Рішення № 10356816, 15.04.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 207

РІШЕННЯ

Іменем України

15.04.2010Справа №2-2/1177-2010 за позовом – Відкритого акціонерного товариства «Кримгаз» (95000, м. Сімферополь, вул. Училищна. 42 А)

до відповідача – Відкрите акціонерне товариство «ВВВ» (95015, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 41/5)

про стягнення 5396,10 грн.

Суддя Толпиго В.І.

Представники сторін:

Від позивача : Коцеруба – кер.ю/к, довіреність у справі.

Від відповідача : Фісенко Д.В. – керівник.

Суть спору:

Позивач звернувся до господарського суду АР Крим із позовом до відповідача про стягнення 5396грн.10коп, у тому числі, 4701грн75коп основного боргу, 535грн58коп. пені та 3% річних у сумі 158грн77коп.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між сторонами було укладено договір №335 від 10.12.2008р поставки природного газу на 2009р. Позивач свої зобов’язання за договором виконав у повному обсязі, тоді як відповідач не здійснив розрахунок за використаний природний газ, у результаті чого виникла заборгованість, несплата якої і стала підставою для звернення позивача із позовом до суду.

Відповідач у судовому засіданні 23.03.2010 року надав суду відзив на позовну заяву, у якому зазначає, що визнає заборгованість в розмірі 6233,06 грн. та по мірі можливості погашає дану заборгованість.

23.03.2010 року судове засідання відбулось за участю тих самих представників сторін.

Відповідач у судовому засіданні просить суд судові витрати віднести на нього, що відображено в протоколі судового засіданні.

23.03.2010 року у судовому засіданні оголошувалась перерва до 15.04.2010 року.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

Статтею 55 Конституції України встановлено, що держава забезпечує рівний захист прав всіх суб'єктів права власності.

Згідно ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів розповсюджується на всі правовідносини, що виникають в державі. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засідками судочинства є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Частина 1ст. 14 ЦК України передбачає, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11цього Кодексу.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання припиняється виконанням, виконаним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Статтею 610 ЦК України невиконання або неналежне виконання зобов'язання визнається порушенням зобов'язання.

Відповідно до ст..629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст..525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Між ВАТ з газопостачання та газифікації "Кримгаз", як поставщиком, та Відкритим акціонерним товариством «ВВВ», як споживачем, було укладено договір №335 від 10.12.2008р поставки природного газу, відповідно до п.1.1 якого поставщик зобов’язується у 2009 році поставити, а споживач зобов’язується прийняти та оплатити у строки та у порядку, визначеному договором, природний газ у об’ємі вказаному у договорі.

Пунктом 6.5 договору визначено, що споживач у строк до 25 числа місяця, що передує місяцю поставки, здійснює попередню оплату об’ємів газу у розмірі 100% вартості об’ємів газу, вказаного у заявці, наданої відповідно до п.1.3 договору. У випадку проведення коректування об’єму газу відповідно до п.1.4 у сторону збільшення, споживач здійснює доплату за відкоректований об’єм газу не пізніше дати надання заявки на коректування.

Відповідно до умов вищевказаного договору, позивач свої зобов’язання виконав повністю та передав відповідачу протягом січня - березня 2009 року природний газ у об’ємі 2,322 тис.м.куб. на суму 6233,06 грн, що підтверджується матеріалами справи, а саме: актами приймання – передачі природного газу.

Відповідач у свою чергу зобов’язання щодо оплати отриманого природного газу виконав лише частково, але кінцевого розрахунку за поставлений природний газ у повному об’ємі відповідачем не проведено.

Судом встановлено, що сума основного боргу у розмірі 4701грн75коп. була погашена відповідачем у період з 22.02.2010р по 07.04.2010р., тобто після звернення позивача з позовом у суд, що підтверджується випискою по рахунку, у якій зазначено, що 07.04.2010 року відповідачем сплачено 3501грн75коп, 22.03.2010 року – 800,00грн., 22.02.2010 року – 400,00грн, які знаходяться у матеріалах справи та визнаються позивачем, у зв’язку із чим суд вважає, що у частині стягнення основного боргу у розмірі 4701грн75коп провадження у справі підлягає припиненню за п. 1-1ст. 80 ГПК України у зв’язку з відсутністю предмету спору.

Що стосується вимоги позивача про стягнення 535грн.58коп пені за період з 26.7.2009р по 21.01.2010р., то вона не підлягає задоволенню у зв’язку із необґрунтованістю нарахування.Також суд не вбачає підстав для задоволення вимог позивача про сятгнення 158грн77 річних за період з лютого по 21 січня 2010 рік, оскільки позивач неправильно здійснив нарахування, тобто без урахування п.6.11 договору №335 від 10.12.2008р поставки природного газу.

Витрати по оплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача у зв’язку із заявленим ним у судовому засіданні 15.04.2010 року клопотання.

Згідно п.3.9.5 роз’яснень Вищого арбітражного суду України “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” №02-5/289 від 18.09.1997р. суддя може оголосити в судовому засіданні тільки вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення оформлене та підписане 21.04.2010р.

Керуючись ст.ст. 49, п.1-1 ст.80,ст. ст.82,83,84,85 ГПК України

В И Р І Ш И В :

1.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «ВВВ» (95015, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 41/5, р/р26002315501 у філії ТОВ «Морський транспортний банк» МФО 384748 ОКПО 20678342 ) на користь Відкритого акціонерного товариства «Кримгаз» (95001, м.Сімферополь, вул. Училищна, 42а, р/р 26006047030701 в ВАТ «Сведбанк» м. Київ, МФО 300164, ОКПО 03348117) 102грн00коп державного мита, 236грн00коп. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

2.          У частині стягнення 4701грн75коп боргу припинити провадження по справі у зв’язку з відсутністю предмету спору.

3.          У частині стягнення пені у сумі 535грн.58коп. та річних у сумі 158грн77коп. відмовити.

4.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Толпиго В.І.