Ухвала суду № 103564009, 22.02.2022, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, буд. 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

22 лютого 2022 р. справа № 520/143/22 Cуддя Харківського окружного адміністративного суду Сліденко А.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -

встановив:

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 05.01.2022р. у справі №520/143/22 даний позов було залишено без руху через подання поза межами визначеного ч.2 ст.122 КАС України процесуального строку без заяви про поновлення строку на звернення до суду та без доказів поважності причин пропуску строку на звернення до суду, а також через неподання копії оскарженого правового акту індивідуальної дії суб"єкта владних повноважень - рішення ГУ ПФУ в Харківській області від 04.06.2021р. №2001 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 за зверненням від 31.05.2021р.

09.02.2022р. до суду надійшов процесуальний документ представника заявника про належність оформлення позову.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 14.02.2022р. у справі №520/143/22 заявнику було продовжено строк усунення недоліків в оформленні позову.

21.02.2022р. до суду надійшов процесуальний документ представника заявника про належність оформлення позову.

Вирішуючи питання належності оформлення позову, суд відмічає, що згідно з ч.7 ст.161 КАС України до заяви про визнання індивідуального акта протиправним додається копія оспорюваного акту.

Заявник у тексті позову сформулював вимогу про правового акту індивідуальної дії суб`єкта владних повноважень - рішення ГУ ПФУ в Харківській області від 04.06.2021р. №2001 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 за зверненням від 31.05.2021р.

Між тим, до позову копії цього рішення не приєднано.

Копія наявного у справі рішення від 04.06.2021р. №2001 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 за зверненням від 31.05.2021р. була прийнята ГУ ПФУ в Донецькій області, що явно та очевидно підтверджується реквізитами печатки, проставленої на цьому рішенні та відомостями Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, згідно з якими підписант рішення від 04.06.2021р. №2001 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 за зверненням від 31.05.2021р. - ОСОБА_2 у 2020р. виконувала функції працівника ГУ ПФУ в Донецькій області, а не працівника ГУ ПФУ в Харківській області.

Таким чином, недолік в оформленні позову за ч.7 ст.161 КАС України слід визнати неусунутим.

Стосовно виправлення недоліку за ч.6 ст.161 КАС України (звернення поза межами визначеного ч.2 ст.122 КАС України процесуального строку без заяви про поновлення строку на звернення до суду та без доказів поважності причин пропуску строку на звернення до суду) суд відмічає, що у силу ч.6 ст.161 КАС України позов повинен містити не лише заяву (у розумінні вимоги/прохання) про поновлення строку на звернення до суду, але й одночасно із цим і докази в підтвердження поважності причини невчасного подання позову.

У тексті позову заявником особисто визнані ті обставини, що про існування оскарженого рішення суб`єкта владних повноважень стало відомо 08.09.2021р.

До суду позов було подано 28.12.2021р.

З цього приводу суддя вважає за необхідне наголосити, що у силу ч.2 ст.44 та ч.1 ст.45 КАС України усі суб`єкти права повинні добросовісно опікуватись станом власних прав (інтересів) та обов`язків, для чого законодавцем запроваджено інститут давності (строку звернення до суду) та наслідків закінчення (збігу, спливу, завершення перебігу) процесуальних строків.

За правилом ч.2 ст.122 КАС України строк звернення до суду слід обраховувати з дати, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У силу правового висновку постанови Великої Палати Верховного Суду від 24.11.2021р. у справі №9901/267/21: 1) Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Початок перебігу строку звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів; 2) Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами; 3) За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на звернення з позовом, тобто коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів; 4) Порівняльний аналіз словоформ «дізналася» та «повинна була дізнатися» дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Звідси слідує, що незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

У силу правового висновку постанови Верховного Суду від 31.03.2021р. №240/12017/19 і постанови Великої Палати Верховного Суду від 24.12.2020р. у справі 510/1286/16-а листування між громадянином та терорганом системи ПФУ об`єктивно нездатне поновити строк або виправдати невчасне звернення до суду.

У даному конкретному випадку заявник не навів жодної причини, котра нездоланно та непереборно заважала зверненню до суду з 08.09.2021р. до 04.12.2021 і не могла бути відвернута завдяки власним зусиллям фізичної особи - громадянина.

Також заявник не указав жодної причини, котра стала на заваді в задекларованій тривалій (більш двох років) необізнаності із станом вирішення власного звернення про призначення пенсії - 08.09.2021р. (при події звернення - 31.05.2021р.).

На строк з 08.09.2021р. - 28.12.2021р. за доводами заявника також не припадає жодних поважних причин несвоєчасного звернення до суду.

Доказів існування будь-яких нездоланних перешкод на звернення до суду заявнико у межах справи №520/143/22 не подано.

У силу правового висновку постанови Верховного Суду від 21.04.2021р. у справі №640/25046/19 «Причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування. При цьому, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином. Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. В свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об`єктивний характер, та не залежить від волевиявлення сторони і пов`язана з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.».

Отже, причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулася до суду, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Частиною 5 ст. 242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Зазначені заявником причини пропуску строку звернення до суду з даним позовом не можуть бути віднесені до поважних, адже ці обставини не мали жодного впливу на фізичну можливість заявника вчинити процесуальну дію по зверненню до суду протягом проміжку часу з 08.09.2021р. до 28.12.2021р.

У даному конкретному випадку фізична свобода вчинення людиною діяння з приводу складання позову та вчасного звернення до суду мала абсолютний характер.

Підсумовуючи викладені вище міркування, суд доходить до висновку про неусунення недоліку позову в частині відсутності вмотивованого клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду.

Керуючись ст.ст.8, 18, 124, 129 Конституції України, ст.ст.6-9, 123, 169, 241-243, 248, 256, 295 КАС України, суддя -

ухвалив:

1.Клопотання про поновлення строку звернення до суду - залишити без задоволення.

2.Позов - повернути.

3.Роз`яснити, що повернення не позбавляє права повторного звернення.

4.Копію ухвали надіслати заявникові разом із усіма матеріалами позову.

5.Роз`яснити, що надсилання кореспонденції судом здійснюється з урахуванням опублікованого на офіційному сайті суду повідомлення від 14.02.2022 р. про тимчасове припинення державного фінансування відправки поштової кореспонденції, що пов`язано з дефіцитом поточних видатків на забезпечення здійснення судочинства.

6.Роз`яснити, що рішення підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги у строк згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України (протягом 15 днів з дати складення повного судового рішення); набирає законної сили відповідно до ст. 256 КАС України (негайно після підписання).

Суддя Сліденко А.В.