Рішення № 103568506, 25.02.2022, Чорноморський міський суд Одеської області (до 25.04.2025 - Іллічівський міський суд Одеської області)

Дата документу 25.02.2022

Справа № 501/3049/21

2/501/188/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2022 року Іллічівський міський суд Одеської області в складі:

головуючого - судді Петрюченко М.І.

за участю секретаря судового засідання Тейбаш Н.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чорноморську Одеської області цивільну справу за

позовом ОСОБА_1

до

відповідача: ОСОБА_2

треті особи:

1 Чорноморська міська державна нотаріальна контора Одеської області

2 ЯриновськаОльга Вікторівна

предмет та підстави позову: про визнання права власності на майно в порядку спадкування

ВСТАНОВИВ:

І. Виклад позиції позивача та відповідача.

ОСОБА_1 01.09.2021 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 (третя особа: Чорноморська міська державна нотаріальна контора Одеської області) про визнання права власності на майно в порядку спадкування (а.с.3-8), згідно якого просить суд визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) право власності на:

- ј частку квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 52,6 кв.м. в порядку спадкування;

- земельну ділянку площею 0,0621 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 5123755300:02:008:0801 в порядку спадкування.

Позов мотивований тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є дітьми ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_2 виданим Іллічівським міським РАГС 21 березня 1992 року та свідоцтвом про народження серія НОМЕР_3 виданим Іллічівським міським РАГС 24 листопада 1988 року відповідно.

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 помер.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на ј частку квартири АДРЕСА_1 (до перейменування Іллічівськ) та земельну ділянку площею 0,0621 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 5123755300:02:008:0801.

За життя ОСОБА_3 заповіту не склав.

17 лютого 2021 року позивач ОСОБА_1 звернулась до Чорноморської міської державної нотаріальної контори Одеської області із заявою про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 за законом.

На підставі заяви позивача ОСОБА_1 Чорноморською міською державною нотаріальною конторою Одеської області заведено спадкову справу №67215500 щодо майна померлого ОСОБА_3 , що підтверджується Витягом про реєстрацію в спадковому реєстрі №63584250 від 17.02.2021.

Інший спадкоємець ОСОБА_2 звернувся до Чорноморської міської державної нотаріальної контори Одеської області із заявою про відмову від прийняття спадкового майна на користь ОСОБА_1 , що підтверджується заявою від 23 квітня 2021 року.

У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до Чорноморської міської державної нотаріальної контори Одеської областііз заявою про видачу її свідоцтва про право на спадщину, а саме: на ј частку квартири АДРЕСА_1 (до перейменування Іллічівськ) та земельну ділянку площею 0,0621 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 5123755300:02:008:0801.

На підтвердження права власності на спадкове майно надано правовстановлюючі документи, які були в розпорядженні позивача.

Нотаріальною конторою зроблено запит до КП «Бюро технічної інвентаризації м.Чорноморськ» Виконавчого комітету Чорноморської міської раді Одеського району Одеської області про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 (до перейменування Іллічівськ) станом до 2013 року та отримано відповідь, яка підтверджує право власності ОСОБА_3 на ј частку квартири, а також зроблено запит до Головного управління ДЗК в Одеській області та отримано відповідь, яка підтверджує право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку.

Однак, Чорноморська міська державна нотаріальна контора Одеської області відмовила у видачі ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з ненаданням повного пакету оригіналів документів про право власності спадкодавця на спадкове майно, а також рекомендовано звернутись до суду з позовом про визнання права власності на спадкове майно.

У зв`язку з тим, що нотаріальною конторою рекомендовано звернутись до суду, ОСОБА_1 звернулась до адвоката Кузнєцової Л.О. за правовою допомогою.

ОСОБА_4 маючи доступ до реєстру речових прав на нерухоме майно (на підставі договору про приєднання укладеного з ДП «НАІС») та відповідно до електронних документів реєстраційних справ, роздрукувала з реєстраційної справи Витяг з ДРРПННМ про реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5123755300:02:008:0801, згідно якого право власності на земельну ділянку належить ОСОБА_3 , що також підтверджується Інформаційною довідкою з ДРРПННМ від 18.08.2021 року за номером 271105580 та інформацією з ДЗК від 18.08.2021 року.

На підставі викладеного позивач звернулась до суду з відповідним позовом.

Відповідач 14.09.2021 надав до суду відзив на позов, проти задоволення позову не заперечив (а.с.61-62).

Треті особи були належним чином сповіщені про судовий розгляд справи, однак до суду не з`явились, пояснень щодо предмету позову до суду не надали.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

Позивач (представник) 02.12.2021 надав до суду заяву про розгляд справи без участі позивача та без його участі, просив позов задовольнити в повному обсязі (а.с.74).

Відповідач та треті особи надали до суду заяви про розгляд справи без їх участі (а.с.62, 67, 80).

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу від 01.09.2021 справа розподілена для розгляду судді Петрюченко М.І. (а.с.47).

Ухвалою судді Іллічівського міського суду Одеської області від 03.09.2021 відкрито провадження у справі (а.с.50-51).

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у зв`язку з розглядом справи за відсутністю всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є дітьми ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_2 виданим Іллічівським міським РАГС 21 березня 1992 року (а.с.16) та свідоцтвом про народженнясерія НОМЕР_3 виданим Іллічівським міським РАГС 24 листопада 1988 року відповідно (а.с.17).

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 помер.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на ј частку квартири АДРЕСА_1 (до перейменування Іллічівськ) та земельну ділянку площею 0,0621 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 5123755300:02:008:0801.

За життя ОСОБА_3 заповіту не склав.

17 лютого 2021 року позивач ОСОБА_1 звернулась до Чорноморської міської державної нотаріальної контори Одеської області із заявою про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 за законом.

На підставі заяви позивача ОСОБА_1 Чорноморською міською державною нотаріальною конторою Одеської області заведено спадкову справу №67215500 щодо майна померлого ОСОБА_3 , що підтверджується Витягом про реєстрацію в спадковому реєстрі № 63584250 від 17.02.2021 року (а.с.13).

Інший спадкоємець ОСОБА_2 звернувся до Чорноморської міської державної нотаріальної контори Одеської області із заявою про відмову від прийняття спадкового майна на користь ОСОБА_1 , що підтверджується заявою від 23 квітня 2021 року (а.с.18).

У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до Чорноморської міської державної нотаріальної контори Одеської області із заявою про видачу її свідоцтва про право на спадщину, а саме: на ј частку квартири АДРЕСА_1 (до перейменування Іллічівськ) та земельну ділянку площею 0,0621 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 5123755300:02:008:0801.

Чорноморська міська державна нотаріальна контора Одеської області відмовила у видачі ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з ненаданням повного пакету оригіналів документів про право власності спадкодавця на спадкове майно, а також рекомендовано звернутись до суду з позовом про визнання права власності на спадкове майно (а.с.14-15).

Згідно копії свідоцтва про право власності на житло, право власності на ј частку квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 52,6 кв.м. належить ОСОБА_3 (а.с.26-28).

Згідно витягу з ДРРПННМ про реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5123755300:02:008:0801, право власності на земельну ділянку належить ОСОБА_3 , що також підтверджується Інформаційною довідкою з ДРРПННМ від 18.08.2021 року за номером 271105580 та інформацією з ДЗК від 18.08.2021 року (а.с.32-33).

V. Оцінка Суду.

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України встановлено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст.1218 ЦК України).

Згідно із ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, не прийняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених ст.1259 ЦК України.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (ч.1 ст.1269 ЦК України).

Строк для прийняття спадщини встановлюється у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч.1 ст.1270 ЦК України).

Положеннями ч.3 ст.1296 ЦК України передбачено, що відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє права на спадщину.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ч.2 ст.328 ЦК України).

Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

У відповідності з п.1 ст.6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом. Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст.392 ЦК України).

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (1950 р.), ратифікована Законом України від 17 липня 1997 р. № 475/97-ВР, зокрема ст.1 Протоколу № 1 (1952 р.) передбачає право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускає позбавлення особи свого майна, крім як в інтересах суспільної необхідності і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнає право держави на здійснення контролю за використанням власності у відповідності з загальними інтересами або для забезпечення податків, інших зборів чи штрафів.

Відповідно до п.6 Постанови №5 Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року « Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 прийняла спадщину після ОСОБА_3 , подавши заяву про прийняття спадщини у встановлені Законом строки.

Оскільки нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на квартиру та земельну ділянку у зв`язку з відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів, позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Обґрунтовуючи судове рішення, суд приймає до уваги вимоги ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини, зазначені в рішенні у справі «РуїсТоріха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, №303А, п.2958, згідно з яким Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Таке рішення суду буде відповідати вимогам Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а саме ст.6 (право на справедливий суд), ст.13 (право на ефективний засіб юридичного захисту відповідача від неправомірних вимог позивача), ст.17 (заборона зловживання правами передбаченими цією Конвенцією), ст.1 Протоколу 1 (захист власності, право мирно володіти своїм майном).

Крім того, відповідно до ч.6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

Згідно зі ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

З огляду на викладене вище, приймаючи до уваги фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для надання оцінки решті доводів, наведених сторонами по справі в обґрунтування власних правових позицій, оскільки їх дослідження судом у будь-якому випадку не матиме наслідком спростування висновків, до яких суд дійшов по тексту рішення вище щодо суті позовних вимог.

Керуючись ст.ст.3, 4, 10, 12, 13, 17, 18, 76-81, 89, 141, 223, 247, 258-259, 263-265, 268, 354-355 ЦПК України, Суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 (треті особи: Чорноморська міська державна нотаріальна контора Одеської області, ОСОБА_5 ) про визнання права власності на майно в порядку спадкування - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) право власності нај частку квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 52,6 кв.м. в порядку спадкування.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) право власності на земельну ділянку площею 0,0621 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 5123755300:02:008:0801 в порядку спадкування.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повний текст рішення виготовлено 25.02.2022.

Суддя Іллічівського міського суду

Одеської області М.І.Петрюченко