Рішення № 103569794, 01.02.2022, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/2638/21

2/214/853/22

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

01 лютого 2022 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Прасолова В.М.

при секретарі Петренко К.І

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач АТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить: стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором №б/н від 30.01.2009 року в розмірі 15 900 грн. 63 коп., яка складається з наступного: 12 786 грн. 48 коп.- заборгованість за тілом кредиту, в т.ч. 0,00 грн. заборгованість за поточним тілом кредиту; 12786 грн. 48 коп. заборгованість за простроченим тілом кредиту; 0,00 грн.- заборгованість за нарахованими відсотками; 3114 грн. 15 коп. - заборгованість за простроченими відсотками; 0,00 грн.- заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625; 000 грн.- нарахована пеня; 0,00 грн.-нараховано комісії, судові витрати в розмірі 2102 грн. 00 коп.

В обґрунтуванняпозову наводитьнаступне. ОСОБА_1 звернувся доАТ КБ"ПРИВАТБАНК"з метою отриманнябанківських послуг,у зв`язкуз чимпідписав заяву№ б/нвід 30.01.2009року.При укладаннідоговору стороникерувались ч.1ст.634ЦК України,згідно якоїдоговором приєднанняє договір,умови якоговстановлені однієюіз сторіну формулярахабо іншихстандартних формах,який можебути укладенийлише шляхомприєднання другоїсторони дозапропонованого договорув цілому.Друга сторонане можезапропонувати своїумови договору. Відповідачпри підписанніанкети-заявипідтвердив своюзгоду нате,що підписана заяваразом з«Умовами таправилами наданнябанківських послуг»,«Тарифами банку»,складає міжним табанком договірпро наданнябанківських послуг(далі-договір),що підтверджуєтьсяпідписом узаяві.Заявою відповідачкипідтверджується тойфакт,що вонапроінформована проумови кредитуванняв АТКБ «ПриватБанк»,які булинадані їйдля ознайомленняв письмовійформі.Формулярами тастандартними формамиє саме«Умови таправила наданнябанківських послуг»та «Тарифибанку»,які згіднодо заявиотримані відповідачкоюдля ознайомленняв письмовійформі.Формулярами тастандартними формамиє саме«Умови таправила наданнябанківських послуг»та «Тарифи»,які згіднодо заявиотримані відповідачемдля ознайомленняв письмовійформі. Отже,підписавши заявуміж сторонами,у відповідностідо ст.634ЦК України,був укладенийдоговір пронадання банківськихпослуг,який засвоєю правовоюприродою єзмішаним договоромі міститьв собі,зокрема,умови договорубанківського рахунку(ст.1066ЦК України)та кредитногодоговору (ст.1054ЦК України).Відповідно доч.1ст.1066ЦК України,за договоромбанківського рахункабанк зобов`язуєтьсяприймати ізараховувати нарахунок,відкритий клієнтові(володільцевірахунка),грошові кошти,що йомунадходять,виконувати розпорядженняклієнта проперерахування івидачу відповіднихсум зрахунка тапроведення іншихоперацій зарахунком.Згідно зчастинами 1,2ст.1069ЦК України,якщо відповіднодо договорубанківського рахункабанк здійснюєплатежі зрахунка клієнта,незважаючи навідсутність наньому грошовихкоштів (кредитуваннярахунка),банк вважаєтьсятаким,що надавклієнтові кредитна відповіднусуму віддня здійсненняцього платежу.Права таобов`язкисторін,пов`язаніз кредитуваннямрахунка,визначаються положеннямипро позикута кредит(параграфи1і 2глави 71ЦК України),якщо іншене встановленодоговором абозаконом. 30.01.2009року відповідачемтакож булапідписана довідкапро умовикредитування звикористанням кредитки«Універсальна,55днів пільговогоперіоду».В ційже довідцівідповідач власнимпідписом підтвердив,що «зфінансовими умоваминадання кредитки«універсальна,55днів пільговогоперіоду» прикладамирозрахунку сумиплати завикористання кредитнихкоштів ознайомлений.Банком напідставі договорунадання банківськихпослуг відкритокартковий рахунокіз початковимкредитним лімітому розмірі,що зазначенийу довідціпро змінуумов кредитуваннята обслуговуваннякарткрахунку,відповідачу наданоу користуваннякредитну картку.У подальшомурозмір кредитноголіміту збільшивсядо 14500,00грн.Щодо встановленнята зміникредитного лімітубанк керувавсяп.п.3.2,3.3договору,на підставіяких відповідачпри укладаннідоговору даласвою згоду,щодо прийняттябудь-якогорозміру кредитноголіміту тайого змінуза рішеннямта ініціативоюбанку.Таким чином,банк своїзобов`язання задоговором виконавв повномуобсязі,а саменадав відповідачуможливість розпоряджатиськредитними коштамина умовахпередбачених договоромта вмежах встановленогокредитного ліміту.Відповідач зобов`язавсяповернути витраченучастину кредитноголіміту відповіднодо умовдоговору,а самещомісячними платежамиу розмірімінімального платежувід сумузаборгованості,який встановленийдоговором. Алев процесікористування кредитнимрахунком відповідачкане надаласвоєчасно банкугрошові коштидля погашеннязаборгованості заборговими зобов`язаннями,що маєвідображення урозрахунку заборгованостіза договором.Таким чином,у порушенняп.6.5договору,а такожст.ст.509,526,1054ЦК України,відповідачка зобов`язанняза вказанимдоговором невиконала,хоча ст.629ЦК Українивизначено,що договірє обов`язковимдля виконаннясторонами.В редакції умов та правил, що почала діяти з 01.03.2019 згідно до п. 2.1.1.2.12. Сторони дійшли згоди, що в разі починаючи з 181-го дня з моменту порушення зобов`язань клієнта з погашення кредиту, клієнт зобов`язується сплатити на користь банку заборгованість по кредиту, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі: 86,4% - для картки "Універсальна"; 84,0% - для картки "Універсальна голд". Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляються від сплати заборгованості за кредитом, відповідачка порушує зобов`язання за даним договором. Виникнення простроченої заборгованості відбувається у разі несплати мінімального платежу до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати на рахунок кредитного ліміту, зобов`язання клієнта вважаються простроченими. У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідач станом на 17.03.2021 року має заборгованість в розмірі 15 900 грн. 63 коп., яка складається з наступного: 12 786 грн. 48 коп.- заборгованість за тілом кредиту, в т.ч. 0,00 грн. заборгованість за поточним тілом кредиту; 12 786 грн. 48 коп. заборгованість за простроченим тілом кредиту; 0,00 грн.- заборгованість за нарахованими відсотками; 3 114 грн. 15 коп.-заборгованість за простроченими відсотками; 0,00 грн.- заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625; 000 грн.- нарахована пеня; 0,00 грн.-нараховано комісії. На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість за договором про надання банківських послуг, що є порушенням законних прав ті інтересів АТ КБ «ПРИВАТБАНК».

У судове засідання представник позивача не з`явився, згідно змісту позовної заяви в разі неявки в судове засідання відповідача не заперечує проти розгляду справи за відсутності представника банку та винесення заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки в судове засідання заяв не надавав, відзиву на подавав, у зв`язку з чим на підставі ст. 280 ЦПК України, за згодою представника позивача, судом проведено заочний розгляд справи.

У судовому засіданні безпосередньо досліджені наступні письмові докази: розрахунок (а.с.8-9,10-14,15-16), довідки (а.с. 17,18), анкета-заява (а.с. 19), довідка про умови кредитування (а.с. 20), витяг з умов та правил надання банківських послуг (а.с. 21-30), відомості єдиного державного реєстру (а.с. 35), банківська ліцензія (а.с. 36), виписка (а.с. 37), статут (а.с. 38-39), виписка за договором (а.с. 40-66).

Суд, керуючись вимогами ст.77 ЦПК України, згідно якоїпредметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення,оцінюючи з точки зору належності досліджені у судовому засіданні докази, приходить до наступних висновків.

Суд вважаєналежними доказами:анкету-заяву(а.с.19),довідку проумови кредитування(а.с.20), довідки(а.с.17,18),виписку за договором (а.с. 40-66), так як ці доказистосуються обставин, що підтверджують заявлені вимоги, а саме укладення кредитного договору, умови надання кредиту,порядок його погашення, користування кредитними коштами.

Суд вважає належними доказами: відомості (а.с.35), банківську ліцензію (а.с.36), виписку (а.с.37), статут (а.с.38-39), так як ці доказистосуються обставин, що підтверджують заявлені вимоги, а саме підстави здійснення позивачем діяльності щодо надання банківських послуг.

Суд вважає належним доказом розрахунок (а.с.8-9,10-14,15-16), так як цей доказстосується обставин, що підтверджують заявлені вимоги, а саме суму заборгованості за кредитним договором.

Суд вважаєненалежнимдоказом:витяг з умов та правил надання банківських послуг (а.с.21-30), так як з цього документу не вбачається, що саме з зазначеними умовами та витягом з тарифів ознайомився відповідач і погодився з ними, підписуючи заяву, згідно якої ознайомився та погодився з умовами та правилами надання банківських послуг.

Суд, відповідно до ст.78 ЦПК України, вважає досліджені у судовому засіданні зазначені письмові докази, які визнані належними, допустимими, так як ці докази одержані без порушення порядку, встановленого законом.

Оцінюючи докази з точки зору їх достовірності, суд приходить до висновку, що досліджені у судовому засіданні письмові докази, які визнані допустимими та належними є достовірними.

Керуючись вимогами ст.80 ЦПК України, суд вважає, що сукупність визнаних судом допустимими, належними та достовірними доказами є достатньою для встановлення наступних фактів та обставин.

ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав заяву б/н від 30.01.2009 року.

Як вбачається з виписки за договором відповідач активно користувався карткою, розраховувався за покупки в магазинах, поповнював мобільний телефон, знімав готівку, здійснював перекази зі своєї картки.

Так, як слідує з довідки (а.с.18), банком здійснено випуск кредитної картки за кредитним договором №б/н за № НОМЕР_1 із терміном дії до жовтня 2010 року. Після цього пролонгування строку дії кредитної картки здійснено неодноразово, востаннє 19 листопада 2019 року з терміном дії до жовтня 2023 року.

Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість відповідача за кредитним договором №б/н від 30.01.2009 року становить 15 900 грн. 63 коп., яка складається з наступного: 12 786 грн. 48 коп.- заборгованість за тілом кредиту, в т.ч. 0,00 грн. заборгованість за поточним тілом кредиту; 12 786 грн. 48 коп. заборгованість за простроченим тілом кредиту; 0,00 грн.- заборгованість за нарахованими відсотками; 3 114 грн. 15 коп. - заборгованість за простроченими відсотками; 0,00 грн.- заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625; 000 грн.- нарахована пеня; 0,00 грн.-нараховано комісії.

Між сторонами виник спір щодо належного виконання відповідачем кредитних зобов`язань та наявності правових підстав для стягнення заборгованості в судовому порядку, зокрема: 12 786 грн.48коп.-заборгованості затілом кредиту; 3 114 коп. 15 коп. - заборгованості за простроченими відсотками.

Встановленим судом фактам та обставинам відповідають правовідносини, які регулюються нормами ЦК України.

Відповідно до ч. 1ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч.1 та ч.2ст.207 ЦК України,правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ч.1 ст.626, ч.1 ст.628 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі ст.639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Доведеність факту отримання відповідачем кредитної картки із встановленим на ній кредитним лімітом, користування нею в сукупності є свідченням наявності між сторонами кредитно-договірних зобов`язань. Так, з виписки за договором вбачається, що відповідач користувався кредитними коштами, частково погашаючи заборгованість.

Таким чином, позивач, надавши відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами в межах встановленого кредитного ліміту, виконав свої зобов`язання за кредитним договором, тоді як відповідач, користуючись кредитними коштами, належним чином не виконував свої зобов`язання, що призвело до виникнення заборгованості за тілом кредиту.

Приходячи до такого висновку суд зауважує, що безпосередньо укладений між сторонами кредитний договір у вигляді заяви, підписаної сторонами, хоча й не містить строку повернення кредиту (користування ним), однак враховуючи вимоги ч.2 ст.530 ЦК України та те, що отримані та використані позичальником кредитні кошти в добровільному порядку АТ КБ «Приватбанк» не повернуті, що свідчить про порушення його прав, суд погоджується із тим, що АТ КБ «ПРИВАТБАНК» вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Щодо заявленої позивачем вимоги про стягнення заборгованості по процентам, суд вважає, що вимоги про стягнення заборгованості по процентам підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.3 ст.509 ЦК України, зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно ч.1ст.14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, що визначено ст.628 ЦК України.

Із системного аналізу наведених норм слідує, що при здійсненні кредитних нарахувань, включених до кредитної заборгованості, банк повинен суворо дотримуватися умов, встановлених договором, у тому числі в частині формулювання назв таких нарахувань, проведенні їх розрахунку, що забезпечує прозорість і однозначність вимог банку.

Частина 1 статті 1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ч.ч.1, 4 ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Дослідженням змісту підписаної відповідачем довідки про умови кредитування (а.с.20), судом встановлено, що сторонами 30.01.2009 року погоджений розмір процентної ставки.

Таким чином, суд приходить до висновку, що до стягнення із відповідача на користь позивача підлягає заборгованість за простроченими відсотками в сумі 3 114 грн. 15 коп.

Відповідно до ст.ст.12,81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі ст.89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Тягар доведення обґрунтованості вимог пред`явленого позову за загальним правилом покладається на позивача, а доведення заперечень щодо позовних вимог покладається на відповідача.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Таким чином,суд зазначаєпро наявністьдостатніх правовихпідстав длястягнення звідповідача накористь позивачасуми заборгованостіза тіломкредиту всумі 12 786грн.48коп.,що єфактично отриманимивід позивачакоштами тане повернутими,а такожзаборгованості запростроченими процентамив сумі3 114 грн. 15 коп.

В силу ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача належить стягнути витрати по сплаті судового збору в сумі 2 270 грн. 00 коп.

Керуючись ст.ст.15, 16, 525, 526, 546, 549, 631, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст.2, 4, 12, 13, 77, 78, 80, 133, 141, 206, 228, 258-260, 263-265, 274, 280-284, 287, 354, 355ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», код ЄДРПОУ 14360570, юридична адреса: м. Київ, вул. Грушевського 1-д, заборгованість закредитним договором№б/нвід 30.01.2009 року урозмірі 15 900 грн. 63 коп., яка складається з наступного: 12 786 грн. 48 коп. - заборгованість за тілом кредиту; 3 114 грн. 15 коп. - заборгованість за простроченими відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , накористь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», код ЄДРПОУ 14360570, юридична адреса: м. Київ, вул. Грушевського 1-д, витрати по сплаті судового збору в сумі 2270 грн. 00 коп.

На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Головуючий суддя: В.М. Прасолов