Рішення № 103563976, 22.02.2022, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2022 р. справа № 520/26287/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сліденка А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження за процедурою письмового провадження заяву позивача про розподіл судових витрат по справі

за позовомПриватного підприємства "УКРБАЛПРОМ" доДержавної податкової служби України, Головного управління ДПС у Харківській області (на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України) проскасування рішення та зобов`язання зареєструвати податкову накладну - встановив:

Позивач, Приватне підприємство "Укрбалпром" (далі за текстом - заявник, платник, ПП) у порядку адміністративного судочинства заявив вимоги про: 1) визнання протиправним та скасувати Рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №3347879/34329054 від 09.11.2021, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №2 від 06.10.2021; 2) зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану Приватним підприємством «Укрбалпром» податкову накладну №2 від 06.10.2021 датою її фактичного подання на реєстрацію.

Розгляд справи відбувався у порядку спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання з повідомленням (викликом) осіб.

Рішенням від 10.01.2022р. позов було задоволено.

04.02.2022р. позивач звернувся до суду із заявою з питання винесення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат, в якій просив стягнути на користь позивача 4.000,00грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Вирішуючи подану заяву по суті, суд зазначає, суд зазначає, що у розумінні ч.1 ст.132 та п.1 ч.3 ст.132 КАС України витрати на професійну правничу допомогу є витратами, пов`язаними із розглядом справи, і тому входять до складу судових витрат.

Частиною 4 ст.132 КАС України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Окрім вимоги про підтвердження витрат належно оформленими письмовими документами, згідно з ч.5 ст.132 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи; а відповідно до ч.9 ст.139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

З огляду на приписи ч.5 ст.242 КАС України суд вважає за необхідне взяти до уваги правову позицію постанови Верховного Суду від 17.09.2019р. по справі №810/3806/18 (адміністративне провадження №К/9901/11333/19, №К/9901/12479/19), де указано, що за положеннями ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012р. №5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним за параметрами, зокрема, складності справи, витраченого адвокатом часу, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015р. у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009р. у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006р. у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004р. у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018р. у справі № 826/1216/16».

Як вбачається з матеріалів справи, професійна правнича допомога у даній справі надавалася заявнику адвокатським бюро "Святослава Халабурдіна" на підставі договору від 01.12.2021 р.

04.11.2021 р. за вказаним договором складено акт наданих послуг на суму 4.000,00 грн., з них дослідження обставин прийняття оскарженого рішення - 500,00 грн., консультація та роз`яснення - 1.500,00 грн., складання позовної заяви - 2.000,00 грн.

Вирішуючи питання щодо співмірності заявлених до відшкодування витрат, суд зважає, що даний спір за жодними ознаками не може бути визнаний складним, до того ж, предметом спору є реєстрація податкової накладної на суму ПДВ - 7.333,33 грн.

Отже, майновий інтерес заявника об`єктивно у справі не може виходити поза межі указаної суми коштів.

Оплата витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4.000,00 грн, у той час коли майновий інтерес до спору складає усього 7.333,33 грн., тобто більше ніж 50%, свідчить про явну та очевидну неспівмірність заявленої до відшкодування суми витрат.

З огляду на викладене суд вважає справедливим покласти на відповідача тягар з відшкодування заявнику 2.000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Решту судових витрат суд вважає за необхідне залишити за позивачем.

Суд також враховує, що необґрунтована перешкода у виконанні обов`язку особи у спірних правовідносинах у галузі податкової справи була створена рішенням ГУ ДПС у Харківській області, а тому присуджену позивачу компенсацію судових витрат зі сплати судового збору належить стягнути саме з вказаного владного суб`єкта (його компетенційного правонаступника).

Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 6-9, ст.ст. 132-139, 143, 241-243, 252, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив:

Заяву про розподіл судових витрат в частині професійної правничої допомоги - задовольнити частково.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (місцезнаходження - 61057, м. Харків, вул. Пушкінська, буд. 46; ідентифікаційний код - 43983495) на користь Приватного підприємства "Укрбалпром" (ідентифікаційний код 34329054; місцезнаходження - 64224, Харківська область, Балаклійський район, с. Явірське, вул. Центральна, буд. 81) 2000 (дві тисячі) грн. 00 коп. у якості компенсації витрат на професійну правничу допомогу.

Решту судових витрат покласти на позивача.

Роз`яснити, що рішення підлягає оскарженню Другого апеляційного адміністративного суду у строк згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України, а набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду.

Суддя Сліденко А.В.