Рішення № 103562895, 24.02.2022, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 303/7484/21

2/303/1947/21

Номер рядка статистичного звіту 26

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

24 лютого 2022 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючої-судді Гутій О.В.

за участю секретаря судових засідань Зарева А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Мукачево цивільну справуза позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення боргу кредитором спадкодавця,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувсяз цимпозовом,в якомупросить стягнутиз відповідачівзаборгованість урозмірі 8338,48 гривень,посилаючись нате,що 25.11.2011року ОСОБА_3 звернувсядо ПАТКБ «ПриватБанк» зметою отриманнябанківських послуг,у зв`язкуз чимпідписав заяву№ б/н,і згідноякої отримавкредит увигляді встановленогокредитного лімітуна картковийрахунок.У подальшомукредитний лімітбуло збільшенодо 19000,00гривень. ОСОБА_3 зобов`язавсяпогашати заборгованістьза кредитом,відсотками зайого використання,а такожоплачувати комісії.Банк виконавсвої зобов`язанняза договором,надавши відповідачукредит урозмірі встановленомудоговором. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер.Відповідачі посправі - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 є спадкоємцямипомерлого ОСОБА_3 за законом,оскільки постійнопроживали ізспадкодавцем начас відкриттяспадщини,а томувважаються такими,що прийнялиспадщину,оскільки незверталися звідповідною заявоюпро відмовувід спадщини,а томупозивач проситьстягнути звідповідачів заборгованість закредитним договором розмірі8338,48 гривень та судовий збір у сумі 2270,00 гривень.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час і місце його проведення повідомлявся належним чином, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності.

Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про причини неявки суд не повідомили та не скористалися своїм правом подати відзив на позовну заяву, тому в силу ч. 8ст. 178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

14.02.2022 року відповідач ОСОБА_4 подала заяву, в якій просила приєднати до матеріалів справи копію свідоцтва про смерть ОСОБА_3 та копії квитанції про сплату кредиту.

Відповідно до ч. 2ст.247ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно дост.1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти(кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитнимдоговоромзастосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Положенняст.1048 ЦК Українипередбачають, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Судом належними доказами встановлено, що 25.11.2011 року ОСОБА_3 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк»з метою отримання банківських послуг , у зв`язку з чим підписав заяву № б/н від 25.11.2011 року (а.с.27).

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого виконавчим комітетом Бабичівської сільської ради Мукачівського району ОСОБА_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис № 19 (а.с.47).

Відповідно дост.1217ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1218ЦК Українипередбачено,що доскладу спадщинивходять усіправа таобов`язки,що належалиспадкодавцеві намомент відкриттяспадщини іне припинилисявнаслідок йогосмерті.

Зі смертю позичальника зобов`язання з повернення кредиту включаються до складу спадщини, строки пред`явлення кредитодавцем вимог до спадкоємців позичальника, а також порядок задоволення цих вимог регламентуються статтями 1281 і 1282 ЦК України.

Відповідно дост.1222ЦК Україниспадкоємцями зазаповітом іза закономможуть бутифізичні особи,які єживими начас відкриттяспадщини,а такожособи,які булизачаті зажиття спадкодавцяі народженіживими післявідкриття спадщини. Спадкоємцями за заповітом можуть бути юридичні особи та інші учасники цивільних відносин (стаття 2цього Кодексу).

Положеннями ст.ст. 1258, 1261-1265 ЦК України визначено черги спадкоємців за законом.

Згідно ізстаттею 1282ЦК Україниспадкоємці зобов`язанізадовольнити вимогикредитора повністю,але вмежах вартостімайна,одержаного успадщину.Кожен зіспадкоємців зобов`язанийзадовольнити вимогикредитора особисто,у розмірі,який відповідаєйого частці у спадщині. Вимоги кредитора вони зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями і кредитором не встановлено інше. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передано спадкоємцям у натурі.

У разі смерті фізичної особи, боржника за зобов`язанням у правовідносинах, що допускають правонаступництво у порядку спадкування, обов`язки померлої особи (боржника) за загальним правилом переходять до іншої особи її спадкоємця, тобто відбувається передбачена законом заміна боржника у зобов`язанні, який несе відповідальність у межах вартості майна, одержаного у спадщину.

Правовідносини, що виникли між банком та боржником (який помер), після його смерті трансформуються у зобов`язальні правовідносини, що виникли між кредитодавцем та спадкоємцями боржника і вирішуються у порядку положень статті 1282 ЦК України.

У зв`язку з цим, 24.11.2020 року ПАТ «Приватбанк» направив претензію кредитора в порядку ст. 1281 ЦК України до Мукачівської районної державної нотаріальної контори (а.с.68).

Як вбачається з відповіді Мукачівської державної нотаріальної контори № 288/02-14 від 09.12.2020 року спадкоємці померлого ОСОБА_3 із заявами про прийняття спадщини до Мукачівської ДНК не зверталися. Спадкову справу за № 390 від 01.12.2020 року було заведено на підставі претензії ПАТ КБ «ПриватБанк» (а.с.69, 135-138).

Таким чином встановлено, що кредитор у передбачений законом строк пред`явив вимоги до спадкоємця, що підтверджується надісланою в нотаріальну контору претензією про повернення заборгованості.

Крім того, позивачем відповідачам направлялися листипретензії № SAMDN50000053437831 від 24.05.2021 року про сплату заборгованості за кредитним договором (а.с.70-76), які залишилися без реагування.

Однак, дослідивши матеріали справи, суд констатує, що такі не містять доказів, що відповідачі є спадкоємцями боржника ОСОБА_3 .

Посилання позивача про реєстрацію відповідачів за адресою АДРЕСА_1 за місцем проживання боржника ОСОБА_3 не може заслуговувати на увагу, оскільки така обставина не свідчить про те, що відповідачі є спадкоємцями ОСОБА_3 .

У будь-якомувипадку підлягає з`ясуванню коло осіб, які не лише визначені в законі або в заповіті як спадкоємці, але й прийняли спадщину у спосіб, визначений законом.Такий висновок зумовлений застереженнямстатті 1281 ЦК Українищодо пред`явлення кредитором вимог лише до тих спадкоємців, які прийняли спадщину.

Із матеріалів справи не вбачається, що відповідачі прийняли спадщину за померлим ОСОБА_3 , тобто позичальником.

Позиція Банку, яка зводиться до того, що оскільки відповідачі і померлий позичальник були зареєстровані за однією адресою, відтак відповідачі прийняли спадщину за спадкодавцем, прямо суперечать положенням матеріального закону, що регулює спірні правовідносини.

Крім того, як на підставу позовних вимог позивач зазначає, що 25.11.2011 року ОСОБА_3 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг у зв`язку з чим підписав заяву № б/н від 25.11.2011 року, згідно якої отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту ( а.с.27).

При цьому, як вбачається із заяви відповідача ОСОБА_3 від 25.11.2011 року, в такій не зазначено суму кредитних коштів, яку він отримує.

Даним фактом спростовуються твердження представника позивача, що договір укладений відповідно до вимог чинного законодавства.

Також до позовної заяви додані Витяг з умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку (Ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщений на сайтіhttps://privatbank.ua/terms/).

Згідно з наданим Банком розрахунком заборгованість ОСОБА_3 станом на дату смерті позичальника, становила 8338,48 гривень, що складається з 8338,48 гривень - заборгованість за простроченим тілом кредиту.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до статей 633, 634 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати, зокрема, надання послуг кожному, хто до неї звернеться (зокрема, банківське обслуговування);умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги; договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання полягає у приєднанні другої сторони до запропонованого договору в цілому, а його умови розробляє підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому вони повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим Банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За замістом статей 526, 1048, 1054, 1055 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним; за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України), відповідно до якої позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Отже, в Заяві, крім інформації щодо послуги, яку просить надати клієнт, повинно міститись також розмір і порядок розрахунків щомісячного Платежу (залежно від виду платіжної картки), і така інформація повинна також міститись у Пам`ятці Клієнта або Довідці про умови кредитування.

Суд констатує, що із Анкети-заяви, підписаної відповідачем 25.11.2011 року, неможливо встановити на отримання яких саме банківських послуг було волевиявлення ОСОБА_3 а сама Анкета-заява не містить відомостей, які б вказували на прохання відповідача отримати саме кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку; домовленість сторін про розмір кредитного ліміту, підтвердження видачі позивачем та одержання відповідачем певної кредитної картки.

Отже, надані позивачем до суду докази не дають можливості встановити істотні умови кредитного договору.

Велика Палата Верховного Суду, розглядаючи справу № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19) у Постанові від 03 липня 2019 року зазначила, що в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк», тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Посилання представника позивача на Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua), з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана відповідачем, і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У даному випадку договірні правовідносини виникли між Банком та фізичною особою споживачем банківських послуг (частина перша статті 11 Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-XII«Про захист прав споживачів» (далі Закон №1023-XII).

З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 03 липня 2019 року (справа № 342/180/17) зауважила, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту і Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.

Тому, відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з ОСОБА_3 АТ КБ «ПриватБанк» дотримав вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону № 1023-XII про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк, оскільки відсутні три із чотирьох складових договору, суд вважає, що позивачем не надано достатніх доказів на підтвердження укладення кредитного договору.

Крім тоговідповідно дорозрахунку заборгованості ОСОБА_3 станом на07.12.2019(датасмерті)року заборгованістьза поточнимтілом кредитуу відповідачавідсутня,а позивачемне доведеноналежними тадопустимими доказами,що прострочене тіло кредиту є складовою частиною саме фактично отриманих відповідачем кредитних коштів.

За таких обставин вимоги позивача є безпідставними, не обґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141,258-259, 264-265 ЦПК України, ст.ст.1218, 1219, 1281, 1282 ЦК України, суд

УХВАЛИВ :

В задоволенні позову Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення боргу кредитором спадкодавця відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду.

Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», 49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги,50, код ЄДРПОУ 14360570.

Відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду виготовлено 24.02.2022 року.

Головуюча О.В.Гутій