Рішення № 103559326, 14.02.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва

Єдиний державний реєстр судових рішень

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 лютого 2022 року м. Київ № 640/9480/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу

за позовом Фізичної особи ОСОБА_1 (

АДРЕСА_1 )

до Головного управління ДПС у місті Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка,

33/19)

про визнання протиправними та скасування податкової вимоги, рішення про опис

майна в податкову заставу,-

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася фізична особа ОСОБА_1 (надалі по тексту також - позивач) з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у місті Києві (надалі по тексту також - відповідач), в якому просить суд: визнати податкову вимогу від 06 квітня 2020 року №23775-10 незаконною та скасувати рішення про опис майна у податкову заставу №23775-10, видане 06 квітня 2020 року Головним управлінням ДПС у місті Києві.

Мотивуючи позовні вимоги представник позивача вказав, що позивач не отримувала податкові повідомлення-рішення, на підставі яких винесено податкову вимогу та рішення про опис майна в податкову заставу, що унеможливило їх своєчасне оскарження. При цьому, як вказав представник позивача, відповідачем не було подано позову до суду про стягнення коштів з позивача за податковими повідомленнями-рішеннями, на які контролюючий орган посилався, виносячи передчасне рішення про опис майна позивача у податкову заставу.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 травня 2020 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення сторін.

У відзиві на адміністративний позов представник податкового органу зазначив, що Державною податковою інспекцією у Солом`янському районі Головного управління ДФС у місті Києві сформовані податкові повідомлення-рішення від 22 липня 2016 року №1422/26-58-13-03 на суму 4 616,18 грн. та від 16 липня 2016 року №19961-1305 на суму 21 529,45 грн. при визначенні податкового зобов`язання ОСОБА_1 на 2016 рік по податку на майно в частині плати за землю з фізичних осіб в сумі 26 145,63 грн.

З огляду на викладене вище та відсутність підстав для розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається в порядку спрощеного провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, на підставі наявних у справі матеріалів.

При цьому, суд враховує подане представником позивача клопотання про прискорення розгляду справи.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Наявними матеріалами справи підтверджується, що у лютому 2020 року позивач двічі зверталась до Головного управління ДПС у місті Києві щодо існуючої заборгованості, існування якої встановлено нею в кабінеті платника податків, зокрема, недоїмки по сплаті податку на доходи фізичних осіб в розмірі 11 640,44 грн., а також недоїмку по сплаті військового збору - 27,52 грн.

За результатами розгляду вказаних заяв, Головне управління ДПС у місті Києві повідомило позивачу листом від 06 березня 2020 року №8965/А/26-15-33-05-15, що у зв`язку з несвоєчасною сплатою грошових зобов`язань протягом строків, визначених Кодексом в інтегрованій картці платника по податку на доходи фізичних осіб автоматично розрахована позакарткова штрафна санкція в розмірі 11 670,98 грн.

Також повідомлено, що Головним управлінням ДПС у місті Києві згідно пункту 86.2 статті 86 Податкового кодексу України проведена камеральна перевірка, за результатами якої складено відповідний акт перевірки №601/26-15-33-05-09-3433907521 від 28 жовтня 2019 року, який був направлений на податкову адресу платника податків 30 жовтня 2019 року рекомендованим листом з поштовим повідомленням, однак лист повернувся 25 листопада 2019 року до податкового органу за закінченням встановленого строку зберігання.

13 грудня 2019 року Головним управлінням ДПС у місті Києві прийняті податкові повідомлення-рішення по податку на доходи фізичних осіб №0127343305 на суму 11 412,60 грн. та №0127353305 на суму 258,38 грн., які направлені платнику податків рекомендованим листом з поштовим повідомленням від 13 грудня 2019 року, який повернувся за закінченням встановленого строку зберігання.

06 квітня 2020 року Головним управлінням ДПС у місті Києві сформовано податкову вимогу №23775-10, згідно якої станом на 05 квітня 2020 року сума податкового боргу ОСОБА_1 становить 11 637,96 грн.

Також, 06 квітня 2020 року відповідачем прийнято рішення про опис майна в податкову заставу №23775-10, на підставі якого вирішено здійснити опис майна, що перебуває у власності (господарському віданні або оперативному управлінні) платника податків - ОСОБА_1 .

Незгода позивача із вказаними рішеннями від 06 квітня 2020 року зумовили її звернення до суду з даним адміністративним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно підпункту 14.1.153 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкова вимога - це письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

У свою чергу, згідно п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно пункту 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання (п.59.3 ст.59 Податкового кодексу України).

Крім того, розділом ІІ Порядку направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.06.2017 р. №610, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.07.2017 р. за №902/30770 передбачено, що податкова вимога платнику податків, у якого виник податковий борг, формується контролюючим органом, на який згідно з Кодексом покладається виконання такої функції. Податкова вимога формується у разі, якщо платник податків не сплатив у встановлені Кодексом строки суму: узгодженого грошового зобов`язання; непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному Кодексом. Протягом періоду оскарження суми грошових зобов`язань, визначених контролюючим органом відповідно до Кодексу, податкова вимога з податку, що оскаржується, не надсилається.

Враховуючи вищевказане та виходячи з аналізу вищенаведених норм, підставою для формування та направлення контролюючим органом податкової вимоги платнику податків є встановлення відповідної обставини, зокрема, платником податків не сплачено узгодженої суми грошового зобов`язання, визначеної в податковому повідомленні-рішенні, у встановлені законом строки.

Пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відтак, за чинним податковим законодавством податкова вимога надсилається податковим органом платнику податків у разі несплати ним податкового боргу, тобто узгодженого податкового зобов`язання.

Згідно п.п.14.1.157 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення - це письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Відповідно до пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення. У разі якщо вручити податкове повідомлення-рішення неможливо через помилку, допущену контролюючим органом, податкове повідомлення-рішення вважається таким, що не вручено платнику податків.

Згідно п.42.1, 42.2 ст. 42 Податкового кодексу України податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу. Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Суд наголошує, що в межах даного судового розгляду суд надає оцінку лише обставинам наявності чи відсутності у позивача узгодженого податкового боргу на день винесення спірної вимоги, а не наявність боргу, підставам його виникнення, у зв`язку з чим судом не досліджується та не оцінюється в межах справи наявність чи відсутність обов`язку сплачувати визначені податковими повідомленнями-рішеннями податкові зобов`язання тощо.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (частина 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України).

Вимогами частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Так, у відзиві на адміністративний позов представник податкового органу зазначає, що Державною податковою інспекцією у Солом`янському районі Головного управління ДФС у місті Києві сформовані податкові повідомлення-рішення від 22 липня 2016 року №1422/26-58-13-03 на суму 4 616,18 грн. та від 16 липня 2016 року №19961-1305 на суму 21 529,45 грн. при визначенні податкового зобов`язання ОСОБА_1 на 2016 рік по податку на майно в частині плати за землю з фізичних осіб в сумі 26 145,63 грн.

При цьому, до відзиву не надано ні акта перевірки, ні копій вказаних податкових повідомлень-рішень від 22 липня 2016 року №1422/26-58-13-03 на суму 4 616,18 грн. та від 16 липня 2016 року №19961-1305 на суму 21 529,45 грн.

В той же час, суд враховує, що спірною вимогою позивачу визначено суму боргу із податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування та з військового збору, тобто підстави виникнення податкового боргу не збігаються з доводами, наведеними контролюючим органом.

Стосовно тверджень відповідача, наведених у листі Головного управління ДПС у місті Києві від 06 березня 2020 року №8965/А/26-15-33-05-15, то представником податкового органу також не надано ні копії акту перевірки від 28 жовтня 2019 року №601/26-15-33-05-09-3433907521, ні прийнятих на його підставі податкових повідомлень-рішень від 13 грудня 2019 року №0127343305 та №0127353305, ні доказів направлення даних податкових повідомлень-рішень позивачу як платнику податку у встановленому законодавством порядку.

Водночас, згідно статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Твердження про надіслання податкових повідомлень-рішень на адресу позивача не знайшли свого документального підтвердження.

Відтак, у суду відсутні докази узгодженості податкового зобов`язання у сумі 11 637,96 грн., визначеного спірної податковою вимогою, відповідно вказані зобов`язання не набули статусу податкового боргу, що, у свою чергу свідчить, про відсутність підстав для складення оскаржуваної вимоги та прийняття оскаржуваного рішення.

Підпунктом 89.1.2 пункту 89.1 статті 89 ПК України обумовлено, що право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Підсумовуючи все вищевикладене, суд приходить до висновку, що оскаржувані вимога та рішення є такими, що підлягають скасуванню у зв`язку з протиправністю їх складення/прийняття.

Відповідно до частини 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У розумінні частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на викладене, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Згідно з вимогами частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Закону, що і було зроблено позивачем.

Відповідно до вимог частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем як суб`єктом владних повноважень не доведено правомірність та обґрунтованість винесених ним оскаржуваних вимоги та рішення.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкову вимогу від 06 квітня 2020 року №23775-10 та рішення про опис майна у податкову заставу №23775-10, видане 06 квітня 2020 року Головним управлінням ДПС у місті Києві.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені нею документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) гривні 00 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у місті Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 43141267).

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення встановленого ст. 295 КАС України строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя А.Б. Федорчук

�тва України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 2747-IV від 06.07.2005" target="_blank">статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Закону, що і було зроблено позивачем.

Відповідно до вимог частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем як суб`єктом владних повноважень не доведено правомірність та обґрунтованість винесених ним оскаржуваних вимоги та рішення.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкову вимогу від 06 квітня 2020 року №23775-10 та рішення про опис майна у податкову заставу №23775-10, видане 06 квітня 2020 року Головним управлінням ДПС у місті Києві.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені нею документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) гривні 00 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у місті Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 43141267).

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення встановленого ст. 295 КАС України строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя А.Б. Федорчук