Рішення № 103566112, 22.02.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 лютого 2022 року м. Київ№ 640/16675/21

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Шевченко Н.М., розглянувши за правилами позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський акціонерний банк» в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (надалі по тексту також позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (надалі по тексту також відповідач), в якому просить визнати протиправною бездіяльність Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо невчинення дій, передбачених ст. ст. 39 та 40 Закону України «Про виконавче провадження»; зобов`язати Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) вжити всіх заходів, передбачених частиною 1 статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» щодо ВП 64067089.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на виконанні у відповідача перебуває виконавче провадження №64067089 про стягнення коштів. 03.06.2021 року позивачем надіслано заяву до відповідача про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» та вжиття всіх заходів, передбачених частиною першою статті 40 вказаного Закону. Проте, станом на момент звернення до суду з даним позовом, відповідачем не вирішено питання щодо вилучення запису боржника з Єдиного реєстру боржників.

Відповідач не виклав своєї позиції щодо заявлених позовних вимог.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Вивчивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконанні у Шевченківському районному відділі державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебуває виконавче провадження № 64067089 про стягнення коштів з уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВІЕЙБІ Банк» (Код за ЄДРПОУ 21708016) на користь Шевченківський РВ ДВС у м. Києві.

Позивачем 03.06.2021 на адресу відповідача направлено заяву від 02.06.2021 № 112-60-176/21 про закінчення виконавчого провадження № 64067089 на підставі пункту 4 частини першої статі 39 Закону України «Про виконавче провадження» та вжиття всіх заходів, передбачених частиною 1 статті 40 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки 19.03.2015 Національним банком України прийнято постанову № 188 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «ВІЕЙБІ Банк».

Також у вказаній заяві позивач просив відповідача внести до автоматизованої системи виконавчого провадження відомості про виключення запису про божника з Єдиного реєстру боржників в зв`язку з закінченням виконавчого провадження № 64067089.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не вчинення дій, передбачених статтями 39 та 40 Закону України «Про виконавче провадження», позивач звернувся до суду з даним позовом.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 статті 5 Закону №1404-VIII передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Відповідно до частини 1 статті 13 Закону №1404-VIII під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

За правилами частини 1 статті 9 Закону №1404-VIII Єдиний реєстр боржників - це систематизована база даних про боржників, що є складовою автоматизованої системи виконавчого провадження та ведеться з метою оприлюднення в режимі реального часу інформації про невиконані майнові зобов`язання боржників та запобігання відчуженню боржниками майна.

Відомості про боржників, включені до Єдиного реєстру боржників, є відкритими та розміщуються на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України.

Частиною 5 вказаної статті визначено, що відомості про боржника вносяться до Єдиного реєстру боржників (крім відомостей щодо боржників, якими є державні органи, органи місцевого самоврядування, а також боржників, які не мають заборгованості за виконавчим документом про стягнення періодичних платежів більше трьох місяців, та боржників за рішенням немайнового характеру) одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження.

З огляду на вказане, одночасно з прийняттям державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження останнім до Єдиного реєстру боржників вносяться відомості щодо боржника.

12.03.2021 старшим державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Києві) прийнято постанову про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі пункту 9 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Так, згідно з пунктом 9 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу, якщо законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.

Разом з цим, частиною 7 статті 9 Закону №1404-VIII передбачено, що відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої статті 37 цього Закону або повернення виконавчого документа до суду на підставі статті 38 цього Закону чи в день встановлення виконавцем факту відсутності заборгованості за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів.

З огляду на вказане, оскільки виконавчий документ у ВП №64067089 12.03.2021 було повернено стягувачу на підставі пункту 9 частини 1 статті 37 Закону №1404-VIII, тому відомості про боржника з Єдиного реєстру боржників згідно частини 7 статті 9 Закону №1404-VIII виключенню не підлягають.

Оцінюючи доводи позивача, суд враховує, що пунктом 4 частини 1 статті 39 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника.

Частиною 4 вказаної статті визначено, що постанова про закінчення виконавчого провадження з підстави, передбаченої пунктом 4 частини першої цієї статті, разом з виконавчим документом надсилається до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

За правилами частини 1 статті 40 Закону №1404-VIII у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, не стягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Відтак, у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника, виконавче провадження щодо примусового виконання виконавчого документу не може здійснюватися, а відкрите виконавче провадження підлягає закінченню з підстави, передбаченої пунктом 4 частини 1 статті 39 Закону №1404-VIII з одночасним виключенням відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників.

Питання ліквідації банків регламентує розділ VIII Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Частиною 4 статті 44 наведеного Закону було передбачено, що Фонд призначає уповноважену особу Фонду та розпочинає процедуру ліквідації банку в день отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, за виключенням випадку, коли ліквідація здійснюється за ініціативою власників банку.

У подальшому частину 4 статті 44 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» було викладено в іншій редакції, згідно якої Фонд розпочинає процедуру ліквідації банку не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, крім випадку, коли ліквідація здійснюється за ініціативою власників банку.

При цьому згідно з частиною 5 статті 44 указаного Закону Фонд з дня початку процедури ліквідації банку протягом трьох років (у разі ліквідації системно важливого банку - протягом п`яти років) забезпечує виконання заходів щодо управління майном (активами) банку та задоволення вимог кредиторів.

Таким чином, всі процедури, пов`язані з ліквідацією банку, продовжуються Фондом, зокрема, як особою, що здійснює повноваження органу управління банку (пункт 1 частини 1 статті 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).

Разом з цим, оскільки станом на момент звернення позивача до відповідача із заявою про виключення ПАТ «ВІЕЙБІ Банк» з Єдиного реєстру боржників, виконавче провадження №64067089 не було відкрите, а виконавчий документ повернуто стягувачу на підставі пункту 9 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», у відповідача були відсутні підстави для вчинення дій, передбачених пунктом 4 частини 1 статті 39, частини 1 статті 40 Закону №1404-VIII.

Доказів оскарження позивачем постанови Шевченківським районним відділом державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Києві) від 12.03.2021 ВП № 64067089 про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі пункту 9 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» матеріали справи не містять.

Крім того, у матеріалах справи відсутні докази наявності обтяження чи обмеження на розпорядження (у тому числі арешти) будь-яким майном (коштами) банку, накладених в межах вказаного виконавчого провадження, а наявна інформація про боржника в Єдиному реєстрі боржників не є формою обтяження, а носить лише інформаційний характер.

Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність протиправних дій / бездіяльності з боку державної виконавчої служби щодо не виключення запису з Єдиного реєстру боржників, який було внесено на підставі виконавчого провадження № 64067089, а тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Згідно із ч.ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Системно проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позовні вимоги є необґрунтованими, а позов таким, що не підлягає задоволенню.

Оскільки матеріали справи не містять доказів понесення позивачем витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат відсутні.

Керуючись ст. ст. 77, 90, 139, 241 - 246, 255, 287, 296 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

1.У задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відмовити.

2. Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Позивач: Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський акціонерний банк» в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17, код ЄДРПОУ 21708016)

Відповідач: Шевченківський районний відділ Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 110, код ЄДРПОУ 37967593)

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України та може бути оскаржене протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. 287, 296-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя Н.М. Шевченко