Рішення № 103567160, 16.02.2022, Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

___________________ Справа № 299/5333/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.02.2022 м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області в складі: головуючого - судді Левка Т.Ю., секретар судового засідання Роман К.С., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Виноградів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Вилоцької селищної ради, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: державний нотаріус Виноградівського районного нотаріального округу Боричок К.В., про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до Виноградівського районного суду Закарпатської області із позовною заявою до відповідача Вилоцької селищної ради, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: державний нотаріус Виноградівського районного нотаріального округу Боричок К.В., про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла бабуся позивача, ОСОБА_2 , яка за життя залишила заповіт на користь позивачки, посвідчений секретарем виконкому Новосільської сільради 19.04.2013 за реєстровим номером 38. Заповіт не змінений і не скасований. Спадкове майно складається з житлового будинку АДРЕСА_1 . Позивачка вказує, що прийняла спадщину після смерті бабусі та за оформленням спадкових прав звернулася до державного нотаріуса, щоб видала свідоцтво про право на спадщину за заповітом, однак отримала відмову у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів. У зв`язку з наведеним позивачка змушена звернутися до суду із позовом про визнання за нею права на спадкове майно.

Позивачка в підготовче судове засідання не з`явилася, однак подала до суду письмову заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи у її відсутність.

Представник відповідача будучи повідомленим про день, час та місце проведення підготовчого судового засідання належним чином, в підготовче судове засідання не з`явився, однак подав через канцелярію суду заяву, згідно якої вимоги позивачки визнає, проти задоволення таких не заперечує та просить суд розглянути справу у його відсутність.

Третя особа будучи повідомленою про день, час та місце розгляду справи належним чином своєчасно, в судове засідання також не з`явилася, заяв, клопотань від неї не надходило.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого судового провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідачем позов визнано повністю, що не суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, тому в порядку ст.206 ЦПК України визнання ним позову прийнято судом.

Обстеживши матеріали справи та клопотання сторін, визнаючи в порядку ст.223 ЦПК України необов`язковим відібрання особистих пояснень від учасників процесу, і враховуючи, що у справі наявні достатні матеріали про права і взаємовідносини сторін та визнання позову відповідачем, суд вважає за можливе у підготовчому судовому засіданні ухвалити рішення про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Судом належними доказами достовірно встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла бабуся позивача, ОСОБА_2 .

Спадкодавець залишила заповіт на користь позивачки, посвідчений секретарем виконкому Новосільської сільради 19.04.2013 за реєстровим номером 38.

Заповіт не змінений і не скасований, що стверджується відміткою на тексті заповіту від 02.12.2021.

Таким чином позивач є єдиним спадкоємцем за заповітом.

Місцем відкриття спадщини є АДРЕСА_1 .

Родинні відносини позивача з померлою підтверджуються свідоцтвом про народження та свідоцтвом про одруження позивача.

Після смерті спадкодавця залишилось спадкове майно, яке складається з житлового будинку АДРЕСА_1 .

Згідно ч. 3 ст.1268 Цивільного кодексу України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 Цивільного кодексу України, він не заявив про відмову від неї.

Згідно довідки Вилоцької селищної ради від 13.12.2021 № 1622 на день смерті спадкодавця в будинку за адресою: АДРЕСА_1 разом з нею проживала онука ОСОБА_1 .

Таким чином суд констатує, що позивач після смерті спадкодавця спадщину прийняла.

Інших спадкоємців, та осіб, які б мали право на обов`язкову частку у спадковому майні незалежно від змісту заповіту немає.

Відповідно до ст.1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати Свідоцтво про право на спадщину. Статтею 1297 зазначеного Кодексу встановлено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Верховний Суд України в п. 23 Постанови Пленуму «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року за № 7 роз`яснив, що Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду з правилами позовного провадження.

Для отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спадкове майно, яке належало спадкодавцю позивач звернулася до державного нотаріуса Виноградівської державної нотаріальної контори, однак отримала лист відмову за номером 285/01-16 від 21.10.2021 у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті спадкодавця із-за відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно.

Разом з цим правовстановлюючих документів на житловий будинок за життя спадкодавця виготовлено не було.

Таким чином позивач не має можливості оформити спадщину через нотаріальну контору із-за відсутності правовстановлюючих документів на спадковий будинок.

Відповідно до вимог п.1 ч. 2ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до п.37 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» з урахуванням положень частини першої статті15та статті392 ЦКвласник майна має право пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється, а не в тому разі, коли цими особами не виконується відповідне рішення суду, ухвалене раніше.

Відповідно до вимог п.1 ч. 2ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до вимог ч. 1ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи.

Крім того, відповідно до норм ч. 5ст. 1268 ЦК Українинезалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3ст. 1296 ЦК Українивідсутність Свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до ч.1ст.1222 ЦК Україниспадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1ст. 1223 ЦК Україниправо на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

У відповідності до ч. 1ст. 1233ЦК Українизаповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Згідност. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно дост. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, а частиною 3статті 1223 ЦК Українипередбачено, що право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Крім того, відповідно до норм ч. 5ст. 1268 ЦКнезалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3ст. 1296 ЦКвідсутність Свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до технічного паспорту на житловий будинок та довідки КП «Виноградівського РБТІ» № 1105 від 23.10.2021 року, житловий будинок з надвірними будівлями в АДРЕСА_1 . будівництвом завершений (рік будівництва будинку 1960). Загальна корисна площа житлового будинку становить 52,1 кв. м, в тому числі житлова 34,2 кв. м.

Згідно архівних даних КП «Виноградівське РБТІ» станом на 01.01.2013 року правовстановлюючі документи на житловий будинок не оформлені.

Житловий будинок в АДРЕСА_1 рахується за бабусею позивачки ОСОБА_2 на підставі довідки Вилоцької селищної ради від 13.12.2021 № 1622.

Відповідно до ч.3ст.3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 1 липня 2004 рокуправа на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цьогоЗакону, виникають з моменту такої реєстрації. Відповідно до ч.4ст.3 зазначеного Законуправа на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема такими, як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставінаказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджененаказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року № 7/5і зареєстроване в Мінюсті 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (з подальшими змінами).

Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинностіЦКтаЗаконом України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

При вирішенні питання щодо визнання права власності на житлові будинки, споруди у порядку спадкування, записи у погосподарських книгах оцінюються у сукупності з іншими доказами, наприклад, ухваленими органами місцевого самоврядування рішеннями про оформлення права власності громадян на будинки, технічним паспортом на будівлі, документами про відведення в установленому порядку земельних ділянок під забудову тощо.

Відповідно до Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року № 703(в редакції від 01.01.2013 року), рішення суду є правовстановлюючим документом, на основі якого може бути проведена реєстрація права власності на нерухоме майно.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свободкожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

В той же час, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом, власник майна може пред"явити позов про визнання його права власності, зокрема, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою( ст.382ч.2, ст.392 ЦК України).

За таких встановлених у судовому засіданні обставин, суд, розглядаючи вказану справу в межах заявлених позивачкою та на підставі наданих сторонами доказів, які оцінені судом в їх сукупності, вважає, що позивачкою на законних підставах набуто право власності на спадкове майно, тому позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі.

Керуючись ст. ст.10,12,13,18,81,206,223,259,263-265 ЦПК України, ст. ст.16,1216,1220,1222,1268 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на житловий будинок з надвірними будівлями, що розташований в АДРЕСА_1 , у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 24.02.2022.

ГоловуючийТ. Ю. Левко