Рішення № 103566140, 22.02.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва

Єдиний державний реєстр судових рішень

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 лютого 2022 року м. Київ № 640/18589/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Гарника К.Ю., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом

Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промінь-С»

про стягнення суми штрафних санкцій

В С Т А Н О В И В :

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Головного управління Держпродспоживслужби м. Києві (далі по тексту - позивач), адреса: 03151, місто Київ, вулиця Волинська, будинок 12, адреса для листування: 04053, місто Київ, вулиця Некрасовська, 10/8 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промінь-С» (далі по тексту - відповідач), адреса: 02072, місто Київ, вулиця Єлізавети Чавдар, будинок 32, кімната 6, в якій позивач просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Промінь-С» в судовому порядку суму штрафу згідно з рішенням №9 від 26 червня 2020 року у розмірі 34 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що на підставі звернення ОСОБА_1 , наказу Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів і захисту прав споживачів №2612 від 29 травня 2020 року, направлення від 29 травня 2020 року №1874, посадовими особами позивача було проведено перевірку дотримання вимог порядку застосування тарифів на послуги з постачання та розподілу електричної енергії відповідача та витребувано у останнього відповідні документи.

Проте, як вказує позивач, відповідачем не надано жодних документів щодо даних про нарахування ОСОБА_1 вартості послуги з постачання та розподілу електричної енергії за березень 2020 року по АДРЕСА_1 , що, на переконання позивача, свідчить про створення перешкод посадовим особам управління для проведення перевірки.

У зв`язку з чим начальником Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві прийнято рішення №9, яким до відповідача було застосовано адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу у розмірі 34 000,00 грн.

Крім того, у позовній заяві вказано, що відповідач, не погоджуючись з вказаним рішенням, оскаржив його в судовому порядку та рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 лютого 2021 року, яке залишено без змін на підставі постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2021 року, у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Промінь-С» відмовлено.

У зв`язку з несплатою у добровільному порядку штрафу, позивач звернувся до адміністративного суду з вказаною позовною заявою.

Заперечуючи проти заявлених позовних вимог, представник відповідача у відзиві на позовну заяву послався на те, що позапланова перевірка за зверненням ОСОБА_1 , за наслідком якої було прийнято рішення №9 від 26 червня 2020 року, здійснювалась одночасно з одних й тих же питань, що і в зверненні інших громадян, викладених в запиті про надання інформації від 03 червня 2020 року та запиті №2 про надання інформації від 11 червня 2020 року, а також з урахуванням погодження Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів №16.2-6/6438 від 17 квітня 2020 року.

При цьому, як вказує представник відповідача, не дивлячись на те, що відповідача сорок раз притягнуто до відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 34 000,00 грн, що загалом становить суму 1 360 000,00 грн за одне і те ж діяння - створення перешкод для виконання покладених функцій на посадових осіб Головного Держпродспоживслужби в м. Києві шляхом ненадання документів (інформації) необхідної для здійснення позапланової перевірки, сорок перевірок проводились з одних і тих же підстав та питань.

У зв`язку з чим, представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись з доводами, викладеними у відзиві на позовну заяву, представник позивача у відповіді на відзив на позовну заяву послався на аналогічні обставини тим, що викладені у позовній заяві та просив задовольнити заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 серпня 2021 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 жовтня 2021 року у задоволенні клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Промінь-С» про зупинення провадження відмовлено.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 жовтня 2021 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Промінь-С» про розгляд справи за правилами загального позовного провадження залишено без задоволення.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає наступне.

14 квітня 2020 року ОСОБА_1 засобами електронної пошти звернувся до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів зі скаргою щодо правомірності нарахування Товариством з обмеженою відповідальністю «Промінь-С» за електроенергію по тарифу не для населення.

Листом від 22 квітня 2020 року Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів зобов`язала Головне управління Держпродспоживслужби в м. Києві перевірити наведені у тому числі у зверненні ОСОБА_1 факти та, у разі виявлення порушень, вжити заходів впливу відповідно до вимог законодавства.

Наказом Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві від 29 травня 2020 року №2612 призначено здійснити позаплановий захід (перевірку) Товариства з обмеженою відповідальністю «Промінь-С» за адресою: місто Київ, вулиця Гмиря Бориса, будинок 14а, приміщення 217, у термі з 02 червня 2020 року по 16 червня 2020 року щодо дотримання вимог порядку застосування тарифів на послуги з постачання та розподілу електричної енергії з питань, викладених у зверненні гр. ОСОБА_1 (за вх. К-2513 від 22 квітня 2020 року).

Також, з матеріалів справи вбачається, що 29 травня 2020 року посадовим особам головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві видано направлення на проведення заходу №1874 на підставі вказаних вище звернення ОСОБА_1 та наказу.

03 червня 2020 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Промінь-С» отримано запит Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про надання інформації, в якому встановлено строк подання документів до 04 червня 2020 року.

11 червня 2020 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Промінь-С» повторно отримано запит Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві аналогічного змісту вказаного вище запиту, та встановлено строк надання документів - до 11 червня 2020 року.

Суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів надання відповідачем запитуваних позивачем документів.

16 червня 2020 року Головним управлінням Держпродспоживслужби в м. Києві складено акт без номера про створення перешкод посадовій особі спеціального уповноваженого органу виконавчої влади з питань дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін у проведенні перевірки, а також акт перевірки перевірки дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін №2612-10, відповідно до яких встановлено, що директор Товариства з обмеженою відповідальністю «Промінь-С» Гамалій Г.М. не надав документи (інформацію) необхідну для здійснення позапланової перевірки за зверненням ОСОБА_1 , чим порушив вимоги статті 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», а саме: створено перешкоди службовим особам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань дотримання вимог щодо формування встановлення та застосування державних регульованих цін.

26 червня 2020 року начальником Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві за результатами розгляду зазначених матеріалів позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Промінь-С» та відповідно до пункту 6 частини 1 статті 18 та пункту 4 частини 1 статті 20 Закону України «Про ціни і ціноутворення», статті 12 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» прийняте рішення №9 про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, яким до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промінь-С» застосовано штраф у розмірі 34 000,00 грн, а також повідомлено про необхідність сплати штрафу в 30-денний строк з дня отримання такого рішення, та про можливість звернення Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві до суду із позовом про стягнення суми штрафу, у випадку несплати товариством штрафу добровільно та не оскарження такого рішення до суду.

Більш того, як свідчать матеріали справи, рішення від 26 червня 2020 року №9 було надіслано на адресу відповідача 02 липня 2020 року цінним листом за штрихкодом №0305611662802 та отримано уповноваженою особою відповідача 17 липня 2020 року.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Промінь-С» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою, в якій просила визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві №9 від 26 червня 2020 року.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 лютого 2021 року у справі №640/18920/20, яке набрало законної сили на підставі постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2021 року, у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Промінь-С» відмовлено.

У зв`язку з несплатою у добровільному порядку штрафу відповідачем, позивач звернувся до адміністративного суду з вказаною позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфер ціноутворення, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) у сфері ціноутворення визначені Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05 квітня 2007 року №877-V (далі по тексту - Закон України від 05 квітня 2007 року №877-V) та Законом України «Про ціни і ціноутворення» від 21 червня 2012 року №5007-VI (далі по тексту - Закон України від 21 червня 2012 №5007-VI).

Так, згідно частини 1 статті 16 Закону України від 21 червня 2012 року №5007-VI органами державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення (далі - уповноважені органи) є: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з контролю за цінами; інші органи, визначені законом.

Відповідно до пункту 1 Положення про Головне управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в області, в місті Києві (далі по тексту -Положення), затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 12 квітня 2017 року №209, Головне управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в області, в місті Києві (далі - Головне управління) є територіальним органом Держпродспоживслужби та їй підпорядковане.

Головному управлінню підпорядковуються установи та організації, що належать до сфери управління Держпродспоживслужби та розташовані на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Повноваження Головного управління поширюються на територію відповідної області, міста Києва.

Згідно з підпунктом 11 пункту 4 Положення Головне управління відповідно до покладених на нього завдань серед іншого забезпечує реалізацію державної політики у сфері дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, а саме:

- здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням вимог формування, встановлення та застосування державних регульованих цін;

- здійснює державний нагляд (контроль) за достовірністю інформації, зазначеної у документах про формування, встановлення та застосування державних регульованих цін;

- приймає рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін;

- надає органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, суб`єктам господарювання обов`язкові для виконання приписи про усунення порушень вимог законодавства щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

У відповідності до частини 2 статті 16 Закону України від 21 червня 2012 року №5007-VI повноваження та порядок діяльності уповноважених органів, права та обов`язки їх посадових осіб, які здійснюють державний контроль (нагляд) за дотриманням суб`єктами господарювання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін та державне спостереження у сфері ціноутворення, визначаються цим Законом, Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та іншими законами.

Статтею 17 Закону України від 21 червня 2012 року №5007-VI визначено основні функції уповноважених органів, а саме: 1) виконання контрольно-наглядових функцій за дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; 2) здійснення державного спостереження у сфері ціноутворення; 3) запобігання порушенням у сфері ціноутворення.

Статтею 18 цього ж Закону передбачено, що уповноважені органи мають право:

1) проводити у суб`єктів господарювання в установленому порядку планові та позапланові перевірки: достовірності зазначеної у документах інформації про формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; бухгалтерських книг, звітів, кошторисів, декларацій, показників реєстраторів розрахункових операцій та інших документів незалежно від способу подання інформації, пов`язаних з формуванням, встановленням та застосуванням державних регульованих цін; наявності виписки або витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також документів, що посвідчують особу, в посадових осіб;

2) одержувати відповідно до законодавства у письмовій формі пояснення, довідки і відомості з питань, що виникають під час проведення перевірки;

3) одержувати безоплатно від суб`єктів господарювання, що перевіряються, копії документів та інші відомості, необхідні для здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, документів, що можуть підтверджувати їх порушення, платіжних доручень, квитанцій, що підтверджують факт перерахування до бюджету коштів у разі застосування адміністративно-господарських санкцій, а також довідки, підготовлені суб`єктами господарювання на їх вимогу;

4) робити запити та одержувати від органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в повному обсязі інформацію та документи, необхідні для виконання покладених на них функцій;

5) вимагати від суб`єктів господарювання, що перевіряються, усунення виявлених порушень вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін;

6) приймати рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін;

7) надавати органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування, суб`єктам господарювання обов`язкові для виконання приписи про усунення порушень вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін;

8) звертатися до суду з позовами про стягнення до бюджету коштів у разі прийняття рішення про порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 20 Закону України від 21 червня 2012 року №5007-VI до суб`єктів господарювання уповноваженими органами застосовуються адміністративно-господарські санкції за невиконання приписів уповноважених органів або створення перешкод для виконання покладених на них функцій - штраф у розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порядок стягнення сум адміністративно-господарських санкцій, передбачених цією статтею, визначається Господарським кодексом України.

Наведена норма Закону України від 21 червня 2012 року №5007-VI не суперечить частині 1 статті 12 Закону України 05 квітня 2007 року №877-V, якою передбачено, що невиконання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виявлених під час здійснення заходу державного нагляду (контролю), тягне за собою застосування до суб`єкта господарювання штрафних санкцій у порядку, встановленому законом.

Як вже було зазначено судом та вбачається з матеріалів справи, до позивача рішенням №9 від 26 червня 2020 року застосовано адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу у розмірі 34 000, 00 грн. на підставі пункту 6 частини 1 статті 18, пункту 4 частини 1 статті 20 Закону України від 05 квітня 2007 року №5007-VI та статті 12 Закону України від 05 квітня 2007 року №877-V внаслідок створення Товариством з обмеженою відповідальністю «Промінь-С» перешкод для виконання покладених функцій на посадових осіб Головного управління шляхом ненадання документів (інформації) необхідних для здійснення позапланової перевірки.

Слід наголосити на тому, що оцінка правомірності цього рішення органу державного нагляду (контролю) (позивача) була надана судом в ході розгляду справи №640/18920/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промінь-С» до Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення №9 від 26 червня 2020 року, та таке рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій було визнано правомірним й обґрунтованим.

Після набрання законної сили рішенням суду у справі №640/18920/20 законної сили (а саме з 15 квітня 2021 року) Товариство з обмеженою відповідальністю «Промінь-С» у добровільному порядку суму штрафу в розмірі 34 000,00 грн не сплатило.

Аналізуючи вищевикладене та надані докази у їх сукупності, а також зважаючи на те, що відповідачем добровільно не сплачено суму штрафу, накладеного на нього рішенням Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві №9 від 26 червня 2020 року, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову та стягнення з відповідача вказаної суми.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На переконання суду, відповідачем не доведено правомірності вчинених дій, з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки матеріали справи не містять доказів понесення позивачем витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 257, 262, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Промінь-С» (02072, місто Київ, вулиця Єлізавети Чавдар, будинок 32, кімната 6, код ЄДРПОУ 33587098) на користь державного бюджету України (отримувач ГУК у Дарн.р-ні/Дарниц.р-н/21081100, код отримувача (ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ел. Адм.подат.) номер рахунку (IBAN) UA618999980313010106000026003, код коласифікації доходів бюджету 21081100, найменування коду класифікації доходів бюджету адміністративні штрафи та інші санкції) на підставі рішення Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві «Про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін Товариство з обмеженою відповідальністю «Промінь-С» від 26 червня 2020 року №9 штраф у розмірі 34 000,00 грн (тридцять чотири тисячі гривень 00 копійок).

3. Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів, з дня складання повного тексту рішення.

Суддя К.Ю. Гарник

t="_blank">статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки матеріали справи не містять доказів понесення позивачем витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 257, 262, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Промінь-С» (02072, місто Київ, вулиця Єлізавети Чавдар, будинок 32, кімната 6, код ЄДРПОУ 33587098) на користь державного бюджету України (отримувач ГУК у Дарн.р-ні/Дарниц.р-н/21081100, код отримувача (ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ел. Адм.подат.) номер рахунку (IBAN) UA618999980313010106000026003, код коласифікації доходів бюджету 21081100, найменування коду класифікації доходів бюджету адміністративні штрафи та інші санкції) на підставі рішення Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві «Про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін Товариство з обмеженою відповідальністю «Промінь-С» від 26 червня 2020 року №9 штраф у розмірі 34 000,00 грн (тридцять чотири тисячі гривень 00 копійок).

3. Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів, з дня складання повного тексту рішення.

Суддя К.Ю. Гарник