Ухвала суду № 103563633, 24.02.2022, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/22548/21

провадження № П/380/22786/21

У Х В А Л А

з питань залишення позовної заяви без розгляду

24 лютого 2022 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючої судді Потабенко В.А., розглянувши клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про стягнення середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні,-

в с т а н о в и в:

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , в якій просить суд:

- стягнути з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільненні за період з 12.10.2021 по 09.11.2021 у розмірі 13977,45 грн.

Ухвалою від 06.12.2021 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі, без повідомлення сторін.

11.01.2021 за вх. № 2407 представником відповідача подано клопотання про залишення позову без розгляду. В обґрунтування клопотання зазначає, що позивач дізнався або міг дізнатися про порушення прав стосовно невиплати компенсації за речове майно 11.10.2021, тобто у день виключення зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 . Більше того, сам позивач у своєму рапорті від 08.10.2021 зазначив, що за несвоєчасну виплату йому грошової компенсації за неотримане речове майно претензій до військової частини НОМЕР_1 мати не буде. Тобто про несвоєчасну виплату йому грошової компенсації за неотримане речове майно позивач знав і не заперечував. Відтак, відповідач вважає, що позивачем пропущено строк звернення до суду зданим позовом.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Так, ч.ч. 3 та 4 ст. 123 КАС України передбачено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

У контексті вказаного суд зазначає, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган (роботодавець) за трудовим договором виплачує працівникові за виконану ним роботу (частина 1 статті 94 КЗпП України, частина 1 статті 1 Закону України "Про оплату праці").

Стаття 2 Закону України "Про оплату праці" у редакції, чинній на час звільнення позивача, відносила до структури заробітної плати основну та додаткову заробітну плату, а також інші заохочувальні та компенсаційні виплати.

Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати - це виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Структура заробітної плати відображена також у розробленій відповідно до Закону України "Про державну статистику" та Закону України "Про оплату праці" з урахуванням міжнародних рекомендацій у системі статистики оплати праці і стандартів Системи національних рахунків Інструкції зі статистики заробітної плати (надалі, також - Інструкція), затвердженій наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року №5, що був зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 року за № 114/8713.

Відповідно до пункту 1.3 Інструкції для оцінки розміру заробітної плати найманих працівників застосовується показник фонду оплати праці. До цього фонду, який складається з фонду основної заробітної плати, фонду додаткової заробітної плати й інших заохочувальних та компенсаційних виплат, включаються нарахування найманим працівникам у грошовій та натуральній формі (оцінені в грошовому вираженні) за відпрацьований та невідпрацьований час, який підлягає оплаті, або за виконану роботу незалежно від джерела фінансування цих виплат.

Суми, нараховані працівникам за час затримки розрахунку при звільненні передбачено розділом 3 Інструкції інші виплати, що не належать до фонду оплати праці (пункт 3.9 розділу 3 Інструкції).

Отож, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні (зокрема, і за час затримки виплати допомоги/компенсації/індексації) не належать до структури заробітної плати, тобто не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є іншою заохочувальною чи компенсаційною винагородою, що входить до такої структури.

Відповідне відшкодування, передбачене ст. 117 КЗпП України, хоч і розраховується, виходячи із середнього заробітку працівника, однак не є заробітною платою.

Аналогічні чи близькі за змістом висновки висловлені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі №910/4518/16 (пункт 34); від 26 червня 2019 року у справі №761/9584/15-ц (пункт 60) і від 18 березня 2020 року у справі №711/4010/13-ц (пункт 53).

Відтак, суд погоджується з висновком представника відповідача про те, що спірні правовідносини пов`язані з проходженням та звільненням з публічної служби, а тому при вирішенні питання дотримання позивачем строку звернення до суду застосуванню підлягає не ч. 2 ст. 233 КЗпП України, а ч. 5 ст. 122 КАС України, якою передбачено місячний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому, відлік строку звернення до суду з вимогою про стягнення середнього грошового забезпечення починається з моменту виплати позивачу всіх належних до сплати сум грошового забезпечення.

У справі, що розглядається, повний розрахунок з позивачем було проведено 09.11.2021 та до суду звернувся засобами поштового зв`язку 23.11.2021, тобто в межах визначеного ч. 5 ст. 122 КАС України місячного строку звернення до суду з відповідними позовними вимогами.

За таких обставин, підстав для залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 на підставі приписів статей 123, 240 КАС України суд не вбачає, а тому, клопотання військової частини НОМЕР_2 задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 2, 122, 123, 240, 241-246, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ухвалив:

у задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про залишення позовної заяви без розгляду відмовити.

Копію даної ухвали направити учасникам справи.

Ухвала окремо не оскаржується.

Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи по суті.

Ухвала суду набирає законної сили у порядку та строки згідно ст. 256 КАС України.

Повний текст ухвали складено 24.02.2022.

Суддя Потабенко В.А.