Рішення № 103563476, 22.02.2022, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2022 року ЛуцькСправа № 140/7432/21

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Смокович В.І., розглянувши в письмовому провадженні заяву представника відповідача про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Головного управління ДПС у Волинській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Волинській області звернулося із позовом (із урахуванням уточнення позовних вимог від 20 вересня 2021 року) до ОСОБА_1 про стягнення в дохід місцевого бюджету Луцької об`єднаної територіальної громади податкового боргу в сумі 220206,50 грн (двісті двадцять тисяч двісті шість гривень п`ятдесят копійок).

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2022 року у задоволенні позову Головного управління ДПС у Волинській області до ОСОБА_1 про стягнення в дохід місцевого бюджету Луцької об`єднаної територіальної громади податкового боргу в сумі 220206,50 грн (двісті двадцять тисяч двісті шість гривень п`ятдесят копійок) відмовлено повністю.

Представник відповідача 14 лютого 2022 року подав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, в якій просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в розмірі 10000,00 грн.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2022 року заяву представника відповідача про ухвалення додаткового рішення у даній справі призначено для розгляду в судове засідання на 10:00 год. 22 лютого 2022 року.

У судове засідання представники сторін, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не прибули.

Представник відповідача у поданій заяві про стягнення витрат на правову допомогу та клопотанні від 17 лютого 2022 року просить розгляд заяви здійснювати у відсутність ОСОБА_1 та його представника.

Відповідно до частини третьої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) неприбуття учасників справи у судове засідання не перешкоджає розгляду даної заяви.

Відтак, вирішення заяви проведено в порядку письмового провадження, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно з частиною четвертою статті 229 КАС України.

Дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для ухвалення додаткового рішення з огляду на таке.

Згідно із частиною сьомою статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до частини третьої статті 143 КАС України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

За приписами частини п`ятої статті 143 КАС України у випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Як передбачено пунктом 3 частини першої статті 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Оскільки до закінчення судових дебатів у справі 07 лютого 2022 року представник відповідача заявив про вирішення питання про розподіл судових витрат ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу після прийняття рішення у справі, із заявою про ухвалення додаткового рішення та відповідними доказами звернувся до суду 14 лютого 2022 року, тобто з дотриманням п`ятиденного строку після ухвалення рішення суду (з урахуванням вихідних днів), яким питання щодо розподілу цих судових витрат не було вирішено, тому у справі необхідно ухвалити додаткове рішення, яким вирішити питання про судові витрати.

Частиною першою статті 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно із частиною першою статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз.

Згідно із частинами третьою - п`ятою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм, слід дійти висновку про те, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором.

У відзиві на позовну заяву від 01 вересня 2021 року представник відповідача зазначає, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат на професійну правничу допомогу становить 10000,00 грн.

Разом із заявою про стягнення витрат на правову допомогу від 08 лютого 2022 року, на підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу суду надано такі документи: договір про надання правової допомоги від 18 жовтня 2021 року №14, акт прийому-передачі наданих послуг по правовій допомозі від 07 лютого 2022 року до вказаного договору, квитанція до прибуткового касового ордера від 12 січня 2022 року (арк. спр. 105-107).

Зокрема, як убачається із прийому-передачі наданих послуг по правовій допомозі від 07 лютого 2022 року позивачу були надано наступні послуги: ознайомлення з матеріалами позовної заяви ГУ ДПС у Волинській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу (витрачено 0,5 години) - 750,00 грн; вивчення приписів Податкового кодексу України, розділу 3 Правил №1204, судової практики Восьмого апеляційного адміністративного суду, Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду по даним правовідносинам, складання на направлення до суду відзиву на позовну заяву Головного управління ДПС у Волинській області (витрачено 4 години) - 6000,00 грн; складання до подання до суду процесуальних документів - клопотання до суду про зупинення провадження по справі, клопотання про відзив заяви про залучення до справи третьої сторони ОСОБА_2 , клопотання про поновлення провадження у справі та закриття підготовчого провадження по справі призначення розгляду справи по суті позовних вимог (витрачено 1,5 год) - 2250,00 грн; участь в судових засіданнях по справі (витрачено 0,67 год) - 1000,00 грн. Всього затрачено часу - 6,67 год, вартість - 10000,00 грн

Загальна вартість робіт (наданих послуг) в сумі 10000,00 грн була сплачена відповідачем адвокату згідно із квитанцією до прибуткового касового ордера від 12 січня 2022 року.

Представник ГУ ДПС у Волинській області 21 лютого 2022 року подала до суду заперечення на заяву про стягнення витрат на правову допомогу, в яких зазначає, що категорія справ стягнення податкового боргу не є складною, а тому потрачений час для підготовки відзиву є незначним та не потребує великої кількості часу (арк. спр. 119-120).

Суд зауважує, що при визначенні суми відшкодування витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, суд має виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру залежно від конкретних обставин справи. Надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто повинно бути доведено доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справ.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини щодо присудження судових витрат на підставі статті 41 Конвенції, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України" від 23 січня 2014 року, заява №19336/04, пункт 268). У рішенні Європейського суду з прав людини від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії (Lavents v. Latvia,заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумний розмір.

Верховний Суд в постановах від 22 грудня 2020 року по справі №520/8489/19, від 07 травня 2020 року по справі №320/3271/19, від 10 березня 2020 року по справі №520/8489/19 зазначив, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Також, при визначенні суми відшкодування суд має враховувати критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19.

Таким чином, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо - є неспівмірним.

На думку суду, виходячи із критеріїв, визначених частинами третьою, п`ятою статті 134, частиною дев`ятою статті 139 КАС України, з урахуванням заперечень позивача щодо обґрунтованості та співмірності розміру витрат на правничу допомогу, враховуючи те, що справи розглядалася за правилами загального позовного провадження та за участі представника відповідача у судових засіданнях, справедливим розміром відшкодування позивачу фактично понесених витрат на професійну правничу допомогу у цій справі за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів є сума 6000,00 грн (шість тисяч гривень копійок). Решту витрат на професійну правничу допомогу повинен понести позивач.

Керуючись статтями 132, 134, 139, 143, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву представника відповідача про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Головного управління ДПС у Волинській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу задовольнити частково.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, майдан Київський, 4, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу юридичної особи 44106679) витрати на правову допомогу в сумі 6000,00 грн (шість тисяч гривень 00 копійок).

У задоволенні решти вимог заяви про ухвалення додаткового судового рішення відмовити.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Додаткове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.І. Смокович

Повний текст додаткового судового рішення складено 22 лютого 2022 року.