Рішення № 103567715, 22.02.2022, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.02.2022 Справа №607/829/22

Провадження №2-а/607/158/2022

м. Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Кунець Н.Р.,

з участю секретаря судового засідання Крупи О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Сікорський Микола Миколайович до Державної служби України з безпеки на транспорті, третьої особи: Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранкор Інвест» про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті зафіксоване в автоматичному режимі, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача Державної служби України з безпеки на транспорті, третьої особи: Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранкор Інвест», в якому просив скасувати постанову серія ВМ № 00003863 по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксованого в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України від 20.12.2021 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 Кодексу України ОСОБА_1 та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 34 000 грн. (тридцять чотири тисячі гривень), закрити провадження в адміністративній справі та стягнути з відповідача на користь позивача витрати на судовий збір та правову допомогу.

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує на те, що 20.12.2021 провідним фахівцем відділу цифрової трансформації та інформаційно-технологічного забезпечення Департаменту аналітики та цифровізації, Соколюк Л.М. була винесена постанова серія ВМ №00003863 по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті зафіксованого в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , та накладення на нього адміністративного стягнення вигляді штрафу в розмірі 34 000 грн. В даній постанові зазначено, що вищевказаний провідний фахівець, розглянувши відомості з матеріалів інформаційного файлу, створеного системою за допомогою технічних засобів: Q-FREE НІ TRACT MU4 WIM, 10028, встановив, що 24.10.2021 року о 16 год. 29 хв., за адресою: М-12, км 208+505, Хмельницька область, зафіксовано транспортний засіб: DAF XF 460 FT, д.н.з. НОМЕР_2 , при русі якого, відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: загальна маса транспортного засобу перевищено на 29,7% (17,653 тон), навантаження на одиночну вісь транспортного засобу на 20,5% (4,78 тон), навантаження на строєні осі транспортного засобу на 25% (10,758 тон) відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.

Дану постанову позичав вважає передчасною, незаконною та такою, що складена з порушенням чинного законодавства, без дослідження всіх обставин справи, оскільки до постанови не додано жодного документу, який би підтверджував те, що позивачем було порушено пункт 22.5 ПДР України.

Так, позивач зазначає, що він не є суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.132-1 КУпАП, так як транспортний засіб DAF, модель: XF 460 FT, д.н.з: НОМЕР_2 , тип cпеціалізований вантажний сідловий тягач-Е, який належить на праві власності TOB «Адемн», директором якого він являється переданий в тимчасове користування TOB «Гранкор Інвест», директором якого являється ОСОБА_2 , що підтверджується договором позички транспортного засобу № 0401-21-Т від 04.01.2021 та актом прийому-передачі майна.

Окрім цього, позивач заперечує факт порушення п. 22.5 ПДР, так ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, так як відповідно до дозвільних та наявних документів (ТТН), спеціалізований вантажний сідловий тягач-Е з спеціалізованим напівпричепом, рухався з дозволеною вагою (не більше 40 т.) та перевантаження допущено не було. Зокрема, факт встановленої маси транспортного засобу з вантажем, було зафіксовано трьома сторонами - перевізником (водієм), вантажовідправником та вантажоодержувачем. Загальна вага перевірялась не однократно у різних місцях, різними особами та відповідні показники зійшлись, що зафіксовано у товарно-транспортних накладних.

Позивач звертає увагу, що технічним засобом Q-FREE НІ TRACT MU4 WIM, 10028, який встановлений на проїжджій частині дороги за адресою: М-12, км 208+505, Хмельницька область та яким в автоматичному режимі зафіксовано правопорушення було зафіксовано транспортний засіб марки: DAF, модель: XF 460 FT, д.н.з. НОМЕР_2 , тип спеціалізований вантажний сідловий тягач-Е. Разом з тим, вказаним технічним засобом напівпричеп марки: BODEX, модель: KIS 3WS, д.н.з. НОМЕР_3 , напівпричепа - спеціалізованого Н/ПР-Самоскид-Е, зафіксовано лише візуально, без встановлення точних параметрів останнього. В той час як лише по ньому можливо встановити його вагу, допустиму вагу перевезень та інші необхідні характеристики, які лягають в основу встановленню ліміту (допустимої норми), який не можливо перевищувати при перевезенні.

Крім того вказує, на порушення механізму фіксації адміністративного правопорушення, так як частина даних які відповідно до Порядку фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1174 від 27.12.2019 зафіксовані не були, зокрема: максимальне дозволене навантаження на вісь, державний номерний знак причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу), категорію транспортного засобу, тип транспортного засобу згідно з пунктом Г.2 додатка Г ДСТУ 8824:2019 «Автомобільні дороги. Визначення інтенсивності руху та складу транспортного потоку», повну масу транспортного засобу, ширину, висоту, довжину, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей, фактичну міжосьову відстань, фактичну шинність (кількість коліс) на вісі); фотографія державного номерного знака причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу), оглядова фотографія із зображенням розпізнаного державного номерного знака, що також є порушенням вимог Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані не в автоматичному режимі затвердженій Наказом Міністерства інфраструктури України №512 від 27.09.2021.

При цьому оскаржувана постанова містять лише массу перевищення вагової норми та її відсоток, однак величину, що підлягає обчисленню шляхом порівняння граничної допустимої фактичної маси типу транспортного засобу з інформацією про фактичну масу транспортного засобу в момент зважування, постанова не містить, та доказів на підтвердження перевищення встановлених законодавством вагової норми не надано.

Позивач також посилається на відсутність документів, які би підтверджували, що вимірювальне (зважувальне) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси транспортного засобу має відповідну сертифікацію, як того вимагає чинне законодавство України, та не було надано підтвердження, що вимірювання було проведено відповідно до спеціальної методики, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Відтак вважає, що провідним фахівцем відділу цифрової трансформації та інформаційно-технічного забезпечення Департаменту аналітики та цифровізації, ОСОБА_3 не враховано особливості транспортного засобу, а також властивості вантажу який перевозив автомобіль, а саме соєвої макухи, яка є сипучим вантажем, що постійно переміщується по всім осям транспортного засобу під час руху, в той час як проведення зважування у русі без дотримання часу, необхідного для врівноваження сипучого вантажу, не може дати достовірних результатів навантаження на транспортний засіб та причіп, адже це не дозволяє врахувати перерозподіл тиску на осі та зсув центру ваги під час руху тягача та причепа, тоді як вантаж, в силу своїх властивостей, легко деформується під дією мінімальних сил.

Посилаючись на наведене, просить позов задовольнити, скасувати оскаржувану постанову та провадження по адміністративній справі закрити, відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП в зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_4 складу адміністративного правопорушення.

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18.01.2022 відкрито провадження у справі.

Представник відповідача Державної служби України з безпеки на транспорті подав до суду відзив на позов, зі змісту якого вбачається, що відповідач з вказаним позовом не погоджується та вважає його таким, що не підлягає задоволенню. Так, представник звертає увагу, що технічні засоби фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі відповідають вимогам Технічним регламентам засобів вимірювальної техніки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 163, на підтвердження чого представником надано копію сертифікату перевірки типу, а також копію сертифікату відповідності. Механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначено Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1174. Посилаючись на п.2, п.4, п.7, п.12 вказаного порядку вказує, що розгляд справ про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті врегульовано не п.п. 25, 26 Правил №1567, а ст. 279-5 КУпАП. Окрім цього представник зазначає, що посилання позивача на незаконність постанови у зв`язку із тим, що напівпричіп/причіп є самостійним транспортним засобом, само по собі не логічне та не заслуговує на увагу, оскільки відповідно до п. 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997, сідельний тягач - автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для буксирування напівпричепа, в свою чергу напівпричіп - це транспортний засіб без джерела енергії та самостійно пересуватись і перевозити вантажі по дорогах не може, отже рушійною силою для нього є саме тягач, який є основним транспортним засобом, котрий здійснює перевезення вантажів і власник якого є суб`єктом адміністративної відповідальності за порушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, в тому числі за ст. 132-1 КУпАП. Відтак зауважує що нормативні параметри, передбачені пунктом 22.5 Правил дорожнього руху України (нормою права, за порушення якої передбачена адміністративна відповідальність за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП), визначені для руху саме транспортних засобів та їх составів. Зазначає, що доводи позивача про притягнення до відповідальності неналежного суб`єкта є необґрунтованими, оскільки відомості про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів не були внесені, а тому позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності відповідно до вимог чинного законодавства. При цьому, під час розгляду справи посадова особа Укртрансбезпеки використовує зокрема, відомості з Єдиного державного реєстру транспортних засобів. Позивач, в свою чергу, звертаючись до суду з позовом, не надав належних допустимих доказів на підтвердження наявності відомостей про належного користувача (орендаря) транспортного засобу DAF, модель: XF 460 FT, д.н.з. НОМЕР_2 в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів на момент розгляду справи. Таким чином, внаслідок того, що до Єдиного державного реєстру транспортних засобів відомостей про зміну користувача вказаного транспортного засобу не повідомлялось адміністративну відповідальність повинна нести фізична особа, котра є керівником юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб - ТОВ «Адеми». Згідно відомостей ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, керівником даного підприємства є Нечипорук Анатолій Максимович. Та обставина, що належні очолюваному позивачем підприємству транспортні засоби здійснювали рух автомобільними дорогами загального користування та перевозили вантаж з перевищенням нормативних параметрів, визначених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху України без отримання на те спеціального дозволу, формує в його (позивача) діях склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП. Крім того, представник висловив заперечення з приводу стягнення судових витрат, зазначивши що оскільки розмір сум, що підлягають сплаті в порядку компенсації витрат адвоката (гонорар), ґрунтується на положеннях договору про надання правничої допомоги, слід чітко визначити вичерпний перелік послуг, які будуть/можуть бути надані в межах супроводу судової справи. В іншому випадку усі послуги, які були надані, але не зазначені в договорі відшкодуванню не підлягатимуть. Вказала, що позивачем до позовної заяви не додано детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат необхідних для надання правничої допомоги, а тому вважає що вимога про стягнення судових витрат також не підлягає задоволенню.

Представник позивача ОСОБА_4 адвокат Сікорський М.М. подав суду відповідь на відзив, в якому зазначив, що відповідачем у відзиві та доданих до нього документах не підтверджено фіксацію д.н.з. напівпричепу BODEX, д.н.з. НОМЕР_3 , що вказує на те, що провідний фахівець ОСОБА_3 при винесенні постанови серії ВМ №00003863 від 20.12.2021 не мав відомостей про характеристики даного напівпричепа. Також відповідачем не спростовано порушення вимог Порядку фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1174 від 27.12.2019 та Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані не в автоматичному режимі затвердженій Наказом Міністерства інфраструктури України №512 від 27.09.2021. Окрім цього вказує, що суб`єктом правопорушення є належний користувач транспортного засобу DAF, модель: XF 460 FT, д.н.з. НОМЕР_2 , яким на час вчинення адміністративного правопорушення було TOB «Гранкор Інвест», директором якого являється ОСОБА_2 на якого власне і покладений обов`язок внесення відомостей про належного користувача до Єдиного державного реєстру транспортних засобів. При цьому невиконання ним цього обов`язку не є підставою для притягнення власника транспортного засобу до адміністративної відповідальності.

У судове засідання позивач та представник позивача не з`явились, однак адвокат СікорськийМ.М., який здійснює представництво інтересів позивача на підставі ордеру № 1058800 від 06.01.2022, подав суду заяву про розгляд справи без його участі та участі позивача ОСОБА_4 , позов підтримує та просить задовольнити.

Представник відповідача Державної служби України з безпеки на транспорті в судове засіданні не з`явився, хоча про час та місце судового засідання був належним чином повідомлений. Про причини неявки суду не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляв.

Представник третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранкор Інвест» в судове засіданні не з`явився, хоча про час та місце судового засідання був неодноразово належним чином повідомлений. Про причини неявки суду не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляв.

У зв`язку з неявкою учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі ч. 4 ст. 229 КАС України.

Суд, розглянувши справу, вивчивши матеріали справи, оцінивши в сукупності наявні у справі докази, вважає, що позов до задоволення не підлягає, виходячи із наступних підстав:

Судом встановлено, що 20.12.2021 постановою серії ВМ №00003863 по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, провідного фахівця відділу цифрової трансформації та інформаційно-технологічного забезпечення Департаменту аналітики та цифровізації, ОСОБА_3 , притягнуто ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.132-1КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 34000 грн.

Із змісту оскаржуваної постанови вбачається, що 24.10.2021 о 16 год. 29 хв. за адресою М-12, км 208+505, Хмельницька область зафіксовано транспортний засіб DAF XF 460 FT, д.н.з. НОМЕР_2 , відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, зазначених п.22.5ПДР України: загальної маси транспортного засобу на 29,7% (17,653 тон), навантаження на одиночну вісь транспортного засобу на 20,5% (4,78 тон), навантаження на строєні осі транспортного засобу на 25% (10,758 тон), відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст.132-1 КУпАП.

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 , юридичним власником транспортного засобу марки DAF, моделі XF 460 FT, д.н.з. НОМЕР_2 , типу спеціалізований вантажний сідловий тягач-Е є ТОВ «Адемн».

Окрім цього, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 , юридичним власником транспортного засобу марки BODEX, моделі KIS 3WS, д.н.з. НОМЕР_3 , типу напівпричепа - спеціалізованого Н/ПР-Самоскид-Е є ОСОБА_5 .

Як вбачається з виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців керівником (згідно статуту) ТОВ «Адемн» є ОСОБА_1 .

Відповідно до договору позички транспортного засобу №0401-21-Т від 04.01.2021, Позичкодавець ТОВ «Адемн» зобов`язується передати Користувачеві ТОВ «Гранкор Інвест» у безоплатне тимчасове користування вантажний автомобіль, в тому числі і DAF XF 460 FT, Сідловий тягач-Е, д.н.з. НОМЕР_2 , номер шасі НОМЕР_6 , рік випуску 2015, номер свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 .

Згідно акту прийому передачі майна до Договору позички транспортного засобу №0401-21-Т від 04.01.2021, Позичкодавець ТОВ «Адемн» передав, а Користувач ТОВ «Гранкор Інвест» прийняв вантажні автомобілі, причіпи в тому числі і DAF XF 460 FT, Сідловий тягач-Е, д.н.з. НОМЕР_2 , номер шасі НОМЕР_6 , рік випуску 2015, номер свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 .

Відповідно до вимог ч. 1 ст.2КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ст.5КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Зазначені рішення суб`єкта владних повноважень наразі є предметом оскарження.

Пунктом 1ст.9 КУпАПзазначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст.23КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Згідно ст.251КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ст.247КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 №103, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Згідно п.7 Положення Укртрансбезпека для виконання покладених на неї завдань має право, зокрема: використовувати у своїй діяльності транспортні засоби, зокрема спеціалізовані, та засоби вимірювальної техніки; у разі виявлення порушень законодавства щодо габаритно-вагового контролю під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) копіювати, сканувати документи, які пред`являють водії транспортних засобів під час проведення такої перевірки, та використовувати їх як доказ під час розгляду справ про порушення законодавства; використовувати засоби фото- і відеофіксації процесу перевірки, зокрема в автоматичному режимі.

Таким чином Укртрансбезпека з метою забезпечення виконання покладених на неї законодавством завдань, зокрема в частині здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів, має право: проводити рейдові перевірки (перевірки на дорозі); використовувати засоби фото - і відеофіксації процесу перевірки, зокрема в автоматичному режимі.

Відповідно до пункту 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 №30, транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених упункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України визначено Правилами дорожнього руху, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306.

Відповідно п.1.3ПДР України учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Пунктом 22.5ПДР України встановлено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Стаття 132-1КУпАП визначає відповідальність за порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами.

Частиною 2 ст.132-1КУпАП визначено перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами

Дія частини другої цієї статті поширюється на правопорушення, пов`язані з перевищенням габаритних та/або вагових параметрів. Підставою для звільнення від відповідальності, передбаченої частинами першою і другою цієї статті, є наявність дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.

Згідно ч.1 ст.14-3КУпАП адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою і третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Відповідно до ч.3 цієїстатті КУпАПвідповідальна особа, зазначена у частині першій цієї статті, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від відповідальності за адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, у випадках, передбаченихстаттею 279-7 цього Кодексу.

Згідно положень ч.1ст.279-7 КУпАПвідповідальна особа, зазначена у частині першійстатті 14-3 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, якщо протягом 20 календарних днів з дня вчинення відповідного правопорушення або з дня набрання постановою про накладення адміністративного стягнення законної сили:

1) така особа надала документ, який підтверджує, що до моменту вчинення правопорушення транспортний засіб вибув з її володіння

2) внаслідок протиправних дій інших осіб, або щодо протиправного використання іншими особами номерних знаків, що належать її транспортному засобу;

3) особа, яка користувалася транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, звернулася особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу.

Відповідно до ч.1 ст.279-5КУпАП у разі якщо адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті122-2, частинами другою, третьою статті132-1цьогоКодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або в разі вчинення адміністративних правопорушень, передбаченихстаттею 132-2 цього Кодексу, уповноважені на те посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а в разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлюють відповідальну особу, зазначену у частині першійстатті 14-3 цього Кодексу, або вантажовідправника.

Згідно п.2 Порядку внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів, затвердженогопостановою КМУ № 1197 від 14.11.2018, належний користувач - фізична особа, яка на законних підставах користується транспортним засобом, що їй не належить, а також керівник юридичної особи - лізингоодержувача (особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи - лізингоодержувача) або працівник, визначений керівником юридичної особи, яка є власником транспортного засобу або отримала в установлений законодавством спосіб право користуватися ним, які в разі внесення щодо них відомостей до Реєстру, відповідно достатті 14-2 Кодексу України про адміністративні правопорушеннянесуть відповідальність за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).

Із матеріалів справи встановлено, що відомостей про користувачів транспортними засобами, які були передані позивачем в користування в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів немає. Натомість, юридичним власникомтранспортного засобумарки DAF,моделі XF460FT,д.н.з. НОМЕР_2 ,типу спеціалізованийвантажний сідловийтягач-Еє ТОВ«Адемн»,керівником якогоявляється позивач ОСОБА_1 .

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивач є суб`єктом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.132-1 КУпАП.

Окрім цього, позивачем в обґрунтування правильності ваги, що перевозив транспортний засіб марки DAF XF 460 FT, Сідловий тягач-Е, д.н.з. НОМЕР_2 , надано товарно - транспортну накладну №2410/2 від 24.10.2021 де зазначено що автомобільний перевізник ТОВ «Гранкор Інвест» на замовлення ТОВ «Оптімус-Трейд» завантажує в м. Снятин Коломийського району Івано-Франківської макуху соєву (насипом) масою 22,300 т та розвантажує по вул. Чернецького, 110 у м. Первомаськ, Миколаївська область. Вага транспортного засобу з вантажем становить 39, 920 т.

Зазначені вище документи, на думку позивача, підтверджують зазначену кількість перевезеного вантажу.

Відповідно до «Порядку фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі», затвердженого п.2.п.16 постановою КМУ від 27.12.2019 №1174, посадові особи Укртрансбезпеки, уповноважені розглядати справи про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, під час їх розгляду використовують інформаційні файли, тобто упорядкована сукупність відомостей про транспортний засіб, відповідальну особу, визначену ст.14-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, наявність/відсутність документа, який підтверджує внесення плати за проїзд, або дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та метаданих, сформованих автоматичним пунктом.

Разом з тим, відповідно до абзацу 27 глави 1 «Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні», затвердженихнаказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363, товарно-транспортна накладна не є первинним документом, що підтверджує фактичну масу товарно-матеріальних цінностей, що перевозяться, а використовується виключно для обліку таких товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей.

Таким чином, сам факт наявності товарно-транспортної накладної від №2410/2 від 24.10.2021 не виключає перевезення, одночасно й інших товарно-матеріальних цінностей, не вказаних в первинних документах, що впливає на загальну вагу транспортного засобу.

Суд також відхиляє доводи позивача про те, що в оскаржуваній постанові не зазначено всіх даних, які мають значення для розгляду справи з огляду на наступне.

Так, порядок фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затверджений постановою КМУ від 27.12.2019 №1174, та визначає механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі.

Відповідно п.12 Порядку №1174 - автоматичний пункт може забезпечувати: вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу; вимірювання загальної маси транспортного засобу; визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій; вимірювання міжосьових відстаней транспортного засобу; визначення кількості коліс (скатності) на осях транспортного засобу; вимірювання габаритів транспортного засобу; фіксацію та розпізнавання державних номерних знаків транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу); фіксацію фронтального зображення транспортного засобу; фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку)в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей); первинне оброблення зібраних даних та передачу інформації до інформаційно-телекомунікаційної системи за допомогою засобів захищених каналів зв`язку із використанням наскрізного шифрування; автентифікацію автоматичного пункту, контроль цілісності, авторства, доступності, а також неспростовності дій щодо інформації, що передається від автоматичного пункту до інформаційно-телекомунікаційної системи.

Відповідно до п.п.16,17 Порядку №1174 у постанові про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, зазначаються виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги. Рішення посадової особи Укртрансбезпеки, прийняті під час розгляду справ про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, підтверджуються шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису та створення кваліфікованої електронної печатки із використанням засобів кваліфікованого електронного підпису, що мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання.

Згідно ст.283 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), крім даних, визначених частинами другою і третьою цієї статті, повинна містити відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності.

Вказані докази містяться на офіційному веб-сайті Укртрансбезпеки у мережі Інтернет за наступними посиланнями відносно кожної з постанов :https://win.dsdt.gov.ua/r/a/BM00003863.

Крім того, відповідач додає до відзиву інформаційну картку габаритно - вагового контролю по оскаржуваній постанові, в якій міститься інформація про зафіксовані вагові параметри транспортного засобу, а також витяги з програми АРМ аудиту стосовно зафіксованих подій адміністративного правопорушення.

Судом встановлено, що фіксація адміністративного правопорушення була здійснена приладом автоматичним для зважування дорожніх транспортних засобів у русі «Q-FREE НІ TRACT MU4 WIM 10028» №UA.TR.001 35359/360-21.

Суд наголошує, що технічні засоби фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі відповідають вимогам Технічним регламентам засобів вимірювальної техніки, затвердженим постановою КМУвід 24.02.2016№ 163 на підтвердження чого відповідачем додано до відзиву копію сертифікату перевірки типу та копію сертифікату відповідності.

Враховуючи вищенаведені положення закону, суд приходить до висновку, що зміст оскаржуваної постанови відображає усі істотні ознаки складу адміністративного правопорушення, а тому помилковими є доводи позивача про те, що в оскаржуваній постанові відсутній необхідний обсяг інформації, оскільки вимоги до змісту постанови про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, визначені законодавцем та закріплені в п.17 Порядку №1174, а також ст.283 КУпАП.

Так само необґрунтованими є доводи позивача про те, що при винесенні оскаржуваної постанови не було враховано властивості вантажу, який перевозився, оскільки такі доводи ґрунтується на невірному тлумаченні п.22.5 ПДР, який імперативно забороняє рух автомобільними дорогами транспортних засобів та їх составів з перевищенням нормативних вагових параметрів у разі перевезення подільних (сипучих, наливних) вантажів.

В контексті п.22.5ПДР перевізник, зважаючи на особливості та характер вантажу, зобов`язаний обрати вагу, яка водночас не перевищуватиме як повну масу транспортного засобу, так і навантаження на осі.

До аналогічного висновку дійшов Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постанові від 24.07.2019 по справі №803/1540/16.

Відповідно до п.12.5 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363, для транспортування вантаж треба рівномірно розміщувати в кузові таким чином, щоб не була порушена стійкість автомобіля і не утруднювалося керування ним. Вантаж не повинен зміщуватися під час руху, випадати з кузова, волочитися і створювати небезпеку для пішоходів та інших учасників дорожнього руху.

Законодавством не передбачено можливості звільнення від відповідальності за порушення нормативних параметрів транспортних засобів, що визначені в п.22.5ПДР України, під час виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом у випадку переміщення вантажу.

Таким чином, з метою збереження автомобільних доріг від руйнування через значні навантаження на дорожнє покриття, встановлено заборону перевезення подільних вантажів транспортними засобами та їх составами, що перевищують вказані параметри фактичної маси та навантаження на вісь (осі). У разі перевезення подільних вантажів вагові параметри не повинні перевищувати вищезазначені межі, а якщо останні мають більші значення, то видача дозволів на участь у дорожньому расі транспортних засобів, вагові та габаритні параметри яких перевищують нормативні, також не допускається.

Інші обставини, на які посилається позивач, не спростовують факту вчинення адміністративного правопорушення та правомірності притягнення до адміністративної відповідальності.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення" (справа «Серявін та інші проти України» рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2010 року).

Відповідно дост.251 КУпАПдоказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

Згідно з частиною першої статті 90 КАС Українисуд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Статтею 72КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність доказів наданих сторонами, а також достатність і взаємний зв`язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки досліджені докази свідчать про наявність події адміністративного правопорушення.

З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку, що факт перевищення позивачем нормативних параметрів транспортних засобів, визначених пунктом 22.5Правил дорожньогоруху України, доведено належними, допустимими та достовірними доказами, що пов`язано із правомірністю порядку проведення габаритно-вагового контролю, а також використання при проведенні останнього належного технічного приладу, а тому постанова серія ВМ № 00003863 від 20.12.2021 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у виді штрафу у сумі 34 000 грн за адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.132-1КУпАП винесена правомірно та скасуванню не підлягає.

Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Оскільки з задоволенні позову відмовлено, то судові витрати стягненню з відповідача на корись позивача за рахунок бюджетних асигнувань не підлягають.

Керуючись ст.2,5-10,20,44,47,48,241,243-246,268,271,286 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Сікорський Микола Миколайович до Державної служби України з безпеки на транспорті, третьої особи: Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранкор Інвест» про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті зафіксоване в автоматичному режимі, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Державна служба України з безпеки на транспорті, ЄДРПОУ: 39816845, просп. Перемоги, 14, м. Київ, 03135.

Третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Гранкор Інвест», ЄДРПОУ: 41712806, вул. Чернецького, 110/Б, м. Первомайськ, Миколаївська область, 55200.

Головуючий суддяН. Р. Кунець