Рішення № 103559389, 15.02.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 лютого 2022 року м. Київ № 640/26929/20

Окружний адміністративний суд м. Києва, у складі судді Вєкуа Н.Г, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом Міністерства оборони України до Державної аудиторської служби України про визнання протиправним та скасування висновку-

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Міністерство оборони України (03168, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 6, код ЄДРПОУ 00034022) з позовом до Державної аудиторської служби України (04070, м. Київ, вул. Сагайдачного, 4, код ЄДРПОУ 40165856), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати висновок про результати моніторингу закупівлі за процедурою UA-2020-06-30-003734-а мережевого обладнання (32420000-3) (Цифрові комутатори), проведеної Міністерством оборони України, в частині встановлення порушень законодавства та зобов`язань щодо усунення виявлених порушень.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив про протиправність оскаржуваного висновку, який ґрунтується на невірно встановлених відповідачем обставинах щодо не опублікування Міністерством оборони України оголошення про проведення процедури закупівлі англійською мовою, відповідно до вимог частини сьомої статті 3 Закону України «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони», оскільки в дійсності таке оголошення оприлюднене. Наголосив, що цінова пропозиція учасника відповідала вимогам розділу 9 щодо забезпечення виконання договору про закупівлю.

Ухвалою суду від 30 листопада 2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач, не погоджуючись із доводами позивача, надав відзив на позовну заяву, в якому вказав про правомірність встановлених у висновку порушень позивачем вимог законодавства, зокрема, в частині не опублікування оголошення англійською мовою, прийняття цінової пропозиції учасника, яка не відповідала розділу 10 оголошення, а також відсутність електронної адреси замовника в оголошенні про закупівлю, що у сукупності свідчить про порушення позивачем процедури закупівлі.

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Міністерством оборони України було розміщено в електронній системі закупівель PROZORRO оголошення про проведення процедури закупівлі UA-2020-06-30-003734-а мережевого обладнання (32420000-3) (Цифрові комутатори).

22.09.2020 року Державною аудиторською службою України прийнято рішення у формі наказу №267 «Про початок моніторингу процедур закупівель», відповідно до якого розпочато моніторинг закупівлі, зокрема, UA-2020-06-30-003734-а мережевого обладнання (32420000-3) (Цифрові комутатори), який оприлюднено на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель 30.06.2020 року.

За результатами вказаного моніторингу Державною аудиторською службою України складено висновок про результати моніторингу закупівлі від 19.10.2020 №957, в якому зазначено про наступні виявлені порушення, а саме: порушення вимог пункту 1 частини четвертої та сьомої статті 3 Закону України «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони», пункту 3 частини першої статті 4 вказаного вище Закону.

Незгода позивача із прийнятим висновком зумовила його звернення до Окружного адміністративного суду м. Києва із даним позовом, при вирішенні якого суд виходить із наступного.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначені Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі - Закон №2939-XII).

Відповідно до статті 1 цього Закону здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Статтею 2 Закону №2939-XII визначено головні завдання органу державного фінансового контролю, до яких належить здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43 (далі - Положення №43), Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Згідно з підпунктом 1 пункту 3 Положення №43 основними завданнями Держаудитслужби є реалізація державної політики у сфері державного фінансового контролю.

За змістом підпункту 3 пункту 4 Положення №43 Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань реалізує державний фінансовий контроль, зокрема, через здійснення моніторингу закупівель.

Статтею 5 Закону №2939-XII визначено, що контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об`єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель.

Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

Порядок та підстави проведення органом державного фінансового контролю перевірок закупівель встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 14 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» - моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

Порядок здійснення моніторингу процедур публічних закупівель врегульовано статтею 8 вказаного Закону.

Так, згідно з частиною першою указаної статті моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Моніторинг процедури закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону.

Моніторинг процедур закупівель здійснюється також щодо процедур закупівель, особливості яких передбачені у законах, що визначені у частинах восьмій та дев`ятій статті 3 цього Закону.

За змістом статті 8 Закону №922-VIII рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа), поміж іншого, у разі виявлення органом державного фінансового контролю ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель.

Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

За результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

Позовна заява Міністерство оборони України не містить доводів щодо протиправності призначення чи проведення відповідачем процедури моніторингу вищевказаної закупівлі. Позивач не погоджується лише з твердженнями відповідача, викладеними в оскаржуваному висновку про допущене ним порушення Закону України «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони» (далі також - Закон №1356-VIII).

Як зазначив в оскаржуваному висновку відповідач, згідно з частиною сьомою статті 3 Закону України «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони» (далі також - Закон №1356-VIII), оголошення про проведення відбору обов`язково додатково оприлюднюється через авторизовані електронні майданчики на веб-порталі Уповноваженого органу англійською мовою, якщо очікувана вартість закупівлі перевищує суму для товарів і послуг - 35 тисяч євро. Моніторингом встановлено, що замовник здійснює закупівлю товару, очікувана вартість якого за офіційним курсом Національного банку України перевищує 35 000,00 грн. (29 071 054,10 грн.). Враховуючи зазначене, замовник в порушення вимог частини сьомої статті 3 вищевказаного Закону не оприлюднив на веб-порталі Уповноваженого органу оголошення про проведення відбору англійською мовою.

Відповідно до частини третьої статті 3 Закону №1356-VIII) в оголошенні про проведення відбору обов`язково зазначаються:

1) найменування замовника, його код ЄДРПОУ, місцезнаходження, електронна адреса та посилання на офіційний веб-сайт замовника;

2) найменування предмета закупівлі, код відповідно до державного класифікатора, що діє на момент проведення закупівлі;

3) технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі з урахуванням вимог пункту 3 частини другої статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі»;

4) очікувана вартість предмета закупівлі із зазначенням інформації про включення до очікуваної вартості податку на додану вартість;

5) кількість товару та місце його поставки; місце, де повинні бути виконані роботи чи надані послуги, їх обсяг; строки поставки товарів, виконання робіт, надання послуг;

6) дата і час закінчення періоду подання цінових пропозицій;

7) розмір мінімального кроку пониження ціни під час електронного аукціону у відсотках або грошових одиницях (не менше 1 відсотка очікуваної вартості товару, роботи, послуги) та математична формула, що буде застосовуватися при проведенні електронного аукціону для визначення показників інших критеріїв оцінки (у разі їх обрання замовником);

8) перелік критеріїв та методика оцінки цінової пропозиції із зазначенням питомої ваги критеріїв (у разі їх обрання замовником);

9) розмір та умови надання, умови повернення та неповернення забезпечення цінової пропозиції (у разі якщо замовник вимагає його надати);

10) розмір, строк, вид та умови надання, умови повернення та неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю (у разі якщо замовник вимагає його надати);

11) прізвище, ім`я та по батькові, посада та адреса однієї чи кількох посадових осіб замовника, уповноважених здійснювати зв`язок з учасниками;

12) один або декілька кваліфікаційних критеріїв до учасників відповідно до статті 16 Закону України «Про публічні закупівлі», вимоги, встановлені статтею 17 Закону України «Про публічні закупівлі», та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством;

13) необхідність подання одиниці товару (у разі якщо замовник вимагає її надати);

14) тривалість рамкової угоди та перелік предметів закупівлі (у разі наміру замовника укласти рамкову угоду);

15) у разі закупівлі робіт - інформація відповідно до вимог пункту 17 частини другої статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі»;

16) інша необхідна інформація залежно від предмета закупівлі.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що аналогічні вимоги вказаного Закону стосуються оголошення, що публікується замовником, як українською мовою, так і англійською мовою.

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується оприлюднення позивачем на вебпорталі Уповноваженого органу оголошення українською та англійською мовою про процедуру закупівлі.

При цьому позивач у позові не заперечував, що опубліковане англійською мовою оголошення містило не усю інформацію, опубліковану в оголошенні українською мовою, стверджуючи, що інтерфейс електронного майданчику та платформи Prozorro не передбачає технічної можливості заповнення (зазначення) таких пунктів англійською мовою як: вид предмету закупівлі, адреса поставки, проте має незмінні дані про замовника в частині його найменування, відповідальної особи та можливості внесення інформації виключно до назви предмета закупівлі.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що встановлені відповідачем в оскаржуваному висновку обставини щодо не опублікування позивачем на вебпорталі Уповноваженого органу оголошення про процедуру закупівлі англійською мовою не відповідають дійсним обставинам та спростовуються доказами, наявними в матеріалах справи.

Суд не приймає до уваги в якості доказу посилання позивача на рішення Постійно діючої комісії з питань розгляду скарг Антимонопольного комітету України за №3231-з/пк-пз від 20.03.2019 року, оскільки рішення стосувалось іншої процедури закупівлі, а відмова у задоволенні скарги аргументована тим, що скаржник не довів, яким чином оформлення оголошення англійською мовою порушує права та законні інтереси скаржника, пов`язані із участю у процедурі закупівлі.

Крім того, в якості порушення процедури закупівлі відповідач зазначає про відсутність електронної адреси замовника в оголошенні.

Суд, проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, не погоджується із таким висновком відповідача, оскільки в оголошенні, яке оприлюднено на веб-порталі Уповноваженого органу, зазначено всю інформацію, згідно пункту 1 частини 4 статті 3 Закону України «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони», зокрема контактну особу - ОСОБА_1 , телефон та електронну адресу.

Таким чином, вказане відповідачем порушення спростовано наявними в справі доказами.

Відносно тверджень відповідача про те, що цінова пропозиція учасника ТОВ «АЙТІ-СОЛЮШНС» не відповідає вимогам розділу 10 оголошення в частині підтвердження подання забезпечення цінової пропозиції, суд зазначає наступне.

ТОВ «АЙТІ-СОЛЮШНС» було надано забезпечення цінової пропозиції, відповідно до п.9 оголошення про проведення відбору учасників.

Відповідно до підпункту 9.4 пункту 9 оголошення, строк дії забезпечення цінової пропозиції повинно складати не менше 120 календарних днів, починаючи з кінцевого терміну подання цінової пропозиції.

Як встановлено судом, у складі цінової пропозиції ТОВ «АЙТІ-СОЛЮШНС» було подано електронну банківську гарантію №201495/19-21/78 від 15.07.2020, видану Акціонерним товариством «Банк Січ», строк дії якої складає 141 календарних днів, починаючи з кінцевого терміну подання цінової пропозиції (з 15.07.2020 до 02.12.2020 (включно), що відповідало вимогам замовника.

Відтак, встановлені відповідачем порушення в цій частині проведення процедури закупівлі, суд вважає необґрунтованими.

Отже, висновок Державної аудиторської служби України про результати моніторингу закупівлі за процедурою UA-2020-06-30-003734-а мережевого обладнання (32420000-3) (Цифрові комутатори) є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалюючи дане судове рішення, суд також керується статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення Серявін та інші проти України) та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Як зазначено в пункті 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України», суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Вимогами статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, покладений на нього обов`язок доказування не виконано та не доведено правомірність та обґрунтованість оскаржуваного рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 6, 72-77, 90, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Міністерства оборони України (03168, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 6, код ЄДРПОУ 00034022) задовольнити повністю/

2. Визнати протиправним та скасувати висновок про результати моніторингу закупівлі за процедурою UA-2020-06-30-003734-а мережевого обладнання (32420000-3) (Цифрові комутатори), проведеної Міністерством оборони України, в частині встановлення порушень законодавства та зобов`язань щодо усунення виявлених порушень.

3. Стягнути на користь Міністерства оборони України (адреса 03168, місто Київ, проспект Повітрофлотський, будинок 6, код ЄДРПОУ 00034022) судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 2 102, 00 грн (дві тисячі сто дві гривні) за рахунок бюджетних асигнувань Державної аудиторської служби України (адреса: 04070, місто Київ, вулиця Сагайдачного, будинок 4, код ЄДРПОУ 40165856).

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст.255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Н.Г. Вєкуа

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, покладений на нього обов`язок доказування не виконано та не доведено правомірність та обґрунтованість оскаржуваного рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 6, 72-77, 90, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Міністерства оборони України (03168, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 6, код ЄДРПОУ 00034022) задовольнити повністю/

2. Визнати протиправним та скасувати висновок про результати моніторингу закупівлі за процедурою UA-2020-06-30-003734-а мережевого обладнання (32420000-3) (Цифрові комутатори), проведеної Міністерством оборони України, в частині встановлення порушень законодавства та зобов`язань щодо усунення виявлених порушень.

3. Стягнути на користь Міністерства оборони України (адреса 03168, місто Київ, проспект Повітрофлотський, будинок 6, код ЄДРПОУ 00034022) судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 2 102, 00 грн (дві тисячі сто дві гривні) за рахунок бюджетних асигнувань Державної аудиторської служби України (адреса: 04070, місто Київ, вулиця Сагайдачного, будинок 4, код ЄДРПОУ 40165856).

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст.255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Н.Г. Вєкуа