Рішення № 103561661, 22.02.2022, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5 м. Харків, 61022, тел./факс (057)702-10-79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

___________________________

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2022 року м. Харків Справа № 913/811/21

Провадження №1/913/811/21

За позовом Комунального підприємства Жилбудсервіс, м. Щастя Луганської області

до відповідача фізичної особи-підприємця Клімкова Олександра Івановича, м. Щастя Новоайдарського району Луганської області

про визнання недійсним договору про надання послуг

Суддя Зюбанова Н.М.

Секретар судового засідання Соколенко Ю.О.

Без виклику представників

Суть спору: про визнання недійсним договору про надання послуг з технічного обслуговування внутрішньо-будинкових систем житлових будинків від 17.12.2020 № 507, укладеного сторонами.

Дослідивши матеріали справи, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, суд дійшов наступних висновків щодо причин виникнення спору між сторонами.

Так, 17.12.2020 між Комунальним підприємством Жилбудсервіс (позивач/замовник) та фізичною особою-підприємцем Клімковим Олександром Івановичем (відповідач/виконавець) укладено договір № 507 про надання послуг з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем житлових будинків, за умовами якого виконавець зобов`язався за завданням замовника надати згідно Єдиного закупівельного словника ДК 021:2015 50700000-2 (Послуги з ремонту і технічного обслуговування будівельних конструкцій), а саме: послуги з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем житлових будівників м. Щастя, згідно додатку № 1 до договору (п. 1.1 договору).

Вказаний договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який регулюється главою 63 ЦК України.

Зокрема, згідно зі ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії, або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Частиною 1 ст. 903 ЦК України встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з п. 1.2 договору замовник зобов`язався оплачувати надані виконавцем послуги в розмірі, порядку та на умовах визначених договором.

Обслуговування повинно здійснюватися відповідно до Правил та норм технічної експлуатації житлового фонду, та іншими нормативними документами, що встановлюють обов`язкові вимоги до якості послуг, що надаються (п. 1.3 договору).

Послуга вважається наданою після підписання акту прийому-здачі наданих послуг замовником і виконавцем (п. 1.4 договору).

Відповідно до п.п. 2.2, 2.2.1 договору замовник зобов`язаний своєчасно проводити оплату згідно акту прийому-здачі наданих послуг.

За умовами п. 3.1 договору ціна послуг визначається сторонами по факту їх надання за результатами кожного календарного місяця та фіксується в актах прийому-здачі наданих послуг.

Вартість договору визначається сукупністю вартості наданих послуг за календарний рік, а саме 49992,00 грн. (п. 3.2 договору).

Акт прийому-здачі наданих послуг підписується сторонами до 01 числа місяця, наступного за календарним місяцем, в якому фактично надавалися послуги (п. 3.3 договору).

Сторони передбачили, що договір діє до 31.12.2021, а в частині фінансового зобов`язання до повного їх виконання (п. 5.1).

Договір підписано директором Комунального підприємства "Жилбудсервіс" Шевцовим О.В. і ФОП Клімковим О.І.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що вказаний договір від 17.12.2020 № 507 від його імені підписано попереднім директором ОСОБА_1 , якого 17.03.2021 розпорядженням керівника Щастинської міської ВЦА Щастинського району Луганської області звільнено з посади директора. Після звільнення останнього підприємство встановило, що у грудні 2020 року, тобто за три місяці до звільнення, ОСОБА_1 від імені КП Жилбудсервіс було укладено 43 подібні договори з ФОП Клімковим О.І. про надання послуг з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем житлових будинків на загальну суму 2 001355 грн 20 коп.

Позивач зазначає, що ОСОБА_1 та фізична особа-підприємець Клімков О.І. перед укладенням спірного договору були особисто знайомі, оскільки ОСОБА_2 працював на підприємстві з 09.10.2008 до 09.10.2017 на посаді начальника житлово-комунального господарства. На думку позивача, оспорюваний правочин укладений в умовах реального конфлікту інтересів між знайомими особами, що порушує ст. 28 Закону України "Про корупцію".

Згідно з уточненою правовою позицією позивача договір № 507 про надання послуг з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем житлових будинків від 17.12.2020 укладений з порушенням ч. 10 ст. 3 Закону України "Про публічні закупівлі", без проходження процедури публічної закупівлі шляхом ділення предмета закупівлі на частини за 43 подібними договорами.

У відзиві на позовну заяву від 08.11.2021 відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що він не є суб`єктом, на якого поширюється дія Закону України Про запобігання корупції. Відповідач зазначає, що позивачем не надано доказів наявності реального конфлікту інтересів. Робота Клімкова О.І. в період з 2008 року по 2017 роки в КП Жилбудсервіс не свідчить про наявність у ОСОБА_1 приватного інтересу. Відповідач стверджує, що жодних обґрунтувань наявності між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 особистих, сімейних, дружніх чи інших позаслужбових стосунків, які мали місце на момент укладання договору, позивачем не наведено та доказів не надано. Колишній директор КП Жилбудсервіс та Клімков О.І. не є ані підозрюваними, ані обвинуваченими у кримінальному провадженні за фактом укладання Шевцовим О.В. з Клімковим О.І. 43 договорів про надання послуг, оскільки справа розслідується за можливим фактом порушення тендерних процедур і жодних рішень на підтвердження цього слідчими органами не винесено.

Встановивши фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову та його повне задоволення з огляду на наступне.

Так, правове регулювання спірних правовідносин здійснюється Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України Про публічні закупівлі від 25.12.2015 року № 922-VIII (далі Закон № 922-VIII), Порядком визначення предмета закупівлі, затвердженим наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 17.03.2016 № 454, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.03.2016 за № 448/28578.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 по справі № 905/1227/17 висловлено правову позицію, згідно з якою при вирішенні спорів про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Статтею 1 Закону № 922-VIII в редакції, чинній на час укладення договору, визначено, що:

- договір про закупівлю договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари;

- замовники органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи соціального страхування, створені відповідно до закону, а також юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об`єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак: юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів; органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків.

До замовників також належать юридичні особи та/або суб`єкти господарювання, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання та відповідають хоча б одній з таких ознак: органам державної влади, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування належить частка у статутному капіталі суб`єкта господарювання в розмірі більше ніж 50 відсотків або такі органи володіють більшістю голосів у вищому органі суб`єкта господарювання чи правом призначати більше половини складу виконавчого органу або наглядової ради суб`єкта господарювання; наявність спеціальних або ексклюзивних прав (п. 4 ч. 1 ст. 2 Закону).

Відповідно до інформації з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань засновником КП "Жилбудсервіс" є Щастинська міська рада, розмір частки якої у статутному капіталі підприємства складає 8652199,00 грн, що дорівнює 100% його статутного капіталу.

Згідно копії Статуту підприємства станом на 2017 рік розмір статутного капіталу складав 8496652,00 грн.

Крім того, згідно з п. 2.1 Статуту метою створення і діяльності підприємства є задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення господарської діяльності, спрямованої на досягнення економічних і соціальних результатів та отримання прибутку. Предметом діяльності підприємства є надання житлово-комунальних послуг.

За змістом Безкоштовного запиту з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань до основного виду діяльності КП "Жилбудсервіс" відноситься забір, очищення та постачання води, а у відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону № 922-VIII до діяльності в окремих сферах господарювання законодавець відніс забезпечення виробництва, транспортування та постачання питної води, забезпечення функціонування централізованого водовідведення.

За договором № 507 від 17.12.2020 предметом є надання послуг з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем житлових будинків (згідно Єдиного закупівельного словника ДК 021:2015 50700000-2 (Послуги з ремонту і технічного обслуговування будівельних конструкцій), на суму 49992,00 грн..

Судом встановлено, що предмет за оспорюваним договором не відноситься до видів діяльності, зазначених законодавцем в ч. 3 ст. 2 Закону № 922-VIII, на які не поширюється дія Закону.

Таким чином, КП "Жилбудсервіс" є замовником у розумінні п. 4 ч. 1 ст. 2 Закону № 922-VIII, яким також даються наступні визначення:

- послуги будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, лізинг, найм (оренда), а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт;

- предмет закупівлі товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом;

- публічна закупівля придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.

Вказаний Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт 1,5 мільйона гривень; до замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт 5 мільйонів гривень (ст. 2 Закону).

За змістом ч. 10 ст. 3 Закону забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону.

Доводи відповідача щодо незастосування до предмета закупівлі приписів Закону № 922-VIII суд відхиляє з огляду на наступне.

Так, дійсно, п. 5 ч. 6 ст. 3 Закону № 922-VIII встановлено, що цей Закон не застосовується у випадку, якщо замовники, визначені у п. 4 ч. 1 ст. 2 цього Закону, здійснюють закупівлі на товари, роботи і послуги, якщо ціни (тарифи) на них затверджуються державними колегіальними органами, іншими органами влади відповідно до їх повноважень або визначаються в порядку, встановленому зазначеними органами, у тому числі якщо визначення таких цін здійснюється на аукціонах.

Відповідно до п. п. 2 п. "а" ч. 1 ст. 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (у редакції на час укладення договору) до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження щодо встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на побутові, комунальні (крім тарифів на теплову енергію, централізоване водопостачання та централізоване водовідведення, послуги з постачання гарячої води, які встановлюються НКРЕКП, транспортні та інші послуги.

Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 4 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (у редакції на час укладення договору) до повноважень органів місцевого самоврядування належить встановлення цін/тарифів на комунальні послуги відповідно до закону.

Відповідачем на підтвердження обставин щодо встановлення виконавчим комітетом Щастинської міської ради таких тарифів надано рішення Щастинської міської ради від 03.01.2018 № 1 "Про призначення управителя багатоквартирних будинків у житловому фонді комунальної власності територіальної громади м. Щастя", яким, зокрема, призначено управителем багатоквартирних будинків у житловому фонді комунальної власності територіальної громади м. Щастя за лотами № 1 та № 2 Комунальне підприємство "Жилбудсервіс" та вирішено укласти договори про надання послуг з управління багатоквартирним будинком між виконавчим комітетом Щастинської міської ради та управителем багатоквартирних будинків.

За змістом лотів №1 та № 2 встановлено вартість послуг з управління будинком за 1 кв. м загальної площі квартир та нежитлових приміщень/житлових приміщень для споживачів такої послуги, тобто безпосередньо мешканців відповідних житлових будинків.

На виконання п. 5 ст. 13 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" між Виконавчим комітетом Щастинської міської ради, як замовником та КП "Жилбудсервіс", як управителем укладений договір № 67 про надання послуг з управління будинком, за умовами якого управитель зобов`язався надавати замовникові послуги з управління будинком за адресою: м. Щастя, пл. Міра, 9, та об`єктів благоустрою, що розташовані на прибудинкових територіях.

Проте, вартість тарифів на послуги з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем житлових будинків м. Щастя для КП "Жилбудсервіс" як замовника у розумінні приписів п. 5 ч. 6 ст. 3 Закону № 922-VIII вказаним рішенням не встановлювалась.

Як свідчать матеріали справи, протягом 1623 грудня 2020 року між сторонами також було укладено 43 подібні договори про надання послуг з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем житлових будинків (№ 470№ 527) щодо житлових будинків та різними адресами та ціною договорів на загальну суму 2001355,20 грн.

Оскільки предмети закупівлі за договором від 17.12.2020 № 507 та рештою вказаних договорів подібні послуги з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем житлових будинків м. Щастя та підпадають під визначення "послуги" у розумінні приписів ст. 1 Закону № 922-VIII, суд вважає, що замовник мав здійснити їх закупівлю за результатами однієї з процедур, передбачених ст. 13 Закону № 922-VIII, а не уникати її.

З огляду на викладене суд вважає обґрунтованими доводи позивача про порушення сторонами при укладенні договору від 17.12.2020 № 507 приписів ч. 10 ст. 3 Закону № 922-VIII, що є підставою для визнання недійсним цього правочину.

Згідно з частинами 1 та 2 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Статтею 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України).

Частиною 3 ст. 215 ЦК України передбачено, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Що стосується доводів позивача про укладення договору в умовах реального конфлікту інтересів, то суд надає таку оцінку.

Позивач вказує, що договір від його імені підписав попередній директор Шевцов О.В., якого 17.03.2021 розпорядженням керівника Щастинської міської ВЦА Щастинського району Луганської області звільнено з посади. Після звільнення останнього підприємство встановило, що у січні 2018 року ОСОБА_1 від імені КП Жилбудсервіс та всупереч інтересам позивача було укладено численні подібні договори з фізичною особою-підприємцем Клімковим О.І.

Позивач посилається на ст. 28 Закону України "Про запобігання корупції", згідно з якою особи, зазначені в пунктах 1, 2 ч. 1 ст. 3 цього Закону зобов`язані не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів, яким визнається суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Від відповідача на адресу суду надійшла заява свідка від 08.11.2021, в якій він відмовився надавати відповіді на запитання 1, 2, 5, оскільки у позові позивач не ставить під сумнів виконання відповідачем зобов`язань за оспорюваним договором.

Надаючи відповідь на інші запитання, відповідач зауважив, що він зареєстрований як ФОП в м. Щастя, видом його діяльності є надання комунальних послуг, про що було відомо керівництву КП Жилбудсервіс. Крім того, житлові будинки в місті Щастя не є єдиним житловим комплексом та не мають єдиної вище означеної характеристики. Таким чином, при укладенні 43 договорів мало місце не дроблення об`єктів, а укрупнення.

З огляду на те, що при знаходженні на посаді директора КП "Жилбудсервіс" Шевцов О.В. виконував організаційно-розпорядчі обов`язки, він є суб`єктом, на якого поширюється дія Закону України "Про запобігання корупції".

При цьому суд зауважує, що, оскільки Клімков О.І. не є близькою особою у розумінні ст. 1 Закону України "Про запобігання корупції" щодо колишнього директора КП "Жилбудсервіс" Шевцова О.В., немає підстав для тверджень про реальний конфлікт інтересів у останнього.

Крім того, позивачем не доведені підстави про наявність у директора КП "Жилбудсервіс" Шевцова О.В. при укладенні оспорюваного договору з ФОП Клімковим О.І. приватного інтересу через факт їх особистого знайомства.

Оспорюваний договір укладений ФОП Клімковим О.І. вже після звільнення з Комунального підприємства "Жилбудсервіс".

Як зазначено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03.12.2019 у справі № 904/10956/16, рішення не може ґрунтуватися на припущеннях і поясненнях однієї зі сторін.

Таким чином, доводи позивача про порушення приписів Закону України "Про запобігання корупції" не знайшли свого підтвердження за матеріалами справи, а тому судом відхиляються.

Позов підлягає повному задоволенню з підстав, вказаних вище з віднесенням на відповідача судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України.

Щодо витрат позивача на правову допомогу в розмірі 25 000 грн 00 коп., то суд зазначає наступне.

За приписами ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема і витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Питання про розподіл судових витрат позивача на правову допомогу буде вирішено судом за наслідками надання ним доказів понесення таких витрат у строк, встановлений законом.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 129, 232-233, 236-241 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним договір № 507 про надання послуг з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем житлових будинків від 17.12.2020, укладений між Комунальним підприємством Жилбудсервіс, м. Щастя Щастинського району Луганської області, вул. Дружби, буд. 2-А, ідент. код 35629024 та фізичною особою-підприємцем Клімковим Олександром Івановичем ( АДРЕСА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).

3. Стягнути з фізичної особи-підприємця Клімкова Олександра Івановича, АДРЕСА_1 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства «Жилбудсервіс», вул. Дружби, буд. 2-А, м. Щастя Новоайдарського району Луганської області, 91480, ідент. код 35629024 судовий збір у сумі 2270 грн 00 коп., видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У відповідності до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно зі ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення виготовлене 24.02.2022.

Суддя Наталія ЗЮБАНОВА