Рішення № 103566032, 16.02.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 лютого 2022 року м. Київ № 640/33936/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Балась Т.П. при секретарі судового засідання Кузьмич М.Б.,

за участю позивача ОСОБА_1 ,

та представника відповідача - Чипова О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 доОфісу Генерального прокурорапростягнення компенсації за невикористані відпустки,ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Офісу Генерального прокурора (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:

- стягнути з Офісу Генерального прокурора на корить ОСОБА_1 2 344 167,98 грн. (два мільйона триста сорок чотири тисячі сто шістдесят сім гривень 98 копійок) компенсації за невикористані відпустки.

На обґрунтування заявлених позовних вимог зазначає, що відповідачем невірно проведено обчислення компенсації за невикористані дні відпустки. Вважає, що таким чином його права були порушені, відповідач повинен нарахувати та виплатити позивачу компенсацію за невикористані ним 315 календарних днів відпустки, яка становить 2 344 167,98 грн.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що сума середньоденної заробітної плати ОСОБА_1 складає 642,62 грн. (219 128,76 грн. (сумарний заробіток за останні 12 місяців, в тому числі часткова сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу виплаченого за період, визначений у справі № 826/17795/14 (жовтень 2020 - лютий 2021) / 341 календарних днів (без святкових днів та днів перебування у відпустці без збереження заробітної плати)). Сума компенсації склала 164 508,16 грн. (642,61 грн. х 256 невикористаних днів відпустки). З огляду на викладене розрахунок компенсації за невикористані відпустки здійснено відповідно до вимог Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100, про що позивача повідомлено у листі від 05.11.2021 № 21-2991вих-21.

Від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій позивач наполягав на обґрунтованості позовних вимог вказуючи на хибність розрахунків, наведених відповідачем у відзиві на позов.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.11.2021 відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання у справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.11.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті у той самий день після закінчення підготовчого судового засідання.

У судовому засіданні позивач позов підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача позов не визнав, у задоволенні позовних вимог просив відмовити.

У судовому засіданні 16.02.2022 судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Заслухавши пояснення учасників справи, розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

З матеріалів справи вбачається, що наказом Генеральної прокуратури України від 23.10.2014 №2505ц ОСОБА_1 звільнено з посади першого заступника начальника управління справами Головного управління кадрів та забезпечення діяльності органів прокуратури Генеральної прокуратури України.

Не погоджуючись з правомірністю даного наказу позивач оскаржив його до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.02.2021 у справі № 826/17795/14, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.05.2021, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано наказ Генеральної прокуратури України від 23.10.2014 №2505-ц про звільнення ОСОБА_1 з посади першого заступника начальника управління справами Головного управління кадрів та забезпечення діяльності органів прокуратури Генеральної прокуратури України.

Поновлено ОСОБА_1 на посаді першого заступника начальника управління справами Головного управління кадрів та забезпечення діяльності органів прокуратури Офісу Генерального прокурора з 24.10.2014.

Стягнуто з Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 2 474 636,37 грн. (два мільйони чотириста сімдесят чотири тисячі шістсот тридцять шість гривень 37 коп.)

Зобов`язано Офіс Генерального прокурора України вчинити дії щодо інформування Міністерства юстиції України про відкликання відомостей про застосування до ОСОБА_1 заборони, передбаченої частиною третьою статті 1 Закону України «Про очищення влади.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено

Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді першого заступника начальника управління справами Головного управління кадрів та забезпечення діяльності органів прокуратури Офісу Генерального прокурора з 24.10.2014.

Допущено негайне виконання рішення суду в частині стягнення на користь ОСОБА_1 з Офісу Генерального прокурора середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць в розмірі 45 114,93 грн. (сорок п`ять тисяч сто чотирнадцять гривень 93 коп.).

З матеріалів справи установлено, що наказом Генерального прокурора від 13.04.2021 № 347ц ОСОБА_1 поновлено на посаді першого заступника начальника управління справами Головного управління кадрів та забезпечення діяльності органів прокуратури Генеральної прокуратури України з 24.10.2014.

Згідно з наказом Генерального прокурора від 14.04.2021 № 916 вц ОСОБА_1 надано щорічну відпустку тривалістю 34 календарних дні з 14.04.2021 по 20.05.2021.

Відповідно до наказу Генерального прокурора від 14.04.2021 № 916 вц ОСОБА_1 надано щорічну відпустку тривалістю 25 календарних днів з 21.05.2021 по 14.06.2021.

Зі змісту листа Державної казначейської служби України від 16.06.2021 №13-06-06/12330 вбачається, що Державною казначейською службою України у червні 2021 року здійснено безспірне списання з рахунку Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 коштів на загальну суму 2 429 521,44 грн. за виконавчим листом Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.06.2021 у справі №826/17795/14.

В подальшому, Наказом Генерального прокурора від 23.10.2021 ОСОБА_1 звільнено з посади першого заступника начальника управління справами Головного управління кадрів та забезпечення діяльності органів прокуратури Генеральної прокуратури України та органів прокуратури України з 25.10.2021 у зв`язку з неподанням у встановлений строк заяви до Генерального прокурора про переведення до Офісу Генерального прокурора та про намір у зв`язку з цим пройти атестацію (підпункт 1 пункту 19 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури»).

З матеріалів справи вбачається, та не заперечується сторонами, що при звільненні ОСОБА_1 нараховано та виплачено компенсацію за невикористані 256 днів відпустки в загальній сумі 164 508,16 грн.

26.10.2021 позивач звернувся до Офісу Генерального прокурора із зверненням про надання інформації щодо розрахунку компенсації за невикористані відпустки.

Листом від 05.11.2021 № 21-2991вих-21 Офіс Генерального прокурора повідомив, що пунктом 2 розділу II Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 (далі - Порядок №100), передбачено, що обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв`язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.

Абзацом шостим пункту 2 розділу II Порядку № 100 визначено, що час, протягом якого працівник згідно із законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду.

Відповідно до пункту 7 розділу IV Порядку № 100 нарахування виплат на час відпусток або компенсації за невикористані відпустки, тривалість яких розраховується в календарних днях шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за менший фактично відпрацьований період на відповідну кількість календарних днів року чи меншого відпрацьованого періоду (за винятком святкових і неробочих днів, встановлених законодавством). Одержаний результат перемножується на число календарних днів відпустки.

Водночас, згідно з пунктом 4 Порядку № 100 при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження згідно з чинним законодавством не враховуються, зокрема, одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо) (підпункт б пункту 4 розділу III).

З огляду на викладене сума середньоденної заробітної плати для розрахунку компенсації за невикористані 256 календарних днів складає 642,61 грн. (219 128,76 грн. (сумарний заробіток за останні 12 місяців (без одноразових виплат) / 341 календарний день (без святкових днів та днів перебування у відпустці без збереження заробітної плати).

З огляду на викладене розмір компенсації склав 164 508,16 грн. (642,61 грн. х 256 невикористаних днів відпустки).

03.11.2021 позивач звернувся до Офісу Генерального прокурора із зверненням про надання інформації щодо розрахунку щорічних відпусток.

Листом від 11.11.2021 № 21-3032вих-21 Офіс Генерального прокурора повідомив, що Державною казначейською службою України відповідно до постанови Кабінету України від 03.08.2011 № 845 «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників» списано з рахунку Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 у березні 2021 року середній заробіток за час вимушеного прогулу у межах стягнення за один місяць в розмірі 45 114,93 грн згідно із виконавчим листом від 18.02.2021 у справі № 826/17795/14.

Наказом Генерального прокурора від 13.04.2021 №347ц скасовано наказ від 23.10.2014 № 2505ц про звільнення ОСОБА_1 , поновлено на посаді першого заступника начальника управління справами Головного управління кадрів та забезпечення діяльності органів прокуратури Генеральної прокуратури України з 24.10.2014.

При цьому слід зазначити, що згідно із табелем обліку використання робочого часу нарахування ОСОБА_1 заробітної плати здійснюється починаючи з 13.04.2021.

Відповідно до наказів Генерального прокурора: від 14.04.2021 № 916вц ОСОБА_1 надано щорічну відпустку усього тривалістю 34 календарні дні з 14 квітня до 20 травня 2021 року; від 13.05.2021 № 1381вц - тривалістю 25 календарних днів з 21 травня до 14 червня 2021 року.

Сума середньоденної заробітної плати для розрахунку в загальній кількості 59 календарних днів відпусток складає 127,44 грн. (45 114,93 грн. (сумарний заробіток за останні 12 місяців, в даному випадку сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах стягнення за один місяць / 354 календарний день (без святкових днів).

Так, загальний розмір середньої заробітної плати для оплати часу відпусток склав 7 518,96 грн. (127,44 грн. х 59 днів відпустки).

Вважаючи, що розмір компенсаційної виплати за невикористані відпустки здійснено у зменшеному розмірі, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

За правилами частини першої статті 24 Закону України «Про відпустки» та частини першої статті 83 Кодексу законів про працю України у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки.

Порядок розрахунку, грошової компенсації за всі не використані дні щорічної відпустки за період праці, визначений постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» (далі - Порядок №100).

Згідно з пунктом 2 Порядку №100 обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв`язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.

Відповідно до пункту 3 Порядку №100 усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо.

Згідно з пунктом 7 Порядку №100 нарахування виплат за час щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв`язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або компенсації за невикористані відпустки, тривалість яких розраховується в календарних днях провадиться шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за менший фактично відпрацьований період на відповідну кількість календарних днів року чи меншого відпрацьованого періоду (за винятком святкових і неробочих днів, встановлених законодавством). Одержаний результат перемножується на число календарних днів відпустки.

При розрахунку середньої зарплати для оплати відпусток потрібно враховувати виплати за час, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, а за час вимушеного прогулу в результаті незаконного звільнення за працівником зберігається місце роботи та середній заробіток.

Така правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 05.09.2018 (провадження 61-12223св18) та 30.05.2019 у справі № 750/9956/17.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що при обчисленні середньої заробітної плати для оплати компенсації за невикористані відпустки слід врахувати виплати за час невиконання відповідачем рішення суду про поновлення позивача на роботі, оскільки в період з 24.10.2014 по 09.02.2021 за позивачем зберігалось місце роботи та середній заробіток.

Оскільки середній заробіток за час вимушеного прогулу було виплачено позивачу у червні 2021 року та відпустка була надана позивачу у червні 2021 року, для обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, необхідно врахувати виплати за період червень 2020 року - травень 2021 року.

Відповідно до даних довідки Офісу Генерального прокурора від 17.11.2021 № 21-803зп, розрахункового листа за червень 2021 року, позивачу нараховано у червні 2020 року - 31 967,39 грн., у липні 2020 року - 31 967,39 грн., у серпні 2020 року - 31 967,39 грн., у вересні 2020 року - 31 967,39 грн., у жовтні 2020 року - 31 967,39 грн., у листопаді 2020 року - 31 967,39 грн., у грудні 2020 року - 31 967,39 грн., у січні 2021 року - 31 967,39 грн., у березні 2021 року - 45 114,93 грн., у квітні 2021 року - 14 188,36 грн., у травні 2021 року - 3186,00 грн.

Таким чином, в період з червня 2020 року по травень 2021 року сумарний заробіток, який включається до обрахунку розміру середньої заробітної плати для визначення компенсації за невикористані дні відпустки становить 318 221,41 грн.

Розмір середньоденної заробітної плати для визначення компенсації за невикористані дні відпустки становить 1267,84 грн. (318 221,41 грн. /251 календарних днів розрахункового періоду).

Щодо кількості днів невикористаної позивачем відпустки, суд зазначає, що згідно з матеріалами, відповідачем у квітні - травні 2021 року було надано позивачу щорічну оплачувану відпустку тривалістю 59 календарних днів і оплачено у розмірі 7518,96 грн.

Станом на 25.10.2021 залишок невикористаних відпусток склав 256 календарних днів, що підтверджується довідкою Офісу Генерального прокурора від 26.10.2021 № 07/1/1-272-21.

Доводи позивача про те, що кількість невикористаних позивачем становить 315 календарних днів, позаяк 59 календарних днів відпустки є також невикористаними позивачем зважаючи на те, що ОСОБА_1 поновили на посаді в Генеральній прокуратурі України, а не в Офісі Генерального прокурора відповідно до рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.02.2021 у справі № 826/17795/14, суд вважає необґрунтованими, оскільки орган прокуратури, в якому позивач обіймав посаду залишився незмінним, було змінено назву «Генеральна прокуратура України» змінено на назву «Офіс Генерального прокурора», а тому використання відпустки під час проходження служби в Генеральній прокуратурі України не спростовує факт використання позивачем останньої.

Відтак, суд приходить до висновку, що позивач має право на компенсацію 256 календарних дні невикористаної відпустки.

Таким чином, розмір компенсації за невикористані дні відпустки становить 324 567,04 грн. (1267,84 грн. х 256 (кількість днів відпустки)).

За таких обставин суд, з урахуванням фактичних обставин цієї справи, а також нормативного регулювання спірних правовідносин, приходить до висновку, що невиплачена сума компенсації за невикористані дні відпустки становить 160 058,88 грн. (324 567,04 грн. (належна сума компенсації) - 164 508,16 (нарахована та виплачена сума компенсації за невикористані дні відпустки).

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню частково.

Керуючись ст.ст. 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Стягнути з Офісу Генерального прокурора (ідентифікаційний код 00034051, місцезнаходження: 01011, м. Київ, вул. Різницька, буд. 13/15) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) компенсацію за невикористані відпустки у розмірі 160 058,88 (сто шістдесят тисяч п`ятдесят вісім гривень вісімдесят вісім копійок) грн.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення суду виготовлено та підписано - 23.02.2022.

Суддя Т.П. Балась

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Стягнути з Офісу Генерального прокурора (ідентифікаційний код 00034051, місцезнаходження: 01011, м. Київ, вул. Різницька, буд. 13/15) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) компенсацію за невикористані відпустки у розмірі 160 058,88 (сто шістдесят тисяч п`ятдесят вісім гривень вісімдесят вісім копійок) грн.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення суду виготовлено та підписано - 23.02.2022.

Суддя Т.П. Балась