Ухвала суду № 103559528, 14.02.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

14 лютого 2022 року м. Київ № 640/35674/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши клопотання представника відповідача з питань поновлення поновлення процесуального строку та здійснення переходу розгляду справи за правилами загального позовного провадження в адміністративній справі

за позовомПриватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до Державної екологічної інспекції Столичного округупро визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування припису,В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» з позовом до Державної екологічної інспекції Столичного округу, в якому просило суд: 1) визнати протиправними дії Державної екологічної інспекції Столичного округу з проведення позапланової перевірки ПрАТ «АК «Київводоканал» у період з 24.09.2021 по 07.10.2021; 2) визнати протиправним та скасувати припис від 13.10.2021.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.12.2021 відкрито провадження у справі №640/35674/21 за вказаним позовом, а саму справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Згодом, 25.01.2022 від представника відповідача через канцелярію суду надійшло клопотання (вх. №03-14/12409/22 від 25.01.2022), в прохальній частині якого останній просив суд вирішити питання про поновлення відповідачу процесуального строку для подання до суду клопотання про розгляд справи з викликом сторін та водночас просив суд про перехід розгляду цієї справи за правилами загального позовного провадження.

Вирішуючи зазначені клопотання відповідача по суті, суд виходив з наступного.

Відповідно до норм ч. 1 ст. 260 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 7 ст. 262 КАС України визначено, що відповідач має подати клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін в строк для подання відзиву.

У свою чергу положеннями ч. 5 ст. 167 КАС України передбачено, що відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Так, відкривши провадження у справі №640/35674/21 суд у тексті своєї ухвали від 08.12.2021 про відкриття провадження у справі (а саме п. 3 резолютивної частини такої ухвали) встановив відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення такої ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Суд встановив, що Державна екологічна інспекція Столичного округу отримала копію ухвали суду про відкриття провадження у справі 13.12.2021, про що свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №0105107455147. Таким чином, п`ятнадцятиденний строк на подання відповідачем відзиву на позовну заяву, а також клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін сплив 28.12.2021.

Відповідно до приписів ч. 1 і 4 ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Дослідивши та проаналізувавши зміст поданого відповідачем клопотання (вх. №03-14/12409/22 від 25.01.2022), датованого 24.01.2021, суд встановив, що всупереч наведених вимог ч. 4 ст. 121 КАС України відповідач клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не подав. Натомість представник відповідача висловив свої письмові заперечення проти обраного судом порядку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження та клопотав перед судом щодо призначення розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Водночас представник відповідача не навів суду жодні причини, що зумовили пропуск Державною екологічною інспекцією Столичного округу строку на подання до суду відповідного клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду.

З огляду на наведене суд дійшов висновку про безпідставність заявленого відповідачем клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на подання до суду клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, та відповідно про відмову у задоволенні такого клопотання.

Надаючи правову оцінку заявленому відповідачем клопотанню про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 3 ст. 257 КАС України, при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

При цьому, ч. 2 ст. 257 КАС України визначено що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

У свою чергу, ч. 4 ст. 257 КАС України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Також, відповідно до ч. 4 ст. 12 КАС України, виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917 - 1991 років».

У даному випадку, як було встановлено судом при відкритті провадження у справі, ця справа не належить до справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, та водночас не належить до категорії справ, які розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження. З урахуванням вищенаведеного, при вирішенні питання про відкриття провадження у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до Державної екологічної інспекції Столичного округу про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування припису, суд дійшов до висновку про можливість розгляду такої справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

За змістом ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно з ч. 4 ст. 260 КАС України, якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Проаналізувавши зміст поданого представником відповідача клопотання щодо переходу до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, текст якого містить заперечення проти розгляду цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд вказує на те, що таке клопотання не підлягає задоволенню, оскільки відповідачем наразі не наведено переконливих доводів з приводу того, чому цей спір неможливо буде вирішити у порядку спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання.

Керуючись вимогами ст.ст. 12, 121, 248, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні клопотання відповідача з питання поновлення пропущеного процесуального строку на подання до суду клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Відмовити у задоволенні клопотання відповідача з питання здійснення переходу розгляду справи №640/35674/21 за правилами загального позовного провадження.

Ухвала набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 294 Кодексу адміністративного судочинства України хвала суду в частині питання щодо відмови поновити пропущений строк може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, передбачені ст.ст. 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок