Ухвала суду № 103556872, 18.02.2022, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 932/1352/22

Провадження № 1-кс/932/645/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 лютого 2022року м. Дніпро

Слідчий суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Куцевол В.В., з участю:

секретаря судового засідання Рибалки В.І.

прокурора - Зубова С.М.

слідчої Романової П.Є.

підозрюваного ОСОБА_1

захисника Борноволокова В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Дніпрі клопотання слідчої СВ Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області Романової П.Є., погоджене прокурором Центральної окружної прокуратури м. Дніпра Зубовим С.М. по кримінальному провадженню № 12022046030000030 від 12.01.2022 року за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч.3 ст. 185 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тривання під вартою підозрюваному:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Лозова Харківської області, українцю, громадянину України, який має середню освіту, офіційно не працевлаштованому, не одруженому, на утриманні малолітніх дітей не маючому, проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимому, останній раз вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 04.03.2020 року,-

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська надійшло клопотання слідчої СВ Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області Романової П.Є., погоджене прокурором Центральної окружної прокуратури м.Дніпра Зубовим С.М. про застосування запобіжного заходу у вигляді тривання під вартою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч.3 ст. 185 КК України.

В обґрунтування заявленого клопотання слідча зазначає, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , будучи раніше неодноразово судимим за злочини проти власності, на шлях виправлення не став, висновків для себе не зробив та знову вчинив злочини проти власності за наступних обставин.

Так 17.12.2021 року, у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, вчиненого повторно, поєднаного з проникненням у сховище. З метою реалізації свого злочинного умислу, 17.12.2021 року близько 21.50 години ОСОБА_1 прибув до магазину «Продуктовий», який розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Юрія Савченко, буд. 3, де побачив касовий апарат, доступ до якого має тільки продавець магазину, і він не є вільним для сторонніх осіб, в якому знаходились грошові кошти у розмірі 6000 гривень, і визначив їх як об`єкт свого злочинного посягання.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 , діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, відкрив касовий апарат у магазині «Продуктовий», звідки таємно викрав належне майно магазину, а саме грошові кошти у розмірі 6000 гривень, які поклав до лівого карману своєї куртки.

Після чого, ОСОБА_1 утримуючи викрадені грошові кошти при собі, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна, вчиненого повторно, поєднаного з проникненням у сховище, з місця скоєння злочину з викраденим майном зник, розпорядившись ним в подальшому на власний розсуд.

Таким чином, ОСОБА_1 діючи умисно, з корисливих мотивів, вчинив таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, поєднане з проникненням у сховище, що належить магазину «Продуктовий», чим спричинив матеріальний збиток на загальну суму 6000 гривень.

Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що 27.12.2021 року приблизно о 14.50 годині, ОСОБА_1 , знаходячись у магазині «Квіти», який розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Антоновича, буд. 6, побачив потерпілу ОСОБА_2 , у якої на робочому столі лежав «Iqos 2 серії», золотистого кольору, після чого у нього раптово виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення даного «Iqos 2 серії», золотистого кольору, який він визнав, як предмет свого злочинного посягання.

Реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, направлений на повторне, таємне викрадення чужого майна, візуально переконавшись у тому, що за його протиправними діями ніхто не спостерігає і він діє таємно, скориставшись тимчасовою відсутністю уваги з боку потерпілої ОСОБА_2 , ОСОБА_1 взяв з робочого стола «Iqos 2 серії», золотистого кольору, який потерпіла залишила на робочому столі, відійшовши для збирання букету квітів для ОСОБА_1 .

Після чого, ОСОБА_1 утримуючи викрадене вищевказане майно при собі, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел направлений на повторне, таємне викрадення чужого майна, з місця скоєння злочину з викраденим майном зник, розпорядившись ним в подальшому на власний розсуд.

Таким чином, ОСОБА_1 діючи умисно, з корисливих мотивів, вчинив таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, що належить потерпілій ОСОБА_2 , чим спричинив останній матеріальний збиток на загальну суму 1200 гривень.

На підставі вищевикладеного, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, та у таємному викрадені чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у сховище, вчиненого повторно, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України.

17.02.2022року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України.

17.02.2022 слідчим ОСОБА_1 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри підозру, а саме, у скоєнні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України.

У ході досудового розслідування по вказаному кримінальному провадженню виникла необхідність у застосуванні запобіжного заходу відносно підозрюваного у вигляді тримання під вартою, оскільки є достатньо підстав вважати, що існують ризики, вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 може здійснити дії, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

У судовому засіданні прокурор заявлене клопотання підтримав, пояснення надав аналогічні тексту клопотання, прохав таке задовольнити.

Підозрюваний у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень визнав частково. Зазначив про невірну кваліфікацію його дій за ч. 3 ст. 185 КК України. Ризики наведені прокурором вважав безпідставними та не доведеними жодними доказами. Зазначив, що має цивільну дружину, яка вагітна від нього. Просив обрати більш м`який запобіжний захід.

Захисник у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання та обрати більш м`який запобіжний захід. Зазначив, що матеріалами доданими до клопотання не підтверджується вчинення крадіжки поєднаної з проникненням у сховище. Ризики вважав не доведеними прокурором.

Заслухавши доводи прокурора, пояснення підозрюваного та його захисника, дослідивши надані докази та матеріали, слідчим суддею встановлено наступне.

Як вбачається із витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, до реєстру за № 12022046030000030 від 12.01.2022 року внесено відомості про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185КК України.

17.02.2022 року о 13 год. 13 хв. ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України.

17.02.2022 року постановою слідчого змінено правову кваліфікацію по кримінальному провадженню № 12022046030000030 від 12.01.2022 року з ч. 2 ст. 185 на ч. 3 ст. 185 КК України.

17.02.2022 року о 15 год. 00 хв. ОСОБА_1 вручено повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри, у якій його дії кваліфіковано за ч.2ст.185,ч.3ст.185 КК України.

Про причетність підозрюваного ОСОБА_1 донеправомірних дійта обґрунтованістьпідозри увчиненні нимкримінального правопорушеннясвідчать докази,які долученідо матеріалівклопотання,а саме: протокол прийняття заяви; протокол допиту представника потерпілого ОСОБА_3 ; протокол допиту свідка ОСОБА_4 ; протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками; протокол допиту свідка ОСОБА_5 ; протокол огляду відеозапису; протокол прийняття заяви; протокол допиту потерпілої ОСОБА_2 ; протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками; протокол огляду відеозапису; докази у їх сукупності.

Вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення клопотання, а також здійснюючи судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, слідчий суддя виходить із наступного.

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Не вдаючись до детальної оцінки дій та винуватості особи, на цій стадії кримінального провадження, слідчий суддя повинен пересвідчитись, що повідомлена підозра є обґрунтованою, тобто такою, що передбачає наявність достатніх даних, які б могли переконати об`єктивного та стороннього спостерігача у тому, що особа могла вчинити правопорушення, у якому її підозрюють.

При цьому, на даній стадії слідчий суддя не може давати детальної оцінки правильності кваліфікації, а така може бути змінена пі дчас подальшого досудового розслідування, а також можуть бути здобуті додаткові докази, які впливають на кваліфікацію.

З врахуванням вищевказаних письмових доказів, що були надані органом досудового розслідування, та досліджені в судовому засіданні, здійснюючи їх оцінку за своїм внутрішнім переконанням, слідчий суддя, приходить до висновку, що повідомлена ОСОБА_1 підозра у вчиненні кримінального правопорушення не є очевидно не обґрунтованою.

Щодо застосування заявленого запобіжного заходу саме у виді тримання під вартою та вирішуючи питання про існування передбачених ст. 177 КПК України ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя зазначає таке.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років; до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки. Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Інкриміноване підозрюваному ОСОБА_1 кримінальне правопорушення передбачає застосування покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років, тобто тримання під вартою, як запобіжний захід, може бути застосований до підозрюваного.

Вирішуючи клопотання слідчого про обрання підозрюваному запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою, керуюсь, окрім вимог кримінально-процесуального законодавства, практикою ЄСПЛ. Ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись із посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenkov Russia (Панченко проти Росії). Ризик втечі може оцінюватись у світлі факторів, пов`язаних із характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciew. Moldova (Бекчиев проти Молдови). Тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року, ЄСПЛ зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів. У справі "Москаленко проти України", Європейський суд з прав людини зазначив, що органи судової влади неодноразово посилалися на імовірність того, що до заявника може бути застосоване суворе покарання, враховуючи тяжкість злочинів, у скоєнні яких він обвинувачувався. У цьому контексті Суд нагадує, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Суд визнає, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.

Крім того, ЄСПЛ у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Доведеними, наданими суду поясненнями прокурора та матеріалами справи в їх сукупності, є наявність ризику у вигляді можливого переховування від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності, оскільки ОСОБА_1 , у випадку доведеності його вини у вчиненні злочину, загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 6 років, що є тривалим, підозрюваний не має зареєстрованого місця проживання, не перебуває у зареєстрованому шлюбі, на утриманні дітей не має, не є опікуном чи піклувальником над недієздатними чи непрацездатними особами, тобто не має достатньо міцних соціальних зв`язків. Органом досудового розслідування представлено слідчому судді вагомі докази вчинення підозрюваним інкримінованого йому злочину, його вік та стан здоров`я не є перешкодою для зміни ним місця мешкання та вчинення дій із можливого переховування від слідства та суду.

Внаслідок того, що досудове розслідування тільки розпочато, усі слідчі та процесуальні дії не проведені, підозрюваному відомі особи свідків сторони обвинувачення, беручи до уваги характер інкримінованого правопорушення, високоймовірним є ризик незаконного впливу на свідків та потерпілих у цьому кримінальному провадженні.

Так, при встановленні наявності ризику позапроцесуального впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК України процедуру отримання у кримінальному провадженні показань від осіб, які є свідками, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду усно, шляхом допиту особи в судовому засіданні. При цьому, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на тих показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК, тобто на показаннях допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею осіб. Суд, згідно із вимогами ч. 4 ст. 95 КПК України, не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. Тому, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

До такого висновку приходжу і тому, що на цей час підозра у вчиненні ОСОБА_1 злочинів, передбачених ч.2ст.185,ч.3ст.185 КК України, ґрунтується, у тому числі і на показаннях свідків та потерпілих, які, хоча і є наданими слідчому, однак не можуть бути покладені, як зазначено вище, у мотивування рішення суду по суті обвинувачення.

Також вважаю, доведеним ризик вчинення іншого кримінального правопорушення враховуючи пред`явлену ОСОБА_1 підозру. З огляду на те, що підозрюваний раніше неодноразово судимий, не працевлаштований, тобто не має офіційного джерела доходу та підозрюється в умисному корисливому злочині, вважаю, що ризик вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження вказаного кримінального правопорушення з метою особисто збагачення, є доведеним.

Враховуючи особисті обставини життя підозрюваного, тобто відсутність у нього достатньо міцних соціальних зв`язків, його вік та стан здоров`я, а також тяжкість можливого покарання та суть пред`явленої підозри, вважаю, що більш м`які запобіжні заходи, не пов`язані із позбавленням волі, не здатні, за викладених обставин, мінімізувати ризик можливого переховування від слідства та суду, та вчинення іншого кримінального правопорушення.

Викладене вище дає підстави для твердження про те, що тримання ОСОБА_1 під вартою відповідає інтересам суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, в даному випадку, переважають інтереси забезпечення поваги до його особистої свободи.

Спираючись на норми ст. 178 КПК України, якими встановлено ті обставини, що враховуються при обранні запобіжного засобу, прихожу до висновку про можливість обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Згідно з вимогами ч. 4 ст. 196 КПК України, слідчий суддя зобов`язаний визначити в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або домашнього арешту, дату закінчення її дії у межах строку, передбаченого цим Кодексом. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Нормою ч. 2 цієї статті встановлено, що строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого - з моменту його затримання.

Враховуючи те, що підозрюваного ОСОБА_1 не було затримано, строк дії ухвали про тримання під вартою визначаю у межах строку досудового розслідування, що залишився по справі.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбаченихчастиною четвертоюцієї статті.

З огляду на пред`явлену підозру та на матеріальний стан ОСОБА_1 , заставу визначаю у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто у сумі 49620 гривень.

На підставі викладеного та керуючись ст. 2, 7-9, 176-178, 181, 193, 194, 196,309, 372,376 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчої СВ Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області Романової П.Є., що погоджене з прокурором Центральної окружної прокуратури м.Дніпра Зубовим С.М. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_1 - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою тривалістю 59 днів, тобто до 17.04.2022 року включно.

Визначити заставу у розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто у сумі 49620 гривень.

При внесенні визначеної суми застави підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти звільнити.

У випадку внесення застави у визначеному слідчим суддею розмірі, покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зобов`язання про виконання обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого, у провадженні якого буде знаходитись справа, прокурора, слідчого судді чи суду, в залежності від стадії кримінального провадження; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та фактично мешкає, без дозволу слідчого, прокурора або суду, в залежності від стадії кримінального провадження; повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд, в залежності від стадії кримінального провадження, про зміну свого фактичного місця проживання; у разі невиконання яких, слідчим суддею або судом буде вирішено питання про звернення застави в дохід Держави.

Відповідно до вимогст.182 КПК України, роз`яснити підозрюваному, щов разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Дана ухвала діє до 17 квітня 2022 року включно.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя В.В. Куцевол