Рішення № 103557850, 25.02.2022, Сколівський районний суд Львівської області

Справа № 453/1385/21

№ провадження 2/453/108/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И /заочне/

25 лютого 2022 року Сколівський районний суд Львівської області у складі: головуючого - судді Брони А.Л.,

секретаря судового засідання Бендеш А.І.,

без учасників справи,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Сколе Львівської області в порядку позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи - Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради, про позбавлення батьківських прав,-

в с т а н о в и в:

30.09.2021 року позивачка ОСОБА_1 звернулася у Сколівський районний суд Львівської області із позовною заявою, в якій просить позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав відносно дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою судді від 21.10.2021 року, після отримання судом інформації про місце проживання (перебування) відповідача, який не є підприємцем, вказаний позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження із визначенням дати підготовчого засідання.

Ухвалою суду від 19.11.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Позов обгрунтовано тим, що відповідач ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі чи у фактичних шлюбних відносинах на території України чи за її межами не перебували. Дитина проживає разом з позивачкою та перебуває на її утриманні.

Позивачка зазначає, що відповідач притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства, за перебування у громадських місцях в нетверезому стані та до кримінальної відповідальності за нанесення її матері тілесних ушкоджень. Крім цього, такий зловживає алкогольними напоями, у стані сп`яніння стає агресивним, внаслідок чого дитина боїться батька та не бажає проводити з ним час. Крім цього позивач стверджує, що відповідач взагалі не висловлює зацікавлення життям сина, не бачиться та не контактує з дитиною. Жодної участі в утриманні хлопчика батько не бере, не надає коштів на харчування, медичне обслуговування та розвиток дитини, не забезпечує його усім необхідним.

Вважає, що позбавлення батьківських прав відповідача буде в інтересах дитини, оскільки це дозволить дитині самовизначитися відповідно до його прив`язаностей з батьками та позбутися психотравматичних факторів, пов`язаних з негативною поведінкою батька, як стосовно нього самого, так і стосовно позивачки, оскільки протиправні та аморальні дії такого безумовно не могли не відобразитися на психоемоційному стані сина.

Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилися, але попередньо на адресу суду подала клопотання в якому просила розгляд справи проводити без її участі, позовні вимоги підтримує, просить такі задовольнити з підстав викладених у позові, щодо винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про час і місце судового розгляду повідомлений належним чином. Своїм правом надати суду заяву про розгляд справи за його відсутності не скористався та не повідомив суд про причини неявки у засідання. Відзив на позовну заяву не подав.

Третя особа - Сихівська районна адміністрація Львівської міської ради в судове засідання явку свого представника не забезпечила, але попередньо головою районної адміністрації Г. Гладяк до суду було подано висновок органу опіки та піклування Сихівської районної адміністрації про доцільність позбавлення батьківських прав відповідача відносно свого сина ОСОБА_3 .

У зв`язку з викладеним, судом ухвалено рішення про заочний розгляд на підставі наявних у справі доказів.

На підставі ч.3 ст. 211, ч. 2 ст. 247 ЦПК України справа слухається у відсутність сторін без фіксування судового процесу технічними засобами.

Розглянувши матеріали справи, давши належу оцінку доказам у справі, суд дійшов такого висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є невід`ємною частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд. У пункті 35 рішення від 12 березня 2009 року у справі «Плахтєєва та Плахтєєв проти України» (заява № 20347/03; рішення від 12 березня 2009 року) Європейський суд з прав людини вкотре наголосив на гарантованому кожній особі праві на звернення до суду з позовом щодо її прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до вимог ст.165 Сімейного кодексу України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки і піклування, прокурор, а також сама дитини, яка досягла чотирнадцяти років.

Виходячи із наведених вище процесуальних норм та роз`яснень, суд встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

З копії повторного свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 09.09.2020 року Сихівським районним у місті Львові відділом державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) на підставі актового запису № 189 вбачається, що батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зазначені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

В матеріалах справи знаходиться заява позивачки, завірена державним нотаріусом Шостої Львівської державної нотаріальної контори Яблонською О.В., в якій така повідомляє, що станом на 10 листопада 2015 року в зареєстрованому шлюбі та у фактичних шлюбних відносинах на території України та за її межами не перебуває.

Згідно довідки № 2233 про реєстрацію місця проживання/перебування від 06.05.2014 року за відомостями адресно-довідкового підрозділу Львівської області місце проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровано з 18.08.2005 року в с. Тернавка Сколівського району Львівської області. Для позначок в талоні реєстрації місця проживання батька син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не значиться.

Згідно довідки про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб № 54/1, виданої ОСББ «Кавалерідзе, 16», до складу сім`ї ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 /зареєстрованих за адресою: АДРЕСА_1 / входять: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно педагогічної характеристики учня 2-Б класу середньої загальноосвітньої школи № 95 м. Львова Пайонкевич Маркіяна, складеної вчителем початкової шкоди ОСОБА_6 та директором шкоди ОСОБА_7 , вихованням дитини займається мама, яка регулярно відвідує школу, спілкується з вчителем, отримує консультації щодо навчання, розвитку, виховання дитини та її соціалізації. Маркіян завжди охайний та доглянутий, забезпечений усім необхідним приладдям для навчання та розвитку.

Як вбачається із заочного рішення Сколівського районного суду Львівської області від 10.07.2020 року, позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , з участю третіх осіб - Органу опіки та піклування Сихівської районної державної адміністрації Львівської міської ради та Сихівського районного у місті Львові відділу державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), про зміну прізвища дитини задоволено. Змінено прізвище малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_3 ».

Згідно судового наказу, виданого 21.02.2020 року Сихівським районним судом м. Львова, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягуються аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , щомісячно в розмірі ј частки заробітку (доходу), але не більше 10 прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку та не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 04.02.2020 року і до досягнення дитиною повноліття.

Крім цього, в матеріалах справи містяться копії судових рішень про притягнення відповідача до адміністративної та кримінальної відповідальності, отриманих з ЄДРСР, які свідчать про обставини антисоціального способу життя останнього.

Як вбачається з висновку органу опіки та піклування Сихівської районної адміністрації, оскільки ОСОБА_2 самоусунувся від виконання батьківських обов`язків, не дбає про духовний та фізичний розвиток дитини, не переживає за його здоров`я та майбутнє, матеріально не забезпечує, керуючись ст.ст. 141, 150, 164 Сімейного кодексу України, Порядком провадження органами опіки та піклування діяльності? пов`язаної із захистом прав дитини, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 року № 866 «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов`язаної із захистом прав дитини», орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до статтей 11, 15 ЗУ «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

Обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини передбачені статтею 150 Сімейного кодексу України та полягають, зокрема, в наступному: батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя та інше.

Згідно статті 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він:

1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;

2) ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини;

3) жорстоко поводяться з дитиною;

4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;

5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;

6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України). Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.

Верховний Суд в постанові від 24.10.2018 року по справі №761/2855/17 також вказав, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом та можливе в разі доведення умисного ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків.

Зокрема, відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 16 постанови Пленуму ВСУ від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Як зазначено у пункті 52 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Савіни проти України», держава має позитивний обов`язок вживати виважених і послідовних заходів зі сприяння возз`єднанню дітей зі своїми біологічними батьками, дбаючи при досягненні цієї мети про надання їм можливості підтримувати регулярні контакти між собою. Однак, реалізація таких обов`язків держави вимагає від Відповідача активних дій, які б свідчили про його бажання скористатись такою допомогою держави. Однак, як вже зазначалось вище, відповідач самоусунувся від виховання власних дітей, не бажає з ними спілкуватись та дбати про них.

Відповідно до ч. 1 ст. З Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року ратифікованою Постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27.02.1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно ч. 1 ст. 9 Конвенції, визначення компетентними органами, що розлучення дитини з батьками необхідне в якнайкращих інтересах дитини може бути необхідне у випадку, коли батьки не піклуються про дитину.

Відповідно до Положень Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, принципово визначено, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

Частиною 6 ст. 12 Закону України "Про охорону дитинства" встановлено, що батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний та духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

Ті ж самі принципи закріплені вищезазначеною Декларацією прав дитини, відповідно п. 6. та п. 7 якої проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Дитина повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості. Якнайкраще забезпечення інтересів дитини має бути керівним принципом для тих, хто відповідає за її освіту і навчання; ця відповідальність лежить насамперед на її батьках.

Під час розгляду даної справи судом встановлено, що відповідач, маючи реальну можливість виконувати свої батьківські обов`язки відносно сина, зокрема, цікавитися своїм сином, його життям, потребами, матеріально допомагати, дбати про його культурний та духовний розвиток, спілкуватися з ним, сприяти в отриманні дитиною освіти, свідомо ухиляється від виконання таких обов`язків, оскільки жодних об`єктивних перешкод для виконання ним батьківських обов`язків судом не встановлено. Відповідач фактично самоусунувся від виховання та утримання сина, не виявляє у відношенні до такого батьківської турботи, що вказує на нехтування ним як своїх батьківських прав так і батьківських обов`язків. Доказів протилежного відповідачем до суду подано не було.

На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку, що вимоги позивачки щодо позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно сина - ОСОБА_3 ґрунтуються на нормах чинного законодавства і підлягають до задоволення.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 13, 81, 89, 90, 95, 247, 258, 259, 264, 265, 268, 280, 281 ЦПК України, ст. ст.150, 164, 166 Сімейного кодексу України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: 82653, АДРЕСА_3, батьківських прав відносно сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання заяви про його перегляд чи апеляційної скарги на таке рішення, якщо заяву про перегляд заочного рішення чи апеляційну скаргу не було подано.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка подається безпосередньо до Сколівського районного суду Львівської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3, РНОКПП НОМЕР_3 .

Третя особа: Сихівська районна адміністрація Львівської міської ради; місцезнаходження: просп. Червоної Калини, 66, м. Львів; ідентифікаційний код у Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 25258931.

Суддя