвідчені печатками Товариств.

Видаткові накладні містять посилання на договір поставки №ДГ-0000009 від 01.01.2019 року. Товар вважається переданим покупцеві з дати підписання відповідних товаротранспортних накладних або підписання видаткових накладних.

ТОВ "МЕГА-БУД УКРАЇНА" прийняло товар на підставі довіреності та частково його оплатило на суму 3 551 852,90 грн., що підтверджується рахунками-фактурами: № К - 00000191 від 03.12.2019 року; № К-00000160 від 11.10.2019 року; № К-00000141 від 10.09.2019 року; № К - 00000139 від 09.09.2019 року; № К-000000114 від 12.07.2019 року; № К-00000118 від 25.07.2019 року; № К-00000006 від 28.01.2019 року; № К-00000038 від 11.04.2019 року.

Ненадання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні приписів ст. 212 ЦІ< України та не є простроченням кредитора у розуміння ст. 613 ЦК України, що не звільняє покупця від обов`язку оплати товару.

Підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов`язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору поставки №0000009 від 01.01.2019 року в частині повної оплати отриманого товару, ТОВ "Конкорд" вимушене звертатися до Господарського суду Вінницької області.

Відтак, на виконання умов договору продавець поставив, а покупець прийняв товар на загальну суму 5 031 354,00 грн, що підтверджується видатковими накладними, що зазначені у додатках.

Однак покупцем було здійснено оплату в розмірі 3 551 852,90 грн., в зв`язку з чим у відповідача наявний обов`язок щодо здійснення сплати вартості поставленого йому товару, що складає 1 479 501,10 грн.

Посилаючись на наведене, позивач просить стягнути з відповідача 1 479 501,10 грн. боргу.

Відповідач в свою чергу щодо позовних вимог заперечує, та як вказано у вступному слові представника відповідача, посилається на таке.

Так, позовні вимоги ТОВ "Конкорд" ґрунтуються виключно на договорі поставки № ДГ-0000009 від 01.01.2019 року та видаткових накладних, оформлених в період з 01.01.2019 року по 31.12.2019 року.

Натомість, ТОВ "Конкорд" свідомо проігноровані наступні обставини.

Починаючи з 2018 року між ТОВ "Мега-Буд Україна" та ТОВ "Конкорд" існували господарські зобов`язання по поставці цегли будівельної марки М-125.

За 2018 рік ТОВ "Мега-Буд Україна" в якості попередньої оплати було перераховано ТОВ "Конкорд" 3 710 800,22 грн.

В свою чергу за 2018 рік ТОВ "Конкорд" поставлено ТОВ "Мега-Буд Україна" цеглу на загальну суму 2 394 847,20 грн.

Отже, заборгованість ТОВ "Конкорд" перед ТОВ "Мега-Буд Україна" станом на 31.12.2018 року становила 1 273 021,22 грн.

За ініціативою ТОВ "Конкорд" між сторонами було складено Акт звірки взаєморозрахунків, згідно якого сальдо на користь ТОВ "Мега-Буд Україна" станом на 01.01.2019 року становить 1 273 021,22 грн.

Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 21.12.2020 року у справі № 916/499/20, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб. Як правило, акти звірок розрахунків (чи заборгованості) складаються та підписуються бухгалтерами контрагентів і підтверджують остаточні розрахунки сторін на певну дату. Відсутність в акті звірки підписів перших керівників сторін або інших уповноважених осіб, які мають право представляти інтереси сторін, у тому числі здійснювати дії, направлені на визнання заборгованості підприємства перед іншими суб`єктами господарювання, означає відсутність в акті звірки юридичної сили документа, яким суб`єкт господарської діяльності визнає суму заборгованості. Слід також зазначити, що чинне законодавство не містить вимоги про те, що у акті звірки розрахунків повинно зазначатись формулювання про визнання боргу відповідачем. Підписання акту звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу.

Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 04.12.2019 року у справі № 916/1727/17, від 19.04.2018 року у справі № 905/1198/17, від 05.03.2019 року у справі №910/1389/18, від 24.10.2018 року у справі №905/3062/17.

Отже, існування заборгованості станом на 31.12.2018 року (а також на 01.01.2019 року) та визнання її ТОВ "Конкорд" підтверджено належним і допустимим доказом.

Крім того, первинні документи - копії видаткових накладних та платіжних доручень наявні у справі про банкрутство ТОВ "Конкорд", в межах якої розглядається даний спір, а саме: видаткові накладні за 2018 рік - т. 1 а.с. 200-248. Платіжні доручення на оплату: т. 2 а.с. 102-131.

В період з 01.01.2019 року по 31.12.2019 року ТОВ "Конкорд" (тобто під час дії договору поставки № ДГ-0000009 від 01.01.2019 року), згідно даних бухгалтерського обліку та наявних у ТОВ "Мега-Буд Україна" первинних документів (копії містяться у справі про банкрутство, в межах якої розглядається даний спір) здійснено поставки на загальну суму 4 754 024,02 грн.

Видаткові накладні за 2019 рік наявні у справі: т. 1 а.с. 249-250, т. 2 а.с. 1-82.

ТОВ "Мега-Буд Україна" за вказаний період здійснило оплати на загальну суму 3 683 531,60 грн. Платіжні доручення за 2019 рік наявні у справі: т. 2 а.с. 132-155.

В період з 01.01.2020 року (тобто поза межами письмового договору поставки № ДГ- 0000009 від 01.01.2019 року) ТОВ "Конкорд" було здійснено поставки на загальну суму 83 997,00 грн. При цьому, ТОВ "Мега-Буд Україна" в 2020 році оплачено ТОВ "Конкорд" 279 990,00 грн. (копії первинних документів наявні у справі про банкрутство ТОВ "Конкорд", в межах якої розглядається даний спір).

Видаткові накладні за 2020 рік наявні в т. 2 а.с. 83-84.

Крім того, в межах здійснення господарської діяльності ТОВ "Мега-Буд Україна" надавав ТОВ "Конкорд" послуги з перевезення вантажним автомобільним транспортом, який перебував у нього в користуванні на підставі договорів оренди. Акт здачі-прийняття послуг та ТТН наявні в т. 2. Договір оренди наявний в т. 2 а.с. 160-163.

Так, зокрема 18.12.2019 року, 03.01.2020 року, 03.01.2020 рооку та 21.01.2020 року ТОВ "Мега-Буд Україна" на замовлення ТОВ "Конкорд" надав йому послуги з перевезення, а саме: перевіз цеглу будівельну на адресу ТОВ "Будмонтажпроект" (м. Вінниця). Факт надання послуг підтверджується ТТН та Актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) на загальну суму 6833,33 грн. (копії наявні у справі про банкрутство, в межах якої розглядається даний спір).

Таким чином, за весь час існування правовідносин між ТОВ "Мега-Буд Україна" та ТОВ "Конкорд" (як на підставі усного договору, так і на підставі письмового договору), починаючи з серпня 2018 року, ТОВ "Мега-Буд Україна" перерахувало грошові кошти та надало послуг з перевезення на загальну суму 7 638 223,35 грн., а ТОВ "Конкорд" здійснило поставки лише на суму 7 148 871,22 грн.

Отже, у ТОВ "Мега-Буд Україна" відсутня заборгованість перед ТОВ "Конкорд", а навпаки, у ТОВ "Корнкорд" наявна заборгованість в сумі 489 352,13 грн.

Також відповідач звертає увагу, що 28.08.2021 року ТОВ "Конкорд" було подано апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду Вінницької області у справі № 902/90/21 (т. 4 а.с. 137-143).

Обґрунтування апеляційної скарги є цілком тотожним змісту позовної заяви ТОВ "Конкорд". При цьому, в апеляційній скарзі ТОВ "Конкорд" також зазначало про існування заборгованості ТОВ "Мега Буд Україна" в сумі 1 479 201,10 грн.

Всі ці обставини були проаналізовані Північно-Західним апеляційним господарським судом і постановою від 07.12.2021 року в задоволенні апеляційної скарги ТОВ "Конкорд" було відмовлено (постанова суду наявна у справі про банкрутство, в межах якої розглядається даний спір: т. 5 а.с. 107).

Таким чином, дані спірні правовідносини між сторонами вже були предметом судового розгляду і з цього приводу вже прийнято рішення.

Виходячи з приписів ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини стосовно існування ТОВ "Конкорд" заборгованості перед ТОВ "Мега Буд Україна" не підлягають доказуванню.

При цьому, слід зауважити, що вимоги ТОВ "Конкорд" ґрунтуються саме на тих документах, які додані ТОВ "Мега-Буд Україна" до заяви про грошові вимоги.

Натомість власних примірників первинних документів ТОВ "Конкорд" не надано.

Також, як вбачається з переліку додатків до позовної заяви зазначені накладні, датовані за період з березня 2021 року по травень 2021 року, тоді як в цей період взагалі ніяких відносин між сторонами не існувало.

Посилаючись на наведені обставини, відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

З врахуванням встановлених обставин справи, суд дійшов таких висновків.

Згідно ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України.

Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

Частиною 1 ст. 2 ГПК України, визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

За змістом ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ч.1, ч.2 ст. 79 ГПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28.01.2021 року у справі № 910/17743/18, суд зауважив, що розглядаючи позов в межах справи про банкрутство, суд в провадженні якого перебуває справа про банкрутство боржника не повинен обмежуватися дослідженням доказів, наданих заявником та іншими учасниками провадження (матеріали позовного провадження), але має в силу наведених вище особливостей природи банкрутства надавати оцінку заявленим вимогам з урахуванням дослідження усієї сукупності доказів, в тому рахунку і тих, що містяться в матеріалах справи про банкрутство боржника (аналогічний висновок викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.11.2019 у справі № 911/2548/18).

Так, як вбачається з наявних матеріалів справи, в межах справи № 902/90/21 про банкрутство ТОВ "Конкорд", 06.04.2021 року до суду надійшла заява ТОВ "Мега-Буд Україна" № МБ-02/04/21-1 від 02.04.2021 року (вх. № 01-36/297/21) про визнання кредиторських вимог в розмірі 491 358,80 грн. по справі № 902/90/21.

Підставою заявлених ТОВ "Мега-Буд Україна" кредиторських вимог до ТОВ "Конкорд" є, окрім іншого, невиконання останнім умов договору №ДГ- 0000009 від 01.01.2019 року, на підтвердження яких кредитором було надано відповідні письмові докази.

Ухвалою від 05.07.2021 року задоволено заяву ТОВ "Мега-Буд Україна" № МБ-02/04/21-1 від 02.04.2021 року (вх. № 01-36/297/21) про визнання кредиторських вимог у справі № 902/90/21, повністю. Визнано грошові вимоги ТОВ "Мега-Буд Україна" до ТОВ "Конкорд" в розмірі 486 818,80 грн. (четверта черга задоволення) та 4 540,00 грн. витрат на сплату судового збору (перша черга задоволення).

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.12.2021 року апеляційну скаргу ТОВ "Конкорд" залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду Вінницької області від 05.07.2021р. у справі № 902/90/21 - без змін.

При цьому, як вбачається зі змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів (рахунки-фактури та видаткові накладні засвідчено позивачем з копій, що були додані ТОВ "Мега-Буд Україна" до зазначеної вище кредиторської заяви), 01.01.2019 року між ТОВ "Мега-Буд Україна" (покупець) та ТОВ "Конкорд" (продавець) було укладено договір №ДГ- 0000009 (далі - договір), за умовами якого продавець зобов`язується передати у власність покупцю, а покупець - прийняти й оплатити товар: цегла будівельна марки М-125, М-150; кількість товару згідно з рахунками-фактурами, сформованими на підставі усної чи письмової заявки на товар; ціна на товар визначається продавцем на момент продажу товару та вказується в рахунках-фактурах.

Відповідно до п.2.1 договору, товар постачається на умовах самовивезення зі складу заводу-виробника в терміни, погоджені сторонами, в межах дії договору, як одноразово, так і окремими партіями товару.

У відповідності до п.2.2 договору, покупець зобов`язаний здійснити передоплату за товар шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця на протязі 5-ти банківських днів з моменту отримання рахунка-фактури.

Термін постачання товару на умовах даного договору - протягом 3-х календарних днів з моменту оплати (п.2.3).

Договір вступає в силу з моменту його підписання Сторонами та діє до 31.12.2019 року (п. 6.1.).

В разі, якщо за тридцять днів до закінчення строку дії Договору жодна Сторона не виявить бажання розірвати його, то дія Договору автоматично продовжується на один рік на тих же умовах (п. 6.2.).

Закінчення строку дії даного Договору не звільняє Сторони від виконання своїх обов`язків (п.6.3.).

Позивачем відповідно до умов договору було виставлено рахунки-фактури на оплату товару: № К-00000006 від 28.01.2019, № К-00000038 від 11.04.2019, № К-00000114 від 12.07.2019, № К-00000118 від 25.07.2019, № К-00000139 від 09.09.2019, № К-00000141 від 10.09.2019, № К-00000160 від 11.10.2019, № К-00000191 від 03.12.2019 на загальну суму 3 551 852,90 грн.

Згідно наявних матеріалів, за період з 01.01.2019 року по 31.12.2019 року згідно договору поставки № ДГ 0000009 позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 4 701 625,25 грн., що стверджується видатковими накладними, що додані до позовної заяви, в тому рахунку видаткові накладні за 2020 рік (№ 0001846 від 09.01.2020 року, № 0001881 від 24.01.2020 року, № 00001897 від 30.01.2020 року) з посиланням на договір поставки № ДГ-0000009 від 01.01.2019 року (а.с. 20-105 т.6).

Водночас, позивач посилаючись на здійснення відповідачем часткової оплати, доказів такої до суду не надав.

Поряд з цим, як вбачається з матеріалів справи про банкрутство, зокрема, доказів, що були додані до кредиторської заяви ТОВ "Мега-Буд Україна" з грошовими вимогами до боржника, останній сплатив на рахунок позивача кошти за цеглу, згідно рахунків-фактур, що були виставлені згідно договору поставки № ДГ 0000009: на загальну суму 3 963 521,60 грн. (а.с. 132-157 т.2), в т.ч. і платіжні доручення за 2020 рік на суму 279 990,00 грн.

Як зазначено вище, ухвалою Господарського суду Вінницької області від 05.07.2021р. у справі № 902/90/21 про банкрутство ТОВ "Конкорд" заяву ТОВ "Мега-Буд Україна" №МБ-02/04/21-1 від 02.04.2021р. (вх.№01-36/297/21) про визнання кредиторських вимог у справі № 902/90/21 - задоволено повністю.

Визнано грошові вимоги ТОВ "Мега-Буд Україна" до ТОВ "Конкорд" в розмірі 486 818,80 грн. та 4 540,00 грн. витрат на сплату судового збору (перша черга задоволення).

Не погоджуючись з постановленою ухвалою, ТОВ "Конкорд" звернулось до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просило оскаржену ухвалу скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви ТОВ "Мега-Буд Україна" до ТОВ "Конкорд" про грошові вимоги відмовити повністю.

При цьому, з наявних у справі матеріалів вбачається, що в основу апеляційної скарги ТОВ "Конкорд" покладено ті ж обставини, що викладені та є підставою позовних вимог останнього у даній справі.

Так, постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.12.2021 року апеляційну скаргу ТОВ "Конкорд" залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду Вінницької області від 05.07.2021р. у справі №902/90/21 - без змін.

В ході апеляційного перегляду ухвали суду від 05.07.2021 року судом апеляційної інстанції було встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, з 01.08.2018р. між ТОВ "Мега-Буд Україна" та ТОВ "Конкорд" існували господарські зобов`язання по поставці цегли будівельної марки М-125.

За період з 01.08.2018р. по 31.12.2018р. ТОВ "Мега-Буд Україна" в якості попередньої оплати було перераховано ТОВ "Конкорд" 3 710 800,22грн..

У матеріалах справи наявні платіжні доручення на підтвердження проведених оплат.

Так, зокрема, за період з 01.08.2018р. по 31.12.2018р. ТОВ "Конкорд" поставлено ТОВ "Мега-Буд Україна" цеглу на загальну суму 2 437 779,00грн.. В матеріалах справи наявні видаткові накладні.

Отже, заборгованість ТОВ "Конкорд" перед ТОВ "Мега-Буд Україна" станом на 31.12.2018р. становила 1 273 021,22грн..

Також, між ТОВ "Конкорд" та ТОВ "Мега-Буд Україна" було складений Акт звірки взаєморозрахунків, згідно якому сальдо на користь ТОВ "Мега-Буд Україна" станом на 01.01.2019р. становить 1 273 021,22грн..

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 21.12.2020р. у справі №916/499/20, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб. Як правило, акти звірок розрахунків (чи заборгованості) складаються та підписуються бухгалтерами контрагентів і підтверджують остаточні розрахунки сторін на певну дату. Відсутність в акті звірки підписів перших керівників сторін або інших уповноважених осіб, які мають право представляти інтереси сторін, у тому числі здійснювати дії, направлені на визнання заборгованості підприємства перед іншими суб`єктами господарювання, означає відсутність в акті звірки юридичної сили документа, яким суб`єкт господарської діяльності визнає суму заборгованості. Слід також зазначити, що чинне законодавство не містить вимоги про те, що у акті звірки розрахунків повинно зазначатись формулювання про визнання боргу відповідачем. Підписання акту звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу.

Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 04.12.2019р. у справі №916/1727/17, від 19.04.2018р. у справі №905/1198/17, від 05.03.2019р. у справі №910/1389/18, від 24.10.2018р. у справі №905/3062/17.

Таким чином, існування заборгованості станом на 31.12.2018р. (а також на 01.01.2019р.) та визнання її ТОВ "Конкорд" стверджується матеріалами справи.

Як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, 01.01.2019р. між ТОВ "Мега-Буд Україна" (покупець) та ТОВ "Конкорд" (продавець) було укладено договір №ДГ- 0000009 (далі - договір), за умовами якого продавець зобов`язується передати у власність покупцю, а покупець - прийняти й оплатити товар: цегла будівельна марки М-125, М-150; кількість товару згідно з рахунками-фактурами, сформованими на підставі усної чи письмової заявки на товар; ціна на товар визначається продавцем на момент продажу товару та вказується в рахунках-фактурах.

Відповідно до п.2.1 договору, товар постачається на умовах самовивезення зі складу заводу-виробника в терміни, погоджені сторонами, в межах дії договору, як одноразово, так і окремими партіями товару.

У відповідності до п.2.2 договору, покупець зобов`язаний здійснити передоплату за товар шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця на протязі 5-ти банківських днів з моменту отримання рахунка-фактури.

Термін постачання товару на умовах даного договору - протягом 3-х календарних днів з моменту оплати (п.2.3).

Як зазначалось вище, на виконання умов договору поставки №ДГ-0000009 від 01.01.2019р. року, кредитор перерахував боржнику попередню оплату за товар в загальному розмірі 3963521,60 грн., що стверджується відповідними платіжними дорученнями та рахунками - фактурами.

Однак, боржником поставлено кредитору цеглу будівельну марки М-125, М-150 не у повному обсязі, всього на суму 3 481 002,80 грн..

Таким чином, в межах договору поставки №ДГ-0000009 від 01.01.2019р. боржник недопоставив кредитору товар на суму 482 518,80 грн..

У відповідності до ч.2 ст.693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

З матеріалів справи вбачається, що кредитор листом №21/02/21-1 від 12.02.2021р. повідомив боржника про відмову від отримання цегли та вимагав повернення отриманих в якості попередньої оплати коштів в сумі 482 518,80 грн..

Даний лист залишено боржником без реагування та задоволення.

Таким чином, заборгованість боржника перед кредитором за договором поставки становить 482 518,80 грн..

Також, як свідчать матеріали справи та встановлено судом, що на момент розгляду кредиторської заяви судом, боржником не надано суду доказів на підтвердження належного виконання договору поставки або повернення попередньої оплати за непоставлений товар в сумі 482 518,80 грн..

Крім того, в межах здійснення господарської діяльності кредитор надавав боржникові послуги з перевезення вантажним автомобільним транспортом, який перебував у кредитора в користуванні на підставі договорів найму (оренди) транспортного засобу від 02.10.2017р..

Зокрема, 21.01.2020р. кредитор на замовлення боржника надав останньому послуги з перевезення, а саме: транспортні послуги по Україні по маршруту с.Северинівка - м.Вінниця, на адресу ТОВ "Будмонтажпроект", що підтверджується товаро-транспортною накладною №К-00000015 від 21.01.2020р. та актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000052 від 21.01.2020р. на загальну суму 4 300,00 грн..

10.07.2020р. на адресу боржника кредитором було направлено вимогу з проханням погасити всю існуючу заборгованість, яка залишена боржником без задоволення та реагування.

Боржником також не надано до суду доказів на підтвердження погашення заборгованості за надані послуги в розмірі 4 300,00 грн..

Вказана постанова суду апеляційної інстанції у встановленому законом порядку не оскаржена та набрала законної сили.

Згідно ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України" зазначено, що одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.

За змістом правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29.09.2021 року по справі №904/2604/14, преюдиціальне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи.

Така позиція суду відповідає правовому висновку, викладеному у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 917/1345/17 від 03.07.2018 року.

Згідно постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.10.2020 року по справі № 5004/1694/11, преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ.

Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 21.01.2020 у справі № 911/3883/16 та від 29.04.2020 у справі № 906/557/19.

Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Брумареску проти Румунії" № 28342/95, пункт 61, ECHR 1999-VII).

Таким чином, у розумінні положень ч. 4 ст. 75 ГПК України однією із цілей цієї норми законодавець визначив, у тому числі, уникнення можливості різних висновків і тлумачень щодо наявних між сторонами обставин і правовідносин, що не відповідатиме принципу юридичної визначеності.

Як зазначено вище, судом апеляційної інстанції було досліджено надані сторонами докази, що були додані до кредиторської заяви, в тому рахунку і ті докази, з яких позивачем було здійснено копії та додано до позовної заяви та відповідно надано оцінку обставинам, що лягли в основу апеляційної скарги та які є тотожними з тими, що наведені у даній позовній заяві, зокрема і щодо наявності заборгованості ТОВ "Мега-Буд Україна" перед ТОВ "Конкорд" в розмірі 1 479 501,10 грн., що є предметом даного позову.

Отже, встановлені постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.12.2021 року у справі № 902/90/21 обставини щодо наявності заборгованості саме ТОВ "Конкорд" перед ТОВ "Мега-Буд Україна" за договором поставки № ДГ 0000009 від 01.01.2019 року, є преюдиціальними в силу ч. 4 ст. 75 ГПК України під час розгляду позовної заяви ТОВ "Конкорд" у справі №902/90/21(902/873/21).

При цьому, суд наголошує, що позивачем на підтвердження позовних вимог до позовної заяви додано докази, а саме рахунки-фактури та видаткові накладні, які засвідчено позивачем з копій, що були додані ТОВ "Мега-Буд Україна" до зазначеної вище кредиторської заяви та були предметом дослідження під час апеляційного провадження з перегляду ухвали суду від 07.12.2021 року.

Будь-яких інших доказів на підтвердження заявлених вимог позивачем до суду не надано.

Так як і не виконано відповідачем вимоги суду в частині надання: належним чином завірених копій документів, що додані до позовної заяви - для долучення до матеріалів справи; оригіналів таких документів - для огляду в судовому засіданні; доказів здійснення часткової оплати товару відповідачем, про яку йдеться в позовній заяві.

Відтак, за наведених обставин, підстави для задоволення позовних вимог ТОВ "Конкорд" про стягнення з ТОВ "Мега-Буд Україна" 1 479 501,10 грн. боргу, відсутні.

Враховуючи наведені вище положення закону та обставини справи у їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача 1 479 501,10 грн. боргу.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 7 КУ з процедур банкрутства, ст. ст. 2, 3, 12, 73, 74-79, 86, 232, 233, 236-238, 240-242, 326 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Відмовити в задоволенні позовної заяви ТОВ "Конкорд" б/н від 19.08.2021 року до ТОВ "Мега-Буд Україна" про стягнення 1 479 501,10 грн., в межах справи №902/90/21 про банкрутство ТОВ "Конкорд".

2. Ухвалу надіслати на відомі суду електронні адреси: ТОВ "Конкорд" - konkordzavod@gmail.com; арбітражного керуючого Комлика І.С. - ІНФОРМАЦІЯ_1 , ТОВ "Мега-Буд Україна" - mega_buh2019@ukr.net, ІНФОРМАЦІЯ_2

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч. 1 ст. 256 ГПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку та строки встановлені статтями 254, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 6 ст. 233 ГПК України повне рішення складено 28 лютого 2022 р.

Суддя Тісецький С.С.

Віддрук. прим.:

1 - до справи;