Рішення № 10356917, 18.05.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 322

РІШЕННЯ

Іменем України

18.05.2010Справа №2-32/2064-2010 Господарський суд Автономної республіки Крим у складі судді Барсукової А.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

За позовом Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком», (01030 м. Київ, бул. Т. Шевченко, 18) в особі Севастопольської філії ВАТ «Укртелеком», (99011 АР Крим, м. Севастополь, вул.. Г. Петрова, 15 ; ідентифікаційний код 01190103)

До відповідача Кримської республіканської організації Демократичної партії України (95023. АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Зої Рухадзе, 25, кв. 60 ідентифікаційний код 24401293)

Про стягнення 787,95 грн.

За участю представників:

Від позивача - не з’явився.

Від відповідача – не з’явився.

Обставини справи: Відкрите акціонерне товариство „Укртелеком” в особі Севастопольської філії ВАТ «Укртелеком» звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Кримської республіканської організації «Демократичної партії України» про стягнення 787,95 грн., в тому числі 742,80 грн. заборгованості, 6,27 грн. пені, 7,14 грн. 3% річних, 31,74 грн. інфляційних втрат.

Ухвалою господарського суду від 13.04.2010 року порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 27.04.2010 року, про що сторони були своєчасно та належним чином повідомлені.

З підстав зазначених в ухвалі господарського суду від 27.04.2010р., розгляд справи відкладено на 18.05.2010р., про що сторони у справі були повідомлені відповідно до пункту 3.17 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови ВГСУ від 19.12.2002р. № 75 – рекомендованою поштою.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем обов’язків за договором про надання послуг електрозв’язку № 8005 від 28.07.2009р. в частині повної та своєчасної оплати отриманих робіт, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість в розмірі 742,80 грн., що і стало приводом для звернення позивача до суду із позовом про стягнення вказаної заборгованості у примусовому порядку.

Представник позивача у поясненнях, що надійшли до Господарського суду АР Крим 14.05.2010р. позовні вимоги підтримав, просив розглянути справи за його відсутністю та просив позов задовольнити.

Відповідач, повторно, без поважних причин, повноважного представника в судове засідання не направив, не зважаючи на те, що був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду даної справи рекомендованою поштою.

Відповідно до пункту 3.6 Роз’яснень Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 ( зі змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. Отже, відповідач вважається повідомленим про час та місце судового розгляду справи.

Крім того, адреса відповідача зазначена в позовній заяві повністю співпадає з відомостями, що містяться у довідці Головного управління статистика на відповідача, що залучена до матеріалів справи.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов’язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідач не скористувався своїм правом подання відзиву на позовну заяву та надання доказів в порядку статті 33 Господарського процесуального кодексу України.

У зв’язку з тим, що відповідач не використав наданого законом права на участь у судовому засіданні, подання відзиву на позов та доказів, а матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін і неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України –за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ :

28.07.2009р. між Відкритим акціонерним товариством «Укртелеком» (Укртелеком) (позивач) та Кримською республіканською організацію «Демократична партія України» (Абонент) (відповідач) був укладений договір № 8005 про надання телекомунікаційних послуг (а.с.12-16).

Згідно розділу 1 вказаного Договору Укртелеком зобов’язується надати Абоненту телекомунікаційні послуги, згідно переліку та в обсягах замовлених Абонентом. А Абонент зобов’язується своєчасно оплачувати отримані послуги відповідно до умов цього договору.

Відповідно до Пункту 4.3 Договору розрахунки здійснюються на підставі рахунків.

Пунктом 4.10 Договору передбачено, що вартість послуг визначається відповідно до діючих тарифів Укртелекому.

Згідно з пунктом 4.15 Договору оплата рахунку за отримані Послуги проводиться Абонентом в термін не пізніше 20 числа місяця, що настає після повного розрахункового періоду та до 20 числа поточного місяця у разі застосування авансової оплати.

Згідно умов договору, а також пункту 5 статті 33 Закону України „Про телекомунікації”, пунктів 51, 61 Правил користування місцевим телефонним зв'язком, затверджених Постановою Кабінету міністрів України № 385 від 22.04.1997 р., пунктів 32, 40, 108, 184 Правил надання і отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Кабінетом міністрів України № 720 від 09.08.2005 р., відповідач своєчасно не провів оплату наданих телекомунікаційних послуг, у зв'язку з чим за ним утворилася заборгованість за період з серпня 2009р. по грудень 2009р. у розмірі 742,80 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи зворотною відомістю (а.с. 11), рахунками-актами за телекомунікаційні послуги за спірний період (а.с. 24-29), що стало підставою для звернення з позовом до суду й нарахуванню штрафних санкцій.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на адресу відповідача були надіслані рахунки-акти вартості отриманих послуг за період з серпня 2009р. по грудень 2009р., про що свідчать реєстри про відправлення поштової кореспонденції.(а.с. 30-35).

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання— відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог пункту 108 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, у разі неотримання рахунка до 10 числа місяця, що настає після розрахункового періоду, або здійснення розрахунків без застосування квитанції абонент повинен звернутися до служби розрахунків оператора для отримання інформації про належну до сплати суму.

Пунктом 3.4.2 Договору передбачено, що споживач зобов’язаний щомісячно та своєчасно, в повному обсязі сплачувати надані послуги.

У відповідності до пункту 40 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, плата за отримані послуги вноситься споживачем після отримання ним рахунка, але не пізніше 20 числа місяця, що настає після повного розрахункового періоду, та до 20 числа місяця у разі застосування попередньої оплати.

Матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем зобов'язань по оплаті 742,80 грн. заборгованості за договором про надання послуг електрозв’язку № 8005 від 28.07.2009 р., яка склалася за період з серпня 2009р. по грудень 2009р., через що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 742,80 грн. підлягають задоволенню.

Позивач просить стягнути з відповідача суму інфляційних втрат у зв’язку з невиконанням відповідачем своїх зобов’язань у розмірі 31,74 грн. та 7,14 грн. 3% річних.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних витрат у розмірі 31,74 грн. за період з 01.10.2009р. по 31.01.2010р. суд визнає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 7,14 грн. за період 21.09.2009р. по 31.01.2010р. підтверджуються матеріалами справи та підлягають стягненню з відповідача.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання у розмірі 6, 27 грн. за період з 01.12.2009р. по 31.12.2009р.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання (основного зобов’язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобов’язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов’язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов’язань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов’язувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання. Причому, згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 36 Закону України «Про телекомунікації», пунктом 5.2 Договору № 8005 від 28.07.2009р. сторони передбачили відповідальність Абонента за несвоєчасну оплату за Договором із розрахунку облікової ставки Національного Банку України за кожен день прострочення від суми простроченого платежу.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується та підлягає стягненню з відповідача сума пені за період з 01.12.2009р. по 31.12.2009р. у розмірі 6,27 грн.

Витрати по оплаті держмита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відносяться на відповідача відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 33, 34, 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Кримської республіканської організації Демократичної партії України (95023. АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Зої Рухадзе, 25, кв. 60 ідентифікаційний код 24401293) на користь Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком», (01030 м. Київ, бул. Т. Шевченко, 18) в особі Севастопольської філії ВАТ «Укртелеком», (99011 АР Крим, м. Севастополь, вул.. Г. Петрова, 15 ; ідентифікаційний код 01190103) 742,80 грн. заборгованості, 6,27 грн. пені, 31,74 грн. інфляційних втрат, 7,14 грн. 3% річних, 102,00 державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати в порядку статтей 116, 117 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки передбачені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України. Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Барсукова А.М.