Ухвала суду № 103566151, 22.02.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

22 лютого 2022 рокум. Київ№ 640/5993/22

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Кармазін О.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

ОСОБА_1 до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплатпро визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (адреса: 03165, м. Київ, вул. Любомира Гузара, 7, ідентифікаційний код 22886300), в якому просить суд:

1) визнати протиправними дії Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо невиплати у повному розмірі грошової допомоги до 5 травня за 2017-2021 роках ОСОБА_1 :

2) зобов`язати Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу до 5 травня за 2017-2019 роки у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком для учасників бойових дій з урахуванням раніше виплачених сум грошової допомоги за ці роки:

3) зобов`язати Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу до 5 травня за 2020-2021 роки у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком для осіб з інвалідністю внаслідок війни II групи з урахуванням раніше виплачених сум грошової допомоги за ці роки.

До суду з даним позовом позивач звернувся 21.02.2022.

Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі, суддя виходить з наступного.

Відповідно до п.п. 3 та 5 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу та чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

В порушення вимог п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України позивачем у позовній заяві не зазначено адресу електронної пошти позивача та офіційну адресу електронної пошти відповідача.

Також, згідно з ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

В той же час, згідно з ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Так, предметом даного спору є питання виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2017-2021 роки.

Натомість до суду з вказаною позовною заявою позивач звернувся 21.02.2022.

Тобто, до суду з даним позовом позивач звернувся поза межами шестимісячного строку звернення до суду, передбаченого ч. 2 ст. 122 КАС України, оскільки такий строк на звернення до суду щодо вимоги про виплату разової грошової допомоги:

до 05 травня за 2017 рік закінчився 05.11.2017;

до 05 травня за 2018 рік закінчився 05.11.2018;

до 05 травня за 2019 рік закінчився 05.11.2019;

до 05 травня за 2020 рік закінчився 05.11.2020;

до 05 травня за 2021 рік закінчився 05.11.2021.

Позивачем заявлено клопотання про поновлення строку звернення до суду, в якому просить суд поновити ОСОБА_1 строк для звернення з позовом до суду за захистом свого порушеного права.

В обґрунтування заявленого клопотання позивач зазначає, що у справі Deicour v.Belgium Суд зазначив, «Що у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежене тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення». У справі Deicour v.Belgium суд зазначив, що стаття 6 параграф 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принципи верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права, в тому числі в апеляційному порядку», а відтак, на думку позивача, як свідчить позиція Суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернення до суду для вирішення певного питання і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Також зазначає, що при обмеженні права на звернення з відповідною заявою або поданням до суду порушується принцип справедливого та публічного суду, що суперечить Європейській конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950р. яка ратифікована Законом України від 17.07.1997 року №475/97.

Додає, що як свідчить позиція Європейського Суду, основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернення до суду для вирішення певного питання, і що не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

В свою чергу ст. 55 Конституції України передбачає, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Позивач звертає увагу на те, що 24.01.2022 року він звернувся до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат з заявою щодо виплати йому разової грошової допомоги до 5 травня за 2017-2021 роки у відповідності до Закону України від 22.10.1993 № 3551-XII Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, оскільки йому від колег стало відомо, що виплата до 5 травня була проведена у неналежному розмірі, як це передбачено частиною п`ятою статті 12 та статті 13 Закону № 3551-XII.

Відповідач у своєму листі № 051-044-17 від 01.02.2022 відмовив йому у здійсненні перерахунку та проведенні доплати разової грошової допомоги до 5 травня за 2017-2021 роки у відповідності до вимог Закону України № 3551-XII.

Додає, що під час ознайомлення із цією відповіддю відповідача він переконався, а відповідач підтвердив, що грошова допомога до 5 травня за 2017-2021 роки була проведена у неналежному розмірі, як це передбачено частиною п`ятою статті 12 та статті 13 Закону №3551-ХІІ.

Відтак, з даного моменту йому стало остаточно зрозуміло, що грошова допомога до 5 травня за 2017-2021 роки йому була нарахована та виплачена в значно менших розмірах, як того вимагає Закон України № 3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Разом з тим, причини пропуску строку звернення до суду, що викладені у заяві про поновлення строку звернення до суду, є неповажними.

Так, згідно з ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Частиною 1 ст. 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Тобто, суд звертає увагу позивача на те, що шестимісячний строк звернення до суду починає свій перебіг саме з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому, з наведених положень КАС України вбачається, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

В контексті наведеного слід зазначити, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, а також однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

При цьому, положення «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке прийнято рішення або вчинені дії.

Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Доказами того, що особа знала про можливе порушення своїх прав є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

У справах «Стаббігс та інші проти Великобританії» та «Девеер проти Бельгії» Європейський суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.03.2006 у справі «Мельник проти України» зазначив, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності.

Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.

Суддя звертає увагу позивача на те, що дотримання строку звернення до суду, не є формальним ставленням суду до учасників справи. Ігнорування або неправильне застосування строків звернення до суду, призведе до порушення принципу правової визначеності, як складової верховенства права та, відповідно не забезпечення належного відправлення правосуддя.

Як вже було зазначено судом, предметом даного спору є виплата позивачу до 05 травня за 2017-2021 рік щорічної разової грошової допомоги у меншому розмірі.

Статтею 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12 - 16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв`язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.

Особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.

Відтак, суд звертає увагу позивача на те, що разова грошова допомога отримується особами щороку до 5 травня, а у разі неотримання такої грошової допомоги або отримання її у меншому розмірі особа має знати або повинна дізнатися про порушення своїх прав та інтересів, що надає такій особі право на звернення, у строк до 30 вересня, до органів праці та соціального захисту населення для виплати такої допомоги у повному розмірі.

Вказана правова позиція відповідає правовій позиції викладеній у постановах Верховного Суду від 06.02.2018 у справі № 607/7919/17 та від 14.08.2018 у справі № 473/2190/17.

При цьому, суддя звертає увагу позивача на те, що спірна виплата є регулярною та виплачується один раз на рік, тому, про порушення своїх прав позивач мав дізнатися до 05 травня, отримавши щорічну грошову допомогу за відповідний рік у розмірі, меншому від встановленого законодавством.

Така правова позиції узгоджується із позицією Шостого апеляційного адміністративного суду, викладеною у постанові від 14.01.2021 у справі № 640/24111/20.

Між тим, матеріали позовної заяви не містять жодних доказів звернення позивача до відповідача із заявами:

до 30 вересня 2017 року щодо виплати йому разової грошової допомоги за 2017 рік у повному розмірі;

до 30 вересня 2018 року щодо виплати йому разової грошової допомоги за 2018 рік у повному розмірі;

до 30 вересня 2019 року щодо виплати йому разової грошової допомоги за 2019 рік у повному розмірі;

до 30 вересня 2020 року щодо виплати йому разової грошової допомоги за 2020 рік у повному розмірі;

до 30 вересня 2021 року щодо виплати йому разової грошової допомоги за 2021 рік у повному розмірі.

Надана позивачем заява, з якою позивач звертався до відповідача щодо виплати йому недоотриманої щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2017-2021 роки свідчить про те, що таке звернення відбулося лише 24.01.2022, тобто поза межами строку, передбаченого ст. 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», до якого позивач мав право звернутися щодо виплати йому щорічної разової грошової допомоги за вказані вище роки.

Таким чином, в даному випадку, зважаючи на те, що матеріали позовної заяви не містять доказів звернення позивача до відповідача із заявою у строк, передбачений ст. 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», для отримання такої виплати, а також відсутні будь-які докази, які б свідчили про поважність причин пропуску строку звернення до суду, суддя приходить до висновку, про те, що причини пропуску строку звернення до суду, що викладені у клопотанні про поновлення строку звернення до суду, є неповажним та, як наслідок задоволенню не підлягає.

За приписами ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відтак, суд пропонує позивачу зазначити інші підстави для поновлення строку звернення до суду та надати докази на поважність причин його пропуску.

Наведене вище свідчить про недотримання вимог Кодексу адміністративного судочинства України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом подання до суду (вул. Болбочана Петра, 8, корп. 1, блок А, м. Київ, 01051) протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху заяви із зазначенням інших підстав для поновлення строку звернення до суду із наданням доказів поважності причин його пропуску та із зазначенням у ній адреси електронної пошти позивача та офіційної адреси електронної пошти відповідача.

Керуючись статтями 160-162, 169, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

У Х В А Л И В:

1. Причини пропуску строку звернення до суду, що викладені у клопотанні про поновлення строку звернення до суду, - визнати неповажними.

2. Позовну заяву залишити без руху.

3. Встановити позивачу строк для усунення недоліків - протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

4. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до пункту 1 частини третьої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

5. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

6. Зважаючи на прийняття Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого Рішенням Вищої ради правосуддя 17 серпня 2021 року N 1845/0/15-21, зокрема:

особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою (п. 17);

до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС суд надсилає документи у справах або на офіційну електронну адресу (сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів) або на адресу електронної пошти, з якої надійшли до суду документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом (п. 59 «Перехідні положення»);

оскільки відповідно до п. 61 р. IV «Перехідні положення» Положення до забезпечення початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи розглядаються (формуються та зберігаються) в паперовій формі, а документи, що надійшли до суду в електронній формі роздруковуються за наявності такої можливості в суді, беручи до уваги те, що у суду відсутня можливість роздруківки таких документів, що є загальновідомим внаслідок неналежного фінансування, документи подаються до суду у паперовій формі.

Відповідно до положень ст. 169 та ч. 1 ст. 294 КАС України ухвала про залишення позову без руху не оскаржується.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Днем вручення процесуальних документів в електронній формі є день отримання судом повідомлення про доставлення документів на офіційну електронну адресу особи (п. 2 ч. 6 ст. 251 КАСУ), якою є (п. 5.8. Положення про ЄСІТС від 17 серпня 2021 року N 1845/0/15-21): сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів або адреса електронної пошти, з якої надійшли до суду документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом (п. 59 «Перехідні положення»).

СуддяО.А. Кармазін