Рішення № 103565457, 18.02.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 лютого 2022 року м. Київ№ 640/26505/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Добрянської Я.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СІЛЬПО-ФУД»

до Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області

про визнання протиправним та скасування наказу, -

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «СІЛЬПО-ФУД» з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області в якому просило:

-визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області від 05.10.2020р. № 1350.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що оскаржуваний наказ є протиправним та таким, що не відповідає вимогам податкового законодавства, оскільки останній оформлений з порушенням п. 81.1 ст. 81 ПК України, з огляду на що контролюючий орган не був допущений до проведення перевірки, про що складений акт.

Відповідачем подано відзив на адміністративний в якому зазначає про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог, оскільки податковим органом під час оформлення оскаржуваного наказу та додатку до нього дотримано вимог податкового законодавства.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Наказом Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області від 05.10.2020р. № 1350 «Про проведення фактичних перевірок» на підставі ст. 19-1, ст.. 20, п.п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75, п.п. 80.2.2, п.п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України наказано начальнику управління контролю за підакцизними товарами Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області організувати протягом жовтня 2020р. проведення фактичних перевірок суб`єктів господарювання (об`єктів) згідно з додатками 1-52. Перевірки провести з питань дотримання норм законодавства регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, наявності ліцензій, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Так, в додатку № 17 вищезазначеного наказу, вкаазно перелік суб`єктів господарювання для проведення фактичних перевірок, в якому зокрема зазначений ТОВ «СІЛЬПО-ФУД» (код ЄДРПОУ 40720198) з адресою об`єкта: Житомирська область, м. Житомир, Майдан Житній ринок, буд. 1, магазин «Сільпо» з періодом діяльності, що підлягає перевірці з 01.01.2020р. по дату закінчення перевірки. Також, зазначено, що датою початку перевірки є 26.10.2020р., а тривалість перевірки не перевищуватиме 10 діб.

Позивач вважаючи вказаний наказ протиправним відмовив контролюючому органу в допуску до перевірки, з огляду на що Головним управлінням Державної податкової служби у Житомирській області складно акт про відмову в допуску до проведення/ відмову від проведення документальної планової/позапланової виїзної перевірки, фактичної перевірки від 27.10.2020р. № 466/06-30-09-01.

Позивач вважаючи вищезазначений наказ протиправним звернувся до суду з позовом для захисту своїх прав та законних інтересів.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В свою чергу відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Згідно із п. п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи (п. 75.1 ст. 75 ПК України).

Відповідно до п.п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Порядок проведення фактичної перевірки врегульований ст. 80 ПК України, п.п. 80.1, 80.5, 80.7 якої передбачено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб`єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.

За приписами п. 81.1 ст. 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Таким чином, за змістом абзацу третього п. 81.1 ст. 81 ПК України умовою допуску посадової особи контролюючого органу до проведення фактичних перевірок за наявності підстав для її проведення є пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, зокрема, копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються: дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта та, у разі проведення перевірки в іншому місці, - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу.

З матеріалів справи вбачається, що наказом Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області від 05.10.2020р. № 1350 «Про проведення фактичних перевірок» на підставі ст. 19-1, ст.. 20, п.п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75, п.п. 80.2.2, п.п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України наказано начальнику управління контролю за підакцизними товарами Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області організувати протягом жовтня 2020р. проведення фактичних перевірок суб`єктів господарювання (об`єктів) згідно з додатками 1-52. Перевірки провести з питань дотримання норм законодавства регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, наявності ліцензій, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

З наявної в матеріалах справи копії спірного наказу вбачається, що вона містить підпис начальника відповідача Костянтина Гавриша, відбиток печатки відповідача та штамп, який неможливо розібрати в силу неякісної копії документу.

Так, в додатку № 17 вищезазначеного наказу, вказано перелік суб`єктів господарювання для проведення фактичних перевірок, зокрема у витягу з додатку № 17 зазначений ТОВ «СІЛЬПО-ФУД» (код ЄДРПОУ 40720198) з адресою об`єкта: Житомирська область, м. Житомир, Майдан Житній ринок, буд. 1, магазин «Сільпо» з періодом діяльності, що підлягає перевірці з 01.01.2020р. по дату закінчення перевірки, вид перевірки: фактична та мета: перевірка, що здійснюється за місцем фактичного проведення платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платником податків розрахункових операцій, наявності ліцензій, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами). Також, зазначено, що датою початку перевірки є 26.10.2020р., а тривалість перевірки не перевищуватиме 10 діб.

На копії Витягу наявний штамп «копія» та «згідно з оригіналом». Однак, інші відомості, які вказані на штампі «згідно з оригіналом» встановити не можливо, з огляду на неякісну копію.

Спірним питанням у межах даних правовідносин є належне оформлення копії спірного наказу про проведення фактичної перевірки, а також наявність у ньому вичерпного переліку відомостей, з урахуванням положень пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України.

Як вбачається з копії оскаржуваного наказу, останній не містить відомостей про найменування та реквізити суб`єкта та, у разі проведення перевірки в іншому місці, - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, дату початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися.

При цьому, суд наголошує, що оскільки витяг з додатку № 17 до оскаржуваного наказу є його невід`ємною частиною, то до нього повинні ставитись такі ж вимоги, як і до наказу.

Так, з витягу з додатку № 17 до наказу вбачається, що останній містить інформацію про дату видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта та, у разі проведення перевірки в іншому місці, - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мету, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені Кодексом, дату початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися.

Водночас, вищезазначений додаток не містить підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу.

Більше того, як зазначено вище, на копії Витягу з додатку до наказу № 17 наявний штамп «копія» та «згідно з оригіналом». Однак, інші відомості, які вказані на штампі «згідно з оригіналом» встановити не можливо, з огляду на неякісну копію.

Стосовно дотримання законодавчих вимог щодо форми наказу, суд звертає увагу, що Витяг з Додатку № 17 до спірного наказу, який є невід`ємною його частиною, не містить печатки (ні гербової, ні печатки без зображення герба), наявність на ньому підпису уповноваженої особи судом не встановлена, з огляду на якість копії, внаслідок чого Витяг з Додатку № 17 до наказу оформлено з порушенням вимог законодавства, які ставляться до наказу.

При цьому, суд звертає увагу на тому, що встановлюючи вимоги щодо змісту наказу про проведення перевірки, норми абзацу 3 пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України у такий спосіб встановлюють межі повноважень контролюючого органу на здійснення контрольного заходу (перевірки) стосовно платника податків. Водночас, вони забезпечують для платника податків правову визначеність щодо меж перевірки, яка проводиться стосовно нього. Таке правове навантаження мають, зокрема положення абзацу 3 пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України щодо обов`язкового зазначення в наказі найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мети, виду (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися.

Однак, ані зміст оскаржуваного наказу, ані зміст додатку до нього не дає можливості визначити межі повноважень відповідача щодо проведення перевірки, що має наслідком незабезпечення позивачу можливості бути обізнаним щодо меж призначеного стосовно нього контрольного заходу.

Зазначені обставини зумовлюють висновок про те, що спірний наказ не відповідає положенням Податкового кодексу України щодо його змісту.

Оскільки пунктом 81.1 ПК України передбачено вичерпний перелік інформації, що має міститись в наказі на проведення перевірки, а пред`явлення наказу, що оформлений з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки, суд приходить до висновку про те, що відсутність в наказі усіх обов`язкових реквізитів є достатньою підставою вважати, що наказ відповідача від 05.10.2020р. № 1350 не відповідає вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, та, як наслідок, підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Вищевикладене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною в постанові від 11.09.2018р. у справі № справа 826/14478/17, адміністративне провадження N К/9901/56090/18.

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СІЛЬПО-ФУД» - задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області від 05.10.2020р. № 1350.

3.Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СІЛЬПО-ФУД» судові витрати за сплату судового збору в розмірі 2 102, 00 грн. (дві тисячі сто дві гривні 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 КАС України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295, 296 КАС України.

Суддя Я.І. Добрянська